Список рекомендованої літератури до теми 2

Нормативно-правові акти

1. Кодекс про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Дод. до № 51. – Ст. 1122. (із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 р.).

2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26. – Ст.131. (із змінами, внесеними згідно із Законом № 5284-17 від 18.09.2012 р.).

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ПОНЯТТЯ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОЦЕДУРА ЇХ ЛЕГІТИМАЦІЇ

Тема 3. Організація підприємницької діяльності

План семінарського заняття

3.1. Утворення суб’єкта підприємницької діяльності.

3.2. Поняття установчих документів.

3.3. Легітимація суб’єкта підприємницької діяльності.

3.1.1. Державна реєстрація як елемент легітимації.

3.1.2. Патентування як елемент легітимації.

3.1.3. Ліцензування як елемент легітимації.

Методичні рекомендації до теми 3

3.1. Як уже зазначалося, однією з ознак суб’єкта підприємництва є державна реєстрація та проходження інших обов’язкових процедур легітимації, зокрема отримання ліцензії чи/та патенту. Але до моменту державної реєстрації необхідно здійснити ряд стадій щодо безпосереднього створення суб’єкта підприємництва.

Слід запам’ятати, що початковим етапом створення суб’єкта підприємництва є прийняття відповідного рішення. Воно може прийматися одноособово (особисто власником) чи колегіально, шляхом проведення установчих зборів. Аналізуючи процедуру проведення установчих зборів, визначити, які питання обов’язково повинні бути включені до порядку денного.

З’ясувати відмінності та правові підстави примусового та добровільного створення суб’єкта підприємництва. З’ясувати особливості створення юридичних осіб приватного та публічного права.

Наступним кроком після прийняття відповідного рішення щодо створення суб’єкта підприємництва є розробка та затвердження установчих документів, наявність яких є обов’язковим для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми.

3.2. Аналізуючи правовий зміст установчих документів, слід запам’ятати, що чинне законодавство України називає два їх основних види, а саме – рішення про утворення суб’єкта господарювання (або засновницький договір) та статут (модельний статут). Під час підготовки до семінарського заняття з’ясувати, які основні відмінності є між засновницьким договором, статутом та договором про спільну діяльність. Звернути увагу, на основі яких установчих документів діє той чи інший суб’єкт підприємництва.

Запам’ятати загальні та спеціальні вимоги щодо змісту установчих документів юридичних осіб.

3.3. Основною умовою законного здійснення підприємницької діяльності є легітимний статус суб’єкта господарювання, що її здійснює.

Легітимація – це практична реалізація державою методу владних приписів, за рахунок якої встановлюється оптимальна для контролю, з боку державних органів, модель підприємницьких правовідносин. Після проходження процедури легітимації суб’єкт господарювання набуває право на законних підставах здійснювати підприємницьку діяльність.

Процедура легітимації залежно від виду діяльності може включати один або декілька етапів, але обов’язковим процесом, характерним для суб’єкта підприємництва будь-якої організаційно-правової форми, є державна реєстрація, а процедури ліцензування та патентування мають допоміжний характер і потрібні в передбачених законодавством України випадках.

3.3.1. Реєстрація суб’єктів господарювання регламентована ст. 58 ГК та Законом України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичнихосіб – підприємців” (далі Закон).

Під час розгляду цього питання одразу бажано розмежувати державну реєстрацію фізичних і юридичних осіб на предмет спільних та відмінних рис щодо їх реєстрації (перелік документів, які подаються для державної реєстрації, її строки, плата за реєстрацію тощо). З’ясувати загальну процедуру державної реєстрації суб’єкта підприємництва.

Аналізуючи питання щодо місця державної реєстрації, запам’ятати, що в разі реєстрації суб’єкта господарювання в районах міст обласного значення необхідно звертатися до виконавчого комітету відповідної міської ради, а в разі реєстрації в районах будь-якої області і районах міст Києва та Севастополя необхідно звертатися до державної адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи.

Розглядаючи перелік документів, що подається для державної реєстрації, слід розрізняти, які документи є обов’язковими, тобто необхідними для реєстрації будь-якого виду господарюючого суб’єкта, а які – додатковими для певних видів суб’єктів. Для цього уважно проаналізувати ст. 24 Закону. Також звернути увагу на вимоги щодо оформлення документів, які подаються для державної реєстрації і зафіксовані в ст. 8 та 10 Закону. Особливо уважно проаналізуйте процедуру проведення електронної реєстрації суб’єктів підприємництва.

Варто торкнутися питання про можливі причини, залишення документів без розгляду та відмови в державній реєстрації і шляхи захисту своїх прав (відправка документів поштою, оскарження у судовому порядку, у тому числі — спонукання до здійснення державної реєстрації). Провести аналіз процедури реєстрації змін до установчих документів юридичної особи та до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в єдиному державному реєстрі

3.3.2. Окремі види підприємницької діяльності вимагають отримання спеціального дозволу на їх здійснення. Одним з таких дозволів є торговий патент.

Процедуру патентування детально регламентує ст. 267 Податкового кодексу України.

Готуючись до цієї теми, запам’ятати – вартість торгового патенту встановлює відповідний орган місцевого самоврядування в межах, передбачених Податковим кодексом України, а видає відповідний орган державної податкової служби, залежно від місця сплати збору. І те, що під патентування попадають такі види підприємницької діяльності:

• торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

• діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

• торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

• діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Звернути увагу, що існує три види патентів: торговий патент, пільговий торговий патент і короткотерміновий торговий патент. Провести їх порівняльний аналіз залежно від видів діяльності, на здійснення яких вони видаються, строку дії та вартості.

Акцентувати увагу на видах торговельної діяльності та видах товарів, які дозволяється здійснювати і якими дозволяється торгувати без отримання патенту.

3.3.3. Перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, порядок подання документів для отримання ліцензій, підстави для відмови у її видачі, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення відповідного законодавства чітко визначені у Законі України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Всі інші особливості щодо вартості ліцензій, строку їх дії встановлюються для кожного виду господарської діяльності, що потребує ліцензування у відповідних постановах Кабінету Міністрів України та ліцензійних умовах.

Зверніть увагу, що органу ліцензування для прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі надається строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії, а для її оформлення після позитивного рішення щодо видачі – ще не більше трьох днів з моменту отримання документа, що підтверджує внесення заявником плати за ліцензію.

Під час підготовки до семінарського заняття з’ясувати, на підставі чого орган ліцензування має право залишити документи, які подаються для отримання ліцензії, без розгляду і на підставі чого відмовити у видачі ліцензії. Розмежувати підстави для переоформлення ліцензії та видачі її дублікату, а також звернути увагу на процедуру та підстави анулювання ліцензій.

Особливу увагу звернути на питання щодо органів які мають право здійснювати контроль у сфері ліцензування, та проаналізувати їх компетенцію. Вивчаючи процедуру ліцензування, визначити орган ліцензування для конкретного виду діяльності, для цього проаналізувати Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування», далі назвати перелік документів, необхідний для отримання відповідного виду ліцензії. Насамкінець визначитися щодо вартості конкретної ліценції та строку її дії на підставі положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу».

Підбиваючи підсумки, слід чітко визначити різницю між ліцензією та торговим патентом.