4. "Автоматичне зварювання"
"Автоматичне зварювання" - щомісячний науково-технічний журнал, в якому представлені теоретичні дослідження зварювання металів і сплавів новітніми методами, а також досвід конструювання і експлуатації різного зварювального устаткування. Видається ІЕЗ з 1948 року в Києві. Виходить на російською мовою. За кордоном видається в перекладі на англійську і китайську мову ("The Paton Welding Journal"). ISSN :0005-111X. Головний редактор: Патон Борис Євгенович .
Дсту iso 9001:2009
Загальні положення
Запровадити систему управління якістю має бути стратегічним рішенням організації
Замовники
Система управління якістю.Загальні вимоги.
Організація повинна:
Визначити процеси, необхідні для системи управління якістю, та їх застосування в межах організації (див. 1.2)
Визначити послідовність і взаємодіючих процесів
Визначити критерії та методи, необхідні для забезпечування результативності функціювання та контролювання цих процесів
Забезпечити наявність ресурсів та інформації,необхідних для підтримування функціювання й моніторингу цих процесів
Здійснювати моніторинг, вимірювання, якщо це застосовно, і аналізування цих процесів
Уживати заходів, необхідних для досягнення запланованих результатів і забезпечення постійного поліпшування цих процесів
ВНУТРІШНІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДІЛЯЮТЬСЯ :
ОСНОВНІ
процеси виробництва, розробки нового продукту, просування продукту на ринок та інше, всі ті, що створюють додану вартість.
ДОПОМІЖНІ
управління фінансами, управління персоналом та інші, всі ті, що формують інфраструктуру організації.
Вимоги до документації
Загальні положення
Документація системи управління якістю має охоплювати:
а) документально оформлені політику та цілі у сфері якості;
b) настанову щодо якості;
c) задокументовані методики та протоколи, які вимагає цей стандарт;
d) документи, зокрема протоколи, що їх організація визначила як потрібні для забезпечення результативного планування, функціювання та контролювання своїх процесів.
Вимоги дсту iso/iec 17025 cтосовно валідації методик та оцінювання невизначеності вимірювання.
Вимоги стосовно валідації
5.4.5.1. Оцінювання придатності – це підтвердження шляхом дослідження та надання об’єктивних доказів того, що конкретні вимоги до специфічного цільового використання виконуються.
5.4.5.2.Лабораторія повинна оцінювати придатність:
незастандартизованих методів;
методів, розроблених лабораторією;
стандартизованих методів, що використовуються поза сферою цільового призначення;
розширень та модифікацій стандартизованих методів для підтвердження того, що ці методи придатні для цільового використання.
Обширність цього оцінювання залежить від необхідності відповідати потребам даного застосування або сфери застосування. Лабораторія повинна реєструвати отримані результати, процедуру, використану для оцінювання придатності, а також рішення про те, чи підходить метод для цільового використання.
Примітка 1. Оцінювання придатності може охоплювати процедуру відбирання зразків, поводження та транспортування.
Примітка 2. Для визначення ефективності методу потрібно використовувати один або поєднання кількох прийомів:
калібрування з використанням вихідних еталонів або стандартних зразків;
порівняння результатів, досягнутих за допомогою інших методів;
шляхом міжлабораторних порівнянь;
систематичним оцінюванням чинників, що впливають на результат;
оцінюванням невизначеності результатів на основі наукового осмислення теоретичних принципів та практичного досвіду.
Примітка 3. Якщо в оцінені на придатність незастандартизовані методи внесені зміни, вплив цих змін слід задокументувати та, якщо доречно, провести нове оцінювання.
5.4.5.3. Границі та точність одержаних при оцінюванні методів (наприклад, значень невизначеності результатів, границь виявлення, селективності методу, лінійності, границь збіжності та (або) відтворюваності, стійкості до зовнішніх впливів та перехресної чутливості до інтерференції матриці зразка/об’єкту випробування) повинні відповідати потребам замовників.
