апопій

вимог роздільного зберігання товарних партій, правил товарного сусідства і санітарно-гігієнічних норм у процесі виконання технологічних операцій.

3

Оптові торговельні підприємства, зміст основної роботи яких полягає в опосередкуванні комерційних зв’язків між сферою товарного виробництва і сферою споживання, покликані забезпечувати виконання низки основних і допоміжних, комерційних і виробничих функцій. Основні функції оптових формувань полягають у безперебійному забезпеченні потреб товаровиробників у збуті і роздрібних торговців у постачанні товарами, а допоміжні – у наданні своїм партнерам комплексу організаційно-технологічних послуг.

Комерційними функціями оптових торговців є :

вивчення кон’юнктури й окремих сегментів товарного ринку;

планування, організація і проведення оптових закупівель товарів;

організація товаропостачання і здійснення оптового продажу;

оперативне управління товарними запасами;

створення системи надання до- і після реалізаційних послуг;

рекламно-інформаційне забезпечення гуртової торгівлі.

Виробничі функції оптових торговельних підприємств включають низку операцій, що є по-суті, продовженням процесу виробництва – комплекс внутрішньо складських технологічних операцій (при ймення, зберігання тощо);

операції доведення і фасування; операції транспортного забезпечення товарного руху.

 Питання для самоконтролю

1. . У чому полягає сутність оптової торгівлі?

2.Які фактори впливають на розвиток оптової торгівлі?

3.Що розуміють під оптовим торговельним підприємством?

4.За якими ознаками класифікують оптові торговельні підприємства?

5.Які функції виконують оптові торговельні формування ?

6.Якою є загальна структура оптового торговельного підприємства?

Тема: Організація складського господарства

План

1.Товарні склади та їх класифікація

2.Площа товарного складу та її елементи

3.Техніко-економічні показники використання складів

Література: Організація торгівлі:

Підручник (за ред..проф В.В.Апопія)

ст. 67-86

1

Складське господарство торгівлі є складовою частиною матеріально-

технічної бази суспільства і являє собою засоби праці, які функціонують у сфері обігу. Склади мають велике народногосподарське значення і виконують низку важливих функцій в процесі товарного обігу.

Товарний склад — це допоміжне підприємство в торгівлі,

що обслуговує утворення концентрованих запасів товарів і відповідне перетворення товарних потоків, які йдуть зі сфери виробництва

у сферу споживання, і забезпечує безперебійне постачання роздрібних торговельних організацій і підприємств.

Сукупність складів усіх торгових систем і організацій утворює складське господарство торгівлі.

З усієї товарної маси, що перебуває у сфері обігу, одна її частина поступово затримується, тимчасом як інша спрямовується у сферу виробничого або особистого споживання. Товарна маса, яка затримується у сфері обігу,

поступово зменшується в міру її реалізації. Постійне витрачання товарних запасів компенсується за рахунок невпинного надходження товарів зі сфери виробництва у сферу обігу. Безпосереднє витрачання і поповнення товарних

запасів компенсується за рахунок безперервного руху товарів на складах і в магазинах, які одержують нову продукцію зі сфери виробництва і віддають чергову частку товарів сфері споживання.

Незалежно від того, лежать товари на складах виробничих підприємств чи є в розпорядженні оптових або роздрібних торговельних організацій, вони виступають як товарні запаси. Тому з'являється необхідність їх зберігання, що є важливою функцією складів. Для того щоб не допустити погіршення якості товарів у процесі зберігання і скоротити товарні втрати на складах, потрібне створення таких умов, які б відповідали фізико-хімічним і біологічним властивостям кожного товару. Складам належить велика роль у справі підвищення якості і розширення асортименту товарів. Склади одержують товари великими партіями і можуть організувати контроль їх якості краще, ніж більшість роздрібних підприємств.

Будучи серединною ланкою в русі товарів від виробничих підприємств до роздрібних торговельних підприємств, склади відіграють важливу роль у розв'язанні проблеми раціоналізації товаропросування. Правильне розташування складів сприяє значною мірою скороченню ланковості товаропросування, усуненню зустрічних і зворотних перевезень, більш ефективному використанню транспортних засобів і зниженню витрат обігу.

