2.2 Географічна структура

Що стосується географічного розподілу торгівлі послугами, то лідерами тут є вісім найбільш розвинутих країн, на які припадає до 70% світового експорту послуг і понад 50% їх імпорту.

До речі, на чотири з цих країн, а саме США, Велику Британію, Німеччину та Японія – припадає близько 33,0% усього світового експорту послуг (див. додаток A). Це пов’язано з тим, що ці країни перейшли до постіндустріальної моделі розвитку, в якій домінує сектор послуг, а також з ростом пропозиції нових послуг. Для цих країн характерне зростання експорту фінансових, інформаційних і ділових послуг.

Хоча в країнах, що розвиваються, сфера послуг і є одним з вирішальних чинників зростання, – все ж їх частка у світовому обсязі торгівлі послугами не перевищує 6%, за винятком хіба що кількох «нових індустріальних країн», або ринків, що виникають таких як Південна Корея (експортує інжинірингові, консалтингові та будівельні послуги), Мексика (туризм), Сінгапур (фінансові та банківські послуги).

За останній час Нова Зеландія й Австралія значно збільшили торгівлю послугами. В Новій Зеландії з 1985 по 2002 р. обсяг послуг зріс майже на 80%, в Австралії – на 70%. Це пов'язано насамперед із поширенням туризму, а саме зі скасуванням обмежень у повітряних перевезеннях і створенням туристичних центрів.

Франція на сьогоднішній день набула ваги як продавець фінансових і фрахтових послуг, а Швеція – у сфері послуг технічного, управлінського й консультативного характеру. На відміну від них експорт послуг США, Великою Британією і Норвегією збільшився незначно. Велика Британія, США втратили більшу частину монополії, що її вони колись мали в галузі фінансових і фрахтових послуг, тоді як Японія та Німеччина стають дедалі вагомішими постачальниками таких послуг. Норвегія пережила нафтовий бум, тож головна увага приділялася тут нафтодобувній індустрії та галузям її обслуговування.

Країни Центральної та Східної Європи мають великий потенціал для розбудови потужного сектора послуг, передусім у галузях сухопутного транспорту, судноплавства, рекреаційних послуг, туристичного та готельного бізнесу. Але через брак коштів на переобладнання матеріально-технічної бази та створення нових основних фондів у цих сферах, не кажучи вже про тиск та обмеження щодо послуг, пропонованих згаданими країнами, експортна виручка від сектора послуг зовсім незначна, якщо зважити на потенціал цих країн.

Росія, інші держави СНД і країни Балтії хоча і мають потенційні резерви для розвитку туризму, транспортних послуг (організують морські перевезення), їхньому широкому експорту заважає слабка матеріально-технічна база, як і недоліки господарського механізму. Західноєвропейські країни висока якість своїх послуг доповнюють застосуванням широкого спектра обмежень на використання іноземних послуг, у тому числі і з країн СНД.

2.3 Товарна структура

У структурі світової торгівлі послугами лідирують послуги, що належать до категорії «інші приватні послуги». Експорт їх становив у 1985 р. 126 млрд. дол., у 1990 р. – 255 млрд., у 1992 – 305 млрд. дол. (40% усієї торгівлі послугами в країнах ОЕСР). У 2006 р. частка цієї категорії послуг у світовій торгівлі дорівнювала 1380 млрд. дол. (50%)

Велику вагу у структурі ринку послуг мають туристичні й транспортні послуги, на які припадає приблизно 25% світової торгівлі послугами

	Ціннсть		Частка
	2012		2000	2005	2010	2011	2012
Експорт
Всі комерційні послуги	4350		100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Транспортні послуги	890		23,2	22,6	21,1	20,6	20,5
Туризм	1110		31,9	27,9	24,9	25,1	25,5
Інші приватні послуги	2345		44,8	49,5	53,7	54,1	53,9
Імпорт
Всі комерційні послуги	4150		100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Транспортні послуги	1145		28,6	28,6	27,1	27,7	27,5
Туризм	995		30,1	27,4	23,8	23,4	24,0
Інші приватні послуги	1965		41,2	44,0	47,6	47,8	47,3

Японії належить найбільший у світі торговельний флот, далі йдуть такі країни, як Велика Британія, Ліберія, Німеччина та Норвегія. Щодо Норвегії, то судноплавство становить 50% експорту послуг цієї країни. Безперечними лідерами у сфері сухопутного транспортування, перевезень і туризму є США, Велика Британія та Франція. За рахунок туризму формуються 50% прибутків від експортних операцій Канади, Італії та Швейцарії.

У загальному обсязі торгівлі країн, що розвиваються, приватні послуги є найбільшими у відсотковому плані. Ці країни імпортують високопрофесійні послуги (консультативні та управлінські), а експортують – некваліфіковану працю. Імпорт «приватних послуг» на 25% перевищує експорт цих послуг країнами, що розвиваються. Єдиний розділ, за яким ця група країн має позитивне сальдо, – туризм.

