Контрольні запитання.

1. Дати означення відображення множини у простір .

2. Дати означення неперервності відображень та гомеоморфізму.

3. Сформулювати критерій неперервності.

4. Сформулювати теорему про зв’язність образу при неперервному відображенні.

5. Дати означення рівномірної неперервності відображення.

Вправи.

1. Навести приклади відображень з простору R¹ в R¹; з R² в R¹; з С_[a,b] в R¹; з С_[a,b] в С_[a,b] .

2. Дано оператор Фредгольма , причому всі функції, які тут фігурують неперервні на замкнених множинах. Довести неперервність даного відображення.

3. Чи буде неперервним відображення А простору C_[0,1] в себе, що діє за формулою , де – задана неперервна функція.

4. Дана функція . Довести на мові “” неперервність функції в точціх=5.

Розв’язання.

1. Прикладами таких відображень можуть бути відображення: ,,,, де – фіксована функція, а – довільна.

2. Доведемо неперервність відображення за Гейне, тобто на мові послідовностей. Нехай маємо послідовність неперервних функцій , які прямують доx(s) в тому розумінні, що , при. Тоді

=, при ,.

Неперервність відображення доведена.

3. Дане відображення буде неперервним. В цьому можна переконатись точно так само, як це було зроблено в попередньому прикладі.

4. В точці х=5 функція визначена: . Задамо. Складемо різницю, оцінимо її за модулем. Придля значеньх, які задовольняють нерівності , буде також виконуватись нерівність:

.

Якщо тепер покласти , то при значеннях х, для яких, буде виконуватись нерівність.

Неперервність функції при х=5 доведена.

Задачі.

1. Навести приклади відображень: R¹ в R¹; з Rⁿ в R¹; з Rⁿ в Rⁿ; з С_[a,b] в R¹; з С_[a,b] в С_[a,b] ; з R¹ в Rⁿ.

2. Довести за означенням на мові “” неперервність функціїв точці x₀.

3. Довести що функції у=х і у=sinx рівномірно неперервні на всій числовій осі.

4. Довести, що функція неперервна на інтервалі, але не є рівномірно неперервною на цьому проміжку.

5. Навести приклад неперервного відображення, яке не є гомеоморфізмом.

6. Довести неперервність числової функції в будь-якому метричному просторі.

7. Довести неперервність векторної функції числового аргументуt, якщо координатні функції неперервні.

8. Довести неперервність відображення:

–фіксована точка сегменту .

де – довільний вектор,

–фіксований вектор.

– ;

Тут матриця коефіцієнтів і стовпець вільних членів (b_s), (i=1,2,...,n) задані, змінний довільний векторx.

Повнота метричних просторів

В математичному аналізі фундаментальну роль відіграє критерій Коші збіжності числової послідовності (для того щоб послідовність була збіжна необхідно і достатньо щоб вона була фундаментальна). Цей критерій характеризує повноту метричного простору R , або числової прямої (на числовій осі немає дірок). Але цей критерій перестає бути справедливим в довільному просторі.

Приклад. Дійсно нехай маємо проміжок (0,1). Відстань задамо так: . Розглянемо послідовність:. Очевидно, що при, границею нашої послідовності буде нуль, але нуль не належить нашому простору.

Розглянемо інший приклад: множину раціональних чисел і послідовність , приграницею цієї послідовності буде числое, яке є ірраціональним.

Означення. Метричний простір називаєтьсяповним, якщо будь-яка фундаментальна послідовність в цьому просторі має границю.

Приклад. Дослідимо на повноту простір ,,. Розглянемо довільну фундаментальну послідовність складену із елементів такого простору. Такою послідовністю тут може бути така послідовність: скінчена кількість першихn членів послідовності буде довільними елементами, а починаючи з (n+1)-го, якийсь один із елементів повторюватиметься (інших випадків не може бути). Границею такої послідовності буде очевидно елемент, що повторюватиметься, він належатиме простору N, отже такий простір повний за означенням.

В математичному аналізі важливу роль відіграє теорема Кантора про систему вкладених і стискуючих сегментів, довжини яких прямують до нуля, яка стверджує, що така система має одну спільну точку. Цей факт виражає факт повноти числової прямої. Аналогічну роль відіграє теорема про вкладені одна в одну кулі.

