Kisel_Dasha__1

Костыль² №(гвоздь, стержень) костиль, -ля.

Костыльный¹ №1. миличний, костурний; 2. костурний. Ср. костыль¹1—2.

Костыльный² №костильний; к. молоток ж.-д. костильний молоток. Ср. костыль².

Костылять№ 1. (бить) прост, дубасити, -ашу, -асиш, дубцювати, -юю, -юєш, лупцювати, тузати; 2. (хромать) прост, шкандибати, шкутильгати.

Кость№ кістка, маслак, -а (м.), реже кість (род. кості); ~ти мн. кістки, -ток, кості, -тей; (останки — ещё) останки, -ів, м. тлін, -у и прах, -у; берцовая к. гомілкова кістка; височная к. скронева кістка; грудная к. грудна кістка; кинуть к. кому перен. кинути кістку кому; локтевая к. ліктьова кістка; лучевая к. променева кістка; широкая к., широк ~тью, широк в ~сти широкий у кості, ширококостий; 0 до костей [промокнуть, измокнуть, промёрзнуть и т.п .] разг. до кісток [промокнути, змокнути, вимокнути, промерзнути и т. п.], до рубця (рубчика, нитки, як хлющ) [промокнути, змокнути]; до мозга костей [педагог и т. п.] до нутра кісток [педагоги т. п.], аж до самих кісток [педагог и т. п.], природний (природжений) [педагог и т. п.]; кожа да ~ти самі кістки та шкура (шкіра), худий як тріска, аж кістки світяться; костей не собрать груб, кісток не зібрати; лечь костьми высок, лягти кістками (кістьми, трупом), головою накласти; пар костей не ломит посл. пара парить, а кісток не варить; перемывать ~сти кому переминати (перетирати) на зубах кого, переминати кісточки кому, построить (воздвигнуть) на костях побудувати (збудувати, спорудити) на кістках; стоять ~тью в горле (поперёк горла) груб, стояти кісткою в горлі (поперек горла); язык без костей разг. язик без кісток [, то й меле].

Костюм№ костюм; (одежда — ещё) одяг, -у; выходной к. вихідний костюм, святковий (святний) одяг; двубортный к. двобортний (дворядний) костюм; к. с иголочки костюм новісінький, костюм мов щойно від кравця; рабочий к. робочий костюм (бдяг), роба.

Костюмер№ театр, костюмер.

Костюмерная№ сущ., ж., театр. костюмерня.

Костюмерный№ костюмерний; к. цех костюмерний цех.

Костюмерша№ театр., разг. костюмерка.

Костюмированный№ костюмований; к. бал (вечер) костюмований бал (вечір).

Костюмировать№ несов. и сов. костюмувати, -ую, -уєш.

Костюмироваться№ несов. и сов. костюмуватися, -уюся, -уєшся.

Костюмировка№ костюмування (с.).

Костюмный№ костюмний.

Костюмчик№ уменьш. костюмчик.

Костяк№ кістяк, -а; (остов — ещё) остов; (каркас — ещё) каркас.

Костяника№ бот. костяниця, кам’яниця.

Костяничный№ бот. костяничний, костяницевий.

Костянка№ бот. кістянка.

Костяной№ 1. (сделанный из кости) кістяний; 2. (добываемый из кости) кістковий; 0 бабаяга -ная нога фолькл. баба-яга кістяна нога.

Костяшка№ р а з г. кісточка.

Косуля¹ №зоол. козуля, косуля, диал. сарна, серна.

Косуля² №с.-х., уст., диал. косуля, плужниця.

Косуха¹№, косушка прост., уст. чвертка.

Косуха² №(кожаная куртка с диагональной застёжкой) жарг. косуха.

Косхалва№ кул. косхалва.

Косынка№ косинка.

Косыночка№ уменьш.-ласк, косиночка.

Косьба№ косовиця, сіножать, -ті; (кошение — ещё) с. косіння.

Косьё№ д и а л. кісся.

Косяк¹ №косяк, -а; (дверной — обычно) одвірок, -рка; (оконный — обычно) лутка (ж.), диал. варцаб, ж. варцаба.

Косяк² №(гурт, стая) косяк, -а, табун, -а.

Косяком№ (косо) нареч., разг. навскоси, навкоси, косо.

Косячный№ косячний, табунний, табуновий. Ср. косяк².

