2. Приклади типових задач, що виносяться на іспит

1. Типова задача на використання методу платіжної матриці

Організація має 3 альтернативи інвестування своїх коштів:

1. у фірму по виробництву товарів для відпочинку;

2. в енергетичну компанію;

3. у фірму по виробництву продуктів харчування.

При реалізації кожної з альтернатив можливе виникнення двох ситуацій:

1. високі темпи інфляції;

2. низькі темпи інфляції.

Імовірності виникнення зазначених ситуацій складають відповідно 0,3 і 0,7. Розраховані ефекти від реалізації кожної альтернативи наведені в таблиці:

Альтернативи інвестування коштів	Можливий рівень інфляції
	Високий (р=0,3)	Низький (р=0,7)
1) виробництво товарів для відпочинку	-10000	+50000
2) енергетична компанія	+90000	-15000
3) виробництво продуктів харчування	+30000	+25000

Якій з альтернатив інвестування коштів слід віддати перевагу?

Розрахуємо очікувані ефекти від реалізації кожної альтернативи:

ЕV1=0,3(-10000) + 0,7(+50000) =32000

ЕV2=0,3(+90000) + 0,7(-15000) =16500

ЕV3=0,3(+30000) + 0,7(+25000) =26500

Перша альтернатива має найбільший очікуваний ефект, тому організація має інвестувати кошти у фірму по виробництву товарів для відпочинку.

2. Типова задача на використання методу “дерева рішень”.

Фірма має 3 альтернативи вкладання коштів для розширення своєї діяльності:

1. вкласти кошти в придбання нової фірми;

2. вкласти кошти в розширення існуючих виробничих потужностей;

3. покласти гроші на депозитний рахунок у банк.

В процесі реалізації кожної альтернативи можливі наступні ситуації:

• стабільне зростання;

• стагнація;

• високі темпи інфляції.

Ймовірність наставання кожної ситуації складає відповідно: р₁=0.5; р₂=0.3; р₃=0.2.

Результатом інвестування коштів фірми є окупність інвестицій, подана за допомогою коефіцієнту окупності інвестицій ROI( RETURN ON INVESTMENT ) у відсотках. Величина коефіцієнта ROI розрахована фірмою (див. рис.).

Для вибору кращої альтернативи, фірма зібрала необхідну інформацію і побудувала дерево рішень, як показано на рисунку:

Аналіз графіку починаємо просуваючись справа наліво.

1. Визначаємо очікувану величину окупності інвестицій для першої альтернативи шляхом множення розрахункової величини ROI на імовірність подій. У нашому випадку очікувана величина окупності інвестицій складає:

(15,0 * 0,5 ) + ( 9,0 * 0,3 ) + ( 3,0 * 0,2 )=7,5 + 2,7 + 0,6= 10,8

2. Те ж визначаємо для другої і третьої альтернатив:

( 10,0 * 0,5 ) + ( 12,0 * 0,3 ) + ( 4,0 * 0,2 )=5,0 + 3,6 + 0,8= 9,4

( 6,5 *0,5 ) + ( 5 * 0,3 ) + ( 6 * 0,2 )=3,25 + 1,80 + 1,20=6,25

3. Порівняємо між собою отримані величини очікуваного коефіцієнта інвестицій, і виберемо кращий варіант.

Рис. Графік "дерева рішення" в задачі інвестування коштів фірми

У нашому випадку кращим варіантом є 1-ий, тому що його реалізація забезпечує найбільший коефіцієнт ROI.

3. Типова задача на використання критеріїв теорії статистичних рішень

Існує 3 можливих варіанта вибору вирощуваної сільськогосподарської культури (пшениця, жито, ячмінь), які за різних погодних умов (посушливе, нормальне, холодне літо) дають різну врожайність (див. табл.)

Сільськогосподарська культура	Погодні умови
	посушливе літо	нормальне літо	холодне літо
пшениця	23	35	12
жито	15	30	25
ячмінь	40	20	10

Необхідно визначити, яку культуру слід висівати за умови повної відсутності інформації про майбутні стани погоди.

Розглянемо рішення цієї задачі з використанням критеріїв теорії статистичних рішень.

1. Критерій песимізму: max ( min Rij ) = 15

i j

Культура	Погодні умови			minRij
	посушливе літо	нормальне літо	холодне літо
пшениця	23	35	12	12
жито	15	30	25	15
ячмінь	40	20	10	10

Висівати слід жито (друга стратегія).

2. Критерій оптимізму: max ( max Rij ) = 40

i j

Культура	Погодні умови			maxRij
	посушливе літо	нормальне літо	холодне літо
пшениця	23	35	12	35
жито	15	30	25	30
ячмінь	40	20	10	40

За даним критерієм висівати слід ячмінь (третя стратегія).

3. Критерій коефіцієнту оптимізму (припустимо, що особа, яка приймає рішення вважає себе на 60% песимістом і на 40% оптимістом)

Пшениця: 12 * 0,6 + 35 * 0,4 = 21,1

Жито: 15 * 0,6 + 30 * 0,4 = 21,0

Ячмінь: 10 * 0,6 + 40 * 0,4 = 22,0

Висівати слід ячмінь (третя стратегія).

4. Критерій Лапласса. (відповідно до умов задачі, відсутня будь-яка інформації про імовірність наставання того чи іншого стану погоди. У такому випадку: Р1 = Р2 = Р3 =13)

Розрахуємо очікуваний ефект від реалізації кожної альтернативи:

Пшениця: 23 * 13 + 35 * 13 + 12 * 13 = 703

Жито: 15 * 13 + 30 * 13 + 25 * 13 = 703

Ячмінь: 40 * 13 + 20 * 13 + 10 * 13 = 703

Стратегії за даним критерієм рівнозначні і зробити вибір найкращої неможливо.

5. Критерій жалю.

Розрахуємо матрицю втрат за формулою: Bij= max Rij - Rij

j

Культура	Погодні умови
	посушливе літо	нормальне літо	холодне літо
пшениця	40-23=17	35-35=0	25-12=13
жито	40-15=25	35-30=5	25-25=0
ячмінь	40-40=0	35-20=15	25-10=15

Нова матриця втрат має вигляд:

Культура	Погодні умови			maxBij
	посушливе літо	нормальне літо	холодне літо
пшениця	17	0	13	17
жито	25	5	0	25
ячмінь	0	15	15	15

Найкращою є та стратегія, яка забезпечує мінімальні втрати, тобто відповідає формулі: min ( max Bij )

j i

У нашій задачі висівати потрібно ячмінь (третя стратегія).