- •Вступ
- •Глава 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
- •Визначення, мета та завдання соціальної роботи
- •Основні ролі соціального працівника
- •Імпауермент у соціальній роботі
- •Фах соціального працівника в Україні
- •Уявлення про етику
- •Цінності соціальної роботи
- •Етичні принципи та стандарти соціальної роботи
- •Професійне спілкування соціального працівника
- •Модель, етапи та засоби спілкування
- •Глава 3. ФОРМИ ТА МЕТОДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
- •Класифікація форм і методів
- •Індивідуальна робота
- •Групова робота
- •Груповий догляд
- •Робота у громаді
- •Професійні межі застосування методів і форм соціальної роботи
- •Особливості командної роботи
- •Глава 4. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ
- •Передумови формування української соціальної політики у 90-х
- •Характеристика соціальної політики
- •Глава 5. ЗАКОНОДАВЧІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
- •Організація соціального захисту населення в Україні
- •Поняття соціального забезпечення
- •Державна допомога
- •Адресна соціальна допомога
- •Соціальне обслуговування непрацездатних
- •Пільги, гарантії та компенсації
- •Глава 6. СОЦІАЛЬНА РОБОТА 3 ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ
- •Глобальна тенденція постаріння населення
- •Психофізіологічні особливості літньої людини
- •Принципи та форми соціальної роботи з людьми похилого віку
- •Заклади соціального захисту людей похилого віку в Україні
- •Соціальне обслуговування громадян похилого віку у територіальних центрах
- •Волонтерський рух "пенсіонер пенсіонеру"
- •Літні люди у країнах Європейського Союзу
- •Люди з обмеженими можливостями
- •Загальні принципи, форми і методи соціальної роботи з людьми, які мають обмеження
- •Реалізація державної політики соціального захисту людей з обмеженими можливостями
- •Соціальна робота з людьми з проблемами психічного здоров'я
- •Недержавні організації як партнери державних структур соціальної сфери
- •Глава 8. СОЦІАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ ТА СІМ'ЄЮ
- •Дитина і сім'я
- •Заклади соціального захисту дітей
- •Сім'я як соціальна система
- •Сімейна терапія
- •Глава 9. СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ КЛІЄНТІВ
- •Поняття спеціальних груп клієнтів
- •Знання та навички, необхідні соціальному працівнику
- •Алкоголізм і наркоманія та їх вплив на здоров'я людини
- •Соціальна робота з клієнтами із залежністю від психоактивних речовин
- •Соціальна робота з ув'язненими
- •Глава 10. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ БЕЗРОБІТНИХ
- •Безробіття як соціальне явище
- •Безробітні: соціально-економічний портрет
- •Організація соціального захисту від безробіття
- •Розповсюджені захворювання людини
- •Надання невідкладної медичної допомоги
- •Організація санітарно-гігієнічного режиму
- •Ключові напрями становлення соціальної роботи як професії
- •Підсумки
- •Використана література
Глава 9
СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ КЛІЄНТІВ
Навчальні цілі:
•визначити зміст поняття "спеціальні групи клієнтів";
•сприяти глибшому розумінню природи залежності від алкоголю та наркотиків;
•ознайомити з причинами зловживання психоактивними речовинами, змалювати цілі, задля яких відбувається таке зловживання;
•розкрити суть профілактичних програм та розказати про моделі профілактики вживання психоактивних речовин;
•поінформувати про розвиток та розповсюдження ВІЛ/СНІДу;
•розказати про соціальні проблеми ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД людей;
•показати важливість соціальної роботи з особами, засудженими до позбавлення волі;
•розкрити зміст соціальної роботи з засудженими при підготовці їх до звільнення, а згодом — адаптації до умов життя в суспільстві.
Уцій главі у стислій формі розкриті особливості різних груп клієнтів з урахуванням їхніх вікових особливостей і процесу розвитку соціально дезадаптованоі і кримінальної поведінки. Обговорюються знання та навички, необхідні соціальному працівникові для роботи з людьми, що мають особливі потреби. Розглянуто специфіку соціальної роботи з людьми, котрі мають залежність від психоактивних речовин, засудженими та звільненими з місць позбавлення волі, а також тими, хто живе з ВІЛ/СНІД.
204
Соціальна робота зі спеціальними групами клієнтів 2 0 5
Поняття спеціальних груп клієнтів
Спеціальні групи клієнтів соціальної служби — це особи, які потребують сторонньої спеціальної кваліфікованої допомоги і користуються можливими послугами відповідних закладів; при цьому обов'язковим є наявність згоди або контракту щодо надання послуг.
До спеціальних груп клієнтів прийнято відносити:
-хворих на алкоголізм та наркоманію, СНІД;
-осіб з девіантною, соціально дезадаптованою і кримінальною поведінкою;
-неповнолітніх правопорушників, засуджених, а також тих, хто повернувся з місць позбавлення волі.
Це люди, котрі через різні суб'єктивні та об'єктивні причини мають складні соціальні проблеми і потрапили у важку життєву ситуацію.
