- •1.Види та визначення бою
- •2. Визначення складових елементів бою
- •3. Види тактичних дії загальновійськових підрозділів
- •4.Характерні риси сучасного загальновійськового бою
- •5.Способи ведення загальновійськового бою
- •6.Основні принципи ведення сучасного загальновійськового бою
- •7.Мета та види оборони
- •8.Умови переходу підрозділів до оборони
- •9.Мета, сутність та види наступу
- •10.Сутність наступу на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним. Передбачена схема
- •11.Сутність наступу на противника, який обороняється, з ходу.Передбачена схема
- •12.Завдання механізованого (танковий) батальйону (роти) в обороні та наступі.
- •13.Розкрити поняття:додані та підтримуючі підрозділи. Підрозділи,що додаються механізованому батальйону та роті для ведення бою.
- •14.Порядок ведення спостереження у взводі, відділенні. Обов*язки спостерігача.
- •15.Що вказуэться спостерігачеві взводу (відділення) під час постановки завдання?
- •16.Вибір місця для спостереження на відкритій місцевості
- •17. Вибір місця для спостереження в населеному пункті.
- •18. Вибір місця для спостереження на відкритій місцевості.
- •19. Вибір місця для спостереження в гірській місцевості
- •20.Робота спостерігача по веденню спостереження. Передбачена схема.
- •21.Визначення положення цілі на місцевості по її кутовій величині.
- •22.Визначення відстані до цілі окомірним способом.
- •25.Призначення,склад,розташування спостережного поста
- •26.Оснащення та порядок розташування місця для спостережного поста.
- •27.Порядок вибору місця місця для стрільби (відривання окопу) при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
- •28.Послідовність відривання окопу під вогнем противника.
- •29.Схема одиночного окопу для стрільби лежачи.
- •30.Схема одиночного окопу для стрільби із автомата з коліна
- •31. Схема одиночного окопу для стрільби із автомата стоячи.
- •32.Порядок підготовки солдата до ведення оборонного бою
22.Визначення відстані до цілі окомірним способом.
Окомірний спосіб – основний, найпростіший і найшвидший для визначення відстані. Точність окомірного способу залежить від натренованості спостерігача. У досвідчених військовослужбовців помилки при визначенні відстаней до 1000 м не перевищують 10 – 20% відстані.
В практиці застосовуються два способи окомірного визначення відстаней до цілей (місцевих предметів): по ступеню видимості; по відрізкам місцевості.
При визначенні відстаней по ступеню видимості необхідно видиму величину цілі порівняти з тією, що залишилася в пам’яті видимими розмірами даної цілі на визначених відстанях
Відстань (дальність) окомірним способом можна визначити порівнянням з іншою заздалегідь відомою відстанню (наприклад, з відстанню до орієнтиру або відображеними в пам'яті відрізками в 100, 200, 500 м).
23.Визначення відстаней по кутових розмірах предметів (по формулі тисячної) проводиться в такій послідовності:
– по кутомірній сітці бінокля або підручними засобами виміряти його кутову величину в тисячних;
– відому (дійсну) величину предмету в метрах помножити на тисячу (постійне число) і результат розділити на число виміряних тисячних, тобто
Д = В ×1000
У
де В – розмір предмету в метрах по висоті (ширині, довжині);
1000 – постійне число;
У – кут в тисячних, під яким видно предмет по висоті (ширині, довжині);
Д – дальність до предмету (шукана)
При визначенні відстаней необхідно знати кутові розміри окремих предметів:
– сірник по товщині – 0-02;
– сірникова коробка по довжині – 0-90, ширині – 0-60, висоті 0-30;
– олівець по товщині – 0-15;
– 1 мм лінійки – 0-02.
Приклад. Визначити відстань Д до танка, якщо він по своїй довжині В уклався в кут У, рівний 0-05 тисячним.
Відстань до танка рівна
Д=
![]()
=![]()
= 1400 м.
24.Визначення відстаней по видимих лінійних розмірах предметів здійснюється за допомогою лінійки з міліметровими діленнями. Для цього необхідно (рис. 2.6):
– тримати лінійку перед очима на відстані 50 см, заміряти в міліметрах видиму ширину (висоту) предмету, до якого вимірюється відстань;
– відому (дійсну) ширину (висоту) предмету, узяту в сантиметрах, розділити на число міліметрів і результат помножити на постійне число «5».

Вимірювання видимої ширини (висоти) предмету
за допомогою лінійки з міліметровими діленнями
а – відстань між стовбами лінії зв’язку 32 мм; б – висота дерева 21 мм
Приклад. Визначити відстань Д до телеграфного стовпа заввишки 6 м; якщо він по своїй висоті рівний 2 мм, то відстань до нього:
Д
= ![]()
×5 = 1500 м.
Спостерігачеві необхідно знати середні розміри типових предметів.
25.Призначення,склад,розташування спостережного поста
Спостережний пост може виділятися для розвідки наземного і повітряного противника, а пост РХБ спостереження (спостерігач) – для радіаційної і хімічної розвідки. До складу поста РХБ спостереження призначається особовий склад спеціально підготовленого відділення (екіпажу танка).
Спостережні пости можуть бути нерухомими (у окопах, траншеях) і рухомими (на танках, бронетранспортерах).
Спостережний пост (спостерігач) розташовується в місці, що забезпечує найкращий перегляд місцевості перед фронтом на флангах і по можливості в тилу підрозділу, та повинен мати скриті підходи (відходи) до них, бути якісно замаскованим та не розташовуватись поблизу чітких орієнтирів.
Спостережний пост складається з двох-трьох спостерігачів, один з яких призначається старшим.
Старший спостережного поста зобов'язаний:
– встановити порядок безперервного спостереження;
– влаштувати місця для спостережного поста і його маскування;
– перевірити справність приладів спостереження, засобів зв'язку і оповіщення;
– своєчасно доповідати командирові, що виставив пост, про результати спостереження.
