3. Рекоменедації щодо агрохімічного обстеження грунтів, на яких буде розташована нова сівозміна

На полях зразки ґрунту відбираємо за допомогою бура. У дослідній справі найчастіше доводиться відбирати проби з орного (0–20 см) чи підорного (20–40 см) шару. Для цього досить вздовж діагоналі ділянки взяти буром 5 проб, розім’яти ґрунт руками, видалити корені та інші чужорідні тіла, добре змішати і скласти середню (лабораторну) пробу. В лабораторії доведений до повітряно–сухого стану грунт подрібнюють, просіюють крізь сито з діаметром отворів 1 мм (уламки мінералів і ґрунтових порід, які не пройшли крізь сито, зважують і відкидають), зважують і зсипають у банку з притертою пробкою.

При широкомасштабних агрохімічних дослідженнях ґрунтів прийнято відбирати один зразок у середньому з площі 2–5 га. Кожен зразок повинен бути змішаним і складатися з 10–15 індивідуальних зразків, які відбирають ґрунтовим буром вздовж діагоналі ділянки або хрестоподібно. Із змішаного зразка беруть середню пробу масою 300–500 г, повну характеристику якої зазначають на етикетці. Всього на всю площу господарства (500 га) необхідно відібрати 125 зразків .

При відбиранні ґрунтових зразків керуються ґрунтовим або землевпоряджувальним планом. Кожен зразок повинен характери­зувати повну площу в межах одного ґрунтового різновиду та однакового господарського використання. Якщо площа елементарної ділянки становить 4 га, то поля сівозміни на плані розбивають на клітини розміром 4 см² (2X2), що при масштабі 1:1000 відповідає співвідношенню 1 см²–1 га.

Аналіз агрохімічних та фізико-хімічних властивостей чорноземів типових, опідзолених та лучно - чорноземних ґрунтів показав, що за умов якісного виконання агротехнічних прийомів можливе отримання високих врожаїв різних с/г культур.

Фізичні властивості чорноземних грунтів в значній мірі визначається високим вмістом у них гумусу, потужністю гумусових горизонтів і хорошою структурованістю. Тому чорноземи характеризуються сприятливими фізичними властивостями: рихлим складанням в гумусового шарі, високої вологоємністю і хорошою вологопроникність.

Чорноземні грунти, незважаючи на їх високу потенційну родючість, добре відгукуються на добрива, особливо чорноземи лісостепу, тому що тут найбільш сприятливо складаються умови зволоження. На звичайних та південних чорноземах максимальний ефект від добрив досягається при проведенні зволожувальних заходів.

Позитивна дія від азотних добрив підвищується від глинистих і важкосуглинистих грунтів до легкосуглинкові і супіщаним. Це пояснюється сильніше вираженої нітріфікаціонной здатністю чорноземних грунтів важкого механічного складу з-за їх великого багатства гумусом.

У чорноземах переважають малорухливі форми фосфатів, тому ці грунти добре відгукуються на фосфорнокисле добрива. На опідзолених і вилужених чорноземах з високою гідролітичною кислотністю ефективне фосфоритне борошно.

Гній робить значний позитивний вплив на всіх чорноземних грунтах, але особливо на чорноземах легкого механічного складу. Перш за все, його вносять під зернові, цукровий буряк і картопля.

Ефективність гною знижується від чорноземів лісостепу до південних чорноземів через погіршення умов зволоження. Тому в районах з явно вираженим дефіцитом вологи велике значення мають застосування добре розклався гною, глибока його закладення і проведення зволожувальних заходів.

Для зернових культур , що вирощуються у господарство ВАТ «Зелений гай» рекомендуємо провести аналіз на вміст :

Каталог послуг ґрунтово-агрохімічної лабораторії МДАУ

№	Назва послуги	Кількість зразків на 500га	Вартість, грн за один зразок	Вартість ,грн. за всі зразки
1	Визначення нітратного азоту	125	17,00	2125
2	Визначення амонійного азоту	125	17,00	2125
3	Визначення вмісту рухомого фосфору (за Мачигіним, Чириковим)	125	23,00	2875
4	Визначення вмісту обмінного калію (за Мачигіним, Чириковим)	125	21,00	2625
5	Визначення вмісту гумусу	125	39,20	4900
6	Визначення кислотності ґрунту	125	15,00	1875
7	Всього			16525

Визначення NPKдозволить обгрунтовоно рекомендувати дози добрив, для удобрень культур.

Визначення рН, гідролітичної кислотності і ступення насичення грунтів основами дає можливість визначити потреби ґрунту в вапнування чи гіпсуванні.

У Миколаєві при Миколаївському державному аграрному університеті була створена ґрунтово-агрохімічна лабораторія, яка 28 грудня 2009 року була атестована Державним підприємством "Миколаївстандартметрологія" на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду. Це зараз найсучасніша ґрунтово-агрохімічна лабораторія в Миколаївський області, на базі якої проводиться більшість аналізів ґрунту на найновішому аналітичному обладнанні за Державними стандартами України та Міжнародними стандартам ISO.

В лабораторії проводяться агрохімічні обстеження земель сільськогосподарського призначення на основі сучасних досягнень в області інформаційних технологій в ґрунтознавстві та агрохімії. До основних агрохімічних аналізів відносяться вміст в ґрунті гумусу, вміст рухомого фосфору, обмінного калію, азоту, реакція ґрунтового розчину тощо. Відбір кожної ґрунтової проби передбачає її привязку до єдиної системи гографічного позиціонування за допомогою навігаційної системи GPS. Це дозволяє здійснювати детальний облік середовища наявності поживних речовин в ґрунтах та забезпеченість основними макроелементами рослин в просторі та часі, та оперативно управляти продуктивністю посівів. Агрохімічні дослідження дозволяють виявити просторові відмінності в розподілі показників родючості (гумусу, азоту, фосфору та калію) в межах кожного поля та розробити систему просторово-дифереційованого застосування добрив, як одного із найважливіших заходів вирівнювання родючості ґрунту та підвищення врожайності сільськогосподарських культур.