Знання та навички, необхідні соціальному працівнику
Соціальний працівник повинен знати:
-законодавчі акти щодо соціальної роботи зі спеціальними групами клієнтів;
-психологічні та соціально-педагогічні особливості цих груп клієнтів;
-причини девіантної та кримінальної поведінки деяких клієнтів спеціальних груп;
-особливості "груп ризику", спосіб їхнього життя, характерні ознаки;
-методи та форми профілактично-корекційної, лікувально-оздоровчої та реабілітаційної роботи зі спеціальними групами клієнтів;
-особливості дії психоактивних речовин на дітей, підлітків, молодь;
-методи та форми позбавлення від алкогольної та наркотичної залеж-
ності;
-порядок оформлення документації соціальної служби в роботі зі спеціальними групами клієнтів.
Соціальний працівник повинен уміти:
-користуватися набутими теоретичними знаннями та застосовувати їх
упрактичній роботі;
-користуватися окремими психодіагностичними та соціально-педа- гогічними методами вивчення особистості клієнтів спеціальних груп;
-спонукати людину до позитивних змін в її житті;
2 0 6 Введення у соціальну роботу. Глава 9
-встановлювати доцільні стосунки з клієнтами, враховуючи їхні вікові та індивідуальні особливості;
-виявляти і оцінювати актуальні проблеми людей, що належать до спеціальних груп клієнтів, і допомагати у їх розв'язанні;
-проводити консультації;
-здійснювати лікувально-профілактичні заходи з клієнтами з метою позбавлення їх від алкогольної і наркотичної залежності;
-проводити корекційну роботу з особами, які мають психічні порушення та відхилення у поведінці;
-організовувати соціально-педагогічні заходи зі спеціальними групами клієнтів;
-проводити різні форми індивідуальної роботи;
-оцінювати результати власної діяльності і робити прогноз на майбутнє.
Отже, ефективна робота соціального працівника потребує глибоких соціально-педагогічних та психологічних знань.
Алкоголізм і наркоманія та їх вплив на здоров'я людини
Термін "алкоголізм" має два основних значення:
-хвороба індивіда;
-соціальна патологія (негативні наслідки вживання алкоголю, "зловживання") для самого індивіда, його соціального оточення або суспільства в цілому.
Причини алкоголізму різні. Серед них — розваги, вплив оточення, дотримання питних традицій, подружні і сімейні негаразди, неприємності на роботі, цікавість, прагнення відчути новизну в підлітковому віці тощо.
Алкоголізм — біопсихосоціальне захворювання, залежність людини від алкоголю, що супроводжується соціальною та моральною деградацією особистості. Алкоголік — це людина, для якої алкоголь стає таким же невід'ємним компонентом життєдіяльності, як вода та їжа.
Алкогольна залежність формується поступово і визначається складними змінами, що відбуваються в організмі людини. Алкоголь швидко "засмоктує" людину. Заволодіння ним організму має чітко виражені фази.
А. Початкова фаза. Сп'яніння з провалами в пам'яті, "затемнення". Людина постійно думає про спиртне, їй здається, що випила недостатньо. Вона п'є "наперед", і в неї розвивається потяг до алкоголю. Однак вона ще зберігає усвідомлення своєї провини, уникає розмови про свій потяг до спиртного.
Соціальна робота зі спеціальними групами клієнтів 2 0 /
Б. Критична фаза. Втрата контролю над собою після першого ж ковтка горілки. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір усім спробам запобігти бажанню випити. У людини розвивається зарозумілість, агресивність. Вона звинувачує оточуючих у своїх невдачах. У неї починаються запої, її друзями стають випадкові любителі випити. Вона змушена лишити постійну роботу, втрачає інтерес до всього, що не стосується вина й горілки.
В. Хронічна фаза. Стійкість до вживання спиртного раптово знижується, навіть малі дози спиртного викликають той же ефект, що й великі порції у минулому. Щоденне похмілля. Відбувається деградація особистості. Людина п'є технічні рідини, одеколон тощо. В неї розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші психози.
Науковці виділяють три різновиди проблем, що пов'язані з уживанням алкоголю.
Проблеми людей, які вживають алкоголь надмірно і постійно: функціональні розлади, втрата самоконтролю, агресивність, нещасні випадки.
Проблеми сім'ї: конфлікти через невиконання подружніх, батьківських і господарських обов'язків, матеріальні труднощі, юнацький алкоголізм і правопорушення.
Проблеми суспільства: включають порушення громадського порядку, нещасні випадки, зниження продуктивності праці, прогули, економічні збитки, спричинені витратами на лікування, допомогу з непрацездатності тощо.
Перші відомості про використання наркотичних засобів у медицині відносять до VII ст. до н.е. Наркотики набули широкого розповсюдження з середини XIX ст. й перетворилися у серйозну соціальну проблему на межі XIX — XX ст. Фахівці відзначають, що наркоманія як соціальне явище має загальні риси розвитку, прояв та перебіг хвороби. Зокрема, відзначають три основні ознаки: психічна та фізична залежність, толерантність (звикання до наркотичних препаратів).
Виділяють три стадії захворювання:
- на першій стадії відзначають синдром психічної залежності, який з неусвідомленого переходить у свідомий потяг до наркотику. Поступово думки про
наркотики починають домінувати, а стан наркотичного сп'яніння стає найціннішим. Стійкість до наркотику збільшується у десятки разів. Тривалість першої стадії в середньому від півроку до кількох років;
- на другій стадії до психічної залежності приєднується ще й фізична. У разі відсутності в організмі наркотику виникає абстинентний синдром (синд-