Kisel_Dasha__1

Кордавун№ муз. кордавун.

Кордаиты№ мн., биол. кордаїти, -ів.

Кордаитовые№ сущ., мн., биол. кордаїтові, -их.

Кордебалет№ театр, кордебалет, -у.

Кордебалетный№ театр, кордебалетний.

Кордегардия№ воен., уст. кордегардія.

Корднамин№ мед. кордіамін, -у.

Кордиерит№ мин. кордієрит, -у.

Кордильера№ горн, кордильєра.

Кордит№ хим. кордит, -у.

Кордный№ кордний. Ср. корд.

Кордоба№ (денежная единица) кордоба.

Кордовой№ сущ., спорт, кордовий, -ого. Ср. корда.

Кордовый¹№ кордовий. Ср. корд.

Кордовый²№ кордовий. Ср. корда.

Кордодром№ спорт, кордодром, -у.

Кордон№ вразн. знач. кордон, -у; (граница) лінія, межа (ж), рубіж, -бежу; таможенный к. митний кордон.

Кордонный№ кордонний.

Кордофанские№: к. языки кордофанські мови.

Коревой№ мед. коровий; ~вая сыпь коровий сип.

Кореец№ кореєць, -ейця; -ейцы мн. корейці, -ів.

Корёжить№ 1. (гнуть, ломать) прост, трощити, -щу, -щиш; 2. (коробить) жолобити, -блю, -биш; 3. (сводить судорогами, корчить) прост. корчити, -ить, судомити, скручувати, -ує; 4. перен., прост, коробити, -ить; (возмущать) обурювати, -ює; (раздражать) дратувати, -ую, -уєш.

Корёжиться№ 1. трощитися, -иться; 2. жолобитися, -ться; 3. корчитися, -ться, судомитися, скручуватися, -ується. Ср. корёжить 1—3.

Корейка№ кул. корейка.

Корейский№ корейський.

Корела№ ист. корела.

Коренастенький№ ласк, кремезненький.

Коренастый№ 1. (о человеке крепкого телосложения — обычно) кремезний, разг. окоренкуватий, реже осадкуватий, оцупкуватий; (широкоплечий — ещё) широкоплечий; (сильный — ещё) дужий, разг. гамаликуватий, диал. оклецькуватий; (кряжистый) крижастий; 2. (о дереве) крислатий, могутній, розлогий.

Кореиизация№ коренізація.

Коренизировать№ несов. и сов. коренізувати, -ую, -уєш.

Коренистый№ коренистий.

Корениться№ коренитися, -ться, гніздйтися.

Коренная№ см. коренник 1.

Коренник№ 1. корінник, -а, корінний (голобальний) кінь (род. коня), сущ. корінний, -ого; 2.(исконный житель) диал. корінний жйтель (мешканець, -нця), тубілець, -льця, абориген.

Коренной№ 1. прил. корінний, основний, істотний, головний; ~нная лошадь корінник, -а; к. вопрос корінне (основне) питання; -нные зубы анат. кутні зуби; -нные месторождения корінні родовища; 2. (существенный —

ещё) прил. докорінний, кардинальний, радикальний; к. перелом докорінний (кардинальний, радикальний) перелом; ~нные изменения докорінні (радикальні, кардинальні) зміни; ~нным образом докорінно; (в корне) у корені (основі [своїй]); 3. прил. (исконный) споконвічний, предковічний, одвічний; (о жителях — ещё) постійний, мюцевий, тубільний; ~ое население корінне (тубільне) населення, аборигени; 4. сущ. см. коренник 1.