Стратегічні завдання розвитку складського господарства оптової торгівлі зумовлені потребами вдосконалення торговельного обслуговування населення,

застосування сучасної техніки і технології, організації постачання роздрібної мережі товарами, максимально підготовленими до реалізації і такими, що відповідають типу магазину і попиту населення.

Складське господарство є важливою складовою частиною інфраструктури торгівлі, однак стан його розвитку в Україні не відповідає сучасним вимогам. Забезпеченість складською мережею в Україні значно відстає від країн з розвинутою ринковою економікою.

Якщо в цілому по Україні в розрахунку на 1000 чол. населення припадає трохи більше ніж 100 м2 площі загальнотоварних складів, то в США,

наприклад, цей показник вище у 20 разів.

Протягом тривалого часу складська мережа України розвивалася не в оптовій ланці, а в роздрібній торгівлі. Тому нині на оптову торгівлю припадає лише 24 % загального складського фонду торгівлі. Складська мережа в основному складається із дрібних складів, що розташовані в орендованих і не зовсім придатних приміщеннях, середній розмір яких — близько 700 м2.

Із загальної кількості складів оптової торгівлі лише 30 % мають підйомно-транспортне обладнання. Більшість складів, особливо роздрібної торгівлі, із засобів механізації мають лише ручні вантажні візки і найпростіші засоби механізації.

З подоланням кризи в економіці України потрібно будувати склади площею 10тис. м2 і більше, з високим рівнем механізації й автоматизації,

раціональною організацією технологічних процесів, застосуванням сучасної комп'ютерної техніки. Перевагу слід віддавати будівництву одноповерхових високих автоматизованих складів. Зарубіжний досвід свідчить, що сучасні засоби автоматизації дозволяють ефективно експлуатувати склади висотою 18

м і довжиною стелажів від 60 до 150 м, а застосування пересувних стелажів сприятиме максимальному використанню не тільки площі, а й місткості складів.

Розвитку великого складського господарства з меншими капітальними вкладеннями сприятиме об'єднання інтересів кількох торговельних підприємств з використанням частки кожного з них у будівництві складів.

Перехід України до ринкової економіки, що супроводжується розвитком малих підприємств, потребує також широкого розвитку складів нового типу— дрібнооптових складів-магазинів (типу «Кеш енд керрі»). Не здійснюючи самостійних закупівель, необхідні товари вони одержують з центральних складів постачальницько-збутових фірм, оптових компаній або великого промислового підприємства, структурним підрозділом якого вони є. Ці підприємства продають товари невеликими партіями у широкому асортименті переважно дрібним і середам виробничим і невиробничим споживачам.

У зарубіжній торгівлі набули широкого розвитку склади гарантійного зберігання готельного типу, консигнаційні склади і дрібнооптові магазини-

склади самообслуговування. З переходом в Україні до ринкових відносин необхідно врахувати позитивний зарубіжний досвід ведення складського господарства. Доцільно створити мережу складів загального користування таких видів:

складів-готелей, які надають невеликим магазинам, малим торговельно-

посередницьким структурам і товаровиробникам складські площі для тимчасового зберігання своїх товарних запасів;

консигнаційних складів, які приймають товари для дальшого продажу від імені і за дорученням їх власників;

митних ліцензійних складів, призначених для зберігання товарів, що перетинають кордони країни, для виконання операцій з митного оформлення.

Серйозної уваги потребує реконструкція і технічне переозброєння існуючого складського господарства, які дозволять збільшити пропускну спроможність складів, повніше використовувати їх місткість за рахунок упровадження прогресивних технологій складування і механізації технологічного процесу.

Товарні склади класифікують:

за місцем розташування в процесі товаропросування;

за характером виконуваних операцій;

за товарною спеціалізацією;

за фізико-хімічними властивостями товарів, що зберігаються;

за організаційними формами управління;

за ступенем механізації робіт.

 Залежно від місця розташування в процесі товаропросування

розрізняють склади в районах виробництва і заготівель і склади в районах споживання.

Основні функції складів, розташованих у районах виробництва, —

концентрація товарів промислових або сільськогосподарських підприємств у зоні їх діяльності, а також підсортування, обробка і комплектування великих партій товарів для відвантаження їх у райони споживання. Це склади вихідних і

торговельно-закупівельних баз, базисні холодильники оптових організацій,

склади заготівельних організацій споживчої кооперації. Вони розташовані на початковому етапі товаропросування, тому основне призначення цих складів полягає у прийманні відносно малих партій товарів і комплектування з них великих партій для відправлення в місця споживання.

