Оборудование_MU2

майже до дна втулок, що рухаються, і захоплюють потрібну кількість матеріалу, що потім за допомогою поршня пресується у вигляді пробки. Робота дозувальних трубок точно регулюється за допомогою кулачкового механізму, що регулює рух поршня. Після виходу з порошку тіло капсули переноситься на лінію безпосередньо під дозувальною трубкою. Потім поршень опускається й виштовхує пробку в тіло капсули.

Для дозування гранул, пелет, таблеток (кульок) використовуються наступні методи дозування:

-метод набивання (для ручного заповнення) відважується потрібна кількість кульок, що потім рівномірно набивається в тіло капсули;

-метод поштучного наповнення: матеріал поштучно міститься в тіло капсули за допомогою завантажувального конічного пристрою (використовується в напівавтоматах і автоматах періодичної дії);

-дозувальний метод з використанням подвійної заслінки (об’ємного дозування) передбачає дозування кульок у камери, звідки вони поступово переносяться в тіло капсули;

-метод з використанням поршня та заслінки аналогічний принципу об'ємного дозування: кульки захоплюються дозувальним циліндром і потім переносяться в тіло капсули;

-метод з використанням поршня заснований на дозуванні необхідного об’єму в спеціальних дозуючих циліндрах: матеріал у вигляді кульок надходить із накопичувача ліків у накопичувач кульок дозуючого блоку, який розташований разом з дозувальними циліндрами безпосередньо під накопичувачем кульок. Циліндри відкриті зверху й закриті знизу поршнями. При наповненні дозувальні циліндри переміщаються нагору через накопичувач кульок. Перше ніж вони досягнуть вищої крапки, поршні в циліндрах піднімаються й переносять кульки в капсули через спеціальний канал;

-метод з використанням дозувальних циліндрів: кульки переміщаються з бункера-накопичувача в дозувальний пристрій у вигляді бобу, який прикріплений до плоскої плити - підставки з овальними прорізами біля країв, призначення яких - перенос матеріалу в дозувальні циліндри й видалення зайвих кульок. Плита підставки прилягає до поворотної платформи з дозувальними циліндрами, які знизу закриті поршнями, а зверху дозувальною пластиною. По закінченні дозування й видалення зайвих кульок, поршень опускається для виконання наступних операцій дозування й зняття зайвого матеріалу й поступово відкриває бічний отвір дозувального циліндра, через яке по сполучних каналах кульки надходять у тіло капсули. Цим методом можна заповнювати капсули декількома наповнювачами;

41

- метод з використанням дозувальної трубки - об'ємний метод, у якому матеріал переноситься за допомогою вакууму. Вакуум подається до дозувальних трубок, які поступово поринають в обертові дозувальні втулки. Об’єм дозувальної камери регулюється за допомогою поршнів.

Машини - автомати для наповнення твердих желатинових капсул діляться на ті, у яких дозувальні пристрої з періодичним переміщенням

(моделі машин фірм Hofliger&Karg, Macofar, Nuava Zanasi, Bonopace) та ті, в

яких дозувальні пристрої - безперервного переміщення (моделі машин фірм MG2, Nuava Zanasi). Моделі фірми MG2 оснащені автоматичним пристроєм для контролю маси капсул (система NETT).

Герметизацію твердих желатинових капсул, заповнених порошками, пелетами, мікрогранулами, таблетками здійснюють двома способами: 1) бандажний метод (герметизація капсули стрічкою желатину) та 2) нанесення покриття. Нанесення покриття здійснюють методами та на обладнанні для нанесення покриття на таблетки.

ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1.На ХФП налагоджують виробництво таблеток методом прямого пресування. Об’єм серії - 100 кг. Маса 1 таблетки – 0,2 г. Здійснити і обґрунтувати вибір обладнання (за каталогами) на стадії підготовки таблеткової маси, таблетування і обезпилення таблеток. Пояснити відповідність обраного обладнання вимогам GMP.

