Міжнародна класифікація хвороб(мкб-10)

Наказом Міністерства охорони здоров'я Росії № 311 від 26.08.1999 були затверджені «Моделі діагностики і лікування психічних і поведінкових розладів». За основу класифікації в цій моделі була узята Міжнародна класифікація хвороб(МКБ-10) від 1992 року. У розділі /F 70 - F 79/ «Розумова відсталість» рекомендується використати наступні рубрики:

• розумова відсталість легкого ступеня (F - 70);

• розумова відсталість помірна (F - 71);

• розумова відсталість важка (F - 72);

• розумова відсталість глибока (F - 73).

Четвертий знак застосовується для визначення вираженості поведінкових порушень, якщо вони не обумовлені супутнім (психічним) розладом:

F7х. 0 — з вказівкою на відсутність або слабку вираженість порушення поведінки; Р7х. 1 — значне порушення поведінки, що вимагає лікування; Р7х. 8 — інші порушення поведінки; Р7х. 9 — без вказівок на порушення поведінки; якщо відома етіологія розумової відсталості, то слід використати додатковий п'ятий знак;

F 7х. х1 — обумовлена попередньою інфекцією або інтоксикацією (наприклад: пренатальними інфекціями, такими як краснуха, сифіліс, токсоплазмоз; постнатальними інфекціями, такими як абсцес мозку, енцефаліт; інтоксикаціями, такими як токсикоз вагітності, жовтяниця, свинцеве отруєння);

F 7х. х2 — обумовлена попередньою травмою або фізичним агентом (наприклад: механічна травма або гіпоксія (асфіксія) при пологах; постнатальна травма або гіпоксія, коли не вдається встановити процес формування інтелектуального зниження);

F 7х. хЗ — обумовлена фенілкетонурією;

F 7х. х4 — пов'язана з хромосомними порушеннями (наприклад: хвороба Дауна, синдром Клайнфельтера, інші хромосомні хвороби);

F 7х. х5 — обумовлена гіпертиреозом;

F 7х. х6 — обумовлена гіпотиреозом;

F 7х. х7 — пов'язана з недоношеністю (недоношеність без згадки про інший патологічний стан);

F 7х. х8 — обумовлена іншими уточненими причинами (наприклад: порушеннями обміну речовин, зростання або живлення, такими як природжена аномалія головного мозку, краніостеноз, гіпертелоризм, мікроцефалія та ін.);

F 7х. х9 — обумовлена неуточненими причинами.

Наявність розумової відсталості не виключає додаткових діагнозів, що кодуються в інших розділах класифікації.

ФОРМИ РОЗУМОВОЇ ВІДСТАЛОСТІ: АСТЕНІЧНА, АТОНІЧНА, ДИСФОРІЧНА І СТЕНІЧНА

АСТЕНІЧНА ФОРМА РОЗУМОВОЇ ВІДСТАЛОСТІ

Загальні особливості астенічної форми розумової відсталості

Спадкова обтяженість психозами, епілепсією й олігофренією виявляється в 17% сім'ях, в 30% — психопатія й алкоголізм. 26% вагітностей ускладнюються токсикозом і загрозливими викиднями.

Фізичні травми, інтоксикації, інфекційні захворювання впродовж пренатального періоду відзначаються в 10%. 4,4% дітей народжується у жінок, що перенесли під час вагітності важкі потрясіння (загибель близьких, переживання небезпеки та ін.). Передчасні пологи відмічені в 10%, а 3% дітей народилися з масою нижчою 1500 гр. У чверті дітей — важкі родові травми. У половини — спостерігається асфіксія в пологах. 70% хворіють на важко протікаючі захворювання грудного віку: диспепсією, пневмонією й сепсисом. Виснажуючі захворювання до трьох років зустрічаються в 20%. Менінгоенцефаліт у віці до трьох років відзначається у 6,6% дітей. Третина дітей розвивається в умовах депривації. 50% дітей походить з неблагополучних сімей. Близько половини дітей виховується тільки матерями, що перевищує частоту неповних сімей в популяції — 15-20% (Сагатовська Л. Г., 1968).

