Тема 1. Основні поняття граматики.

Предмет і завдання граматики. Розділи граматики. Основні граматичні поняття: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Відмінність граматичного значення від лексичного. Способи й засоби вираження граматичних значень слів в українській мові. Синтетичні та аналітичні граматичні форми слів. Парадигма слова, повні й неповні парадигми. Морфологічні, синтаксичні, функціонально-семантичні («приховані») граматичні категорії.

Теоретичні знання.

Студенти повинні знати:

• поняття про граматику як структуру, «скелет» мови, а саме систему засобів і правил творення слів, словоформ і їх зв’язку в процесі комунікації;

• граматичну будову СУЛМ;

• основні поняття граматики: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія;

• загальні принципи системності граматичного рівня української мови і конкретні механізми його функціонування на засадах взаємозумовлених правил.

Практичні вміння й навички.

Студенти повинні вміти:

• конкретизувати абстрактну суть таких понять, як «граматика», «морфологія», «граматична система»;

• з’ясовувати лінгвістичну природу граматичної форми, граматичного значення, граматичного способу, граматичної категорії;

• розкривати конкретні механізми функціонування граматичного рівня української мови на засадах строго взаємозумовлених правил.

Модуль 8. Морфологія. Іменні частини мови.

Тема 1. Частини мови і принципи їх класифікації.

Морфологія як розділ граматики, її предмет і завдання. Поняття частин мови. Принципи класифікації слів за частинами мови. Повнозначні й службові частини мови. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві.

Тема 2. Іменник як частина мови.

Загальна характеристика іменника. Лексико-граматичні розряди іменників: власні / загальні, істот / неістот, конкретні / абстрактні, іменники збірні, одиничні, предметні і речовинні.

Тема 3. Граматичні категорії іменників.

Морфологічна категорія роду іменників. Семантичний і формально-граматичний принципи розподілу іменників за родами. Класифікація іменників за родами. Іменники парного роду, спільного роду (маскулізми, фемінативи), подвійного роду. Хитання в роді. Рід абревіатур. Рід незмінюваних іменників. Категорія числа іменників.

Тема 4. Категорія відмінка іменників. Словозміна іменників.

Система відмінків української мови. Семантика відмінків. Парадигми відмінювання іменників.

Тема 5. Прикметник як частина мови.

Загальна характеристика прикметника. Граматичні категорії прикметника. Короткі, стягнені і нестягнені форми прикметників. Відмінювання прикметників.

Тема 6. Лексико-граматичні розряди прикметників.

Якісні, відносні, присвійні прикметники. Проміжні розряди прикметників. Якісні прикметники безвідносної і співвідносної міри якості. Ступені порівняння якісних прикметників.

Тема 7. Числівник як частина мови.

Значення числівника і його граматичні ознаки. Широке й вузьке розуміння числівника як частини мови. Функціональні (кількісні – означено-кількісні (власне кількісні, збірні, дробові), неозначено-кількісні; порядкові) і структурні (прості, складні, складені) типи числівників. Відмінювання числівників. Зв’язок числівників з іменниками.

Тема 8. Займенник як частина мови.

Загальна характеристика займенника. Поділ займенників на розряди за значенням і функціональним співвідношенням з іншими частинами мови. Словозміна займенників.

Теоретичні знання.

Студенти повинні знати:

• типологічну природу української мови як виразно флективної;

• принципи виділення частин мови;

• поняття «частина мови»;

• природу українського іменника та його категорії, особливості відмінювання;

• особливості прикметника як частини мови, лексико-граматичні розряди прикметників (основні й проміжні), правила творення й уживання ступенів порівняння якісних прикметників, правила словозміни;

• характеристику числівника як частини мови, розряди та правила відмінювання числівників;

• неоднозначний статус порядкових прикметників – порядкових числівників;

• лінгвістичні засади виділення займенників в українській мові в окремий клас слів, групи займенників, особливості відмінювання й функціонування.

Практичні вміння й навички.

Студенти повинні вміти:

• аналізувати лінгвістичну й когнітивну природу принципів виділення частин мови;

• з’ясовувати значення поняття «частина мови», розкривати дискусійний, суперечливий характер поділу слів на частини мови;

• з’ясовувати частиномовну природу іменника;

• аналізувати й узагальнювати принципи розподілу іменників за типами відмін;

• з’ясовувати лінгвістичну сутність іменникової категорії відмінка, аналізувати в доступній формі значення відмінкових форм, розкривати мотивацію термінологічного позначення відмінків;

• характеризувати взаємодію прийменників і відмінкових форм іменників;

• аналізувати лінгвістичну природу прикметника як однієї з частин мови, з’ясовувати когнітивну сутність ознаки як обов’язкової умови виділення окремого предмета позамовної дійсності;

• визначати засади виділення лексико-граматичного розряду якісних прикметників, характеризувати властивий їм комплексний склад диференційних лінгвістичних ознак, з’ясовувати мовне відображення градації ознак за допомогою спеціальних форм – ступенів порівняння, пояснювати неможливість творення форм ступенів порівняння від якісних прикметників зі значеннями абсолютних ознак, характеризувати співвідношення вищого і найвищого ступенів порівняння з іншими мовними засобами вираження міри вияву відповідних ознак – лексичними показниками;

• з’ясовувати лінгвістичну й когнітивну природу лексико-граматичних розрядів відносних і присвійних прикметників;

• з’ясовувати принципи прикметникової словозміни, обґрунтовувати чинність початкової форми прикметникової лексичної одиниці – називного відмінка однини чоловічого роду, характеризувати розрізнення твердої і м’якої груп прикметників;

• використовувати історичні й діалектологічні коментарі, пояснювати співіснування в системі прикметникової словозміни форм зі стягненими і нестягненими закінченнями, форм з нульовим закінченням;

• дотримуватися сучасних правописних норм, пов’язаних з іменниковою і прикметниковою словозміною;

• обґрунтовувати виділення в системі повнозначних частин мови числівника як окремого лексико-граматичного класу слів, пояснювати частиномовну специфіку іменникових числових назв на тлі власне числівників;

• з’ясовувати розвиток кількісних числівників;

• характеризувати особливості відмінювання різних структурних розрядів числівників з особливою увагою до функціонування паралельних відмінкових форм та особливості поєднання числівників з іменниками;

• з’ясовувати частиномовну природу займенника, обґрунтовувати засади виділення семантичних розрядів займенника, характеризувати поділ займенників за граматичними ознаками;

• визначати роль займенників в ідентифікації учасників мовної комунікації.

Модуль 9. Морфологія. Дієслово. Незмінювані частини мови.