2.На ХФП налагоджують виробництво таблеток через стадію вологої грануляції. Об’єм серії - 100 кг. Маса 1 таблетки – 0,1 г. Здійснити і обґрунтувати вибір обладнання (за каталогами) на стадії змішування та приготування гранул. Пояснити принцип роботи і відповідність обраного обладнання вимогам GMP.

3.На ХФП налагоджують виробництво таблеток з плівковим покриттям (через стадію вологої грануляції). Об’єм серії - 100 кг. Маса 1 таблетки – 0,1 г. Здійснити і обґрунтувати вибір обладнання (за каталогами) на стадії таблетування та покриття оболонкою. Пояснити принцип роботи і відповідність обраного обладнання вимогам GMP.

4.На ХФП налагоджують виробництво твердих желатинових капсул, які наповнюють гранулами. Об’єм серії - 100 кг. Маса 1 гранули – 0,05 г. Маса гранул в 1 капсулі – 0,2 г. Здійснити і обґрунтувати вибір обладнання (за каталогами) на стадії одержання гранул і капсулювання. Пояснити принцип роботи і відповідність обраного обладнання вимогам GMP.

42

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1.Класифікація матеріалів (сортування) – це:

a)процес механічного поділу твердих тіл на частини

b)розділення сипучих матеріалів на окремі фракції, які відрізняються формою та розміром часток, швидкістю осідання в рідинному або газовому середовищі

c)визначення розміру частинок порошку

d)всі відповіді правильні

2.Який спосіб подрібнення використовується в траворізках, соломорізках, коренерізках ?

a)удар

b)стирання

c)розпилювання

d)різання

3.Дезінтегратор відрізняється від дисмембратора тим, що:

a)способом подрібнення

b)тим, що обидва ротори обертаються назустріч один одному

c)тим, що один ротор обертається, а другий нерухомий

d)конструкцією дискових ножів

e)вібраційним механізмом.

4.За конструкцією змішувачі періодичної дії з поділяють на:

a)дезінтегратори та дисмембратори

b)шнекові, барабанні та лопатеві V-подібні

c)граційні, вібраційні, струменеві, шнекові, високошвидкісні

d)лопатеві, барабанні, планетарні, високошвидкісні, V-подібні

5.Технологія механічного вологого гранулювання передбачає використання на стадії грануляції :

a)планетарних швидкісних змішувачів

b)V-подібних змішувачів

c)швидкісних змішувачах – грануляторах

d)прес-грануляторів

6.Рух порошкової маси в барабанних змішувачах сучасних моделей може здійснюватися:

a)в трьох плоскостях

b)в усіх напрямах

c)в двох плоскостях

d)в плоскості, паралельній станині змішувача

7.До переваг таблетпресу Comprima фірми IMA слід віднести:

a)зменшення втрати порошку

43

b)ефективність при роботі зі складним продуктом

c)простота обслуговування

d)відповідність вимогам GMP

8.Нанесення цукрових покриттів здійснюють в

a)перфорованих казанах моделі Пелегріні

b)установках псевдозрідженого шару

c)цільностінних казанах моделі GS

d)установках з розпилюючи висушуванням

9.Який метод використовується для заповнення м'яких капсул порошкоподібними речовинами

a)крапельний

b)роторно-матричний

c)занурення

d)трамбування.

10.Краплинний метод дозволяє одержувати м'які безшовні желатинові капсули:

a)овальної форми;

b)сферичної форми;

c)будь якої форми

d)еліпсоїдної форми

11.За даними матеріального балансу виробництва таблеток «Х» на стадію таблетування поступає 80 кг грануляту. За даними специфікації на препарат одна таблетка містить 0,20 г таблеткової маси. Для таблетування пропонується використовувати таблетпрес фірми FETTE з максимальною продуктивністю 250 тис таблеток в годину. Необхідно визначити скільки часу буде потрібно для отримання таблеток однієї серії і яка кількість одиниць устаткування буде потрібно для виконання річної програми, яка складає 2,5 млн. упаковок в рік № 20, якщо номінальний фонд робочого часу складає 3000 годин на рік.

