1. Вертикальне розміщення шкурок в пальтах прямого cилуemу.

Шкурки (цілими чи половинками) першочергового з'єднують спайкою (огузок з шийкою) в смуги, а потім ставлять в необхідному напрямку. Найбільший ефект буде отримано при розпуску шкурок. Використовуючи розпуск, шкуркам можна надати різноманітні форми, наприклад, фігурного коміра чи фігурного низу виробу. Напрямок, волосяного покриву зверху вниз.

2. Вертикальне розміщення шкурок в пальтах прилеглого і напівприлеглого силуету.

При невеликих розмірах шкурок (ондатра, кролик і ін.) їх слід розмішувати так, щоб з'єднувальний шов ліфа і спідниці був на лінії талії. Шкурки норки (площа 5 дм²) викладають по довжині пальта в 3-4 ряди. По лінії талії розташовують найбільш вузькі частини норки. По низу пальта шкурки повинні бути ширшими, що досягається розміщенням огузків. При розпуску шкурки її роблять вужчою по лінії талії і ширшою по низу пальта. Якщо цим знехтувати, то приталенності вираженої не досягти. Необхідно слідкувати, щоб поперечні лінії швів співпадали (рисунок 2).

3. Вертикальне розміщення шкурок в пальтах розширених до низу.

Стан розраховують таким чином: низ пальта і ширину по лінії грудей ділять на задану ширину смужок шкурок, а потім з'єднують намічені точки. Якщо в верхній частині виробу шкурки вузькі, їх слід розширить, а по лінії грудей звузити.

1-й варіант - хребет розміщують по краю борта. При чергуванні смуг із половинок шкурок по середині спинки буде з'єднання двох боків шкурок, із цілих шкурок - буде хребтова частина.

2-й варіант - бік шкурки ставлять по краю борта. При чергуванні смуг із половинок шкурок на середині спинки буде знаходитись хребтова частина шкурки, яка дорівнює половині шкурки (боки відрізають). Краще розміщувати по краю борту хребтову частину.

4. Горизонтальне розміщення шкурок в пальтах різних силуетних форм.

В будь-якій формі пальт розміщення половинок шкурок є найбільш виразним, при цьому підсилюється кольорова різниця хребта і боку, створюється уява великої пишноти волосяного покриву фисунок 1). В пальті з половинок шкурок норки, колонка, ондатри, кролика розшивку між боковими сторонами шкурок не ставлять. Вшивний рукав рекомендується роботи зі спущеним плечем для більш раціонального використання шкурок. Крупні види хутрового напівфабрикату при з'єднанні між собою не дають ритмічності з'єднувальних швів шкур і тому виточки, що формують об'ємну форму, можуть не розташовуватись в місцях з'єднання шкур. В цьому випадку виточки слід розташовувати в їхньому типовому положенні (рисунок 4).

При моделюванні одягу з каракулево-смушкового напівфабрикату не обов'язкова дотримуватися даного правила. Не змінюючи задуманої форми, складні лінії крою краще спрощувати.

5. Діагональне розміщення шкурок в пальтах різних силуетних форм .

При діагональному розміщенні шкурок напрямок волосу "кутом вниз" або "кутом догори" в залежності від розміру шкурок (рисунок 3):

• від краю борту до середини спинки для крупних шкурок;

• від бокового шву до середини спинки і краю борту для середніх шкурок;

• від бокового шву та середини спинки до рельєфу спинки і від бокового шву та краю борту до рельєфу пілочки для маленьких шкурок.

Розміщення довговолосих шкурок в одязі різних силуетних форм

При вертикальному розміщенні шкурок песця, лисиці, єнота, рисі, скунса і корсака довжини однієї шкурки не вистачає на довжину пальта, а з'єднання шкурок звичайним швом (спайкою) не забезпечує плавності переходу від огузка до шиї. Тому використовується складний метод розкрою-розпуск. Шкурки після розпуску відділяють одну від одної смугами зі шкіри чи замши шириною від 1 до 3 см. Цим досягають більшої виразності і підкреслюють вертикальне розміщення шкурок. Розшивку починають від огузка та закінчують біля шийки або холки, від більш густоволосяного хутра до менш густоволосяного. При вертикальному розміщенні шкурок волос спрямований зверху вниз. Якщо шкурки мають кольоровий рисунок фуда лисиця), то при з'єднанні шкурок боками, що мають білий колір, розшивка не обов'язкова.

При горизонтальному розміщенні шкурок їх можна ставити, як цілими, так і половинками. Для цього шкурку розрізають по хребту і. кладуть в поперечному напрямку паралельно низу виробу, накриваючи тонку частину пишною частиною шкурки. Направлення волосяного покриву тільки від краю борта до середини спинки. Шкурки можна розшивати. Типовий приклад виконання хутрового скрою шкурок норки, колонка, хоря, нутрії, довговолосого кроля та ондатри рисунок 5). Шкурки розрізають по хребту і зшивають головку з огузком, з'єднуючи їх в смужки по ширині пальта. Отримані смуги зшивають між собою (хребет з боком).

В залежності від розміру пальта можуть бути 3 варіанти набору скрою: (рисунок 5):

• з трьох вертикальних рядів;

• з чотирьох вертикальних рядів;

• із трьох вертикальних рядів і одної передньої повздовжньої смужки.

При діагональному розміщенні шкурок напрямок волосу "кутом вниз" від краю борту до середини спинки для крупних шкурок, і від бокового шву до середини спинки і краю борту для маленьких шкурок рисунок 3).

Такі види хутра, як норка, колонок, ондатра, тхір, хом'як, нутрія, кріль та ін. при з'єднанні шкурок, дають яскраво виражений поділ смуг (горизонтальних, вертикальних і діагональних).

При горизонтальному розташуванні шкурок виточки розміщають горизонтально, а при вертикальному -вертикально, а при діагональному-діагонально. При моделюванні одягу із каракулевою - смушкового напівфабрикату виконання цього правила не обов'язкове

Великі види хутряного напівфабрикату (нерпа, овчина, опойок, жеребок та ін.) при з'єднані між собою не дають частого ритму з'єднувальних швів шкур і тому виточки, формуючі об'ємну форму, можуть не попасти в місце з'єднання шкур. В цьому випадку виточки необхідно розміщувати в їхньому типовому положенні (рисунок 4).