Загальний розподіл лексичних одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у визначених друкованих змі кіровоградського регіону

Категорія	Змістовна спрямованість матеріалу видання по категоріях аналізу
	Клас «Професія»	Клас «Сім’я»	Клас «Самореалізація»	Клас «Ґендер»
Чоловік	5584	451	287	30
Жінка	1512	686	205	44

Таблиця 3

Загальний розподіл лексичних одиниць за наявністю експертних коментарів

Наявність експертних коментарів
ВСЬОГО	Жінка	Чоловік
79	14	65

Не дивлячись на певні відмінності, аналогічна тенденція зберігається і окремо по кожному друкованому засобу масової інформації Кіровоградського регіону (див. таблиці 4-13).

Таблиця 4

Розподіл лексичних одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у газеті «ДІАЛОГ» (50 номерів за рік)

Категорія	Змістовна спрямованість матеріалу видання по категоріях аналізу
	Клас «Професія»	Клас «Сім’я»	Клас «Самореалізація»	Клас «Ґендер»
Чоловік	1	0	0	0
Жінка	2	0	0	0

Таблиця 5

Розподіл лексичних одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «ДІАЛОГ» (50 номерів за рік)

Наявність експертних коментарів
ВСЬОГО	Жінка	Чоловік
0	0	0

Таблиця 6

Розподіл лексичних одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у газеті «21-й КАНАЛ» (52 номери за рік)

Категорія	Змістовна спрямованість матеріалу видання по категоріях аналізу
	Клас «Професія»	Клас «Сім’я»	Клас «Самореалізація»	Клас «Ґендер»
Чоловік	327	153	2	10
Жінка	13	42	0	8

Таблиця 7

Розподіл лексичних одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «21-й КАНАЛ» (52 номери за рік)

Наявність експертних коментарів
ВСЬОГО	Жінка	Чоловік
1	0	1

Таблиця 8

Розподіл лексичних одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у газеті «Новий Погляд» (52 номери за рік)

Категорія	Змістовна спрямованість матеріалу видання по категоріях аналізу
	Клас «Професія»	Клас «Сім’я»	Клас «Самореалізація»	Клас «Ґендер»
Чоловік	3753	188	260	10
Жінка	1183	355	179	12

Таблиця 9

Розподіл лексичних одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «Новий Погляд» (52 номери за рік)

Наявність експертних коментарів
ВСЬОГО	Жінка	Чоловік
52	8	44

Таблиця 10

Розподіл лексичних одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у газеті «Украина центр» (52 номери за рік)

Категорія	Змістовна спрямованість матеріалу видання по категоріях аналізу
	Клас «Професія»	Клас «Сім’я»	Клас «Самореалізація»	Клас «Ґендер»
Чоловік	891	46	8	3
Жінка	153	170	17	14

Таблиця 11

Розподіл лексичних одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «Украина центр» (52 номери за рік)

Наявність експертних коментарів
ВСЬОГО	Жінка	Чоловік
12	1	11

Таблиця 12

Розподіл лексичних одиниць за визначеними категоріями, класами, наявністю експертних коментарів у газеті «НАРОДНЕ СЛОВО» (141 номер за рік)

Категорія	Змістовна спрямованість матеріалу видання по категоріях аналізу
	Клас «Професія»	Клас «Сім’я»	Клас «Самореалізація»	Клас «Ґендер»
Чоловік	612	64	17	7
Жінка	161	119	9	10

Таблиця 13

Розподіл лексичних одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «НАРОДНЕ СЛОВО» (141 номер за рік)

Наявність експертних коментарів
ВСЬОГО	Жінка	Чоловік
14	5	9

Як бачимо за узагальненими результатами дослідження, згадування про чоловіка і жінку як соціально активну особистість (ґендений аспект) є неоднаковими: для чоловіків – 6352 згадування, для жінок – 2447 згадувань. І чоловік і жінка з точки зору ґендерного паритету розглядаються, перш за все, з позиції їхнього професіоналізму. Про що свідчать найбільші показники вживаних лексичних одиниць класу «Професія» (для чоловіків – 5584, для жінок – 1512). Далі розподіл відбувається наступним чином. При характеристиці жінки акцент робиться на класах «Сім’я» (686 лексичних одиниць на противагу 451 для характеристики чоловіка) та «Ґендер» (44 лексичних одиниці на противагу 30 для характеристики чоловіка). В аспекті «Самореалізація» першість належить чоловікові (287 лексичних одиниць на противагу 205 які характеризують жінку). Із 79 експертних коментарів тільки в 14 випадках у якості експерта залучалася жінка. Переважна більшість (65 згадувань) експертних коментарів належить чоловікові.

