- •1.Методика оцінки обстановки внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства Послідовність оцінки обстановки
- •2. Методика оцінки обстановки при аварії з викидом сдор на території підприємства.
- •Послідовністиь оцінки обстановки.
- •Послідовність оцінки обстановки
- •Список використаної літератури
2. Методика оцінки обстановки при аварії з викидом сдор на території підприємства.
Хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації, можуть чинити шкідливу дію на людей, тварин, рослин, викликаючи в них ураження різного ступеня, називаються сильно діючими отруйними речовинами (СДОР). Багато об’єктів народного господарства України використовують СДОР у виробничих процесах. СДОР можуть бути у вигляді рідин або розріджених газів. Їх зберігають у герметичних ємкостях. При зруйнуванні ємкостей відбувається викид СДОР. При цьому виникає хмара зараженого повітря, яка, поширюючись в напрямі вітру від місця аварії, утворює зону хімічного зараження. Зона хімічного зараження охоплює місце безпосереднього розлиття отруйних речовин і територію, над якою важилися пари отруйних речовин з уражаючими концентраціями. В зоні хімічного зараження може бути один або кілька осередків хімічного ураження. Осередком ураження СДОР називається територія, на якій відбулось масове ураження людей та тварин. Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною поширення (Г) хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями; шириною (Ш) і площею (S).
Послідовністиь оцінки обстановки.
Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря.
Швидкість вітру – 3м/с, погодні умови – ніч, напів’ясно, отже, за додатком 4, ступінь вертикальної стійкості повітя – інверсія.
Визначаємо глибину поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями ( глибину зони зараження).
Глибина розповсюдження зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР (хлор, маса – 100т.) на відкритій місцевості ( будівля необвалована, швидкість вітру 3м/с):
Г=85км
Оскільки швидкість вітру за умовою задачі м/с, то враховуємо поправочний коефіцієнт, який для даних умов дорівнює 0,45.
Г=85*0,45=38,25 = 38км.
Визначаємо ширину і площу зони хімічного зараження.
При інверсії: Ш=0,15Г
Ш=0,15*85=12,75км.
Площа S1=1/2Г*Ш
S1=1/2Г*Ш=42,5*12,75/2=541,9км².
4.Наносимо зону хімічного зараження на картосхему.
Масштаб = Г=12,75/9,5=1,34км.
Ш=42,5/9,5=4,47км.
R=9,5*9,5=90,25км = 90250м.
5.Визначаємо час відходу зараженого повітря до найближчого населеного пункту, який попадає в зону зараження.
Час підходу (t, хв) визначається як частка від ділення відстані (R,м) від місця розлиття СДОР до ближчої межі даного населеного пункту на середню швидкість (W, м/с) переносу зараженого повітря.
t= R/W*60
t = 5*3600/6*60 = 50хв.
Середня швидкість переносу зараженого повітря визначається з додатку 6.
Заражене повітря поширюється на висоти,де швидкість більша, ніж біля поверхні землі. Внаслідок цього середня швидкість розповсюдження зараженого повітря буде більша від швидкості вітру біля поверхні землі.
Визначення тривалості вражаючої дії СДОР в місці розлиття.
Тривалість вражаючої дії СДОР визначається часом випаровування СДОР з поверхні її розлиття.
t = 1,3*0,55 = 0,715год = 42,9хв.
Для швидкості 3м/с використовуємо поправочний коефіцієнт, який дорівнює 0,55.
Висновки: Основними заходами для захисту виробничого персоналу підприємства і населення можуть бути:
-оповіщення робітників, службовців і населення найближчих населених пунктів про загрозу хімічного зараження;
-використання засобів індивідуального захисту;
-прийняття заходів по безаварійній зупинці виробництва та укриття виробничого персоналу об’єкту в сховищі в сховищі або його евакуація зони хімічного зараження;
-евакуація населення з населених пунктів, які попадають в зону хімічного зараження , до розрахункового початку зараження/евакуація проводити в сторону перпендикулярну напряму вітру;
Терміни виводу виробничого персоналу з укриття і поновлення роботи підприємства обумовлені тривалістю вражаючої дії СДОР в місці розлиття. Рішення про вихід з укриття і поновлення роботи приймається після проведення хімічної розвітки і дегазації місцевості, будівль і устаткування.
ЗАДАЧА 3.
3.МЕТОДИКА ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ ПРИ РАДІОАКТИВНОМУ ЗАРАЖЕННІ ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ.
При радіоактивному зараженні місцевості , в тому числі і території підприємства, виникає можливість опромінення виробничого песоналу.
Критерієм ступеню впливу радіоактичних випромінювань на людей є допустима доза випромінювання, яку може одержати виробничий персонал за визначений період часу у конкретних умовах.
Ддоп=0,5рад/0,57рентрген ; за перший рік від моменту аварії.
При можливій річній дозі більше 0,5радіан < Д ≤ 0,5рад необхідно провести заходи для знищення дози.
При можливій річній дозі більше 5 радіан (5,7 рентген) необхідно проведення евакуації людей з зони радіоактивного зараження.
При оцінці радіоактивної обстановки виділяють дві фази аварії на АЕС – ранню і середню.
Рання фаза – час від моменту аварії до припинення викидів радіоактивних речовин.
При оцінці радіоактивної установки методом прогнозування її тривалість приймають рівною 10 діб. Можлива доза випромінювання, одержана людьми на ранній фазі, може бути визначена за формулою
Д1 = Рсер*t/Косл;
Рсер.=Рп1+Рк1/2
де Рсер – середній рівень радіації; t – тривалість ранньої фази аварії в годинах (240годин); Рп1 і Рк1 –рівні радіації на початку і в кінці ранньої фази аварії; Косл - коефіцієнт ослаблення.
Коефіцієнт ослаблення залежить від тривалості перебування людей на протязі доби на відкритій місцевості, в будинках і виробничих будівлях. В звичайному режимі приймають, що робітники і службовці знаходяться вдома (Косл.д), на роботі в цеху (Косл.ц) і на відкритій місцевості (Косл.в.м.) по 8 годин на протязі доби. В цьому випадку
Косл=3/(1/Косл.д)+(1/Косл.ц)+(1/Косл.в.м))
Значення Косл.д , Косл.ц ,Косл.в.м є в довідникових данних.
На ранній фазі аварії можна проводити наступні заходи для захисту людей і зменшення дози випромінювання:
укриття людей в захисних спорудженнях;
використання засобів індивідуального захисту;
герметизація виробничих і житлових приміщень від попадання радіоактивного пилу;
йодна профілактика;
захист продуктів харчування, води від радіоактивного зараження;
обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості.
Середня фаза – час від моменту завершення формулювання радіоактивного сліду до прийняття всіх заходів захисту населення, її розрахункова тривалість приймається рівною 355 добам.
Можлива доза випромінювання (Д2 ) на середній фазі визначається
Д2 = 1,7(Рк2*tк – Рn2*tn)/Косл
де Рn2, Рк2 – рівні радіації на початку (tn) і в кінці (tк) середньої фази аварії, tn=10діб; tк = 355+10діб (час у формулу вставляємо в годинах).
Рк2=Рn2(tк/tn)^-0,4;
На середній фазі аварії можуть проводитися такі заходи для захисту людей і зниження дози випромінювання:
- йодна профілактика;
дезактивація виробничих будівель, житлових будинків, територій підприємства та місць перебування населення;
обмеження споживання забруднених продуктів і води.