Майже в усіх дітей астенічної форми — легкий ступінь розумової відсталості, у 50% з них в ранньому віці — мовне недорозвинення. Приблизно у 10% в перші роки життя констатується тимчасова зупинка психічного розвитку з втратою набутих навичок ходьби, мовлення, охайності. (Описувані діти відрізняються невідповідністю рівня розвитку одних психічних проявів по відношенню до інших). Практично в усіх спостерігається нестійка увага, що відзначається вже в дошкільному віці, через що вони не можуть брати тривалої участі в іграх. У шкільному віці вони непосидючі, погано зосереджуються під час пояснень учителя й розвязування завдань. У деяких дітей увага настільки погана, що вони не здатні до роботи в класі. Їх продуктивність підвищується лише на індивідуальному занятті.

Емоційні розлади

У половини дітей є емоційна нестійкість. Вже в ранньому віці вони вередливі, слізливі, легко дратуються, не переносять шуму, метушні. У дошкільному віці їх описують як образливих, плаксивих дітей, у яких дуже часто псується настрій під впливом заборон, невдач і у зв'язку з невмінням грати з іншими. У протилежність цьому навіть незначна похвала, участь в рухливих іграх, розваги викликають у них бурхливі веселощі, які швидко зникають при зміні ситуації. Афективна нестійкість в 1/3 випадків поєднується з постійним добродушним фоном настрою. 16% виявляють легку афективну збудливість. Вони, будучи запальними, зривають уроки, б'ються, ображають учителів або виражають протест криками, плачем і руйнівними діями. Діти швидко виснажуються і заспокоюються, а за сприятливої обстановки та умілому з ними поводженні й зовсім не виявляють такої бурхливої афективності. Проте у 20% дітей поведінка розцінюється як психопатоподібна.

Емоційні розлади в 50% випадків поєднуються з непосидючістю, метушливістю, а іноді з розгальмованістю. Майже усі діти впродовж дня перебувають у русі, їм дуже важко залишатися в спокійному стані скільки-небудь тривалий час. Тому, навіть почавши грати в настільні ігри, вони, як правило, не можуть їх завершити. У простих трудових процесах діяльність багатьох дітей продуктивніша. Вони допомагають батькам в прибиранні приміщення, у саду, доглядають за молодшими братами й сестрами.

Більш ніж у половини дітей відзначається украй незграбна, невміла моторика, утруднення в тонкій координації рухів, особливо пальців. У зв'язку з цим вони довго не можуть навчитися самостійно одягатися, застібати ґудзики, зашнуровувати взуття. У шкільному віці в них страждає письмо, на уроках праці вони не справляються з інструментом, не можуть навчитися шити. Спостерігаються також диспрактичні розлади, що проявляються в утрудненні розпізнавання форми предметів, невмінні правильно зорієнтувати одні частини тіла відносно інших. Може бути порушене орієнтування в просторі. Звужений круг просторових представлень, через що вони не можуть позначити відповідні поняття (збоку, знизу, згори і т. д.) і іноді не можуть вказати напрями. Діти плутають праву й ліву сторони свого тіла, дзеркально оцінюють право-ліво на співрозмовнику і на малюнках.

Утруднення в оволодінні шкільними навичками

Практично в усіх дітей відзначаються значні утруднення в оволодінні шкільними навичками. У 80% з них до школи не помічають або недооцінюють відставання психічного розвитку. З початком заняття виявляється не стільки загальна їх відсталість, скільки нездатність опанувати навички читання, письма або рахунку, причому в різних дітей описані навички страждають у неоднаковому ступені. У зв'язку з цим виділені п'ять варіантів цієї форми: основний, брадипсихічний, дислалічний, диспрактичний, дисмнестичний.