Склади, розташовані в районах споживання, розукрупнюють партії товарів, одержувані з районів виробництва, чи концентрують невеликі партії товарів, що надходять від багатьох підприємств району їх діяльності. До них відносять склади оптових торгових баз, розподільні холодильники.

 За характером виконуваних операцій товарні склади поділяють на підсортувально-розподільні, транзитно-перевалочні, сезонного і довготермінового зберігання.

На підсортувально-розподільних складах зосереджуються поточні запаси товарів, які зберігаються нетривалий час. Тому основне місце тут займає приймання, підсортування, підготування до відпуску і безпосередній відпуск товарів. Склади здійснюють кількісне і якісне приймання товарів складного асортименту, нагромаджують протягом недовгого часу, перетворюють виробничий асортимент у торговий, комплектують замовлення роздрібної торговельної мережі і відпускають товари в магазини.

Операції з товарами простого асортименту зводяться до приймання їх за кількістю, вибіркової перевірки якості, зберігання, підсортування і наступної відправки одержувачам. Підсортувально-розподільні склади мають основну питому вагу серед товарних складів оптової і роздрібної торгівлі.

Безпосередньо на залізничних станціях і водних пристанях або поблизу від них створюються транзитно-перевалочні склади. Основне призначення таких складів — приймання, короткотермінове зберігання, комплектування партій товарів цілими тарними місцями та їх відправка. Процес складської обробки товари проходять без розпакування. Транзитно-перевалочні склади переважно створюються в системі споживчої кооперації і використовуються для перевантаження товарів з одного виду транспорту на інший для відправлення в кооперативні організації, віддалені від транспортних шляхів.

На складах сезонного зберігання здійснюється обробка і зберігання товарів сезонного виробництва або споживання (овочі, картопля тощо).

Тривале зберігання товарів відбувається на складах дострокового завезення і резервних. Відповідні будова і обладнання цих складів забезпечують кількісне і якісне зберігання товарів протягом тривалого часу. їх створення обумовлено економіко-географічними і кліматичними умовами окремих районів України, доставка товарів у які в певні періоди року утруднена.

 За товарною спеціалізацією розрізняють спеціалізовані і неспеціалізовані склади. Спеціалізовані склади організовують приймання,

зберігання і відпускання товарів будь-якої окремої групи чи підгрупи

(вузькоспеціалізовані). У них зберігають товари простого асортименту (сіль,

олію й т. ін.). Спеціалізовані склади мають широкий внутрішньогруповий асортимент товарів, кращі умови для зберігання та інших складських технологічних операцій.

Неспеціалізовані склади мають кілька різновидів: безпосередньо неспеціалізовані, універсальні і змішані. Безпосередньо неспеціалізовані склади призначені для зберігання і обробки кількох груп товарів. Універсальні склади здійснюють складські операції з непродовольчими або продовольчими товарами широкого асортименту. На змішаних складах поєднується зберігання основних видів непродовольчих і продовольчих товарів.

 Залежно від фізико-хімічних властивостей товарів, що зберігаються, склади поділяють на загальнотоварні і спеціальні. На загальнотоварних складах зберігають основну масу непродовольчих і продовольчих товарів; це основний тип складів у кооперативній торгівлі.

Спеціальні склади призначені для товарів, зберігання яких потребує особливих умов. На таких складах створюються спеціальні конструкції й улаштування. До спеціальних складів належать холодильники, плодоовочесховища, склади солі,

олії, будівельних матеріалів.

 За організаційними формами управління розрізняють склади індивідуального, спільного і загального користування. Склади індивідуального

користування перебувають у віданні однієї торговельної організації чи підприємства. Ці склади можуть бути власними або орендованими. Створення складів індивідуального користування призводить до подрібнення складського господарства і неефективного його використання.

Підвищення ефективності експлуатації складів досягається створенням складів спільного користування. Ці склади належать до числа великих підприємств складського господарства торгівлі, які створюються капіталовкладеннями кількох торговельних організацій чи підприємств.

