2.5 Контрольні запитання

1. Що таке ГДК?

2. У чому небезпека загазованості повітря для людини?

3. Як поділяються шкідливі речовини за ступенями небезпеки для людини?

4. Які засоби боротьби із шкідливими виробничими газами вам відомі?

5. Які існують методи визначення концентрації газів?

6. Призначення газоаналізатора УГ-2. З яких основних елементів він складається?

7. Аналізи яких газів можна робити газоаналізатором УГ-2 ? Які параметри газу впливають на точність вимірів цим пристроєм?

3. Лабораторна робота № 3

„Визначення параметрів вологого промислового газу”

Мета роботи: вивчити методи і засоби визначення вологості, а також інших параметрів вологих газових потоків.

3.1 Короткі теоретичні відомості

Стан газових потоків характеризується наступними параметрами: тиском, щільністю, температурою, абсолютною вологістю, вологовмістом, відносною вологістю, температурою точки роси, питомою теплоємністю, ентальпією.

При оцінці і аналізі роботи пиловловлюючих апаратів необхідно знати вологість, вміст пилу та інші параметри відхідних газів. Для вибору правильного режиму роботи газоочисного устаткування у багатьох випадках потрібно контролювати вологість газів, що відходять на очистку в газоочисні апарати. Це пов’язано з тим, що краплі вологи, що конденсувалися з газів, неприпустимі у деяких газоочисних апаратах. Наприклад, при очистці вологих газів від пилу в електрофільтрах можлива конденсація вологи на електродах, що спричиняє виникнення пробою міжелектродного проміжку і порушує роботу фільтру.

Вологість повітря характеризується парціальним тиском водяної пари Р_в відносною вологістю φ, масовим вмістом в кілограмах на 1 кг сухого повітря х (або d), масовим вмістом в кілограмах на 1 м³ сухого повітря за нормальних умов f. Вона може бути представлена також в кілограмах на 1 м³ вологого повітря за нормальних умов f’, у кілограмах на 1 м³ вологого повітря за робочих умов f” і т.д.

Найбільша кількість водяної пари, яка може міститися в повітрі, обмежена. При збільшенні пари, що поступає в повітря, можна досягти такого стану, коли випаровування деякої кількості вологи в замкнутому об'ємі викликає конденсацію такої ж кількості водяної пари. Такий рівноважний стан відповідає умовам насичення повітря водяними парами.

Насиченість повітря при одному і тому ж вмісті водяної пари залежить від температури повітря. Температура повітря, відповідна стану насичення, називається температурою точки роси.

Абсолютна і відносна вологість повітря. Під абсолютною вологістю повітря (D) розуміється кількість водяної пари, що міститься в одиниці об'єму повітря. Абсолютна вологість повітря чисельно рівна щільності (об'ємній вазі) водяної пари.

При збільшенні в повітрі вмісту водяної пари наступає стан насичення, що характеризується тиском насиченої пари або пружністю насичуючої водяної пари. Водяні пари можуть знаходитися в перегрітому стані тільки у разі, коли їх тиск менше тиску насичення. Відношення кількості водяної пари до кількості водяної пари, що насичує повітря при тій же температурі, виражене у відсотках, носить назву відносної вологості (φ).

Вологовміст повітря. Під вологовмістом (d або х) розуміють кількість водяної пари, що припадає на 1 кг сухого повітря. Введення цього поняття необхідне для спрощення розрахунків процесів обробки вологого повітря, в яких виходять з умови постійності кількості сухого повітря. Якщо вологість газу виражена в яких-небудь інших одиницях, то її слід привести за розглянутими формулами до процентного змісту або виразити в кілограмах на 1м³ сухого газу за нормальних умов.

Ентальпія (тепловміст) вологого повітря. Під ентальпією (I) розуміють суму ентальпій сухого повітря (I_С.В) і водяної пари (I_В.П), віднесену до 1 кг сухого повітря.