• Помірнокислотні метасоматити

Гумбеїти. Свого часу термін "гумбеїт" Д.С.Коржинський ввів для продуктів анкерито-ортоклазового метасоматизму. Типовим мінеральним парагенезисом гумбеїтів є кварц + карбонат + ортоклаз + біотит + фенгіт + мусковіт + хлорит.

Гумбеїти є малоглибинними гідротермально-метасоматичними утвореннями. Вони спостерігаються в областях з неглибоким ерозійним зрізом. Для гумбеїтів характерна сітчасто-прожилкова форма прояву. Тому необхідною умовою локалізації гумбеїтів є підвищена проникність вихідних порід, тобто наявність зон об'ємного катаклазу вздовж системи регіонально розвиненої дрібної тріщинуватості.

• Кислотні метасоматити

Березити. У власне березитах головну масу породи складають лусочки серициту, а в підпорядкованій кількості присутні кварц, кальцит і карбонат анкеритового складу, а також пірит. Іноді присутні релікти калішпату та плагіоклазу (альбіту). Березити утворюються при дії гідротермальних розчинів на кислі породи – граніти, граніт-порфіри, кварцеві-порфіри.

У переважаючий більшості випадків березити є продуктами навколожильного метасоматизму. Для процесу березитизації характерними є реакції заміщення.

Березитизація супроводжує формування кварц-золоторудних жил, а також поліметалевих та інших жил, тому розглядається як пошукова ознака на гідротермальне золото, молібден, вольфрам, поліметали, мідь та інше.

Лиственіти. Власне лиственіти мають суттєво кварц-карбонатний склад з більшою чи меншою домішкою світлої слюдки (серициту або мусковіту) та піриту. Вони утворюються при гідротермальній зміні ультраосновних порід.

Лиственітизація ультраосновних порід, як і березитизація, у загальному випадку носить зональний характер: вихідний серпентиніт → карбонат-хлорит-антигоритова порода → карбонат-тальк-хлоритова лиственітизована порода з піритом та хлоритом → кварц-карбонат-талькова лиственітизована порода з піритом та хлоритом → фуксит-кварц-карбонатний або кварц-карбонатний лиственіт з піритом.

З лиственітами як і з березитами пов'язані родовища золота та поліметалів.

• Сильнокислотні метасоматити

Вторинні кварцити. Термін "вторинні кварцити" був введений Є.С.Федоровим на початку XX ст. для позначення особливого типу навколорудного змінення породи. Вторинні кварцити утворюються при зміненні вулканічних порід кислого та середнього складу, значно рідше інтрузивних та осадових порід під впливом кислотних поствулканічних розчинів фумарольно-сольфатарної діяльності вулканів.

Головні типи вторинних кварцитів, що утворюються в умовах пониження температури, характеризуються послідовною зміною складу реагентів та середовища й послідовною нейтралізацією розчинів унаслідок реакції з первинними гірськими породами. Корундово-андалузитові та діаспорові вторинні кварцити утворюються під впливом найбільш кислих реагентів при температурі 300–400^оС, алунітові – при температурі нижче 300^оС під впливом парів води та SO₃, каолінітові – при температурі близько 200^оС і при дії H₂SO₄, серицитові – у нейтральному і слаболужному середовищі внаслідок дії гарячих вуглекислих розчинів при температурі 100–150^оС.

4)Аргілізити. Поклади каоліну гідротермально-метасоматичного походження, які сьогодні відносяться до аргілізитів.

До родовищ, які супроводжуються аргілізованими породами, відносяться деякі колчеданні, мідно-молібденові, золоторудні, срібно-свинцево-цинкові родовища, які пов'язані з малими гіпабісальними інтрузивами геосинклінальної стадії, а також різноманітні поліметалеві, мідно-вкраплені та уранові родовища, пов'язані з орогенним магматизмом або з магматизмом автономно-активізованих областей.

49. Хімічний склад та розповсюдженість осадової оболонки Землі.

На земній кулі область розвитку осадової оболонки складає 74% поверхні континентів.

Осадовий матеріал виникає за рахунок руйнування різних за походженням порід - магматичних, метаморфічних а також існувавших раніше осадових. Крім того, складовими частинами осадових порід є: різноманітні солі, органічні залишки, речовина яка поступає при вулканічних виверженнях, тощо.

Такий широкий перелік складових є підставою передбачати суттєву відмінність хімічного і мінерального складу осадових порід від магматичних.

Однак, порівняння середнього складу (з врахуванням розповсюдженості) осадових і магматичних порід, показує що вони майже тотожні. Це є свідченням того що первісним джерелом осадового матеріалу слугували магматичні породи.

Вміст елементів та окислів (% маси)	Si	Al	Ti	Mn	H	C	O	FeO	Fe2O3	K2O	NaO	CaO
Осадові породи	24,3	10,4	0,45	0,07	0,3	1	52,8	2,0	3,37	2,8	1,1	5,44
Літосфера в цілому	26,7	8,1	0,45	0,09	0,1	0,02	47,0	3,8	3,08	3,13	3,84	5,11

При цьому є й певні відмінності, зокрема:

1) в магматичних породах переважає закисне залізо (3,8% Fe²⁺ проти 3,08% Fe³⁺) а в осадових – окисне (2,0% Fe²⁺ проти 3,37% Fe³⁺), що обумовлено дією кисню повітря.

2) за майже рівної кількості K₂O (2,8% і 3,13 %), осадові породи вміщують значно менше Na₂O (1,1% і 3,84%) – і ця нестача не компенсується навіть врахуванням натрію морської води.

3) осадові породи збагачені CaO (5,44% проти 5,11%) пояснення теж поки що нема.

4) осадові породи збагачені CO₂ та H₂O. Це пов’язано з суттєвим збагаченням середовища осадкоутворення водою, вуглецем та киснем.

Помітне зростання концентрації в осадових породах води, кисню, вуглецю, призводить до того що в процесі вивітрювання магматичних та метаморфічних порід помітно зростає об’єм (з 100 об’ємних частин граніту утворюється до 107 об’ємних частин продуктів вивітрювання).

Ще одна суттєва відмінність – наявність в осадових породах відмін надзвичайно збагачених одним з макрокомпонентів – кремнеземом (пісковики), глиноземом (боксити), карбонатом (вапняки), лугами (сіль).

50. Геохімія процесів вивітрювання.

У вивітрюванні необхідно розрізняти два провідні процеси, які, по суті, є двома сторонами єдиного процесу: а) фізичне вивітрювання материнської породи (механічне подрібнення, дезінтеграція); б) хімічне вивітрювання.