7. Методи контролю

Перевірка знань студентів включає: вхідний контроль,модульну контрольну роботу, залік та іспит.

Вхідний контроль проводиться на першому практичному занятті у формі письмової контрольної роботи. Мета вхідного контролю – визначити залишкові знання з окремих розділів теорії держави і права, судових та правоохоронних органів, конституційного права, без знання яких неможливе успішне вивчення адміністративного права. За наслідками вхідного контролю викладач може внести корективи у виклад матеріалу з адміністративного права.

Модульна контрольна роботапроводиться у формі письмової контрольної роботи тривалістю дві академічні години. Дати модульного контролю встановлюються деканатом факультету.

За підсумками роботи в третьому семестрі виставляється диференційований залік на основі суми балів з першого модулю (максимально 100 балів).

При заліку перевіряються знання з тем 1-го модуля, вивчених в перебігу 3-го семестру. Оцінка знань і умінь студентів проводиться за наслідками виконання завдань для самостійної роботи, модульного контролю, роботи на практичних заняттях.

В кінці четвертого семестру підсумкова оцінка знань студентів виставляється на основі суми балів з другого модулю (максимально 50 балів) і оцінки одержаної на іспиті (максимально 50 балів).

Завершальний підсумковий контроль проводиться у формі іспиту і охоплює всі модулі.

Іспит проводиться відповідно до розкладу екзаменаційної сесії. Іспиту передує консультація (за один день до іспиту). Проводиться іспит в усній формі: студенти пишуть відповіді на білет і потім дають усні пояснення по цих відповідях.

Екзаменаційний білет складається з 3-х питань.

Відповіді за кожним питанням оцінюються окремо.

Оцінка виставляється на підставі відповідності відповіді з кожного питання комплексу критеріїв.

Критерії оцінки відповідей студентів на іспиті

Відмінної оцінки заслуговують відповіді тих студентів, які показали міцне знання передбаченого програмою матеріалу, використали для підготовки і засвоїли основну літературу, змогли розібратися в спірних точках зору з висловлюваного питання, вміють привести приклади з чинного законодавства, чітко і послідовно висловлюють дане питання.

Доброї оцінки заслуговують відповіді тих, хто показав тверде знання матеріалу в об'ємі учбової програми, не допустив істотних помилок при відповіді, зумів чітко викласти матеріал, проілюструвати його прикладами із законодавства.

Задовільної оцінки заслуговують певні студентів, які показали знання основного матеріалу в об'ємі учбової програми і справжніх методичних рекомендацій, але допустили неточність у відповідях, неточність формулювань окремих понять або показали поверхневе знання матеріалу. Ця оцінка виставляється і у випадку недостатньо аргументованого викладу матеріалу, недостатньо чіткої і послідовно викладеної відповіді.

Незадовільно оцінюються відповіді студентів, які показали недостатнє знання учбово-програмного матеріалу, виявили істотні прогалини в знаннях основного матеріалу. Звичайно це виражається в незнанні основних понять і положень учбового курсу, в невмінні пов'язати загальнотеоретичний матеріал з прикладами з чинного законодавства, що свідчить про непідготовленість до професійної діяльності за фахом «Правознавство».

Оцінки за іспит складається як середньоарифметичне з трьох питань, а потім переводиться за наступною шкалою:

Відмінно – max 50 балів;

Добре – max 40 балів;

Задовільно – max 30 балів;

Незадовільно – 24 та менше балів.

Т.ч., максимальна кількість балів за іспит – 50 балів.

Підсумкова оцінкавиставляється як сумма балів, виставлених за іспит та модуль (max 100 балів).

Загальна сума балів	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	А	відмінно
80-89	В	добре
70-79	С
60-69	D	задовільно
50-59	Е
0-49	F	незадовільно