4. Грошова форма вартості

Грошова форма вартості виникла, коли роль товарів – еквівалентів перейшла до металів. В мідному, бронзовому, ранньому залізному віці метали втілювали великі затрати праці, а отже, вони мали велику вартість. Вони високо цінувалися в суспільстві, тому що мали все більший спектр застосування. В той же час метали легко діляться на частини, тобто вони могли вимірювати вартість різноманітних за затратами праці товарів.

товарА

товар Б

.. метали

.. (мідь, бронза, залізо, золото, срібло)

товар N

Спочатку метали виконують функції грошей в ваговому еквіваленті, пізніше з'являються монети як стандартизовані еталони вартості. Перші металеві монети були повновісними, тобто такими, що їх номінальна вартість (назва, надпис на монеті) співпадала з реальною вартістю (вартістю металу). Потім реальна вартість грошей почала зменшуватися в порівнянні з їх номіналом, таке явище називається девальвацією. При цьому номінальна вартість грошей зберігалася, а вага металу в них зменшувалася. Так, гроші почали набувати символічного значення. В кінці ХVIII сторіччя в країнах Західної Європи з'являються паперові гроші (Франція, французькі колонії, Англія і т.д.).

Сучасні паперові гроші є символами вартості, їх реальна вартість не співпадає з номінальною вартістю. Вони засновані на довірі, наділені примусовим курсом. Купівельну спроможність сучасних грошей гарантує держава ( уряд).

Реальна вартість сучасних грошей визначається їх купівельною спроможністю.

Купівельна спроможність грошей – це кількість товарів, яку можна купити на одну грошову одиницю за існуючим масштабом цін.

3-.Закони грошового обігу

1. Товарна маса є первинною в порівнянні з грошовою масою (тобто, кількість грошей в країні повинна відповідати кількості товарів);

2. Кількість грошей в країні залежить від обсягів товарної маси і від швидкості грошової одиниці.

М×V = P×Q, М =

Де : М – грошова маса;

V – швидкість грошової одиниці;

Р – середній рівень цін;

Q – обсяги товарного виробництва.

3. Оптимальна грошова маса визначається:

Q_гр. = ,

Q_гр. - оптимальна кількість грошей;

V – швидкість грошової одиниці;

ЦТ – сума цін товарів (сумарна вартість товарної маси);

П – сумарна вартість платежів, строк оплати яких наступив;

К – сумарна вартість кредитних операцій;

ВЗП – сума взаємозалікових (бартерних, безготівкових) платежів.

В випадку, коли фактична грошова маса перевищує оптимальну, в країні виступає інфляція.

4. Інфляція – це зменшення реальної вартості грошей та зростання рівня цін.

Види інфляції:

а) в залежності від причин, що породжують знецінення грошей:

1.емісійна інфляція - це знецінення грошей по причині появи в обігу «надлишкової» грошової маси, не забезпеченої товарами;

2.інфляція попиту – знецінення грошей по причині росту попиту на товари, готовності до покупок в періоди економічного зростання;

3. інфляція пропозиції – виникає по причині зростання попиту на ресурси та цін на ресурси в періоди економічного зростання;

4. інфляція «ціна – заробітна плата» або інфляційна спіраль – це поєднання інфляції попиту і пропозиції.

б) в залежності від темпів знецінення грошей:

- природна інфляція – Т_і (темпи інфляції) не перевищують 5% на рік;

- повзуча інфляція – Т_і = 5 -10 % на рік;

- галопуюча інфляція – Т_і = 10 -100 % на рік;

- гіперінфляція – Т_і ≥100 % на рік.

Поєднання процесів знецінення грошей з падінням обсягів національного виробництва називається стагфляцією.