Косячок¹ №уменьш.-ласк, косячок, -чка; одвірочок, -чка; ж. луточка. Ср. коейк¹.

Косячок² №уменьш. косячок, -чка, табунець, -нця, табунок, -нка. Ср. косяк².

Косящий¹ №який (що) косить; сущ. косар, -я.

Косящий² №який (що) косить (диал. дивиться зизом), кривоокий, зизоокий.

Косящийся№ який (що) коситься; перекошений.

Кот№ кіт (род. кота); (перен.:женолюб — ещё) жінколюб; морский к. ихт. морський кіт; 0 как к. наплакал як (немов, неначе) кіт наплакав, котові на сльози немає, на заячий скік, із заячий хвіст; к. в сапогах кіт у чоботях (чобітках); кота в мешке купить разг. кота в мішку (торбі) купити; не всё коту Масленица, бывает и Великий пост посл. не все котові Масниця, буде й Великий піст; прийде і на пса колись зима; минулися роки, що розпирали боки.

Кота№ нескл., м. и ж., ист. кота.

Котангенс№ мат. котангенс.

Котарнин-хлорид№ хим. котарнін-хлорид, -у.

Котёл№ 1. казан, -а, котел, -тла; атомный к. физ. атомний казан (котел); голова с (как) пивной к. перен., прост, голова як макітра; [как] в ~тле кипеть (вариться) перен. [як] у казані (котлі) кипіти (варйтися); к.-аккумулятор котел-акумулятор (род. котла-акумулятора); к.-парообразователь котел-пароутворювач (род. котлапароутворювача); к.-утилизатор котел-утилізатор (род. котла-утилізатора); паровой к. паровий котел; чугунный к. чавунний котел; 0 горшок ~тлу не товарищ посл. казан глекові не до пари, кінь волові не рівня; горшок ~тлу смеётся, а оба черны посл. дорікав горщик чавунові, що чорний, аж і сам як сажа; сміялася верша з сака, оглянулася — сама така; насміявся голений стриженому; 2. (перен.: окружение — ещё) воен. оточення (с.).

Котелок¹ №1. уменьш. казанок, -нка, казанчик, котелок, -лка; ср. котёл 1; 2. (перен.: об умственных способностях) разг. макітра (ж.), голова; к. варит голова (макітра) варить; у него к. варит у нього добра голова, у нього макітра варить.

Котелок² №(мужская шляпа) котелок, -лка.

Котельная№ сущ., ж. котельня, -ні, казанна, -ої, котельна, -ої.

Котельный№ казановий, котельний; ~ная установка котельна установка; ~ное топливо мет. котельне паливо; к. агрегат котельний агрегат.

Котельщик№ спец, казаняр, -а, котляр, -а, котельник.

Котёнок№ котеня, -яти, котя, кошеня, киценя (с.).

Котёночек№ уменьш.-ласк. котенятко, котятко, кошенятко, киценятко (с.).

Котерия№ ист. котерія.

Котндальная№: к. линия гидрол. котидальна лінія.

Котик¹ №уменьш.-ласк. котик, коток, -тка, коточок, -чка, котусь, -ся. Ср. кот.

Котик² №зоол. котик; морской к. морський котик.

Котики№ (почки) мн., бот. котики, -ів.

Котиковый№ котиковий. Ср. котик².

Котиколов№ спец, котиколов. Ср. котик².

Котилозавры№ мн., палеонт. котилозаври, -ів.

Котильон№ (танец) котильйон, -у.

Котинги№ мн., орн. котинги, -ів.

Котировальный№ фин. котирувальний.

Котмровать№ несов. и сов., фин. котирувати, -ую, -уєш.

Котироваться№ несов. и сов., фин., перен. котируватися, -ується; (перен.: оцениваться — ещё) оцінюватися, -юється, цінуватися, -ується; высоко ~руется кто-что високо котирується (оцінюється) хто-що.

Котировка№ фин. котирування (с.); допелнительная к. додаткове котирування; к. иностранной валюты котирування іноземної валюти.

Котировочный№ фин. котирувальний.

Котиться№ котитися (кочуся, котишся).

Котлассия№ палеонт. котласія.

Котласский№ котласький.

Котлета№ котлета, м. січеник; морковная к. морквяна котлета; отбивная к. відбивна котлета, січеник.

Котлетка№ уменьш. котлетка.

Котлетиая№ сущ., ж. котлетна, -ої.

Котлетноделательный№ котлеторобний.

