54. Облік зобов’язань відповідно до п(с)бо 11

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути

достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних

вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу

раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума

включається до складу доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються

на:

• довгострокові;

• поточні;

Строк погашення зобов’язання – термін, протягом якого повинно бути погашено зобов’язання. З метою визнання, класифікації та оцінки у бухгалтерському обліку розрізняють:

 термін з моменту виникнення зобов’язання до моменту погашення;

 термін з дати складання фінансової звітності до дати погашення.

Погашення зобов’язання може здійснюватися шляхом:

• сплати кредиторові грошових коштів;

• відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок одержаного авансу від покупця або у порядку заліку заборгованості;

• переведення зобов’язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

Іноді погашення одного зобов’язання призводить до виникнення іншого зобов’язання.

Значна частина зобов’язань підприємства виникає при нарахуванні витрат.

Погашення зобов’язання може здійснюватись шляхом збільшення власного капіталу підприємства. Така ситуація виникає, коли кредитор погоджується одержати як компенсацію від свого партнера акції, випущенні ним у минулих чи звітному періодах.

55. Облік розрахунків з оплати праці та соц. Страхування

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно з П(С)БО 26 є п'ять видів виплат працівникам, згрупованих за подібними ознаками, а саме: поточні виплати; виплати при звільненні; виплати по закінченні трудової діяльності; виплати інструментами власного капіталу підприємства; інші довгострокові виплати.

Поточні виплати працівникам включають заробітну плату, виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду

Облік праці та її оплати має бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

Джерелом коштів на оплату праці в підприємствах є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. У бюджетних установах та організаціях - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок госпрозрахункової діяльності.

Згідно із законом заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.