Корень№ в разн. знач, корінь, -реня; ~рни мн. корені, -ів; в ~рне неправильно [геть] цілком (зовсім, у корені) неправильно; в ~рне пресечь знищити в зародку (при корені), викоренити; врасти (прирасти) корнями урости (прирости) корінням (коренями); вырвать (уничтожить и т. п.) с ~рнем вирвати (знищити и т. п.) з корінням (коренем); запрячь (заложить и т. п) в к. запрягти в голоблі; изменить в ~рне что докорінно змінити що; истребить до ~рня знищити (винищити) до кореня (ущент, до ноги, до пня); к. жизни корінь (основа) життя, бот. женьшень, -ня; к. зла корінь (причина, джерело, основа) зла; к. квадратный мат. корінь квадратний; ~рни зубов анат. корені (пні) зубів; краснеть до корней волос червоніти по саме волосся (по самі вуха); на корню на пні, диал. у накоренку; подорвать (подрубить, подкосить и т. п.) под к. підрізати (підточити, підтяти и т. п.) під корінь; пускать ~рни пускати коріння (корінь), розкорінюватися, -юється и розкоренятися; слідкий к. бот. іспанська зміячка; смотреть (глядеть и т. п.) в к. чего дивитися в корінь [речей], сягати суті, шукати першопричину чого; 0 к. учения горек, а плоды его сладки посл, корінь науки гіркий, зате плід солодкий (смачний); учитися гірко, а знати солодко; доки не намучишся, доти не научишся; не терши, не м’явши, не їсти калача.

Коренья№ (мн) коріння (с., собир).

Коренящийся№ 1. прич. який (що) корениться; 2. прил. притаманний (чому).

Кореожис№ бот. кореожис, -у.

Коретра№ энтом. коретра.

Корец№ диал. корець (род. корця и кірця).

Корешковый¹ №корінцевий. Ср. корешок¹.

Корешковый² №корінцевий, спинковий. Ср. корешок².

Корешок¹ №уменьш.-ласк. корінець, -нця, корінчик.

Корешок² №(квитанции, книжки и т. п) корінець, -нця; (переплёта — ещё) спинка.

Кореянка№ кореянка.

Корж №кул., диал. корж,-а.

Коржик№ уменьш., кул., диал. коржик.

Корзина№ кошик (м.), корзина, м. кошіль (род. кошеля); (большая — ещё) кіш (м., род. коша), короб, верейка; (из луба) козуб (м), луб’янець, -нця (м.), разг. сапет (м.) и сапетка; баскетбольная к. спорт. баскетбольний кошик; потребительская к. социал., экон.споживацький кошик, кошик споживача.

Корзинка№ 1.уменьш. кошик (м), корзинка, м. кошелик; сапетка; ср. корзина; 2. бот. кошик, кошичок, -чка (м.).

Корзинный№, корзиночный кошиковий, корзиновий, корзииний.

Корзиночка№ уменьш.-ласк. кошичок, -чка (м.), корзиночка, м. кошелик; сапетка. Ср. корзи-на.

Корзинщнк№ спец. кошикар, -я, корзинник.

Корзинщица№ спец. кошикарка, корзинниця.

Корзно№ (род одежды) нескл., с., ист. корзно.

Кориандр№ бот. коріандр, -у.

Кориандровый№ бот. коріандровий; к. семяед энтом. коріандровий насіннєїд. корибанты мн., ист. корибанти, -ів.

Коридор№ коридор, -у; ~ры мн. коридори, -ів; ~ры власти политол., социол. коридори влади.

Коридорнын№ 1. при л. коридорний; ~ная система коридорна система; 2. сущ., уст. коридорний, -ого.

Коридорчик№ уменьш. коридорчик.

Коринебактерии№ мн., микробиол. Коринебактерії, -ій.

Коринебактериоз№ мед. коринебактеріоз, -у.

Коринка№ (сорт изюма) коринка.

Коринковый№ коринковий.

Коринфский№ архит. коринфський; к. ордер архит. коринфський ордер.

Коринфяне№ мн., ист. коринфяни, -ян.

Корить№ разг. (кого — упрекать, порицать за что-л.) закидати (кому), картати, корити (кого); (бранить, срамить) разг. бештати (кого); (кого-что чем — попрекать) дорікати, докоряти (кому-чому чим и за що).

Кориум№ анат. коріум, -у, дерма.

Корифей№ корифей; к. науки корифей науки.

Корифейка№ разг. корифейка.

Корифеновые№ сущ., мн., ихт. корифенові, -их.

Корица№ бот. кориця, м., уст. цинамон, -у.

Коричка№ уменьш., бот. коричка.

Коричневатый№ брунатнуватий, коричневатий.

Коричиево-красный№ коричнево-червоний.

Коричневые№ сущ., мн., политол. коричневі, -их.