Котлетный№ котлетний; к. фарш котлетний фарш.

Котлоагрегат№ (котельный агрегат) котлоагрегат, -у (котельний агрегат).

Котлован№ котлован, -у; (в земле — ещё) чаша.

Котлованокопатель№ котлованокопач, -а.

Котлованный№ котлованний.

Котловина№ улоговина, котловина, видолинок, -нка (м.), диал. улога, кітлина, кітловина.

Котловинный№ улоговинний, котловинний.

Котловый№ казановий, котловий.

Котлонадзор№ котлонагляд, -у.

Котлообразный№ казаноподібний, котлоподібний.

Котлоочистка№ котлоочйщення (с.).

Котлопункт№ котлопункт, -у.

Котлостроение№ котлобудування.

Котлостроитель№ котлобудівник, -а.

Котлостроительный№ котлобудівний.

Котлотурбинный№ котлотурбінний.

Кото№ нескл., м., муз. кото.

Коток№ ласк., фолькл. коток, -тка, котик.

Котоко№ нескл., м. и ж.; неизм., этнол. котоко; язык к. мова котоко.

Котомка№ торба, торбина, торбинка, диал. шанька; (узел — ещё) м. клунок, -нка; (наплечная) мн. сакви, -ков, бесаги, -ів.

Котомочка№ уменьш.-ласк. торбиночка, торбочка, торбинонька; м. клуночок, -чка. Ср. котомка.

Котон№ текст, котон, -у; к.-машина котонмашина.

Котонизатор№ текст, котонізатор.

Котонизационный№ текст, котонізаційний.

Котонизация№ текст, котонізація.

Котонизированный№ текст, котонізований.

Котонизировать№ несов. и сов., текст, котонізувати, -ую, -уєш.

Котонизироваться№ несов. и сов., текст, котонізуватися, -ується.

Котонин№ текст, котонін, -у.

Котоновый№ текст, котоновий.

Котонщик№ спец котонник.

Которан№ хим. которан, -у.

Который№ мест. 1. вопросит, котрий; (какой) який; ~рое платье вам больше нравится? котра (яка) сукня вам більше подобається (до вподоби)?; к. раз вы это делаете? вкотре ви це робите?, котрий раз ви це робите?; к. час? котра година?; не знаю, в ~ром часу надо явиться не знаю, о котрій годині треба з’явитися; не помню, в ~ром доме он живёт не пам’ятаю, в котрому (якому) будинку (домі) він мешкає (живе); с ~ых пор? Відколи?, з якйх пір?, з якого часу?; 2. (в придаточном предложении) относит. який, що, реже котрий; человек, к. приходил вчера людина, яка (що) приходила вчора; шкаф, в ~ром лежат книги шафа, у якій (де) лежатькнижки (книги); 3. неопред., прост, котрий, який; (некоторый) декотрий, деякий; ~ые..., ~ые... (одни — другие: при перечисле- нии, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які…который-нибудь, уст. который-либо мест., разг. котрий-небудь (род. котрого-небудь), реже котрий-будь; (какой-нибудь) який-небудь, якийсь (род. якогось).

Который-то№ мест., разг. котрийсь, -рогось; (какой-то) якийсь (род. якогось).

Коттедж№ котедж, -у.

Коттеджик№ уменьш. котеджик, -у.

Коттеджный№ котеджний.

Коттеры№ мн., ист. котери, -ів.

Котурны№ .мн., ист., перен. котурни, -ів.

Коты№ (вид обуви) мн., диал. кинді, -ів, коти, -ів.

Коудбол№ спорт, коудбол, -у.

Коуш№ техн. коуш.

Кофакторы№ мн., биохим. кофактори, -ів.

Кофе№ (нескл., м.) кава (ж), реже кофе (нескл., с), уст. кофій, -ію; за к. (посидеть, поговорить) при каві, за кавою; молотый к. мелена кава; чёрный к. чорна кава.

Кофеварка№ кавоварка.

Кофеварочный№ кавоварочний.

Кофеёк№, уменьш. кофеёчек ласк, кавонька, кавочка, кавуся (ж ).

Кофеин№ фарм. кофеїн, -у.

Кофеинка№ разг. кавинка, реже кофеїнка.

Кофеиновый№ фарм. Кофеїновий.

Кофеишко№ у н и ч и ж. кавонька, кавочка (ж.; пестл.).

Кофей№ прост, см. кофе.