Управління і господарське обслуговування таких великих оптових підприємств здійснюється централізовано і з меншими експлуатаційними витратами.

Склади загального користування надають будівлі та площі для зберігання товарів будь-яким торговельним підприємствам за відповідну плату. Основною функцією складів загального користування, що належать в основном транспортним організаціям, є короткотермінове зберігання обумовленої партії товарів. Користування складами загального користування звільняє торговельні підприємства від операцій з навантаження, розвантаження, зважування і перевезення товарів з пунктів прибуття. На замовлення клієнтів на складах загального користування можуть комплектуватися партії товарів цілими тарними місцями без попереднього підсортування і відправлятися в пункти призначення.

 За ступенем механізації робіт склади поділяють на механізовані (з

частковою або комплексною механізацією окремих операцій чи технологічних процесів) і автоматизовані, засновані на комплексній механізації складських операцій, у тому числі автоматизованому управлінні складським технологічним процесом.

2

Площа загальнотоварного складу (Пзаг) складається з: площі приміщень,

що використовуються для зберігання товарів (площі, зайнятої стелажами,

штабелями, а також проїздами і проходами між ними), або площі приміщень

(комор) зберігання (П3); площі, зайнятої експедиціями з приймання і відпускання товарів, яка називається експедиційною площею (Пе); площі,

зайнятої службовими і побутовими приміщаннями (конторські, гардеробні,

туалети, душеві тощо), або адміністративно-допоміжної площі (Пд).

Кожний з елементів загальної площі складів розраховується окремо за відповідними нормативами. Середні норми площі приміщень для зберігання товарів (П3), наводяться нижче.

Середні норми складської площі камер зберігання на один двовісний вагон запасу товару

при висоті укладки 5м (включаючи площу проїздів і проходів).

Знаючи норму площі зберігання на один умовний вагон запасу товару,

можна визначити площу приміщень зберігання запасу товару за формулою 1:

(1)

де Пз — площа приміщень зберігання товарів, м2; Нп — норматив площі,

необхідної для розміщення одного умовного двовісного вагону товару, м2; Зв —

розмір запасу товару в умовних вагонах.

Формула 2 розрахунку товарних запасів в умовних вагонах для визначення потреби в складах має такий вигляд:

(2)

де Зв — розмір товарних запасів, що підлягають зберіганню на складах в умовних двовісних вагонах (20 т); ЕОс — сума річного складського товарообігу, тис. грн; Н3 — норматив товарних запасів на складах, у днях до оптово-складського товарообігу; Кн — коефіцієнт нерівномірності надходження

товарів (1,2—1,3); 360— розрахункова кількість днів у році; Св — середня вартість одного умовного вагону товару, тис. грн.

Експедиції з приймання і відпускання товарів у складах з великим вантажообігом передбачаються окремими, а в невеликих складах вони можуть об'єднуватись. Площа експедиції з приймання товарів (Пеп) визначається за формулою 3:

(3)

де ЕОп — сума річного надходження товарів, тис. грн; Кн — коефіцієнт нерівномірності надходження товарів на склади (1,2—1,3); Нп — норматив площі (40 м2 на умовний вагон); Т — кількість днів перебування товарів на приймальній експедиції (допускається до двох днів); Св — середня вартість одного вагону товару, тис. грн; Кв — коефіцієнт використання площі приймальної експедиції (0,5—0,6).

Площа експедиції з відпускання товарів (Пе.в) може визначатися за формулою4

(4)

де ЕОв — сума річного обороту з відпускання товарів, тис. грн; Кв —

коефіцієнт нерівномірності відпускання товарів зі складів (1,2—1,3); Нп—

норматив площі (40 м2 на умовний вагон); Т— кількість днів перебування товару на відпускній експедиції (допускається не більше від двох); Св —

середня вартість одного вагону товару, тис. грн; Кв -коефіцієнт використання площі відпускної експедиції (0,5—0,6).

Площа контори складу залежить від кількості працівників і визначається за нормативами: до 3 працівників — по 5 м2; від 3 до 5 — по 4 м2; більше — по

3,5 м2 на кожного працівника в конторському приміщенні.

Оскільки допоміжні приміщення складів не призначаються для зберігання товарів, то при визначенні загальної потреби в складській площі для зберігання і обробки товарів, допоміжні площі можна не враховувати. Тоді