Коричневый№ брунатний, корйчневий, уст. цинамоновий; ~ые почвы биол. коричневі ґрунти.

Коричник№ бот. коричник.

Коричный¹ № сад. 1. коричний; ~ные яблоки коричні яблука; 2. ~ное сущ., с., коричне, -ого.

Коричный² №коричний, уст. цинамоновий; ~ное дерево коричне дерево.

Корка№ 1. (затвердевший верхний слой чего-л.) кірка, реже корка; (на ране) м. струп; к. льда кірка льоду; 2. (плодов, овощей — еще) шкірка, шкурка, шкаралупа, шкаралуща, шкаралупина, шкаралущина, шкаралюща; (шелуха — ещё) лушпайка, лушпана, с, собир. лушпиння; лимонная к. лимонна шкірка (шкурка); 3. (хлеба, пирога и т. п.) скорина, скорин[к]а, шкуринка, диал. шкорина, шкоринка; 4. (твердая обложка книги)палітурка; от ~ки до ~ки (прочитать) разг. від дошки до дошки, від палітурки допалітурки, від краю до краю, від початку до кінця; 0 на все ~ки ругать (разносить и т. и.) прост. на всі заставки лаяти (шпетити, розносити, картати и т. п.).

Корковидный№ коркуватий; струпуватий. Ср.корка 1.

Корковый№ кірковий, корковий; шкірковий, шкурковий; ~ вое вещество анат. кіркова речовина. Ср. корка 1—2.

Корку№ нескл., м. и ж., этнол. корку.

Корм№ 1. (для животных) корм, -у; подножный к. паша (ж.), перен. дармові харчі, ласкавий хліб; 2. (пища для людей, продовольствие) прост, харчі, -ів (мн.), харч, -у (м.) и -і (ж.); 3.(действие) годування (с.), годівля (ж);харчування; Ср. кормить 1—2.

Корма№ (задняя часть самолёта, судна и т. п.) корма.

Корманьские№: к. стоянки археол. корманьські стоянки.

Кормёжка№ разг. годівля; (людей) с. харчування; ист. кормління.

Кормилец№ 1. годувальник, годівник, -а, разг. хлібодавець, -вця, хлібодар; к. и поилец годувальник і поїльник; 2. (в обращении) зват., прост., уст. голубе, батечку.

Кормилица№ 1. годувальниця; 2. (не мать) годівниця, уст. мамка.

Кормило№ 1. (руль) поэт., уст. стерно, кермо, высок. кормило; 2. перен., книжн. кермо; у ~ла власти біля керма влади.

Кормилыцик№ спец. годувальник.

Кормилыцица№ спец. годувальниця.

Кормить№ 1. (человека) годувати, -ую, -уєш; (закармливать) обгодовувати, -овую, -овуєш, разг. напихати; (предоставлять продовольствие, прокармливать — ещё) харчувати; к. грудью см. грудь; к. завтраками перен. годувати жданиками (пожданиками); к. обещаниями кого перен. годувати обіцянками (жданиками) кого; 2. (животное) годувати, відгодовувати, реже кормити, -млю, -миш; 3.(перен.: содержать — ещё) утримувати,-ую, -уєш; 0 волка ноги кормят погов. вовка ноги годують [, а пса кості]; и собака помнит, кто её кормит погов. і собака чує, хто його годує; как волка не корми, он всё в лес смотрит посл. вовка хоч як годуй, а він у ліс дивиться; вовка в плуг, а він у луг; соловья баснями не кормят погов. соловей піснями не ситий; слів густо, а в животі пусто; хлебом не ~ми кого хлібом не годуй кого, хліба не давай кому.

Кормиться№ годуватися, -ується; харчуватися.

Кормление№ годування; ист. кормління.

Кормленный№ годований; харчований. Ср. кормить 1—2.

Кормленщик№ ист. кормлінник.

Кормный№ 1. уст., диал. годований; 2. (обильный кормами) багатий на корми, хлібний.

Кормовоз№ спец, кормовоз.

Кормовой¹ №1. (служащий кормом, пригодный для корма) с.-х. кормовий; ~вая база кормова база; ~вая норма кормова норма; ~выя свекла кормовий буряк; ~вые травы кормові трави; 2. (выдаваемый на прокормление) уст. харчовий; ~вые деньги харчові гроші, сущ.,с. стравне, -ого. Ср. корм 1—3.