Кофейная№ см. кофейня.

Кофейник№ кавник, кав'янйк, -а.

Кофейниц№ кавничка, кавниця.

Кофейничать№ разг. кавувати, -ую, -уєш.

Кофейннчек№ уменьш.-ласк. кавничок, -чка. Ср. кофейник.

Кофейный№ кавовий; ~ное дерево кавове дерево; к. напиток кавовий напій; 0 гадать на ~ной гуще ворожити на кавовій гущі.

Кофейня№ сущ., ж. кав’ярня.

Кофемолка№ кавомолка.

Коферменты№ мн., биол. коферменти, -ів.

Кофр№ (вид сундука) уст. кофр.

Кофта№ кофта, разг. кофтина.

Кофтёнка№ уничиж. кофтина, разг. кофтинка.

Кофточка№ уменьш. кофточка, разг. кофтинка.

Кофточный№ кофтинний.

Коффердам№ мор. кофердам.

Кохинхина№, кохинхинка с.-х. кохінхіна, кохінхінка.

Кохинхинский№ с.-х. кохінхінський.

Кохистани№ нескл., м., лингв, кохістані.

Кохистанцы№ мн., этнол. кохістанці, -ів.

Кохия№ бот. кохія.

Коч№ мор., ист. коч.

Кочан№ качан, -а; (капусты, мака — обычно) головка; (кукурузы) киях, -а; (яблока) недогризок, -зка.

Кочанный№ качанний, качановий; ~нная капуста качанна капуста.

Кочанчнк№ см. кочешок.

Кочевание№ кочування, ж. кочівля; мандрування, бурлакування; перелітання. Ср. кочевать.

Кочеват№ь кочувати, -ую, -уєш; (путешествовать — ещё) мандрувати, -ую, -уєш, диал. вандрувати; (бродяжничать — ещё) бродяжити, бурлакувати; (о птицах) перелітіти.

Кочёвка№ 1. (действие) кочування (с.), кочівля; 2. (кочевье) кочовище (с.).

Кочевники№ мн. кочівники, -ів, кочовикй; (в шатре) шатерники, -ів; ~ик ед. кочівник, -а,

кочовик; шатерник.

Кочевиица№ кочівниця; шатерниця.

Кочевнический№ кочівницький; шатерницький.

Кочевничество№ кочування, мандрування.

Кочевой№ кочовий; к. образ жизни социол. кочовий спосіб життя; ~вые племена социол. кочові племені.

Кочевряжиться№ (упрямиться, артачиться) прост. комизитися, -ижуся, -изишся, коцюбитися, -блюся, -бишся, опинатися, пручатися; (важничать) разг. задаватися, -даюся,-даєшся; (кривляться) ламатися, разг. кривлятися; (дурачиться) разг. дуріти.

Кочевь№е 1. кочовище; 2. (действие) кочування, ж. кочівля.

Кочегар№ кочегар, грубник.

Кочегарка№, уст. кочегарная, кочегарня кочегарка, кочегарня.

Кочегарный№ кочегарний.

Кочедыжник№ бот. безщитник.

Кочедыжииковый№ бот. безщитниковий.

Коченеть№ 1. (затвердевать) заклякати, клякнути, дубіти, разг. коцюбнути; 2. (замерзать) мерзнути, змерзати, замерзати, разг. коліти.

Кочень№ прост, см. кочан.

Кочерга№ коцюба, кочерга; 0 ни Богу свечка ни чёрту к. ні Богові свічка ні чортові шпичка (ладан); ні грач ні помагач; ні пава ні гава (ворона); ані рак ані риба; ні з губи мови ні з носа вітру; ані до ради ані до звади.

Кочерёжка№ уменьш. коцюбка, кочережка.

Кочерыжка№ качан, -а; (капусты — ещё) головка; (кукурузы) м. киях, -а; (яблока) недогризок, -зка.

Кочет№ диал. півень, -вня, когут (род. когута); 0 смирную собаку и к. бьёт погов. на похиле дерево і кози скачуть; хилку лозину і снігур зігне.

Кочетиный№ диал. півнячий, когутячий.

Кочеток№ уменьш.-ласк., диал. півник, півничок, -чка, когутик.

Кочешок№ уменьш. качанець, -нця, качанчик; кияшок, -шка. Ср. кочан.

Кочка№ 1. (на лугу, на болоте) купина; ~ки мн.

