27. Проблема оцінки еколого-економічної ефективності ресурсозбереження

можна виділити наступні проблеми ресурсозбереження,

1. Проблеми методологічного характеру:

- обґрунтування матеріалоємності суспільного виробництва як економі-

ко-правової категорії;

- оцінка впливу найважливіших факторів (структурних змін, науково-

технічного прогресу) на зміну матеріало- та енергоємності національного до-

ходу.

2. Проблеми організаційно-економічного і правового характеру:

- вдосконалення господарського механізму ресурсозбереження та його

елементів;

- вдосконалення державного регулювання ресурсозбереження;

- створення економічних умов для зниження матеріалоємності суспіль-

ного виробництва, діючої бази стимулювання ефективного ресурсоспоживання

і санкцій за марнотратство.

3. Проблеми техніко-економічного характеру:

- прискорення темпів науково-технічного прогресу і виведення економіки

на якісно новий рівень ресурсозбереження як за рахунок розробки, освоєння і

впровадження нових поколінь техніки, технології і матеріалів, так і за рахунок

широкомасштабного виробництва і застосування раніше освоєних прогресив-

них ресурсозберігаючих їх видів.

Процес ресурсозбереження на сучасному етапі повинен передбачати:

- створення принципово нових високоефективних видів матеріалів, що

будуть замінювати їхні природні аналоги;

- зниження матеріалоємності суспільного виробництва за рахунок оп-

тимізації структури природно-сировинної та паливо-енергетичної бази;

- підвищення якості виготовленої продукції, що забезпечить збільшення

терміну її функціонування або зменшення обсягів її споживання;

- скорочення втрат природно-сировинних та паливо-енергетичних ресу-рсів на стадіях їх добування, переробки та використання;

- розширення обсягу використання відходів на всіх стадіях виробництва

продукції;

- створення, впровадження і використання ресурсозберігаючих техноло-

гій [3, С. 18].

Економічна та екологічна необхідність впровадження ресурсозберігаючих

заходів на мікроекономічному рівні підтверджується отриманням еколого-

економічного ефекту в результаті реалізації певного комплексу таких заходів.

Річний еколого-економічний ефект може бути визначений за формулою

Е= Ер + Епл +Епв – А +З + Енп, (1)

де Ер – економія ресурсів у вартісному вираженні за рік, яка досягнута на підп-

риємстві внаслідок реалізації ресурсозберігаючих заходів, грн;

Епл – зменшення суми екологічних платежів господарюючого суб’єкта

внаслідок ресурсозбереження, грн;

Епв – економія інших поточних витрат (в тому числі витрат на закупівлю і

виробництво допоміжних матеріалів, енергії, на утримання і експлуатацію ос-

новних засобів, на заробітну плату внаслідок покращення умов праці, підви-

щення її продуктивності та ін.), грн;

А – збільшення суми амортизаційних відрахувань, зумовлене додатковими

капітальними вкладеннями в ресурсозберігаючі заходи, грн;

З – частина економічного збитку, якого можна було уникнути в результаті

впровадження ресурсозберігаючих заходів господарюючим суб’єктом, грн. Ва-

рто відмітити, що дана складована є резервом підвищення економічного ефек-

ту ресурсозбереження на підприємстві, оскільки на даний момент вона не ви-

користовується в практичних розрахунках підприємств.

Енп – зменшення можливих економічних збитків підприємства внаслідок

виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на виробництві,

пов’язаних з використанням ресурсів, грн.

Згідно [3] можна виділити критерії оптимального вибору ресурсозберігаю-

чих заходів, тобто визначення порівняльної еколого-економічної ефективності

ресурсозберігаючих заходів. По-перше, максимальна величина річного еколо-

го-економічного ефекту від реалізації ресурсозберігаючих заходів на підприєм-

стві. По-друге, необхідність врахування фактора часу при розрахунках еколо-

го-економічної ефективності, оскільки впровадження ресурсозберігаючих за-

ходів передбачає різноманітні часові періоди. В якості критерію вибору опти-

мальних ресурсозберігаючих заходів, що реалізуються впродовж тривалого пе-

ріоду часу, може бути використаний приведений до очікуваного початку реалі-

зації ресурсозберігаючих проектів дисконтований еколого-економічний ефект,

який враховуватиме період отримання еколого-економічних ефектів ресурсо-

збереження. По-третє, в процесі вибору господарюючим суб’єктом ресурсозбе-

рігаючих заходів може виникнути ситуація, коли при обмеженому бюджеті

отримання співставних по величині дисконтованих еколого-економічних ефек-Випуск 4(56) 2011 р. Серія «Економіка»

192

тів досягається при різних обсягах капітальних вкладень. В такому випадку

критерієм оптимального вибору може виступати коефіцієнт еколого-

економічної ефективності ресурсозберігаючих заходів, що показує, яка вели-

чина ефекту припадає на одиницю капітальних вкладень при реалізації ресур-

созберігаючих заходів. Найбільша величина такого коефіцієнта для ресурсо-

зберігаючих заходів характеризує їх найбільшу ефективність.