Примітка 1. Оцінювання на придатність охоплює деталізацію вимог, визначення характеристик методів, перевірку того, що вимоги можна задовольнити за допомогою даного методу, заяву про придатність.
Примітка 2. Під час розроблення методу необхідно проводити регулярний аналіз, щоб переконатися, що вимоги замовника виконуються. Будь-яку зміну вимог, яка потребує внесення змін у план розроблення, потрібно схвалити і затвердити.
Примітка 3. Оцінювання придатності – це завжди компроміс між витратами, ризиком та технічними можливостями. Буває багато випадків, коли границі та невизначеність значень ( наприклад, точності, границі виявлення, селективності, лінійності, збіжності, відтворюваності, стійкості та перехресної чутливості) можуть бути лише в спрощеному вигляді через нестачу інформації.
5.4.6.1. Калібрувальна або випробувальна лабораторія, що здійснює свої власні калібрування, повинна мати та застосовувати процедуру оцінювання невизначеності вимірювання для всіх типів калібрування.
5.4.6.2. Випробувальні лабораторії повинні мати і застосовувати процедури оцінювання невизначеності вимірювання. У деяких випадках характер методу випробування може перешкоджати ретельному, обгрунтованому з погляду метрології та статистики розрахунку невизначеності вимірювання.
У подібних випадках лабораторія повинна, принаймні, спробувати ідентифікувати всі складові частини невизначеності та провести розумне оцінювання, а також вжити заходів, щоб форма звіту про результати не створювала хибного уявлення про невизначеність. Розумне оцінювання повинне спиратися на знання ефективності методу, галузі вимірювання і враховувати наявний досвід та дані попередніх оцінювань на придатність.
Примітка 1. Ступінь необхідної ретельності під час оцінювання невизначеності вимірювання залежить від таких чинників:
вимог методу випробування;
вимоги замовника;
наявність вузьких границь, на які спирається рішення про відповідність технічним умовам.
Примітка 2. У випадках, коли загальновизнаний метод випробування установлює границі значень основних джерел невизначеності вимірювання та форму подання результатів, вважається, що лабораторія відповідає цьому пункту, дотримуючись вимог методу випробувань та інструкції про звітність (див. 5.10).
5.4.6.3. Під час оцінювання невизначеності вимірювання всі істотні у даній ситуації складові невизначеності повинні бути прийняті до уваги за допомогою відповідних методів аналізу.
Примітка 1. Джерелами невизначеності є (але не обмежуються) використовувані еталони та зразкові речовини, використовувані методи та устаткування, довкілля, властивості та стан виробу, що підлягає випробуванню або калібруванню, а також оператор.
Примітка 2. Прогнозовану тривалу поведінку виробу, що випробовується або калібрується, як правило, не беруть до уваги.
Примітка 3. Додаткова інформація міститься у ISO 5725 та Guide to the Expression of Unsertainty in Measurement (див. бібліографію).
Державний метрологічний контроль і нагляд стосовно засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час:
робіт із забезпечення охорони здоров'я;
робіт із забезпечення захисту життя та здоров'я громадян;
контролю якості та безпеки продуктів харчування і лікарських засобів;
контролю стану навколишнього природного середовища;
контролю безпеки умов праці;
геодезичних і гідрометеорологічних робіт;
торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі у сферах побутових і комунальних послуг, телекомунікаційних послуг і послуг поштового зв'язку;
податкових, банківських і митних операцій;
обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку, який ведеться підприємствами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності;
робіт, пов'язаних з державною реєстрацією земельних ділянок і нерухомого майна;
робіт із забезпечення технічного захисту інформації, необхідність якого визначена законодавством;
робіт, що виконуються за дорученням органів прокуратури та правосуддя;
робіт з оцінки відповідності продукції, процесів, послуг;
реєстрації національних і міжнародних спортивних рекордів.
(Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ст. 20)