Купини№ (род. купйн), с., собир. купиння, куп’я; 2. (неровность почвы) грудка; ~ки мн. грудки, -док; собир. груддя, груда.

Кочкарник№ диал. купиння (с.).

Кочковатый№, кочкастый купинястий; грудуватий, грудуватий. Ср. кочка 1—2.

Кочкорез№ с.-х. купиноріз,.

Кочующий№ кочівний.

Кош¹ №диал., ист. кіш (род. коша).

Кош² №диал., ихт. кіш {род. коша).

Кошара№ диал. кошара; вівчарня, м. хлів, -а, овечник; (без крыши) загорода.

Кошатина№ разг. котятина, кошатина.

Кошатник№ разг. 1. (любитель кошек) котолюб, ирон. котячий батько; 2. (человек, занимающийся ловлей кошек) котолуп.

Кошатница№ котолюбка, ирон. котяча мама (мати). Ср. кошатник 1.

Кошачий№ котячий; к. глаз мин. котяче око; к.

Концерт№ котячий концерт.

Кошачьи№ сущ., мн., зоол. коти, -ів.

Кошева№, уменьш. кошёвка диал. сани, -ней (мн.); (розвальни) гринджоли, -ол (мн.).

Кошевой№ ист. 1. кошовий; к. атаман кошовий отаман; 2. сущ. кошовий, -ого.

Кошелёк№ гаманець, -нця, увел, гаман, -а; калитка (ж.), капшук, -а, уменьш. капшучок, -чка, ж., диал. мошонка; (портмоне) нескл., с. портмоне; пустой (тощий и т. п.) к. пустий (порожній) гаманець (гаман, капшук), порожня калитка; толстый (тугой, полный и т. п.) к. повний (разг. повнісінький) гаманець (гаман, капшук).

Кошелёчек№ уменьш. гаманчик, калиточка (ж), капшучок, -чка.

Кошёлка№ разг. кошик (м.), кошіль (м., род. кошеля); (большая) м. кіш (род. коша).

Кошёлочка№ уменьш., разг. кошичок, -чка (м.).

Кошель№ 1. (плетёная сумка) диал. кошіль (род. кошеля), кошик; 2. (большой кошелёк) уст. гаман, -а; 3.рыб. кошіль.

Кошельковый№: к. невод рыб. кошіль.

Кошение№ косіння; (косьба — ещё) ж. косовиця.

Кошениль№ хим., энтом. кошеніль, -лі, разг. червець (род. червця).

Кошенильный№, кошенилевый хим., энтом. кошенільний, кошенілевий.

Кошенина№ 1. диал. кошениця, кошаниця; 2. (косьба) диал. косовиця; (кошение — ещё) с. косіння.

Кошенный№ прич. кошений. Ср. косить¹.

Кошеный№ прил. кошений, скошени.

Кошер№ рел. кошер.

Кошерный№ рел. кошерний.

Кошечка№ уменьш.-ласк. кішечка, разг. кицюня, киця, киценька, кицюнька; 0 рано пташечка запела, как бы к, не съела посл. рано пташка заспівала б, якби кішка не спіймала; не кажи гоп, поки не перескочиш.

Кошечнын№ см. кошачий.

Кошка¹ №кішка, разг. кицька, киця, диал. кітка; (как родовое обозначение — обычно) кіт (род. кота); ангорская к. ангорська кішка; драная к. перен. обідрана (обшарпана) кішка; играть в ~ки-мышки дет. грати в кота-мишки (кота й мишку); как к. с соба- кой [живут] разг. як кішка з собакою [живуть]; как угорелая к. (метаться, бегать и т. п.) разг. як очманілий (ошпарений) кіт; ~ки на душе (сердце) скребут перен., разг. коти на серці шкребуть (скребуть), на душі [наче] миші шкрябають (шкребуть, скребуть); клопіт (туга, журба) серце крає; [чёрная] к. пробежала (проскочила) между кем перен., разг. [чорний] кіт пробіг між (поміж) ким, [чорна] кішка пробігла між (поміж) ким; глек розбив хто; 0 знает к., чьё мясо съела погов. знає (чує) кіт, чиє сало з’їв; знає (чує) кішка, чиє сало з’їла; знай, к., своё лукошко знай, козо, своє стійло; знай, кобило, де брикати; знай, свине, своє лігво; швець, знай своє шевство, а в кравецтво не лізь; ~ке игрушки, а мышке слёзы кому весілля, а курці смерть; ~ку бьют, а невестке наветки дают кота б’ють, а невістці на замітку дають; ночью все ~ки серы посл. уночі всі коти бурі (сірі); на весіллі всі свати, на хрестинах — куми.

