4. Методичні рекомедації щодо підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «цивільне право» (особлива частина)

Практичні заняття з цивільного права мають за мету надання студенту методичної допомоги у засвоєнні питань навчальної дисципліни; вироблення у нього навичків самостійного застосування положень нормативно-правових актів, що регулюють цивільно-правові відносини, вміння складати цивільно-процесуальні документи; навчити студента правильно розуміти зміст цивільно-правових норм та застосовувати набуті теоретичні знання для вирішення конкретних життєвих ситуацій.

Такі життєві ситуації складають зміст завдань для практичних занять і мають у своїй основі фабули розглянутих судами загальної юрисдикції та господарськими судами справ, які використані для засвоєння тих чи інших питань курсу.

На практичних заняттях студенти можуть користуватися різноманітними нормативно-правовими актами, що рекомендовані, зразками документів відповідно до теми практичного заняття.

Добре засвоєння студентом навчального матеріалу напряму залежить від його самостійної підготовки за темами навчальної дисципліни. Дані навчально-методичні матеріали містять перелік загальних навчальних джерел, як правило, навчальних підручників, посібників, науково-практичних коментарів Цивільного кодексу України, з яких студент може отримати повне уявлення про тему, яку він вивчає. Крім того, до кожної теми навчальної дисципліни запропонований окремий перелік літератури, опанування якою надасть студенту можливість мати уявлення про різні погляди на ті чи інші цивільно-правові питання, поглибить вже отримані ним знання за темою дисципліни.

Для правильного вирішення завдань та повного засвоєння навчального матеріалу студент повинен, по-перше, уважно ознайомитися з питаннями плану до теми і розглянути їх зміст. План заняття формує і демонструє основні питання, що підлягають вивченню. Тому студенту необхідно, насамперед, переглянути свій конспект лекцій за даною темою і прочитати відповідний розділ підручника, щоб відновити в пам’яті навчальний матеріал, який відомий йому з даного питання.

По-друге, вивчаючи окремо кожне з питань плану, студенту потрібно використовувати рекомендовані нормативно-правові акти та літературу. Література, що рекомендується, дає інформацію про стан наукової розробленості теми заняття та її окремих положень.

І по-третє, треба перевірити рівень опанування темою за допомогою контрольних питань, що запропоновані до кожного практичного заняття.

Після цього студенти мусять розібратися з умовами практичних завдань, з’ясувати юридичне значення кожного факту, наведеного у завданнях, проаналізувати взаємовідносини сторін, позиції суду, прокурора або адвоката, продумати відповіді на поставлені питання. Слід мати на увазі, що в деяких завданнях передбачена можливість двох або більше рішень шляхом самостійного внесення змін і доповнень у фактичні обставини справи.

Відповідь на завдання, як правило, повинна складатися з мотивувальної та резолютивної частин. У мотивувальній частині свого рішення студент аналізує відносини, що складають суть справи, зазначає, в чому полягає їх порушення, а у резолютивній частині - як слід вирішити дану ситуацію з посиланням на чинне законодавство. Рішення та відповіді на поставлені питання мусять бути обґрунтовані і супроводжуватись посиланням на конкретну статтю чи пункт нормативно-правового акту, постанови Пленуму Верховного Суду України, постанови і рішення Вищого Спеціалізованого Суду по цивільних і кримінальних справах України, роз’яснення Вищого Господарського Суду України.

Робота на практичному занятті, виконання завдання в ході самостійної підготовки оцінюється викладачем за критеріями, що вказані в даних навчально-методичних матеріалах.