- •1)Визначення призначення та особливості ядерної зброї.
- •2) Види ядерних вибухів та їх призначення
- •3)Розвиток ядерного вибуху та формування його уражаючих факторів
- •4)Повітряна ударна хвиля ядерного вибуху
- •6) Проникаюча радіація
- •8) Характеристика зон зараження при рзм
- •9) Електромагнітний імпульс
- •10) Наземна радіаційна обстановка
- •11)Класифікація ядерних боєприпасів по потужності.
- •12.Порядок виявлення наземної радіаційної обстановки
- •13.Речовини,які використовуються в якості ядерного пального
- •14.Принципи улаштування ядерних боєприпасів
- •15..Графік залежності тиску по фронті повітряної ядерної хвилі ядерного вибуху від часу та відстані і їх аналізу
- •16.Поняття тротилового еквіваленту
- •17.Особливості вражаючої дії нейтронних боєприпасів.
- •18. Поглиаюча та еквівалентна дози радіації, визначення та одиниці вимірювання
- •19.Порядок нанесення наземної радіаційної обстановки на карту(схему)
- •20.Умови,необхідні для розвивання ланцюгової ядерної реакції
- •21.Фізичні основи ядерної зброї. Ядерна реакція ділення та умови її протікання
- •22. Ядерні реакції синтезу та умови їх протікання. Устрій ядерного заряду гарматного типу та принцип її дії.
- •23.Устрій та принципи дії ядерного заряду імплозитивного типу та термоядерного заряду.
- •24. Вражаючі фактори ядерного вибуху.
- •25.Визначення,призначення та особливості хімічної зброї
- •26.Класифікація бтхр
- •27.Ор нервно-паралітичної дії:
- •28. Ор загально-отруйної дії.
- •29. Ор шкірно-наривної дії.
- •30. Ор задушливої дії.
- •31. Ор психо-хімічної дії.
- •32. Ор подразнювальної дії
- •33 Фізико-хімічні та токсичні вл. Бтхр
- •34 Засоби застосув хз. Факт застосування хз
- •35 Класифікація бтхр
- •37. Визначення призначення та особливості уражаючої дії запалювальнои зброї.
- •38. Характеристика запалювальних речовин.
- •39. Захист особового складу та техніки від запалювальних речовин.
- •40. Обладнання та правила користування сховищами для особового складу.
- •41. Класифікація засобів індивідуального та колективного захисту.
- •42. Визначення, призначення вражаючої дії біологічної зброї.
- •43. Класифікація та характеристика бойових біологічних засобів.
- •44. Засоби та способи застосування біологічної зброї. Зовнішні ознаки застосування біологічної зброї.
- •45. Обсервація, її заходи.
- •46. Карантин, його заходи.
- •47.Методи реєстрації іонізуючих випромінювань та реєстрації іонізуючих речовин.
- •48. Класифікація прр і дк
- •49. Класифікація приладів хімічної розвідки і контролю.
- •50. Призначення приладу дп-5в
- •51. Призначення, експлуатація приладу впхр.
27.Ор нервно-паралітичної дії:
Нервово-паралітичні бойові отруйні речовин, також відомі, як нервово-паралітичні гази, хоча ці хімічні сполуки перебувають у рідкому стані при кімнатній температурі. Належать до класу фосфоровмісних органічних речовин (органофосфати), які порушують механізми, за допомогою яких нерви передають повідомлення до органів. Порушення викликається блокуванням ацетилхолінестерази.
Ознаки ураження:
1.висока температура
2.нудота
3.судоми
4.параліч
5.сильне слиновиділення
6.звуження зіниць.
Засоби захисту людини:
Як засоби індивідуального захисту використовуються протигаз і захисний одяг. Для надання ураженому першої допомоги на нього надягають протигаз і вводять йому за допомогою шприц-тюбика чи шляхом прийому таблетки протиотруту. При влученні ОР нервово-паралітичної дії на шкіру чи одяг уражені місця обробляються рідиною з індивідуального протихімічного пакета (ІПП).
28. Ор загально-отруйної дії.
Синильна кислота, хлороціан. Уражують кров і нервову систему. При важкому отруєнні відчувається стиснення в грудях, почуття сильного страху, важкий подих, судоми, параліч подиху.
Синильна кислота (АС) — безколірна рідина із запахом гіркого мигдалю, необмежено розчиняється у воді, сильна швидкодіюча отрута. Незахищених людей і тварин пари синильної кислоти уражають через органи дихання, а також при надходженні в організм з їжею, кормами і водою. При концентрації понад 10 г/м уражує організм через шкіру. Ознаки ураження: гіркота і металевий присмак у роті, нудота, головний біль, задишка, судоми. Смерть настає від паралічу серця. Сучасний фільтруючий протигаз надійно захищає органи дихання людини від синильної кислоти, а шкіру — захисний костюм. У разі ураження людини необхідно застосувати антидот, наприклад, амілнітрит. Роздавленуампулу з антидотом швидко вводять під лицеву частину протигазу, за необхідності роблять штучне дихання.
29. Ор шкірно-наривної дії.
До шкірнонаривних отруйних речовин належать іприт, люїзит, який може застосуватись як компонент тактичних сумішей. Для забруднення водних джерел можуть бути застосовані так звані азотисті іприти. Іприт — безколірна масляниста рідина, важча від води, погано розчиняється у воді й добре в органічних розчинниках, паливі та мастильних матеріалах, а також в інших ОР. Організм людини і тварини уражають пари, аерозолі й краплі через органи дихання, шкіру, слизові оболонки і шлунково-кишковий канал. ОР має прихований період і кумулятивний ефект. Резорбуючись зі шкіри, іприт розподіляється кров'ю по всіх органах, концентруючись переважно влегенях, печінці й частково в центральній нервовій системі. Перша допомога — видалення або розкладання іприту на шкірі тварини протягом перших 5—15 хв після отруєння — запобігає або значно знижує ступінь ураження. Дегазацію іприту на шкірітварини можна проводити хлорним вапном у вигляді кашки (1 частину хлорного вапна і 3 частини води) або хлорно-вапняним молоком (1 частина хлорного вапна і 9 частин води). Препарати хлорного вапна подразнююче діють на шкіру, тому після обробки їх потрібно добре змити водою.