Кошка² №(отмель) диал. коса.

Кошка³ №(якорь) кішка; (небольшой — ещё) рачок, -чка.

Кошки№ (приспособление для подъёма на столбы) мн. кішки, -шок, кігті, -ів.

Кошкин№ кішки (род. п.), котячий.

Кошкодав№, кошкодёр разг. котолуп.

Кошма№ повстина, кошма.

Кошмар№ страхіття (с.), кошмар, -у, жах, -у, жахіття, жахи (-ів) Господні, ж., диал. змора; какой к.! який кошмар!, який жах!, яке страхіття!

Кошмарно№ нареч. страхітно, кошмарно; жахливо, огидно, бридко. Ср. кошмарный.

Кошмарный№ страхітний, страховинний, кошмарний; (ужасный, отвратительный — ещё) жахливий, огидний, бридкий.

Кошмовый№ 1. повстинний, кошмовий; 2. (сделанный из кошмы) повстяний, кошмовий.

Кошнай№, реже кушнай лгуз. кошнай.

Кошница№ уст., диал. кошик (м.), кошіль (род. кошеля).

Кошок№ фолькл. кошок, -шка.

Кошт№ уст. кошт, -у, кошти, -ів (мн.).

Кощеев№ миф. кощіїв.

Кощей№ 1. миф. кощій, -ія; 2. (перен.: о худом человеке — ещё) разг. худорба (ж.), худяк, -а, худий-худющий; 3. (перен.: скряга — ещё) скнара (м. и ж.).

Кощунник№ церк., перен. блюзнір.

Кощунственный№ церк., перен. блюзнірський.

Кощунство№ церк., перен. блюзнірство.

Кощунствовать№ церк., перен. блюзнити, блюзнувати, -ую, -уєш, зневажати Бога.

Коэрцитивный№ физ. коерцитивний.

Коэрцитиметр№ физ. коерцитиметр.

Коэффициент№ мат., физ. коефіцієнт; к. безопасности воен. коефіцієнт безпеки; к. водоизмещения коефіцієнт водотоннажності; к. износа коефіцієнт спрацювання; к. истечения коефіцієнт витікання; к. качества экон. коефіцієнт якості; к. материалоёмкости коефіцієнт матеріаломісткості; к. полезного действия физ. коефіцієнт корисної дії; к. растворимости коефіцієнт розчинності; к. слышимости физ. коефіцієнт чутності; к.

сопротивления физ. коефіцієнт опору.

Кпелле№ нескл., м. и ж., этнол. кпеле.

Кпереди№ нареч., п р о с т. наперед, уперед.

Кроаль№ крааль, -лю.

Краб№ зоол. краб.

Крабб№ архит краб.

Крабовидный№ см. крабообразный.

Крабовый№ крабовий; к. промысел крабовий промисел.

Крабоконсервный№ крабоконсервний.

Краболов№ краболов.

Краболовный№ краболовний.

Крабообразный№ крабоподібний.

Краборазделочный №крабообробний.

Кравчий№ сущ., м., ист. чашник, підчаший, -ого, кравчий.

Кравчучка№ (двухколёсная складная повозка) прост. кравчучка.

Крага№ спорт. крага; ~ги мн. краги (род. краг).

Краденный№ прич. крадений.

Краденый№ 1. прил. крадений; 2. ~ное сущ., с. крадене, -ого; 0 ~ное добро впрок не идёт посл. краденим добром не забагатієш, з краденого не забагатієш, крадене не йде на користь (пожиток).

Крадучись№ дееприч., нареч., разг. крадькома, скрадливо, диал. крадьки; (тайком) потай, потайки, потайці, потайно, потайком, разг. потаємно, потаємки, потаємне, потаємці. крадущий який (що) краде; сущ. крадій, -ія, крадун, -а, злодій, м. и ж. злодіяка.

Крадущийся№ 1. прич. який (що) крадеться (скрадається); 2. прил.. скрадливий.

Краевед№ научн. краєзнавець, -вця.

Краеведение№ научн. краєзнавство.

Краеведческий№ научн. краєзнавчий.

Краевики№ мн., энтом. крайовики, -ів.

