Об’єктивність та основні принципи економічного контролю

Об’єктивність економічного контролю полягає у тому, що:

• контроль об’єктивно необхідний у разі здійснення будь-якого з видів управління, що мають місце у правовій державі з ринковою економікою. Він спрямовує процес управління за встановленими моделями, керуючи поведінкою підконтрольного об’єкта

• контроль здійснюється об’єктивно, тобто з урахуванням всіх факторів, безпосередньо досліджуючи всі обставини, без особистої заінтересованості окремих осіб, що складають суб’єкт управління.

Основними принципами контролю є:

1. Повсюдність — контроль не є винятком для якогось регіону, а здійснюється в усіх економічних регіонах, областях, містах та районах.

2. Загальність — перевіркою мають бути охоплені всі сторони роботи господарюючого суб’єкта.

3. Універсальність, яка виявляється:

• як функція управління;

• як профілактичний засіб, що запобігає порушенням та зловживанням;

• як засіб забезпечення заощадливого та раціонального використання усіх ресурсів.

4. Масовість.

5. Раптовість — про початок перевірки не повинні знати працівники організацій та установ, що перевіряються. Дотримання цього принципу забезпечує найбільшу об’єктивність в оцінці виробничої, господарсько-фінансової діяльності та обґрунтованості дій службових осіб.

6. Безперервність — перевірка не має сезонного характеру, а здійснюється постійно.

7. Системність — контроль здійснюється не стихійно, а в плановому організованому порядку, з дотриманням певної методики перевірки, з використанням ефективних способів, методів та засобів обчислювальної техніки;

8. Принцип науковості — застосування останніх досягнень науки і техніки, передового досвіду у процесі здійснення контролю;

9. Принцип виховної дії. Контроль має не тільки економічне, а й певне виховне значення. Мало виявити певні порушення і домогтися їх усунення. Важливо, щоб у кожному окремому випадку виключалась можливість повторення помилок та порушень в майбутньому, що можливо за наявності певного виховного ефекту, заснованого на моральних засадах.

10. Принцип орієнтації на результат. Кінцевим результатом процесу контролю є не тільки виявлення порушень і відхилень, а й визначення і ліквідація їх причин;

До організаційних принципів контролю належать:

1. недопустимість повного адміністративного підпорядкування функціональних контрольних служб і підрозділів лінійним керівникам;

2. забезпечення спеціальними засобами контролю, які застосовуються одночасно з виконанням господарських операцій.

Важливим моментом під час реалізації результатів контролю є коректне застосування принципів:

1. Конфіденційності

2. Гласності

Види економічного контролю

За періодичністю здійснення економічний контроль поділяють на: попередній, оперативний (поточний) і заключний (ретроспективний).

Попередній контроль здійснюється перед виконанням господарської операції, щоб запобігти нераціональним витратам і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам. Здійснюють його всі органи державного і господарського управління, а також власники.

Оперативний (поточний) контроль здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Основними завданнями цього контролю є виявлення відхилень у процесі виконання робіт з метою вжиття необхідних заходів щодо усунення негативних факторів і закріплення позитивного досвіду.

Заключний (ретроспективний) контроль здійснюється після завершення господарських операцій усіма контрольними органами, на які покладено контроль за економічними процесами. Основним завданням заключного контролю є перевірка правильності і законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявлення порушень і зловживань, а також розробка заходів щодо усунення виявлених недоліків і запобігання їм у майбутньому. Найважливішою формою заключного контролю є ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств.

За інформаційним забезпеченням в економічному контролі розрізняють: документальний і фактичний контроль.

Документальний контроль полягає в тому, що встановлюють суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, внутрішньогосподарському і статистичному обліку. Так, наприклад, виконання планів виробництва і реалізації продукції, її собівартості і рентабельності на підприємстві, яке контролюють, перевіряють за даними первинної документації, обліку і звітності.

Фактичний контроль полягає в установленні дійсного реального стану об'єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін. До об'єктів фактичного контролю відносять: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цінності, готову продукцію, незавершене виробництво.

За рівнями контроль буває:

1. Державний

2. Муніципальний

3. Незалежний (аудиторський)

4. Внутрішньовідомчий

5. Внутрішньогосподарський (схема 1)