У сфері розвитку експорту послуг показовим є приклад азіатських країн. Індія – всесвітній центр IT-технологій, Дубаї – відомий туристичний і фінансовий сектор, Сінгапур спеціалізується на наданні медичних послуг мешканцям країн Південно-Східної Азії, а на Філіппінах стрімко розвиваються call-центри. Вільна міграція також спровокувала зростання сфери послуг у ЄС. Англійці віддають перевагу відвідуванню дантистів не у Великій Британії, а у Швеції, де чудову якість забезпечують за значно нижчі кошти. Скандинави та німці залишають рідні широти заради дешевих курортів Балтії. А темпи зростання економіки маленької Латвії торік досягли 10% виключно за рахунок сфери послуг, на яких базується вся економіка країни.

Торгівля послугами постійно зростає, експорт розширюється, навіть в окремих економічно слаборозвинених країнах. Пошуки зарубіжних ринків потребують виконання маркетингових досліджень і науково-дослідних робіт, здійснення рекламних кампаній, після продажного сервісного обслуговування тощо.

Технічний процес у сфері комунікаційних технологій позитивно позначився на світовій торгівлі послугами. Наявність факсимільного зв'язку, електронної пошти та інших видів комунікацій дає змогу підприємцям і представникам так званих вільних професій працювати швидше, ефективніше, ширше. Наприклад, архітектори за допомогою мережі Інтернет можуть надавати свої послуги на відстані тисяч кілометрів від своїх офісів. Завдяки зазначеній мережі надання банківських і фінансових послуг набуло глобального масштабу, а світова фінансова система «вже ніколи не спить». На думку фахівців, світовий обсяг торгівлі послугами у недалекому майбутньому перевищить обсяг товарної торгівлі.

Висновки

В ході наукового дослідженні прийшов до наступних висновків:

1. Сучасний розвиток світового ринку послуг пов’язаний із посиленням процесів глобалізації та інтеграції у світовій економіці. Так, розвиток новітніх технологій та інтенсифікація міжнародних зв’язків розширили зміст категорії «послуги»: поряд із такими загальними якісними ознаками, як їх невідчутність, невіддільність, непостійність та в більшості випадків нездатність до збереження, деякі види послуг можуть набувати уречевлених форм (комп’ютерна програма на електронних носіях інформації), бути видимими, піддаватися зберіганню (послуги телефонного автовідповідача) та не завжди вимагати прямої взаємодії покупця і продавця послуги (видача грошей за дебіторською карткою).

2. Однією з проблемою теоретичного характеру є класифікація послуг міжнародного ринку послуг. В більшість існуючих класифікацій схема залишається незавершеною і постійно відкритою для подальшого доповнення Через динамізм змін на ринку послуг існуючі класифікації постійно вимагають доповнення та удосконалення основних сутнісних положень.

3. В умовах глобалізації економіки світовий ринок послуг розвивається більш динамічно, ніж інші сегменти світового ринку, що пов’язано з прискореним ростом сфери послуг у більшості країн світу, а також процесами лібералізації, розширенням відкритості національних економік, зростанням інтенсивності потоків інвестицій. Міжнародна торгівля послугами подвоюється кожні 7–8 років, в порівнянні з 15 роками, необхідними для аналогічного збільшення обсягу експорту товарів.

4. Зростаючу роль у подальшому розвитку світового ринку послуг відіграє науково-технічний прогрес. Зокрема, пріоритетності набуває сектор інформаційно-комунікаційних послуг з такими новими галузями, як електронна й мобільна торгівля, що базуються на мережі Інтернет. Завдяки цим досягненням послуги можуть більш ефективно впливати на структуру та динаміку експорту країни, продуктивність праці й конкурентоспроможність фірм та галузей, а в кінцевому рахунку – і на рівень життя населення.

Список використаних джерел

1. Дудчак Х. Місце ринку послуг в світовій ринковій системі: теоретико – методологічний аспект / Х. Дудчак // Дослідження міжнародної економіки. – 2010. - № 3. – С.818-820.

2. Мешко Н.П. Світовий ринок послуг: особливості регулювання та перспективи розвитку / Н.П. Мешко // Проблеми розвитку міжнародних відносин: регіональний аспект. – 2011. - № 10. – С.391-397.

3. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг: Підручник. – К.: Знання України,

2004. -280 с

4. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.В. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – Київ: Знання – Прес, 2004. – 408 с.

5. Костина К.В. Система регулювання торгівлі послугами на глобальному рівні // Зовнішня торгівля: право та економіка -2007. – №1 (30). – с. 41–48

6. Мельник Ю. Міжнародний ринок послуг в умовах транс націоналізації економіки // Вісник київського національного торгівельно-економічного університету. – 2007. – №3. – с. 84–94

7. Осика С.Г., Пятницкий В.Т. Регулювання ринків товарів і послуг на засадах норм і принципів ГАТТ/СОТ / Українська академія зовнішньої торгівлі.-К.: УАЗТ, 2000. – 336 с.

8. Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Міжнародна торгівля послугами. К.:Центр навчальної літератури, 2003. – 109 с.

9. Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини: історія: Підручник. – Київ: Либідь, 2006. – 392 с.

10. http://www.wto.org/

15