Кормовой²№ 1. прил.,мор. кормовий; 2. сущ. кормовий, -ого. Ср. корма.

Кормодобывание№ с.-х. кормодобування.

Кормодобывающий№ с.-х. кормодобувний.

Кормодробилка№ с.-х. кормодробарка.

Кормоединица№ с.-х. кормоодиниця.

Кормозаготовитель№ с.-х. кормозаготівельник.

Кормозаготовительный№ с.-х. кормозаготівельний.

Кормозаготовки№ мн., с.-х. кормозаготівлі,-вель.

Кормозагрузчик№ с.-х. кормозавантажувач.

Кормозапарник№ с.-х. кормозапарник.

Кормозапарочнын№ с.-х. кормозапарний.

Кормоизмельчитель№ с.-х. кормоподрібнювач.

Кормокухня№ с.-х. кормокухня.

Кормоперерабатывающий№ техн. кормопереробний.

Кормопереработка№ с.-х. кормопереробка.

Кормоприготовительный№ с.-х. кормопідготовчий.

Кормоприготовление№ с.-х. кормопідготовка.

Кормопровод№ с.-х. кормопровід, -воду.

Кормопроизводство№ с.-х. кормовиробництво.

Кормораздаточный№ с.-х. кормороздавальний.

Кормораздатчик№ с.-х. кормороздавач, -а.

Кормораздача№ с.-х. кормороздавання (с).

Корморезка№ с.-х. корморізка.

Кормосклад№ с.-х. кормосклад, -у.

Кормосмеситель№ с.-х. кормозмішувач.

Кормоуборочный№ с.-х. кормозбиральний.

Кормофиты№ мн.. бот. кормофіти, -ів.

Кормохранилище№ с.-х. кормосховище.

Кормоцех№ (кормозаготовительный цех) кормоцех, -у (кормозаготівельний цех).

Кормушка№ (для птиц) годівниця; (для скота, свиней) жолоб (м.), корито; дорваться до ~ки перен., прен. допустися до корита (годівниці).

Кормчий№ сущ., уст. керманич, стерновий, -ого, уст. стерник, -а.

Кормящий№ 1. прич. який (що) годує; ~щая мать мати-годувальниця (род. матері-годувальниці); (не мать) мамка; к. обещаниями обіцяльник; 2. прил. годувальний, годівний.

Корн№ корн, -у.

Корнать№ прост. краяти, прост. чикрижити, реже карнати.

Корневидный№ коренеподібний.

Корневище№ коріння, кореневище, (увел. — ещё) коріняччя.

Корневищевый№, корневищный кореневий, кореневищний.

Корнёвка№ (пора сбора корней женьшеня) коренівка.

Корневой№ кореневий.

Корнеголовые№ сущ., мн., зоол. коренеголові, -их.

Корнензолирующие№: к. языки лингв. коренеізольовані мови.

Корнеклубнемойка№ техн. коренебульбомийка.

Корнеклубнеплоды№ мн., с.-х. коренебульбоплоди, -ів.

Корненожки№ мн., зоол. корененіжки, -жок; ~ка ед. корененіжка.

Корнеотпрысковый№ коренепаростковий.

Корнеплодный№ с.-х. коренеплідний.

Корнеплоды№ мн. коренеплоди, -ів; -плод ед. коренеплід, -плоду.

Корнер№ спорт, корнер.

Корнерезка№ с.-х. коренерізка.

Корнероты№ мн., зоол. корнероти, -ів.

Корнеслов№ лингв. 1. (этимологический словарь) уст. коренеслів, -слова; етимологічний словник (-а); 2. (этимолог) уст. етимолог.

Корнесловие№ лингв., уст. етимологія.

Корнет¹ № воен., ист. корнет.

Корнет² № муз. корнет.

Корнет-а-пистон№ муз. корнет-а-пістон.

Корнетист№ муз. корнетист.

Корнетский№ воен., ист. корнетський.

Корниловщина№ ист. корніловщина.

Корнишон№ корнішон.

Корноухий№ разг. карнавухий, карнаухий.

