- •Тема 1. Сутність та роль страхування
- •1. Необхідність страхування. Страховий захист як засіб економічної безпеки. Форми страхового захисту
- •2. Історія виникнення та розвитку страхування (самостійно)
- •3. Суть страхування як економічної категорії. Принципи страхування
- •4. Функції страхування
- •5. Роль страхування в системі економічних відносин
- •Тема 2. Класифікація страхування
- •1. Необхідність класифікації страхування. Сфери страхування
- •3. Форми проведення страхування. Порівняльна характеристика обов'язкового і добровільного страхування
- •2. Класифікація страхування за об'єктами
- •4. Системи страхування та франшизи
- •Тема 3. Страхові ризики та методика їх оцінки
- •1. Поняття страхового ризику. Класифікація страхових ризиків.
- •2. Класифікація та оцінка ризиків у страхуванні
- •3. Управління страховими ризиками
- •Тема 4. Страховий ринок
- •Економічні основи організації страхової справи.
- •Структура страхового ринку.
- •3. Стан, проблеми функціонування та перспективні напрямки розвитку.
- •4. Страховий маркетинг (самостійно).
- •5. Договір страхування.
- •6. Міжнародний страховий ринок. Зарубіжна практика страхування (самостійно).
- •Тема 5. Страхова організація.
- •1. Види страхових організацій в Україні.
- •2. Структура страхових компаній
- •3. Об'єднання страховиків та їхні функції
- •Тема 6 Державне регулювання страхової діяльності.
- •1. Економічне призначення державного регулювання страхової діяльності
- •Проводити роз'яснювальну роботу про необхідність і економічну доцільність страхування.
- •2. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні
- •3 Ліцензування страхової діяльності та контроль за її проведенням
- •Тема 8,9,10 Теоретичні основи страхування майна, відповідальності та ризиків
- •Тема 11 Актуарні розрахунки у страховій справі
- •1.Суть, особливості та завдання актуарних розрахунків.
- •2. Склад, структура та методика побудови страхових тарифів з майнового страхування
- •3. Види страхових внесків (премій, платежів)
- •4. Показники актуарних розрахунків, що характеризують фінансову стійкість страхових операцій
- •5. Особливості побудови страхових тарифів у страхуванні життя
- •Методика розрахунку страхових тарифів
- •Тема 13 Фінансово-економічна діяльність страхової компанії
- •1.Особливості фінансово-економічної діяльності страховика
- •2. Склад та економічний зміст доходів страховика
- •3. Склад та економічний зміст витрат страховика
- •4. Фінансові результати страховика
- •5. Оподаткування страховиків
- •Тема 14 Фінансова надійність страховика
- •1. Поняття фінансової надійності страховика
- •2.Умови забезпечення платоспроможності страховика
- •3. Страхові резерви та порядок їх формування
- •4. Оцінка фінансового стану страховика
Тема 4. Страховий ринок
План:
1. Економічні основи організації страхової справи.
2. Структура страхового ринку. Зовнішнє середовище страхового ринку.
3. Стан, проблеми функціонування та перспективні напрямки розвитку.
страхового ринку України (самостійно).
4. Страховий маркетинг (самостійно).
5. Договір страхування.
6. Міжнародний страховий ринок.Зарубіжна практика страхування (самостійно).
Економічні основи організації страхової справи.
Страховий ринок - це особливе соціально-економічне середовище, частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формуються попит та пропозиція на нього. Об'єктивними умовами його існування є суспільна потреба у страхових послугах та наявність страховика, здатного її задовольнити. На ринку відбувається суспільне визнання страхової послуги, а його головною функцією є акумуляція та розподіл страхового фонду.
Страховий ринок можна розглядати також як форму організації грошових відносин по формуванню і розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства, як сукупність страхових організацій, що беруть участь у наданні відповідних послуг. Функціонуючий страховий ринок являє собою складну інтегровану систему, що включає різні ланки
У широкому розумінні страховий ринок являє собою всю сукупність економічних відносин із приводу купівлі-продажу страхового продукту. Ринок забезпечує органічний зв'язок між страховиком і страхувальником. Тут здійснюється суспільне визнання страхової послуги. Першорядними економічними законами функціонування страхового ринку є закон вартості і закон попиту та пропозиції. Одним з основних параметрів страхового ринку є його місткість, чи принципово можливий обсяг збуту страхових послуг. Місткість страхового ринку визначається обсягом (у фізичних чи одиницях у вартісному вираженні) реалізованих на ньому страхових послуг звичайно протягом року. При визначенні страхового ринку аналізують національний доход, рівень доходів населення, заробітну плату, споживчі витрати і т.п. Знаючи місткість страхового ринку і тенденцію її зміни, страхова компанія одержує можливість правильно оцінити свої перспективи. Також оцінюється кон’юнктура страхового ринку, що характеризується співвідношенням попиту та пропозиції на страхові послуги, динамікою цінової і нецінової конкуренції між окремими страховиками, загальною політикою страхових компаній-конкурентів, відзначається вплив держави на регулювання ринкових відносин в області страхування. З урахуванням отриманої інформації складається кон’юнктурний прогноз, у якому дається розгорнута картина ймовірного майбутнього страхової компанії: визначення можливостей, якими варто скористатися і небезпек, які варто уникнути.
У країнах з розвинутою ринковою економікою вважається найбільш безпечним з погляду конкуренції й ефективності така ситуація, коли на страховому ринку діє 10 чи трохи більше страховиків. Частка найбільш великого з них на ринку не повинна перевищувати 31%, двох – 44%, трьох – 54%, чотирьох 64% і т.д.
До головних суб'єктів страхового ринку відносять страховиків, страхувальників, страхових посередників. Головне місце серед них займають страховики та страхувальники. Іншими учасниками страхових відносин є: застраховані особи, об'єднання страховиків, перестраховики, товариства взаємного страхування, органи державного нагляду за страховою діяльністю, професійні оцінювачі ризиків (андеррайтери, сюрвейєри), професійні оцінювачі збитків (аварійні комісари, аджастери, диспашери).