Теорема 1. Будь-яка система вкладених одна в одну замкнених куль радіуси, яких прямують до нуля, мають в повному метричному просторі не порожній перетин.

Доведення. Дано:

1. Послідовність вкладених куль B₁(x₁,r₁)B₂(x₂,r₂)…B_n(x_n,r_n)…,

2. Кулі – замкнені,

3. ,

4. Простір повний.

Довести, що кулі мають не порожній перетин. Розглянемо послідовність центрів куль х₁,х₂,…,х_n. Ця послідовність буде фундаментальною. Справді, при nі m>n, (x_n,x_m)<r_n  0, що означає фундаментальність. В силу повноти простору ця послідовність має границю . Покажемо щох належить всім кулям. Дійсно, х є граничною точкою для кожної кулі, бо в будь-якому її околі міститься нескінченна кількість точок кожної з куль. В силу замкненості куль, х належатиме кожній кулі, а значить належить перетину.

Теорема 2. Замкнений підпростір повного простору повний.

Доведення. Дано (Х,) – повний простір і (Y,)(Х,) – замкнений. Довести (Y,) – повний. Розглянемо довільну фундаментальну послідовність у_n(Y, )(Х, ). Простір (Х,) – повний простір, отже ця послідовність має в ньому границю: . Алеу – гранична точка множини (Y,), а (Y,) – замкнений, значить містить всі свої граничні точки, .

Теорему доведено.

Повнота деяких важливих метричних просторів.

Теорема 1. Простір Rⁿ – повний.

Доведення. Розглянемо довільну фундаментальну послідовність у цьому просторі . Отже, N, що як тільки m,k > N, то

,…, , а це є умови фундаментальності послідовностей відповідних координат в просторі R¹, але простір R¹ – повний, тому будуть існувати границі:,…, .

Складемо елемент простору Rⁿ , який і буде границею нашої фундаментальної послідовності (оскільки в цьому просторі по координатна збіжність рівносильна збіжності за відстанню).

Теорему доведено.

Теорема 2. Простір С_[a,b] – повний.

Доведення. Нехай {} – довільна фундаментальна послідовність. Для,. Обґрунтуємо існування границі даної послідовності. Зафіксуємо, одержимо числову послідовність, яка буде фундаментальною, і тому в цьому просторі вона матиме границюx(t₀). Оскільки t₀ ми вибрали довільно, то буде існувати границя при . Позначимо її черезx(t).

Перейшовши в нерівності до границі, коли, дістанемо. Остання нерівність означає, щоx_m(t) прямує до граничної функції рівномірно. Тоді за відомою теоремою з математичного аналізу неперервна.

Теорему доведено.

Теорема 3. Простір – повний.

Доведення. Розглянемо в цьому просторі довільну фундаментальну послідовність . Причому ряд– збіжний. Запишемо умову фундаментальності:

,

....................................

,

....................................

Останні нерівності означають, що числові послідовності координат фундаментальні. Але простір R¹ – повний, тому існують границі:

,

..........................

,

..........................

Складемо такий вектор . Він і буде границею вихідної фундаментальної послідовності.Для цього достатньо показати, що

1) послідовність за метрикою даного простору;

2) , тобто ряд– збіжний.

Доведемо коротко перший факт.

Оскільки послідовність фундаментальна, то справедливою буде нерівність: , дляі такого, що. Тоді для будемо мати:. Здійснимо граничний перехід при , і будемо мати:. Оскільки М – довільне, матимемо: , а це і означає, що вибрана послідовність прямує до граничного вектора:.

Доведемо другий факт, а саме що , тобто ряд – збіжний. Використаємо нерівність . Поклавши, і, підставивши їх в нерівність, отримаємо:. Ряди, членами яких єтає збіжними, звідси слідує, що ряд членами, якого єтакож буде збіжним, а це означає, що граничний елемент l₂. Отже, l₂– повний.

Теорему доведено.

Означення. Метричний простір R^* називається поповненням простору R, якщо виконується три умови:

1. Простір R^* R,

2. R всюди щільний в просторі R^*,

3. R^* – повний.

Теорема. Усякий неповний метричний простір R можна поповнити, і причому єдиним чином.