3. Правовий статус підприємства як суб’єкта підприємництва. Види та організаційно-правові форми підприємства

Правовий статус підприємства регламентується ЦК України згідно зі ст. 191 якого підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, та ГК України, згідно зі ст. 62 якого підприємство – самостійний суб‘єкт господарювання, створений компетентними органами державної влади або органом місцевого самоврядування чи іншим суб‘єктом для задоволення суспільних або особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої підприємницької діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.

Ознаки підприємства:

• належність до основної ланки економіки;

• безпосереднє здійснення підприємницької діяльності;

• можливість функціонування на основі будь-якої форми власності;

• установчий документ, зазвичай статут або модельний статут, якщо інше не передбачене законом, у якому фіксується мета, завдання, права, обов’язки, організаційна структура, структура та порядок управління, відповідальність, реорганізація та ліквідація;

• функціонування на базі відокремленого майна, яке становлять виробничі й невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі й закріплюється за підприємством на основі певного правового титулу;

• наявність господарської правосуб’єктності;

• наявність статусу юридичної особи з одночасною забороною мати у своєму складі інших юридичних осіб;

• можливість мати філії чи представництва, які відкриваються без створення юридичної особи;

• порядок управління підприємством залежить від типу підприємства – унітарного (управління здійснюється одноособовим керівником, що призначається власником майна підприємства) чи корпоративного типу (управління здійснюється за допомогою створених учасниками зборів);

• державна реєстрація підприємства здійснюється згідно з положеннями ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Підприємства можуть бути різних видів та організаційно-правових форм. Відповідно до ст. 63 ГК України, підприємства класифікуються за різними ознаками.

1. Залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної форми власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діє на основі колективної форми власності (підприємство колективної форми власності);

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної форми власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

2. За критерієм наявності в статутному капіталі підприємства іноземної інвестиції та розміру останньої ч. 2 ст. 63 ГК розрізняє:

• національні підприємства (у статутному капіталі такого підприємства іноземна інвестиція відсутня або становить менше 10 %);

• підприємства з іноземними інвестиціями (у статутному капіталі такого підприємства іноземна інвестиція має становити не менше 10 %);

• іноземні підприємства (у статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить 100 %).

3. Залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік відповідно до ч. 3 ст. 55 ГК суб’єкти господарювання можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб’єктами мікропідприємництва є:

• фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

• юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами малого підприємництва є:

• фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

• юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.