Краевой№ крайовий; ~вая патология мед. крайова патологія; к. прогиб геол. крайовий прогин.

Краеугольный№ наріжний, кутній; к. камень чего наріжний камінь чого.

Краешек№ уменьш. 1. (крайняя, узкая полоска чего-л.) краєчок, -чка, крайок, -йка, крайчик, кінчик; ср. край¹; 2. (кусочек хлеба и т.. п. — ещё) окраєць, -айця, окрайчик; 3. (материи —ещё) бережок, -жка.

Кража№ крадіжка, крадіж, -дежу (м.), крадіння (с.); к. со взломом юр. крадіжка (крадіж) зі зломом; мелкая к. юр. дрібна крадіжка; уличйть в ~же кого зловити на крадіжці кого.

Край¹ №край (род. краю); (конец — ещё) кінець, -нця; (верхний обрез стенок сосуда и т. п., перен. — ещё) вінця, -нець (мн.); быть на краю гибели бути на краю безодні (прірви); вода полилась через края кувшина вода полилася через вінця глечика; из края в к., от края [н] до края від (з) краю [і] до краю, з краю в край, з кінця в кінець; краем глаза видеть что краєм (краєчком) ока бачити що, в півока бачити що; литься (переливаться, бить и т. п.) через к. литися (переливатися, бити и т. п.) через вінця (край); на краю света (земли) на краю світу (землі), у край-світті; налить до краёв (с краями) налити по [самі] вінця, налити до [самих] вінець (вщерть); с краю скраю; хватить через к. разг. перебрати міру (мірку, через край);0 моя хата с краю, ничего не знаю погов. моя хата скраю, нічого не знаю; наше діло півняче: проспівав, а там хоч і не развидняйся; моє діло теляче: наївся та й у хлів.

Край² №(территория) край (род. краю), ж. країна, сторона, земля; в наших краях у наших краях; познакомиться с чужими краями чужих країв побачити; чужие края чужина (ж.), чужа сторона (країна), чужий край.

Край³ №предл., диал. край; к. дороги край дороги (шляху); к. стола край (кінець) столу (стола).

Крайисполком№ (краевой исполнительный комитет) крайвиконком, -у (крайовий виконавчий комітет).

Крайком№ (краевой комитет) крайком, -у (крайовий комітет).

Крайне№ нареч. надто, надміру, надмір, надмірно, аж надто; (очень) дуже, конче; (весьма) вельми; (чрезвычайно) надзвичайно; (вконец) до краю, украй; к. важно надто (аж надто, надзвичайно, вельми) важливо; к. лево настроенный политоп. украй ліво налаш- тований; к. необходимо конче (доконче, гостро, вкрай, до краю) потрібно (треба), разг. до зарізу (скруту) треба, притьмом треба; к. смущённый надзвичайно (вельми,дуже) збентежений; к. удивлённый надзвичайно (дуже, надто, аж надто, вельми) здивований.

Крайний№ 1. (находящийся на краю) крайній, диал. скрайній; (конечный) кінцевий; (вряду) останній; к. пункт крайній (кінцевий) пункт; 2. (предельный - ещё) надзвичайний, останній; ~нее истощение надзвичайне ви- снаження; к. срок крайній (останній) термін (строк); 3. (исключительный, чрезвычайный —ещё) надзвичайний, конечний, доконеч- ний, диал. скрайній; в ~нем случае у крайньому разі (реже випадку); до ~их пределов до крайньої межі; к ~нему сожалению на превеликий жаль; ~ие меры надзвичайні заходи; -няя необходимость крайня (гостра, конечна, доконечна) потреба; по ~ней мере принаймні, щонайменше, реже бодай; 4. (овзглядах — ещё) найрадикальніший, екстремістський; к. пріавый политол. крайній пра- вий; к. субъектнвизм крайній суб’єктивізм.

Крайность№ 1. (крайняя степень) крайність, -ності, надмірність; вдавіться в ~ти впадати в крайнощі, перебирати міру; в ~ти прост, у крайньому разі; довестй до –ти (вывести кого-л. из себя) разг. роздратувати, -ую, -уєш; до ~ти разг. надзвичайно; (вконец) до краю, украй; по ~ти прост, принаймні; (однако) проте; 2. (тяжёлое положение) скрута, м., разг. скрут, -у; (нужда, бедность, нищета) злидні, -ів (мн.); быть в ~ти бути у скруті.