- •Для студентів спеціальності
- •6.0913 - "Метрологія та вимірювальна техніка"
- •Для студентів спеціальності
- •Для студентів спеціальності
- •6.0913 - "Метрологія та вимірювальна техніка"
- •Підп. До друку р. Формат Папір
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1
- •1.5. Порядок виконання роботи
- •1.4. Принципи та методи конструювання озв
- •1.6. Контрольні питання
- •2.3. Вимоги до конструкції корпусу
- •2.4.Технологічна класифікація корпусів
- •2.5. Кріплення вимірювальних механізмів в корпусах приладів
- •2.6. Матеріали корпусів приладів
- •2.7. Порядок виконання роботи
- •3.3. Покриття корпусів
- •3.4. Опис обладнання для виконання роботи
- •3.5. Порядок виконання роботи
- •3.6. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4
- •4.3. Види пластмас, що застосовуються в приладобудуванні
- •4.5. Порядок виконання роботи
- •4.6. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5
- •Вказівники
- •Пристрої для створення протидіючого моменту
- •Пристрої для створення заспокоючого моменту
- •5.3. Порядок виконання роботи
- •5.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6
- •6.3. Опис обладнання для виконання роботи
- •7.3. Матеріали для виготовлення друкованих плат
- •Переваги та недоліки друкованого монтажу
- •7.5. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 практичне освоєння технології з'єднання деталей та електричних провідників способом паяння
- •8.1. Мета роботи
- •8.2. Загальні відомості про паяння
- •8.3. Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Література
- •Київ -2001
Вказівники
У
приладах вказівником є частіше всього
металева, скляна стрілка, або світловий
промінь. Форма вказівників визначається
заданою точністю приладів та умовами
відліку. Вказівник повинен легко
розрізнятись від цифр і знаків шкали.
В точних переносних приладах класів
0,1; 0,2 і 0,5 застосовуються ножовидні та
рідше - ниткоподібні кінці стрілок
(рис.5.3). Товщина ножа стрілок дорівнює
звичайно 0,1-0,15 мм.
В щитових приладах для зручності зняття відліку з більш значної відстані (1…2 м і більше) кінці стрілок мають потовщену форму - списоподібну конусну, подовжену, прямокутну, стрижнеподібну (рис. 5.4). Списоподібна і стрижнеподібна стрілки застосовуються в тих випадках, коли необхідно сполучити можливість більш точного відліку поблизу і менш точного на більшій відстані. Кінець стрілки повинен перекривати від 0,25 до 1,5 самої короткої з позначок шкали. Стрілка є найвідповідальнішою деталлю приладу; до неї висуваються дві суперечливі вимоги: максимальна жорсткість і мінімальна вага. Конструкція стрілки повинна забезпечити незмінність її форми, відсутність деформацій при роботі у важких умовах (удар об упор при перевантаженні, вібрації.), тому що деформація вказівника викликає похибку показів приладу. Вказівник повинен мати велику жорсткість і достатній момент опору для зменшення прогину при ударі об упор і від дії власної ваги.
З
іншого боку, до вказівника висуваються
вимоги мінімальної ваги і мінімального
моменту інерції. Для кращого задоволення
зазначених двох основних вимог поперечному
перетину вказівника надають різні
складні форми (рис.5.5). Найпоширеніший
матеріал для вказівників - дюралюміній.
П
ри
повороті рухомої частини приладу і
вказівника за граничні позначки шкали
можливі ушкодження рухомої частини
вказівника. Для запобігання виходу
приладу
з
ладу
по зазначеній причині в приладі
встановлюються упори або обмежники.
С
трілка
повинна добре протистояти ударам об
упор при можливих перевантаженнях,
що досягають значень 10-20-кратних
номінальним. Щоб зменшити деформацію
стрілки при ударі об упор, необхідно
упор робити з мінімальною жорсткістю,
щоб він поглинав більшу частину енергії
удару. Для цього упору надається
така форма, щоб його
матеріал
працював на згин (рис. 5.6).
Застосування світлового променя в якості покажчика дає конструктору ряд можливостей для подальшого поліпшення приладу, дає можливість збільшити чутливість приладу. При одноразовому відбитку променя від рухливого дзеркала чутливість збільшується в два рази. Упори або обмежники повинні мати достатню пружність для зм'якшення сили удару вказівника об неї. Упор складається зі стрижня, виготовленого з пружного бронзового або сталевого дроту діаметром 0,1-0,4 мм і втулки (із зовнішнім діаметром 2-3 мм і внутрішнім 0,5 мм).
Пристрої для створення протидіючого моменту
Протидіючий момент створюється в електромеханічних вимірювальних приладах, як правило, двома способами – за допомогою протидіючої пружини або розтяжок.
Протидіючі пружини виконуються у вигляді спіралі, виготовленої з пружного матеріалу (олов'яно-цинкової бронзи). Внутрішній кінець спіралі прикріплений до рухомої частини вимірювального механізму, а зовнішній – до нерухомої частини приладу. Обертаючий момент закручує пружину, поки не зрівняється з протидіючим моментом. Часто для створення протидіючого моменту використовують не одну, а дві пружини, які встановлюються з двох боків рухомої частини. У випадку вживання двох спіральних пружин вони використовуються також для підводу струму до рамки рухомої частини механізму.
Розтяжки - металічні стрічки шириною від 0,08 мм до 0,35 мм і товщиною 0,01...0,04 мм. Матеріал для виготовлення розтяжок - різні види бронзи, платини, а також кобальт-нікель-хромові сплави. Звичайно використовують дві розтяжки, які закріплюються з двох боків рухомої частини. Таким чином, розтяжки не тільки створюють протидіючий момент, а й фіксують рухому частину. При використанні розтяжок немає необхідності в спеціальних опорних пристроях (керн, підп'ятник). Для регулювання початкового (нульового) положення рухомої частини вимірювального механізму використовують коректор.