Отже, опосередковано друковані засоби масової інформації Кіровоградського регіону презентують жінку і чоловіка з точки зору їх соціальної активності абсолютно по-різному. Відмінності полягають в наступному:

1. Чоловіки більше представлені в регіональних ЗМІ.

2. Професіоналізм чоловіка напряму пов’язаний із самореалізацією, в той час як для жінки аспект самореалізації проходить через сім’ю.

3. Ґендерні питання більшою мірою піднімаються стосовно ролі жінок, а не чоловіків.

4. Переважно в якості експертів з різних питань залучаються чоловіки.

5. Чим більший наклад газети, тим менше звертається увага на ґендерні аспекти, що свідчить про загальну байдужість мешканців Кіровоградського регіону до заявленої в дослідженні проблеми.

В друкованих ЗМІ Кіровоградського регіону представлено домінування чоловічого образу (маскулінного стилю соціального життя) через актуалізацію професійних якостей чоловіка, залучення в більшості випадків в якості експерта саме чоловіка, підкреслювання самореалізаційного аспекту його життя. В той час як образ жінки опосередковано формується як підпорядкований чоловікові, орієнтований на сім’ю. Відомі українські дослідники гендерної теорії В.Бондаровська та А. Мельников стверджують, що для української ментальності є характерними повага до праці, до рівноваги та партнерства між жінкою та чоловіком, для чоловіка не є притаманним знущання, приниження та фізичне насильство щодо дружини. У той же час гендерні стереотипи російського народу є наступними: чоловік важливий, а жінка чи не важлива, чи підпорядкована, чи є подарунком за звитяги чоловіка. Отже, на основі проаналізованого матеріалу можемо стверджувати, що формування ґендерного стереотипу щодо ролі чоловіка і жінки в українському суспільстві здійснюється під впливом чужих, не притаманних для традиційної української культури концептів.

Якісний аналіз матеріалів, що ґрунтується на їх назвах та змісті, дозволяє стверджувати наступне:

1. Ґендерні питання піднімаються здебільшого громадськими організаціями Кіровоградщини і носять позитивний характер (наприклад, «Важливо зробити жінок помітними» // Новий погляд. №36 (71). – 07.09; «До 100-річчя Олени Теліги» // Новий погляд. №32 (67). – 10.08; «Тільки дівчата… веселі і сумні» // Новий погляд. №30 (65). – 27.07; «Тато-школа – крок до ґендерної рівності, а не приборкування чоловіків!» // Новий погляд. №14 (48). – 31.03; «Рожаем с папой» // Украина-Центр. №13 (641). – 31.03. тощо).

2. Ґендерні питання, що розкриваються не ОГС, мають як правило негативний підтекст (наприклад, «Побачення з дитиною за гроші» // 21-й канал. №2 (726). – 12.01; «Депутати визнали різницю між жінкою і чоловіком» // 21-й канал. №9 (733). – 02.03 тощо).

3. Іміджеві статті, присвячені як жінці так і чоловікові, мають однаково позитивний характер.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Оскільки ґендерний напрямок є одним із пріоритетних у внутрішній державній політиці й популяризація його на рівні Кіровоградщини є вкрай важливою, було б доцільно заохочувати журналістів регіональних ЗМІ до написання матеріалів на цю тематику. Зокрема, можна рекомендувати проводити постійну роз’яснювальну роботу серед цієї професійної категорії через, наприклад, низку навчальних ґендерних семінарів тощо.

2. Необхідно збільшити кількість матеріалів, де б експертами виступали саме жінки.

3. Було б доцільно, аби ґендерні теми у ЗМІ піднімалися не тільки громадськими організаціями, а й владними установами, органами місцевого самоврядування тощо.

4. Збільшити кількість іміджевих матеріалів, де б головною особою була жінка.

5. Поступово міняти змістовний характер матеріалів, ламаючи стереотип про те, що жінка цікавиться тільки сім’єю, а чоловік виключно професійним зростанням.