- •Міністерство транспорту та зв’язку України
- •1 Визначення середньої чисельності станів системи
- •1.2 Вибір вихідних даних для визначення середньої чисельності станів системи
- •1.3 Приклад визначення середньої чисельності станів системи
- •Домашнє завдання
- •2 Дослідження структури динамічної системи та її оптимізація
- •2.1 Технологія дослідження структури та визначення параметрів транспортних потоків. Перевірка гіпотези щодо структури транспортних потоків
- •2.4 Визначення показників ефективності функціонування залізничної станції як підсистеми транспортної системи
- •2.2 Вибір вихідних даних для визначення структури вхідних поїздопотоків
- •2.3 Програма та методика виконання роботи
- •2.5 Вибір вихідних даних для розрахунку показників ефективності залізничної станції
- •Список літератури
- •Т.В.Бутько, о.М.Ходаківський, в.М.Прохоров, в.В. Петрушов, т.В. Головко
1 Визначення середньої чисельності станів системи
Модель оцінення середньої чисельності станів системи
У цій задачі студенту необхідно дослідити залізничний об‘єкт відповідно до свого завдання, визначити, у яких станах він може знаходитись, розрахувати середню чисельність станів та побудувати графік, що відображає процес переходу між станами в залежності від часу. Для дослідження характеристик випадкових процесів у складних системах з великою кількістю станів пропонується використовувати метод динаміки середніх.
Для вирішення поставленої задачі уявімо залізничний об’єкт як складну систему S. Нехай складна система S складається з N однотипних елементів, кожен з яких може випадковим чином переходити із одного стану в інший. Припустімо, що потоки подій, які переводять систему з стану в стан, є пуасонівськими з інтенсивностями λ в загальному випадку, що залежать від часу t (тобто λ = λ(t)). Тоді процес в системі буде марковським. Кожен елемент системи може знаходитися в n можливих станах: Е1, Е2...Еn, а стан системи S у момент t характеризується числом елементів, що знаходяться в кожному стані. Позначимо через ХК(t) – число елементів, що знаходяться в момент часу t в стані ЕК. Величина ХК(t) називається середньою чисельністю стану ЕК. Вочевидь, що
M1(t)+M2(t)+…+Xn(t)
=
= N. (1.1)
ХК(t) є випадковою величиною, для якої треба знайти математичне очікування МК (t)=M[XK(t)] та дисперсію DK(t) = =D[XK(t)].
Для кожного і-го елемента введемо величину

і
[1;N].
Тоді для моменту t
ХК(t)=M1К(t)+Х2К(t)+…+ХNК(t)
=
XiK(t). (1.2)
Враховуючи, що величини ХіК(t) є незалежними між собою, використовуємо теорему складання математичних очікувань і дисперсій
МК(t)
=
M[XiK(t)];
DK(t)
=
D[XiK(t)]. (1.3)
Запишемо розподіл величини
|
|
0
|
1 |
|
|
|
У верхньому рядку розподілу наведено можливі значення величини ХіК(t), а в нижньому - їх імовірності.
Тоді
M[XiK(t)] = 0*(1-РК(t))+1*РК(t)=РК(t), (1.4)
де РК(t) - імовірність того, що окремий елемент у момент t буде знаходитись в стані ЕК.
Дисперсія величини ХіК(t) буде дорівнювати
D[XiK(t)] = (0-PK(t))2 * (1-PK(t)) + (1-PK(t))2 * PK(t) =
=PK(t) * (1-PK(t)). (1.5)
Підставивши вирази (1.4) і (1.5) у (1.3), знайдемо математичне очікування і дисперсію чисельності стану ЕК:
МК(t) = N*PK(t); (1.6)
DK(t) = N*PK(t) * (1-PK(t)). (1.7)
Таким
чином, задачу визначення середніх
чисельностей станів системи S зведено
до задачі визначення імовірностей PK(t)
станів окремих елементів. Ці імовірності
визначаються на основі сформованого
графу станів окремого елемента щодо
досліджуваного технологічного процесу.
При цьому необхідно знати інтенсивності
λі,
які переводять елемент зі стану Sі
в стан Sі+1.
Величина
—середній час перебування елемента в
стані Sі.
Як приклад розглянемо систему, що складається з N вантажних вагонів, кожен з яких може знаходитися в таких станах: Е1— справний, Е2 — в технічному огляді, Е3 — в ремонті. Тоді відповідний граф станів має наступний вигляд, як на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Граф станів вантажного вагона
Позначимо через m1 — чисельність вантажних вагонів у справному стані Е1; m2 — чисельність вантажних вагонів у технічному огляді; m3 — чисельність вантажних вагонів у ремонті.
Складемо систему диференційних рівнянь Колмогорова безпосередньо для середніх чисельностей станів mK(t):
(1.8)
Для кожного моменту часу t повинна виконуватися умова нормування:
m1+m2+m3=N. (1.9)
Систему диференційних рівнянь (1.8) потрібно розв’язувати при початкових умовах: t=0; m1=N; m2=0; m3=0.
Процес розв’язання доцільно проводити аналітичними або чисельними методами в середовищі MatLab.
В результаті розв’язання будуть отримані залежності mK = mK(t), які схематично мають вигляд, наведений на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 – Залежності середніх чисельностей станів системи mK(t)
