- •Архітектура та програмне забезпечення комп’ютера Програмування як наукова дисципліна і професійна діяльність
- •Архітектурні особливості комп'ютерів Класична структура комп’ютера
- •Поняття архітектури комп’ютера
- •Технологія виконання команд мікропроцесором
- •Арифметичні основи комп’ютера
- •Загальні відомості про системи числення
- •Системи числення, застосовувані в комп’ютерах
- •Переведення чисел із однієї позиційної системи числення в іншу
- •Подання даних в комп’ютері Структура внутрішньої пам’яті комп’ютера
- •Подання числових даних
- •Кодування чисел
- •Двійкова арифметика в комп'ютерах
- •Кодування текстових даних
- •Кодування графічних даних
- •Кодування звукової інформації
- •Види програмного забезпечення комп'ютерів Класифікація програмного забезпечення
- •Основи роботи операційних систем
Кодування звукової інформації
Прийоми і методи роботи зі звуковою інформацією прийшли в ОТ пізніше за інші. До того ж, на відміну від числових, текстових і графічних даних, у звукозаписів не було настільки ж тривалої і перевіреної історії кодування. В результаті методи кодування звукової інформації далекі від стандартизації. Різні компанії розробили і використовують свої корпоративні стандарти.
Але можна виділити два основних напрямки кодування звукової інформації:
Метод частотної модуляції (FM - Frequency Modulation). Базується на тому, що теоретично будь-який складний звук можна розкласти на послідовність найпростіших гармонійних сигналів різних частот, кожний з який являє собою правильну синусоїду, а отже, може бути описаний числовими параметрами, тобто кодом.
У природі звукові сигнали мають неперервний спектр, тобто є аналоговими. Їхнє розкладання в гармонійні ряди і представлення у вигляді дискретних цифрових сигналів виконують спеціальні пристрої — аналогово-цифрові перетворювачі (АЦП). Зворотне перетворення для відтворення звуку, закодованого числовим кодом, виконують цифро-аналогові перетворювачі ЦАП). При таких перетвореннях неминучі втрати інформації, пов'язані з методом кодування, тому якість звукозапису зазвичай виходить не цілком задовільною і відповідає якості звучання найпростішихелектромузичних інструментів з забарвленням, характерним для електронної музики.
У той же час даний метод кодування забезпечує дуже компактний код, і тому він знайшов застосування ще в ті роки, коли ресурси засобів ОТ були недостатні.
Метод таблично-хвильового синтезу (WT - Wave Table). Базується на використанні зразків звуків для різних музичних інструментів, що зберігаються у заздалегідь підготовлених спеціальних таблицях. Такі зразки називають семплами. Числові коди семплів виражають особливості звуку: тип інструменту, номер його моделі, висоту тону, тривалість і інтенсивність звуку, динаміку його зміни, деякі параметри середовища, у якому відбувається звучання, а також інші параметри,що характеризують особливості звуку.
Оскільки як зразки використовуються «реальні» звуки, то якість звуку, отриманого в результаті синтезу, виходить дуже високою і наближається до якості звучання реальних музичних інструментів.
Види програмного забезпечення комп'ютерів Класифікація програмного забезпечення
Необхідною складовою будь-якого комп'ютера є його програмне забезпечення. Програмне забезпечення – це сукупність програм, призначених для керування ПК, а також вирішення конкретних задач користувача.
Класифікація програмного забезпечення наведена на рис. 11.
Рис.11 Класифікація програмних засобів
Системні програмні засоби. Системне програмне забезпечення призначене для керування роботою комп'ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачами, надання їм допомоги в обслуговуванні комп'ютера, а також для часткової автоматизації розробки нових програм.
Поділяється на три основні частини:
Операційні системи. Комплекс програм, що забезпечують управління ресурсами ПК, а також взаємозв’язок (інтерфейс) з користувачем. Наприклад, LINUX, Windows’х, тощо.
Системи програмування. Призначені для полегшення і часткової автоматизації процесу розробки і налагодження програм на різних мовах програмування. Наприклад, Turbo Pascal, Borland Pascal, Borland C++, Visual C++, тощо.
Сервісні програми (утиліти). Це сукупність програм, що розширюють можливості ОС.
Архіватори. Призначені для створення архівів інформації (у стиснутому вигляді). Наприклад, ARJ, RAR, WINZIP, тощо.
Засоби діагностики. Дозволяють перевірити працездатність пристроїв комп'ютера, виявити логічні і фізичні дефекти дисків, наприклад, ScanDisk і ін.
Засоби «стискання» дисків. За допомогою спеціального драйвера стискають інформацію при записі на диск, а при читанні відновлюють її у вихідному вигляді. Наприклад: Stacker, DoubleSpace, тощо.
Засоби забезпечення комп'ютерної безпеки (утиліти для резервного копіювання, захисту від несанкціонованого доступу, антивірусні програми, тощо).
Прикладні програмні засоби. Прикладне програмне забезпечення призначене для розробки і виконання на ПК конкретних задач користувача. Працює під керуванням ОС.
Розрізняють:
Прикладне програмне забезпечення загального призначення. Це універсальні програмні продукти, призначені для вирішення широкого класу типових задач у різних сферах людської діяльності:
Текстові редактори. Призначені для створення текстових документів. Наприклад, Word Лексикон, Сhiwriter, і ін.
Графічні системи. Це програми, призначені для створення і обробки графічних зображень. Серед них можна виділити:
графічні редактори (PaintBrush),
системи ділової, наукової і презентаційної графіки (Power Point),
системи художньої і анімаційної графіки (3DStudio),
системи інженерної графіки і автоматизованого проектування (АutоCAD),
системи обробки фотографічних зображень (Рhоtоshор)
універсальні графічні системи (CorelDRAW).
СУБД. Призначені для створення і обробки БД, наприклад, Oracle, Interbase, тощо.
Електронні таблиці. Служать для обробки даних у табличній формі. Найбільш відомі: Excel, Ассеss.
Прикладні програми спеціального призначення. Призначені для вирішення функціональних задач у конкретній предметній області:
навчальні системи,
системи бухгалтерського обліку (1С:Бухгалтерія, Вітрило, БЕСТ, тощо),
системи статистичної обробки даних (Statistica),
розрахунку будівельних конструкцій, тощо.
