Побудова аксонометрії поверхонь обертання
На вільному місті формату побудувати прямокутну ізометрію циліндру, конусу та сфери. Аксонометричні осі x', y' та z' розташовані під кутом 120º. Коло в аксонометрії еліпс. Мала вісь еліпсу – відсутня вісь площини проекцій, на якій накреслено коло. Велика вісь перпендикулярна до малої. Велика вісь дорівнює 1,22D, а мала вісь – 0,71D. Додаткові точки еліпсу, точки по колу на відповідних координатних осях, тобто від центру на відстані, що дорівнює радіусу кола.
Аксонометрія циліндру – дві основи (еліпси) та дві дотичні твірні до них. Аксонометрія конусу – основа (еліпс) та дві дотичні твірні до нього. Аксонометрія сфери – три контурні твірні (еліпси) та дотичне коло до них.
Видимість геометричної поверхні визначає позитивний напрямок осей, на яких розташована поверхня.
Рисунок 16 – Зразок оформлення задачі 7 листа 6
Лист 7. Задача 8. Формат А3, масштаб 1:1.
Задача 8. Побудувати три проекції геометричної поверхні з отвором та натуральну величину перерізу площиною ∑.
Дано: дві проекції геометричної поверхні з отвором (рисунок 17),
Dк=70+Nвар+Nгр, D0=55+Nвар+Nгр, Х0=100-2Nвар+Nгр,
α=(25+Nвар+Nгр)º,
де Nвар – номер варіанту; Nгр – остання цифра у номері групи.
Рисунок 17 – Завдання до задачі 8 листа 7
Лист 8. Задача 9. Формат А3, масштаб 1:1.
Задача 9. Побудувати три проекції геометричної поверхні з отвором та натуральну величину перерізу площиною ∑.
Дано: дві проекції геометричної поверхні з отвором (рисунок 18),
а=30+Nвар+Nгр, Zk=40+Nвар+Nгр, α=(10+Nвар+Nгр)º,
де Nвар – номер варіанту; Nгр – остання цифра у номері групи.
Рисунок 18 – Завдання до задачі 9 листа 8
Лист 9. Задача 10. Формат А3, масштаб 1:1.
Задача 10. Побудувати три проекції геометричної поверхні з отвором та натуральну величину перерізу площиною ∑.
Дано: дві проекції геометричної поверхні з отвором (рисунок 19),
D=80+Nвар+Nгр, а=12+0,5Nвар+Nгр, α=(30+Nвар+Nгр)º,
де Nвар – номер варіанту, Nгр – остання цифра у номері групи.
Рисунок 19 – Завдання до задачі 10 листа 9
Методичні вказівки до задач 8 – 10 листів 7 – 9.
Лінія взаємного перетину будується за наявності загальних точок обох геометричних поверхонь за алгоритмом:
1 Визначити групу поверхонь. Якщо обидві поверхні проекціювальні (задача 8), то дві проекції лінії перетину задано контурами цих поверхонь (основами). Такими поверхнями можуть бути пряма призма або прямий циліндр. Якщо з двох одна поверхня проекціювальні (задачі 9, 10), задано одну проекцію лінії перетину контуру (основою) проекціювальної поверхні.
2 Визначити характер лінії перетину.
Багатогранники перетинаються по ламаній замкненій, поверхні обертання лінією перетину мають просторову замкнену криву. Коли перетинаються багатогранник і поверхня обертання їх лінія перетину складає ділянки плоских кривих другого порядку.
3 Визначити кількість лінії перетину поверхонь. Одна лінія перетину буває при неповному перетині. Дві лінії перетину (іноді їх називають лінія входу і лінія виходу однієї поверхні крізь іншу) при повному перетині поверхні.
Повним називають такий перетин, при якому одна поверхня повністю проходить крізь іншу. На кресленні це можна визначити, якщо контур однієї поверхні вписується у контур іншої.
4 Визначити видимість поверхонь за умови проникнення однією поверхні крізь іншу. Тобто контурні лінії однієї поверхні ліквідують гумкою, а контури іншої зображають за умови їх видимості: видимі – товстою суцільною лінією, невидимі – штриховою. Товщина і розміри ліній визначає стандарт 2.303-68* "Лінії".
Зразок оформлення задачі 8 – 10 на рисунках 20 – 22.
Рисунок
20 – Зразок оформлення задачі 8 листа 7
Рисунок 21 – Зразок оформлення задачі 9 листа 8
Рисунок 22 – Зразок оформлення задачі 10 листа 9