3. Банківський капітал та промисловий капітал

Паралельно з концентрацією та централізацією про­мисловості, насамперед промислового капіталу, аналогіч­ні процеси відбуваються у фінансово-кредитній сфері. В основі концентрації та централізації банківського капіта­лу лежать відповідні процеси, які здійснюються у межах промислового капіталу. Це зумовлено тим, що, по-перше, від розмірів промислових підприємств залежить маса привласнюваного ними прибутку, а отже й величина гро­шових капіталів, які у них вивільняються, а потім зосе­реджуються в банках. По-друге, у великих підприємствах зростає потреба в більших масштабах банківських опера­цій щодо видачі позик. Так поступово на зміну дрібним банкам прийшли банківські монополії Лише великі банки мали змогу задовольнити потреби промислових монополій у кредитах. Що ж таке банківська монополія?

3. Банківський капітал та промисловий капітал

Банківська монополія — це об'єднання великих банків (або окремий банк-гігант), які відіграють вирішальну роль у банківській справі та привласнюють монопольно високі прибутки. Однією з особливостей монополізації банківського ка­піталу є зростання кількості філіалів банків. Вони розвиваються у таких формах: банківські картелі, банківські синдикати, або консорціуми, банківські трести, банківські концерни. Однією з особливостей монополізації банківського ка­піталу є зростання кількості філіалів банків.

Технічний прогрес у кінці ХІХ — на початку ХХ ст. активно вплинув на процес утворення великих промислових підприємств, які впроваджували у виробництво нову техніку та технології. Впровадження нової техніки вимагало великих капіталів. Це штовхало підприємства до об’єднання капіталів з метою організації виробництва з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу. В багатьох випадках власних фінансових коштів у промислових підприємств не вистачало, тому підприємства все частіше звертаються до банків з метою залучення їх коштів для розширення виробництва на новій технічній основі. За таких умов виникла можливість концентрації капіталу та утворення монополій для організації виробництва товарів на великих промислових підприємствах і одержання надвисоких прибутків завдяки встановленню монопольно високих цін на товари. Таким чином відбувалося зрощення промислового та банківського капіталів. Процеси утворення різних монополій в останній третині ХІХ століття набувають масового характеру, а банки в утворенні монополій стали відігравати все більшу роль [2, c. 52-53]. Виникали нові елементи ринкової інфраструктури, такі як торговельні палати, контори аудиту та лізингу, довірчі товариства. Виникла колективна форма власності у формі акціонерних товариств.

3. Зрощення промислового та банківського капіталів у Німеччині

У Німеччині монополізація також торкнулася банківської сфери. В кінці ХІХ століття – на початку ХХ століття дев'яти найбільшим банкам належала половина всіх вкладів. Значні внутрішні інвестиції спрямовувалися на підйом німецької індустрії. Для Німеччини була характерна велика роль банків у стимулюванні розвитку промисловості та швидкий процес концентрації банківського капіталу. Відбувалося зрощення промислового та банківського капіталів

У кінці 70-х років XIX століття у країні налічувалося 32 банки, а в 1910 р. — уже 28. Провідна роль у фінансових операціях належала «Імперському банку». Відомими також були: «Прусський банк», «Німецький банк» у Берліні(1870 р.), «Дрезденський банк» (1872 р.) та інші [5].