2.1. Класифікація методів економічного аналізу.

Метод економічного аналізу — системне, комплексне, органічно взаємопов'язане вивчення, вимірювання й узагальнення впливу окремих факторів на виконання господарських планів \ динаміку господарського розвитку, що здійснюється шляхом обробки показників плану, обліку та звітності з метою виявлення та мобілізації резервів, підвищення ефективності виробництва. Класифікацію технічних прийомів економічного аналізу показано на рис. 2.1.

Усі прийоми економічного аналізу можна поділити на дві групи: якісні та кількісні.

Якісні прийоми дослідження не дають числової характеристики явищ, що вивчаються, а тільки відповідають на питання, як досліджувати економічні процеси, визначають способи підходу до вивчення закономірностей. Якісні прийоми притаманні як процесу наукового пізнання в цілому, так і окремим науковим сферам дослідження.

До якісних (абстрактно-логічних) прийомів дослідження відносять: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, евристичні прийоми.

Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику економічних явищ і поділяються на описові та аналітичні.

Описові прийоми дослідження дають можливість визначити розміри, масштаби, тенденції, динаміку розвитку економічних процесів, визначають стан та структуру економічних явищ, певну числову характеристику окремих напрямків діяльності підприємства. До них належать середні та відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом, структурні та типологічні групування.

Аналітичні прийоми уможливлюють не тільки визначення певних значень показників, що характеризують економічні процеси, а й дослідження причинно-наслідкових залежностей між явищами, силу впливу окремих факторів на предмет дослідження.

2.2. Метод порівняння.

Порівняння - це метод, що застосовується при зіставленні показників, (порівняння фактичної величини з плановою, з нормою, з показниками попередніх періодів, з досягненнями передових господарств, із середніми даними) з метою визначення оцінки ступеня виконання плану; контролю за витратами та впровадження ресурсозберігаючих технологій; для визначення тенденцій (динаміки) розвитку економічних процесів; для пошуку резервів підвищення власного виробництва; вибору найбільш оптимального варіанту управлінських рішень; визначення стану підприємства н; ринку серед інших підприємств тієї ж галузі.

Метод порівняння можна застосовувати лише в тому випадку, коли показники, що аналізуються, є порівняльними Наприклад: підприємством у поточному році реалізовано продукції на 1250 тис. грн. при плані — 1180 тис. грн. У попередньому році продукції було реалізовано на 1150 тис. грн.

З метою отримання обґрунтованих висновків під час порівнювання необхідно враховувати умови порівнянності показників, оскільки порівнювати можна тільки якісно однорідні величини. Досягнення порівнянності показників можливе за таких умов:

– нейтралізація впливу кількісного фактора;

– нейтралізація впливу цінового фактора;

– урахування впливу структурних зрушень на обсяг виробленої та реалізованої продукції;

– забезпечення однакової тривалості періодів, що порівнюються;

– забезпечення тотожності методики розрахунку порівнюваних показників;

– урахування соціально-економічних умов розвитку досліджуваних об’єктів.