Кориуэльский№: к. язык ист. корнуельська мова.

Корнцанг№ спец. корнцанг.

Короб№ короб; (из луба) козуб, козубень, -бня, уменьш. козубець, -бця, ж. козубенька; с три ~ба наговорить (очень много) разг. набалакати (наговорити) повен міх (цілий мішок, повний мішок), наговорити (набалакати) три мішкй (сім мішків) [гречаної] вовни; целый к. вестей (новостей) цілий (повний) міх вютей (новин).

Коробейник№ уст. коробейник.

Коробейничать№ уст. бути коробейником.

Коробить№ 1. жолобити, -блю, -биш, коробити; 2.(сводить судорогами) прост, корчити, -ить, судомити, скручувати, -ує; (бросать в озноб) осипати морозом, проймати потом; 3.перен., разг. коробити, -ить; (возмущать, шокировать) обурювати, -юю, -юєш, шокувати, -ую, -уєш; меня ~ит его поведение мене шокує (обурює) його поведінка.

Коробиться№ 1. жолобитися, -ться, коробитися; 2. (топорщиться — об одежде) стовбурчитися, настовбурчуватися, -ується, шкарубнути, шкарубіти, шкарубитися, дубитися.

Коробка№ коробка; (для спичек) пачка; (из картона — ещё) шабатура; (для мёда) диал. лазбиня; (остов строения) каркас, кістяк, -а; к. здания коробка (каркас) будівлі; к. передач техн. коробка передач; к. скоростей техн. коробка швидкостей; черепная к. анат. черепна коробка.

Коробление№ жолоблення, коробления. Ср. коробить 1.

Коробок№ 1. уменьш. см. короб; 2. (коробочка) коробка, коробочка; 3. (плетёный кузов экипажа) диал. короб; (возок) візок, -зка.

Коробочка№ 1.уменьш.-ласк. коробочка; 2. биол. коробочка.

Коробочник№ спец. коробочник.

Коробочница№ спец. коробочниця.

Коробочный№ коробковий.

Коробушка№ уменьш.-ласк. коробонька.

Коробчатый№ коробчастий.

Коробья№ (мера объёма) ист. короб’я.

Корова№ корова; (нетельная) ялівка, яловиця; бодливая к. битлива корова; дойная к. дійна корова; стельная к. тільна корова; 0 как к. языком слизала як (мов, немов, наче, неначе) корова язиком злизала, як лизень (лиз)злизав; пристало (идёт), как ~ве седло погов. личить (пасує), як корові сідло (як свині наритники); чья бы к. мычала, а твоя (чья) бы молчала погов. чия би гарчала, а твоя (чия) б мовчала; чиє б нявчало, а твоє (чиє) б мовчало.

Коровёнка№ у н и ч и ж. корівчина (разг.).

Коровий№ коров’ячий; ~вье масло коров’яче масло.

Коровища№ увел, велика корова.

Коровка№ 1. уменьш.-ласк. корівка, корівонька; 2. божья к. энтом. сонечко (с.).

Коровник№ с.-х. корівник, ж. корівня, короварня.

Коровница№ уст. корівниця.

Коровушка№, коровонька ласк, корівка, корівонька.

Коровяк№ бот. дивина (ж.), коров’як, -у, ведмеже вухо.

Короед№ энтом. короїд.

Короедный№ короїдний.

Королева№ королева; (шахматная фигура — ещё) ферзь, -зя; (о красивой женщине —ещё) богиня, цариця.

Королевич№ фолькл. королевич, короленко.

Королевна№ фолькл. королівна.

Королевский№ королівський, высок. коронний; ~кая пешка шахм. королівський пішак. Ср.король.

Королевство№ королівство.

Королёк№ в разн. знач. корольок, -лька.

Король№ король, -ля; (царствующая особа — ещё) монарх, самодёржець, -жця; бубновый к. карт, бубновий корбль; нефтяной к. перен. нафтовий король.

Корольковый№ корольковий.

Коромысло¹ №1. коромисло; 2. (колодезный журавль) диал. журавель, -вля; 0 дым ~ом гармидер, -у (м.), ж. буча, веремія, м. шарварок, -рку; дим коромислом.

Коромысло² №энтом. коромисло.

