- •Змістовий модуль 1. Загальні питання дитячої психології
- •Тема 1.1. Дитяча психологія як наука про особливості психічного розвитку дитини
- •1. Поняття про дитячу психологію та її предмет
- •2. Значення дитячої психології. Її зв’язок з іншими науками
- •3. Методи науково-психологічного вивчення розвитку дітей
- •4. Особливості вивчення дітей вихователем дитячого садка та практичним психологом дошкільної установи Вивчення дітей вихователем дитячого садка
- •Особливості діяльності практичного психолога дошкільної установи
- •Тема 2.1.. Пренатальний період розвитку дитини.
- •Література
- •Змістовий модуль 2. Психологічні особливості розвитку дитини від моменту зачаття до народження.
- •4. Психологічні особливості розвитку дитини до народження та роль батьків у сприятливому протіканні вагітності.
- •Тема 2.2.. Психологічні особливості розвитку дитини першого року життя (4 год.)
- •1. Особливості психічного розвитку в дитинстві.
- •2. Загальна характеристика періоду новонародженості.
- •3. Психічний розвиток дитини першого року життя.
- •Тема 2.3. Психічний розвиток дитини раннього віку
- •1. Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку.
- •2. Сутність та особливості психовікової кризи 3-х років.
- •3. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років.
- •4. Сутність та особливості психовікової кризи 7-ми років.
- •Тема 2.4. Гра як провідна діяльність у дошкільному віці (2 год.)
- •1. Загальна характеристика ігрової діяльності.
- •2. Структура сюжетно-рольової гри.
- •3. Взаємини дітей у процесі гри.
- •Взаємовідносини дошкільників у грі.
- •4. Вплив іграшки на психічний розвиток дитини.
3. Психічний розвиток дитини першого року життя.
Особливості психічного розвитку дитини до 1 року пов'язані зі зміцненням опорно-рухового апарату організму дитини, на основі якого виникає її здатність захоплювати й утримувати предмети у руках. Рука дитини при цьому рухається під контролем зору, що свідчить про появу зорово-рухових координацій. Під впливом пізнавальної потреби й потреби в активності, дитина інтенсивно освоює маніпулювання з предметами. Операційну сторону такого маніпулювання становить дія хапання. Дитина прагне освоїти якомога більшу кількість предметів, починає повзати, намагаючись дістати цікаву іграшку, а до кінця 1-го року життя навчається ходити, що значно розширює її самостійність.
Наприкінці 1-го півріччя потреба малюка у спілкуванні з дорослим починає перебудовуватись: він прагне до спільних дій з дорослими, тобто виникають ділові мотиви спілкування (наприклад, прагнення разом з дорослим оглядати іграшку). Спілкування включається у процес маніпуляцій з предметами, у його змісті з'являються коментування дій, пояснення до них, контроль за ними.
У ході цих видів діяльності у немовляти виникають новоутворення: емоційне ставлення до дорослих, психологічна спільність існування з іншими, хапання предметів, деякі перцептивні дії.
Виникає важлива форма зв'язку дитини з дійсністю через співробітництво з дорослими, що є основою розвитку свідомості.
У II-му півріччі з'являються маніпуляційні дії. Значення маніпуляцій з предметами в тому, що дитина оволодіває суспільними способами використання предметів, засвоюючи їх функції й призначення.
На цій основі зароджуються передумови для розвитку мовлення. Першим етапом у його розвитку виступає латентне засвоєння мови, коли дитина не може сама вимовляти слова, але вже розуміє мовлення дорослого. До року дитина вимовляє перші слова, фрази виникають після року. Завдяки мовленню в дитини інтенсивно починають розвиватися психічні процеси. Вона прагне назвати сприймані об'єкти. У процесі маніпулятивних дій з предметами зароджується наочно-дійове мислення. Для того щоб мислити, дитині потрібно одночасно діяти з предметами.
Тож дитина набуває певної незалежності від дорослого, пов'язаної із її фізичним розвитком (рука втримує предмети, дитина сама пересувається). Тепер малюк сам може вибирати об'єкт, з яким діятиме. Таким чином, головні досягнення психічного» розвитку в немовлячому віці такі:
поява зорово-рухових координацій, спостерігається вирівнювання у розвитку органів чуття та опорно-рухового апарату, виникають предметні маніпуляції, операційною стороною яких виступає дія хапання, а мотиваційною — потреба у пізнанні та активності;
спілкування з дорослим вплітається у маніпулятивну діяльність з предметами;
розширюється самостійність дитини у пересуванні й пізнанні, з'являється перше «передособистісне» новоутворення — активність;
у сфері пізнавальних процесів виникає уявлення про предмет зі стійкими властивостями; розвиток пам'яті розширює межі досвіду дитини і починає його формувати; з'являються перші прояви наочно-дійового мислення, починається оволодіння пасивним та активним мовленням.