Задача №2

Перевірити достатність природного освітлення у відділі габаритами: довжина – 8 м, ширина – 6,2 м, висота – 4 м, яке здійснюється через три вікна висотою – 2,5 м, та шириною – 2,0 м, розташованих вздовж більшої стіни приміщення. Висота від підлоги до підвіконня – 0,8 м, найбільша відстань від вікна до робочого місця l = 5 м, середньозважений коефіцієнт відбиття світла від внутрішніх поверхонь ρ_сз = 0,4.

Розв’язання

Рисунок 2.1 - Схема розрахунку природного освітлення

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу України, е_н^IV, визначається % за формулою:

е_н^IV = е _H^IIImc (2.1)

е_н^III - нормоване значення КПО для 3 світлового поясу за СниП2-4-79. Для більшості адміністративно – управлінських приміщень, у яких виконується робота 3 розряду (середньої точності), для бокового освітлення

е_н^III=1,5%; (2.2)

m – коефіцієнт світлового клімату (для України m=0,9);

с – коефіцієнт сонячності. Для географічної широти м. Суми розташоване в межах 0,75-1,0.

е_н^IV = 1,5% 0,91 = 1,35% (2.3)

Визначити фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна визначити за формулою:

е_ф = (2.4)

де, - площа усіх вікон у приміщенні, м;

S_О=3*2*2,5=15 м².

- площа підлоги приміщення, м;

S_n=8*6,2=49,6 м².

- загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно – управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями,

- коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення, глибини приміщення, висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від стін, стелі, підлоги . Цей коефіцієнт дорівнює 0,4. Для відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна 2,48, відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення 0,8, відношенні довжини приміщення до його глибини 1,29, значення1,7.

- світлова характеристика вікна. .

- коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, якщо будинків немає, то .

- коефіцієнт запасу береться в межах =1,3

е_ф = %

При порівнянні фактичного КПО е_ф = 1,41% з нормативним е_н^IV= 1,35% робимо висновок, що природне освітлення у відділі є ефективним.

Задача №3

Дослідити достатність штучного освітлення відділу габаритами: довжина – 8 м, ширина – 6,2 м, висота – 4 м. Вид джерела світла – Лампа розжарювання. Система освітлення – загальна. Кількість світильників – 9. Кількість ламп в світильнику – 3. Потужність однієї лампи, Вт – 100.

Розв’язання

Для оцінки ефективності штучного освітлення необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СниП2-4-79.

Нормоване значення освітлення для економічного відділу при загальному освітленні за СниП2-4-79 складає при використанні газорозрядних ламп – 300лк, при використанні ламп накалювання – 200 лк.

При комбінованому освітленні частка загального освітлення в системі комбінованого повинна складати 10% норми для комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп або не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання.

Значення фактичного освітленості, лк, у відділі знайдемо за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:

, (3.1)

звідки, , (3.2)

де F_л – світловий потік лампи, лк;

F_л = 1450 лк при потужності 100 Вт для ламп розжарювання.

n_H – коефіцієнт використання світлового потоку; n_н = 0,4-0,6;

N – кількість світильників, шт.;

n – число ламп в світильнику, шт.;

S – площа приміщення, м²; S = 49,6 м².

к – коефіцієнт запасу, к = 1,5-2;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, для ламп розжарювання – 1,1.

(лк) (3.3)

В результаті розрахунку знайшли значення фактичного освітлення

Е_ф = 190 лк, порівнюючи його з нормованим за СНиП 11-4-79 можна зробити висновок, що загальне освітлення у відділі є недостатнім, але задовольняє допустиме відхилення -5%.

Для покращення освітлення рекомендую збільшити кількість світильників до 10.

Відхилення фактичного значення від норми складе +6,5%, що припустимо.

Задану кількість світильників необхідно розміщувати рівномірно по площі приміщення, по можливості по сторонах квадрата, виконуючи умови: сторона квадрата

L = 1,4 Н_р, (3.4)

де Н_р – висота підвісу світильника над робочою площею.

Н_р = 4 – 0,8 - 0,2 = 3 (м) .

L = 1,43 = 4,2 (м).

Відстань від світильника до стіни вибирають в межах l = 0,3  0,5 L

l = 0,44,2 = 1,68 (м).