Корона№ 1. корона; (венец — ещё) вінець, -нця; 2. астр, корона; солнечная к. сонячна корона.

Корональный№ астр, корональний.

Коронарит№ мед. коронарит, -у.

Коронарный№ мед. коронарний; ~ная недостаточность коронарна недостатність; ~ые сосуды анат. коронарні судини.

Коронарография№ спец. коронарографія.

Коронароспазм№ мед. коронароспазм, -у.

Коронаротромбоз№ мед. коронаротромбоз, -у.

Коронационный№ коронаційний, коронувйльний.

Коронация№ церк. коронація; с. вінчання на царство.

Коронер№ юр. коронер.

Коронка№ спец. коронка; буровая к. спец. бурова коронка; зубная к. мед. зубна коронка.

Коронный№ коронний; к. номер коронний номер.

Коронование№ церк., высок. коронування; вінчання на царство.

Коронованный№ коронований; (венценосный — ещё) вінценосний.

Короновать№ несов. и сов. коронувати, -ую, -уєш; садити (-джу, -диш) / посадити на престол; (о монархе — ещё) несов. вінчати на царство.

Короноваться№ несов. и сов. коронуватися,-уюся, -уєшся; (о монархе — ещё) несов.вінчатися (заступати / заступити, -ступлю, -ступиш) на царство.

Коронограф№ астр, коронограф.

Короночка№ ирон. коронка.

Корончатый№ корончатий.

Корообдирка№ техн. корообдиральна машина.

Корообдирочный№ спец. корообдиральний, кородерний.

Корообдирщик№ спец. корообдирач, -а, кородер.

Корообдирщица№ спец. корообдирачка.

Короочистительный№ короочисний, короочищувальний.

Короста№ короста.

Короставник№ бот. свербіжниця (ж).

Коростелёк№ уменьш., орн. деркачик.

Коростель№ орн. деркач, -а.

Коростовый№ коростявий, коростяний; к. клещ энтом. коростяний кліщ.

Коротать№ разг. коротати; к. век коротати (перебувати) вік (літа, життя), животіти, скніти, поневірятися, вікувати, -ую, -уєш; к, время убивати час.

Коротаться№ разг. коротатися.

Коротенький№ уменьш.-ласк, коротенький; куценький.

Коротенько№ нареч. коротенько.

Короткий№ 1. (небольшой по длине) короткий; (об одежде — ещё) куций, диал. кургузий; (о дороге) близький; ~кая юбка коротка (куца) спідниця; ~ие волны радио короткі хвилі; 2. (непродолжительный — ещё) недовгий, нетривалий, короткочасний, короткотерміновий; (быстрый, решительный — ещё)швидкий, рішучий; ~кая расправа швидка (рішуча) розправа; 3. (о росте — ещё) малий, невисокий; 4. (об изложении) стислий, лако-нічний; в ~их словах небагатьма (кількома) словами, у небагатьох (кількох) словах, коротко, стисло; 5. (перен:. дружественный, приятельский) близький; ~кое знакомство близьке знайомство; на ~кой ноге с кем у близьких стосунках (відносинах, взаєминах) з ким; 0 ~кая память у кого коротка (ледача) пам’ять у кого; к. ум (ум короток) у кого разг. на розум небагатий (бідний) хто, малий розум (короткий ум) у кого; руки коротки у кого руки короткі у кого, не твоя (не ваша) сила, а зась.

Коротко№, уст. коротко нареч. 1. коротко; к. говоря вводн. сл. коротко кажучи; к. и ясно коротко і ясно; 2. перен. близько; к. знаком близько (добре) знайомий.

Коротковато№ нареч. короткувато, разг. коротенько.

Коротковатый№ короткуватий, разг. коротенький.

Коротковолновик№ радио короткохвильовик, -а.

Коротковолновый№ короткохвильовий; к. передатчик радио короткохвильовий передавач.

Коротковолосый№ коротковолосий.

Короткоголов№ зоол. короткоголов, куцоголов.

Короткоголовый№ короткоголовий, куцоголовий.

Короткодействующий№ короткодійний, короткодіючий.

Короткоживущий№ астр., физ. короткоіснуючий, короткоживучий; к. изотоп короткоіснуючий ізотоп; к. радионуклид короткоживучий радіонкулід.

