34 Засоби застосув хз. Факт застосування хз

Факт застосування хімічної зброї можна встановити за такими ознаками:

1. Поява у місцях вибухів авіабомб або снарядів характерної, іноді забарвленої хмари.

2. Маслянисті краплі, плями і мазки у вирвах від авіаційних бомб і снарядів або біля вирв; поява маслянистої райдужної плівки на поверхні води.

3. В’янення рослинності, пожовтіння або побуріння листя; темні смуги, що тягнуться за літаком, осідаючи на землю.

ХЗ може застосовуватися такими засобами:

— вогневі нальоти та прицільний вогонь артилерії і мінометів;

— залпи реактивної артилерії;

— окремі та групові пуски ракет;

— одиночне та групове бомбометання;

— виливання ОР із поливальних пристроїв;

— випуск ОР за допомогою аерозольних генераторів;

— кидання гранат та набоїв;

— застосування хімічних фугасів.

35 Класифікація бтхр

Класифікація

Існує така класифікація отруйних речовин за характером токсичної дії на організм:

Нервово-паралітичноїHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%97" HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%97"дії — зарин, зоман, VX (Ві-Екс). Вони вражають нервову систему при дії на організм через органи дихання, при проникненні в пароподібному і краплинно-рідинному стані через шкіру, а також при потрапленні в шлунково-кишковий тракт разом з їжею і водою. Стійкість їх влітку більше доби, взимку — кілька тижнів і навіть місяців. Ці ОР найнебезпечніші. Для враження людини досить дуже малої їхньої кількості. Ознаками поразки є: слинотеча, звуження зіниць (міоз), утруднення дихання, нудота, блювота, судоми, параліч.

Шкірно-наривні — іприт, люїзит. Діють у краплинно-рідкому, аерозольному й пароподібному стані. При влученні на шкіру ураження виявляється через 4-8 годин. У легких випадках спостерігається почервоніння шкіри з наступним набряком і сверблячкою. У важких випадках утворюються міхурці, які через 2—3 дні лопаються й утворюються виразки. При відсутності інфекції гояться через 10—20 днів.

Загально-отруйної дії — синильна кислота, хлороціан. Уражують кров і нервову систему. При важкому отруєнні відчувається стиснення в грудях, почуття сильного страху, важкий подих, судоми, параліч подиху.

Задушливої дії — фосген; дифосген. Проявляються через 4-6 годин у вигляді сильного кашлю й спазмів у бронхах. Ознаками поразки є солодкуватий, неприємний смак у роті, кашель, запаморочення, загальна слабкість.

психогенної дії — BZ (хінукліділ-3-бензілат), ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти). Викликають тимчасові психози за рахунок порушення хімічної регуляції в центральній нервовій системі. При попаданні в організм ці гази здатні викликати також розлад руху, зору, слуху, галюцинації. Поведінка ураженого аналогічна поведінці хворого шизофренією. Газ BZ залежно від токсодози здатний присипляти людей і тварин.

Подразнювальні — CN (хлороацетофенон), CR (дибензоксазепін), CS (хлоробензальмалондинітрил). Викликають хімічні опіки на слизуватих оболонках очей і верхніх дихальних шляхах.

За леткістю:

стійкі ОР (VX, зоман, іприт) зберігають свою уражуючу дію від декількох годин до декількох днів і навіть тижнів після застосування;

нестійкі ОР (фосген, синильна кислота, хлороціан) діють від декількох хвилин до двох годин.

За тактичним призначенням:

смертельні (для смертельної поразки чи виводу з ладу людей на тривалий термін), що тимчасово виводять з ладу (діють на нервову систему і викликають психічні розлади);

дратівні;

навчальні.

36 Шляхи проникнення бойових токсичних хімічних речовин в організм людини:

а) через органи дихання;

б) через шкіру й слизові оболонки (очей і носоглотки);

в) через шлунково-кишковий тракт;

г) безпосередньо у кров при пораненнях або порізах.

Дія шкідливих речовин проявляється у вигляді гострих та хронічних отруєнь.

Гострі отруєння характеризуються короткочасною дією відносно великої кількості шкідливих речовин і яскравим проявом безпосередньо в момент дії через невеликий проміжок часу.

Хронічні отруєння виникають при тривалій дії шкідливих речовин, що проникають в організм у відносно невеликій кількості.

Залежно від характеру дії на організм людини хімічні шкідливі речовини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, задушливої дії та ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори.

Загальні токсичні речовини – це речовини, що викликають отруєння усього організму людини або впливають на його окремі системи (наприклад, кровотворення, ЦНС). Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів тощо.

Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, хлорацетофенон, адамсит, хлор, фтор і азотомісткі сполуки).

Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини тощо).

Канцерогенні речовини – викликають, як правило, злоякісні новоутворення – пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).

Речовини задушливої дії призводять до токсичного набрякання легень (оксид азоту, отруйні речовини).

Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну (народжувальну) функцію, можуть бути радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо.

Сенсибілізатори – речовини, що діють як алергени. Це, наприклад, розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо.