- •Частина 1
- •Частина 1 Кінематика Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Динаміка прямолінійного руху Основні формули
- •Закони збереження. Робота й енергія Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Динаміка твердого тіла Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Гідростатика Основні формули
- •Електричне поле у вакуумі Основні формули
- •Електричне поле у діелектриках Основні формули
- •Провідники в електричному полі Основні формули
- •Енергія електричного поля Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Електричний струм Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Магнетне поле у вакуумі і середовищі Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Електромагнетна індукція Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Рух заряджених частинок в електромагнетному полі Основні формули
- •Додаток а Деякі відомості з математики
- •Формули з алгебри та тригонометрії
- •2. Формули диференціального й інтегрального числень
- •3. Формули для наближених обчислень
- •Довідкові дані
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
Енергія електричного поля Основні формули
1. Енергія зарядженого провідника виражається через заряд q, потенціал та ємність C провідника такими співвідношеннями:
.
Енергія зарядженого конденсатора
,
де С – електроємність конденсатора;
U – різниця потенціалів на його пластинах.
3. Об'ємна густина енергії (енергія електричного поля, що припадає на одиницю об'єму)
,
де Е – напруженість електричного поля в середовищі з діелектричною проникністю ;
– вектор електричного зміщення.
Приклади розв’язання задач
Приклад 1. У вершинах квадрата перебувають однакові точкові заряди 30 нКл. Який негативний заряд треба помістити в центрі квадрата, щоб зазначена система зарядів перебувала в рівновазі?
Д
ано:
q1 = q2 = q3 = q4 = 30 нКл = 30.10-9 Кл.
_______________________________
q5 = ?
Розв’язання. Всі заряди, розташовані у вершинах квадрата, перебувають в однакових умовах. Тому досить з'ясувати, який заряд слід помістити в центр квадрата, щоб який-небудь із чотирьох зарядів, наприклад q1, перебував у рівновазі. Заряд q1 буде перебувати в рівновазі, якщо векторна сума діючих на нього сил дорівнює Рисунок 6
нулю (рис.6)
0,
( 1)
де
,
,
,
– сили, з якими відповідно діють на
заряд q1
заряди q2
,
q3
, q4,
q5;
=
+
–
рівнодійна сил
та
.
За законом Кулона, маючи на увазі, що q1 = q2 = q3 = q4 = q, одержимо
F2
= F4
=
, ( 2)
F3
=
, ( 3)
F5
=
, ( 4)
де a – сторона квадрата;
r =
a
– діагональ квадрата.
Як видно
з рис. 6,
рівнодійна сил
й
за напрямком збігається із силою F3
і за модулем дорівнює F
=
.
З урахуванням цього твердження векторну
рівність (1) можна замінити скалярною
F
+ F3
- F5
= F2
+F3
-F5
.
( 5)
Рівність (5) з урахуванням (2) – (4) матиме вигляд
= 0 .
Звідки
q
.
Здійснивши обчислення, одержимо
3.10-8
Кл = 2,87
.
10-8
Кл.
Слід зазначити, що рівновага системи зарядів буде нестійкою.
П
риклад
2.
Два точкових заряди 2 нКл і -1 нКл
перебувають у повітрі на відстані 5
см
один від одного. Визначити напруженість
і потенціал електричного поля в точці,
віддаленої від першого заряду на
відстань 6 см і від другого заряду на
відстань 4
см.
Дано:
q1 = 2 нКл
q2 = - 1 нКл
d = 5 см
r1 = 6 см
r2 = 4 см
____________
Е – ?
– ?
Рисунок 7
Розв’язання.
Відповідно до принципу суперпозиції
електричних полів кожен заряд створює
поле незалежно від наявності в просторі
інших зарядів. Напруженість результуючого
поля
.
Напруженості полів, створюваних у
повітрі (
= 1) зарядами q1
й q2
визначають за формулами:
E1
=
, ( 1)
E2
=
. (2)
Напрямки
векторів
і
зазначені на рис.7. Модуль вектора E
знайдемо за теоремою косинусів
,
(3)
де – кут між векторами і .
З рис.7
видно, що
.
Отже,
.
(4)
Із трикутника зі сторонами r1, r2, d за теоремою косинусів знаходимо
cos = ( r12 + r22 - d2) / (2r1r2).
Обчислимо cos окремо
cos
=
.
Виразимо всі величини в одиницях СІ: q1 = 2.10-9 Кл, q2 = -10-9 Кл, r1 = 6.10-2 м, r2 = 4.10-2 м, 1/40 = 9.109 м/Ф, = 1.
Зробивши обчислення за формулами (1), (2), (4), (5), одержимо:
E1
=
B/м,
E2
=
B/м.
При обчисленні Е2 знак заряду q2 опущений, тому що знак мінус визначає напрямок вектора , а напрямок був врахований при його графічному зображенні (рис.7).
.
За принципом суперпозиції потенціал результуючого поля, створюваного зарядами q1 й q2, дорівнює алгебраїчній сумі потенціалів 1 та 2, тобто = 1 + 2 або
.
(5)
Зробивши обчислення, одержимо
.
Приклад 3. На тонкій нитці, вигнутій по дузі кола радіусом 6 см, рівномірно розподілений заряд з лінійною густиною 20нКл/м. Визначити напруженість і потенціал електричного поля, створюваного розподіленим зарядом у точці, яка збігається із центром кривизни дуги, якщо довжина нитки становить 1/3 довжини кола.
Д
ано:
R = 6 см
= 20 нКл/м
l = 2/3 R
___________
Е - ? - ?
Розв’язання. Виберемо осі координат так, щоб початок координат збігався із центром кривизни дуги, а вісь ОY була б розташована симетрично до кінців дуги (рис.8). Рисунок 8
Розіб'ємо нитку на елементарні ділянки й виділимо елемент довжиною dl із зарядом dq = dl. Цей заряд можна розглядати як точковий.
Визначимо напруженість електричного поля в точці О. Для цієї точки напруженість поля, створюваного зарядом dq, дорівнює
де – радіус-вектор, спрямований від елемента dl у точку О.
Розіб'ємо
вектор d
на складові
й
.
Із умови симетрії випливає, що сума
складових
від всіх елементарних ділянок нитки
дорівнює нулю й результуючий вектор
буде спрямований уздовж осі OY.
В цьому випадку напруженість поля
визначиться так
,
(1)
де dEY = dЕ sin .
Оскільки r = R й dl = Rd , то
dEy=
sin
=
sin
d
. (2)
Після
підстановки (2) в (1), проведемо інтегрування
в межах зміни кута від 0
до
,
попередньо помноживши цей інтеграл на
2
E=
=
. (3)
Знайдемо потенціал електричного поля у точці О. У цій точці потенціал поля, створеного точковим зарядом dq, дорівнює
.
(4)
Потенціал результуючого поля одержимо шляхом інтегрування виразу (4) по довжині нитки
.
Оскільки l = 2 R / 3, то
.
(5)
Виразимо всі величини в одиницях СІ: = 2.10-8 Кл/м, R = 6.10-2 м, 1/40 = 9.109 м/Ф, = 1, 0 = 8,85.10-12 Ф/м.
Здійснивши обчислення за формулами (3) і (5), одержимо:
E =
В/м,
В.
Приклад 4. Електричне поле створене довгим циліндром радіусом 1 см, рівномірно зарядженим з лінійною густиною заряду 20 нКл/м. Визначити роботу сил поля з переміщення точкового заряду 25 нКл із точки, що перебуває на відстані 1 см, у точку, що перебуває на відстані 3 см від поверхні циліндра в середній його частині.
Дано:
R = 1 см = 1.10-2 м
= 20 нКл/м = 2.10-8 Кл/м
q = 25 нКл = 2,5. 10-8 Кл
a1 = 1 см = 1.10-2 м
a2 = 3 см = 3.10-2 м
_____________________
А - ?
Розв’язування. Робота сил поля з переміщення заряду дорівнює
А = q(1 - 2).
Для
знаходження різниці потенціалів
скористаємося співвідношенням
.
Для поля з осьовою симетрією, яким є
поле циліндра, можна записати
Е =
або
.
Інтегруючи цей вираз, знайдемо різницю потенціалів між двома точками, які відстоять від осі циліндра на відстанях r1 й r2
,
(1)
де r1 = a1 + R, r2 = a2 + R.
Оскільки циліндр довгий і точки взяті поблизу його середньої частини, то можна скористатися формулою напруженості поля, створюваного нескінченно довгим циліндром
(2)
Підставивши (2) в (1), одержимо
ln
або
ln
(3)
Таким чином,
ln
Перевіримо чи дає розрахункова формула одиницю роботи. Для цього в праву частину замість символів величин підставимо їх одиниці
.
Виразимо всі величини в одиницях СІ: = 1; = 2.10-8 Кл/м; q = 2,5.10-8 Кл; 1/2о = 2,9 109 м/Ф. Оскільки величини r2 й r1 входять у формулу (3) у вигляді відношення, то їх можна виразити в сантиметрах.
Виконавши необхідні розрахунки, одержимо
А =
2,5.10-8.2,9.109
.2.
10-8
= 6,2.10-6
Дж.
Приклад
5.
Електричне поле створене тонкою
нескінченно довгою ниткою, рівномірно
зарядженою з лінійною густиною заряду
30 нКл/м.
На відстані 20
см
від нитки перебуває плоска кругла
площадка радіусом 1
см.
Визначити потік вектора напруженості
електричного поля через площадку, якщо
її площина складає кут 30о
з лінією напруженості, яка проходить
через середину площадки.
Дано:
= 30 нКл/м
a = 20 см
R = 1 см
= 30о
_____________
NЕ - ?
Розв’язання. Поле, створюване ниткою (дуже тонким циліндром), є неоднорідним, тому воно змінюється в просторі
(1)
Потік вектора дорівнює
cos
,
де – кут між векторами й (рис.9). Оскільки лінійні розміри площадки малі в порівнянні з відстанню до нитки (а>>R), то Е в межах площадки змінюється незначно. Тому значення Е и cos під знаком інтеграла можна замінити їх середніми значеннями <E> й <cos > і винести за знак інтеграла
<E>
<cos
>
<E> <cos
>
S,
д
е
S
=
R2
.
Замінюючи <E>й <cos > їх наближеними значеннями ЕА й cos A, розрахованими для середньої точки А площадки, одержимо
S
cos
A
=EA
R2
cos
A
. (2)
З рис.10 видно, що
cos A = cos(90о - ) =sin .
З урахуванням цього формула (2) матиме
вигляд
sin
sin
.
Рисунок 9
Виразимо всі величини в одиницях СІ: = 3.10-8 Кл/м; = 1; a = 0,2 м; R = 10-2 м; 1/2о = 2,9.109 м/Ф.
Зробивши обчислення, одержимо
B.м.
Приклад 6. Електрон рухається в однорідному електричному полі вздовж силової лінії. У деякій точці поля з потенціалом 100 В електрон мав швидкість 4 Мм/с. Визначити потенціал точки поля, дійшовши до якої, електрон втратить половину своєї швидкості.
Дано:
1 = 100 В
1 = 4 Мм/с = 4.106 м/c
2 = 2 Мм/с = 2.106 м/c
___________________
2 – ?
Розв’язання.
Через відсутність сил тертя повна
механічна енергія електрона не змінюється,
тобто W
=
=
const,
де
– кінетична й (- е)
– потенціальна енергія електрона.
Повна енергія на початку руху
,
(1)
наприкінці руху з урахуванням того, що 2 = 1/2,
.
(2)
Прирівнявши вирази (1) і (2), одержимо для потенціалу
.
Виразимо всі величини в одиницях СІ: 1 = 4.106 м/с; m = 9,1.10-31 кг; е = 1,6.10-19 Кл.
Виконавши обчислення, одержимо
= 66 В
.
Можливий й інший підхід до розв’язання. Зміна кінетичної енергії частинки дорівнює роботі результуючої сили, тобто
.
Оскільки електрон гальмується силами поля, то А = - е(1 - 2).
Приклад 7. Сила взаємного притягання пластин плоского повітряного конденсатора 50 мН. Площа кожної пластини 200 см2. Визначити об'ємну густину енергії поля конденсатора.
Дано:
F = 50 мН = 5.10-2 Н
S = 200 см2 = 2.10-2 м2
__________________
w - ?
Розв’язання. Об'ємна густина енергії поля конденсатора
(1)
де Е =/0 – напруженість електричного поля між пластинами конденсатора;
– поверхнева густина заряду на пластинах.
Підставивши вираз для Е в (1), одержимо
(2)
Знайдемо силу взаємного притягання пластин. Заряд q = S однієї пластини перебуває в полі напруженістю Е1 = / 20, створеному зарядом іншої пластини конденсатора. Отже, на заряд першої пластини діє сила
(3)
Виразивши 2 з формули (3) і підставивши її в (2), одержимо
w = F / S
Виразимо всі величини в одиницях СІ: F = 5.102 Н, S = 2.10-2 м2.
Виконавши необхідні обчислення, одержимо
Дж/м3.
Приклад 8. Між пластинами плоского конденсатора, зарядженого до різниці потенціалів 600 В, перебувають два шари діелектриків – скло товщиною 5 мм та ебоніт товщиною 3 мм. Площа кожної пластини 200 см2. Визначити: а) напруженість електричного поля, індукцію й спад напруги в кожному шарі; б) електричну ємність конденсатора.
Дано:
U = 600 В
скло,
d1 = 5 мм = 5.10-3 м
ебоніт
d2 = 3 мм = 3.10‑ 3 м
S = 200 см2 = 2.10-2 м2
________________
Е – ? D – ?
U 1– ? U2 – ?
С – ?
Розв’язання. При переході через межу поділу діелектриків нормальна складова вектора в обох шарах діелектриків має однакові значення D1n = D2n.
У конденсаторі силові лінії вектора перпендикулярні до межі поділу діелектриків, отже, D1n = D1 й D2n = D2. Тому
D1 = D2 = D. (1)
Врахувавши, що D = 0Е, і скорочуючи на 0, з рівності (1) одержимо
1E1 = 2Е2 , (2)
де Е1 й E2 – напруженості електричного поля в першому й у другому шарах діелектриків;
1 й 2 – діелектричні проникності діелектриків.
Різниця потенціалів між пластинами конденсатора очевидно дорівнює сумі напруг на шарах діелектриків
U = U1 + U2 . (3)
У межах кожного шару поле однорідне, тому U1 = E1d1 й U2 = Е2d2. З урахуванням цього рівність (3) набуде вигляду
U = Е1d1 + E2d2. (4)
Розв’язавши спільно рівняння (2) і (4), одержимо
Виразимо всі величини в одиницях СІ: d1 = 5.10-3 м; d2 = 3.10-3 м; 1= 7; 2 = 3; 0 = 8,85.10-12 Ф/м.
Виконавши необхідні обчислення, одержимо
B/м;
B/м;
B;
B;
Кл/м2.
Визначимо ємність конденсатора
С
=
,
(5)
де q = S – заряд кожної пластини конденсатора. Враховуючи ту обставину, що поверхнева густина зарядів (на пластинах конденсатора чисельно дорівнює модулю електричного зміщення, тобто ( = D), одержимо
Виконавши необхідні обчислення, одержимо
пФ.