Короткозамедленное№: к. взрывание горн, короткоуповільнене підривання.

Короткозамкнутый№ техн. короткозамкнений.

Короткозамыкатель№ техн. короткозамикач, -а.

Короткометражка№ разг. короткометражка.

Короткометражный№ короткометражний; к. фильм короткометражний фільм.

Коротконадкрылы№ мн., зоол. коротконадкрили, -ів.

Коротконогий№ коротконогий; (о животных) куцолапий.

Коротконожка¹ №разг. коротконіжка, куцоніжка.

Коротконожка² №бот. куцоніжка, м. брахоподій, -ію.

Короткопалый№ короткопалий.

Короткополый№ короткополий.

Короткопламенный№ короткополуменевий.

Короткопробежный№ короткопробіговий.

Короткорукий№ короткорукий.

Короткостебельность№ короткостеблість, -лості, куцостеблість.

Короткостебельный№ короткостеблий, куцостеблий.

Короткость№ 1. короткість, -кості; 2. перен. близькість.

Короткофокусный№ физ. короткофокусний.

Короткохвост№ короткохвіст, -хвоста, куцохвіст.

Короткохвостый№ короткохвостий, куцохвостий.

Короткоходный№ короткохідний.

Короткошеий№ короткошиїй.

Короткошейный№ короткошийний.

Короткошёрстный№, короткошёрстый короткошерстий, куцошерстий.

Коротыш№ разг. коротун, -а, коротай, -ая, куций, -ого (сущ), куцан, -а, куцак, -а, курду-пель, -пля.

Коротышка№ (м и ж.), разг. коротун, -а (м.), коротай, -ая (м.) коротуха (ж), куций, -ого (сущ., м.), куца, -ої (сущ., ж), м. куцан, -а, куцак, -а, курдупель, -пля.

Короче№ 1. прил. коротший; перен. ближчий; 2. нареч. коротше; перен. ближче; к. говоря вводн. сл. коротше кажучи, [одним] словом, одне слово.

Корочка№ уменьш.-ласк. 1. кірочка; 2. шкірка, шкурка, шкурочка, шкаралупка; лушпаєчка, лушпиночка; 3. скоринка, скориночка, шкуринка, шкоринка, шкориночка. Ср. корка 1—3.

Корочковидный№ коркуватий; струпуватий. Ср. корка 1.

Корочковый№ кірочковий; шкірочковий, шкурочковий. Ср. корочка 1—2.

Корпенье№ длубання.

Корпеть№ (над чем, за чем) разг. длубатися (в чому), скніти, сохнути, пропадати (над чим); (впотьмах, напрягая зрение) сліпати [очима] (над чим).

Корпийный№ мед., уст. корпійний, корпієвий.

Корпия№ мед., уст. корпія.

Корпоративно№ нареч. Корпоративно.

Корпоративность№ корпоративність, -ності.

Корпоративный№ корпоративний.

Корпорация№ корпорація; (объединение — еще) с. об’єднання.

Корпулентность№ корпулентність, -ності; (тучность) огрядність, дебелість, -лості, опасистість, -тості.

Корпулентный№ корпулентний; (тучный) огрядний, дебелий, опасистий.

Корпуленция№ уст., шутл. корпуленція.

Корпункт№ (корреспондентский пункт) корпункт, -у (кореспондентський пункт).

Корпус№ в разн. знач, корпус, -у; (о туловище) тулуб, корпус, -а; депутатский к. политоп. депутатський корпус; дипломатический к. дипломатичний корпус; заводские корпуса заводські корпуси; кадетский к. уст. кадетський корпус; к. часов корпус годинника; наклониться всем ~сом нахилитися всім тулубом; окучивающий к. техн. підгортальний корпус.

Корпускула№ физ. корпускула.

Корпускулярный№ физ. корпускулярний.

Корпусник№ спец. корпусник.

Корпусный№, корпусной корпусний.

Корпусообразующий№ корпусотвірний.

Коррадиация№ коррадіація.

Коррадировать№ несов. и сов. коррадирувати, -ую, -уєш.

Корразия№ геол. коразія.

Корреальное№: к. обязательство юр. кореальне зобов’язання.