12.На ділянці по виробництву таблеток встановлений блістерна машина фірми ІМA (продуктивність машини 20 тис упаковок в годину; в одній блістерній упаковці 5 таблеток). Планований річний об'єм – 60 млн. упаковок № 5. Номінальний фонд робочого часу складає 250 робочих днів при двозмінній роботі. Визначити, чи достатньо однієї машини для виконання річної програми.

Приклади розв’язання ситуаційних задач:

Приклад 1. У виробництві таблеток на основі грануляту передбачається використовувати апарат змішувач - гранулятор – сушку фірми Aeromatic –

44

Fielder model Topspray - гранулятор. Місткість камери 100 л. Річний об'єм виробництва таблеток 2 млн. упаковок в рік № 10. У відповідність з специфікацією на препарат маса 1 таблетки - 0,2 гр. Насипна густина грануляту 0, 5 кг/ дм3, коефіцієнт заповнення об'єму резервуару апарату φ = 0,5. Кількість робочих змін 2, кількість завантажень в зміну 1, кількість робочих днів на рік з урахуванням планових ремонтів 250. Визначити, чи достатньо цього апарату для виконання річної програми.

Рішення 1. Розрахуємо кількість грануляту в л, що складає одну серію.

Для цього розрахуємо який об’єм складає 1 серія грануляту за формулою

Vр= φ х Vгран

де Vр – об’ємгрануляту, л Vгран – об’ємгранулятора, л

Vр= 0,5 х 100 = 50 л

2.Розрахуємо кількість грануляту у кг (Gp), що займає об’єм 50 л. Gp = 0,5 х 50 = 25 кг

3.Розрахунок необхідного устаткування виконуємо за формулою:

N= G/(Gp a b Fн)

де

N - кількість одиниць устаткування

G - маса грануляту на річний випуск таблеток, кг Gp - маса грануляту на одне завантаження апарату, кг

a- кількість завантажень апарату в зміну

b- кількість робочих змін в добу

Fн - номінальний фонд робочого часу, дні

Враховуючи вищенаведені дані отримаємо: G = 0,2 х 10 х 2х106/103= 4000 кг

N = 4000/ 25х2 х2 х250 = 0,08

Таким чином, для виконання річної програми достатньо 1 гранулятора

Приклад 2. За даними матеріального балансу виробництва твердих капсул із вітамінним комплексом на стадію заповнення твердих капсул поступає 75 кг наповнювача у вигляді мікрогранул. За специфікацією на препарат одна капсула містить 0, 45 гр. мікрогранул. Для заповнення капсул передбачається використовувати модель AZ – 25 фірми Zanasi” з максимальною продуктивністю 25000 капсул/годину. Необхідно визначити скільки часу буде потрібно для виробництва твердих капсул однієї серії і яка кількість одиниць устаткування буде потрібна для виконання річної

45

програми 2 млн. упаковок в рік № 20, якщо номінальний фонд робочого часу складає 3556 годин на рік.

Рішення

1.Визначимо кількість капсул в шт., яке отримаємо при виробництві однієї серії

Q = Gсер 103/gк = 75х 103/0,45 = 166666

де

-Gсер = кількість мікрогранул в однієї серії, кг

-gк - маса 1 капсули, г

2.Визначимо час роботи 1 капсульної машини фасування 1 однієї серії,год

τ= Q/q = 166666/25000 = 6,7

де

τ - час роботи капсульної машини, год

-Q- кількість капсул в 1 серії, шт..

-q - максимальна продуктивність автомата капс./год

Т.ч. капсульна машина за 1 зміну може переробити 75 кг мікрогранул.

3. Визначимо кількість необхідного устаткування для виконання річної програми за формулою:

N = Q річ / qFн

де Q річ - річний об'єм капсул, шт

q – максимальна продуктивність капсульної машини, капс./година Fн – номінальний фонд часу, година

N = 2х106х20/25х103х3556 = 0,45

Оскільки N < 1 , достатньо встановити 1 капсульну машину для виконання річної програми

Звіт повинен містити: 1.Тему та цілі практичного заняття.

2.Обґрунтування вибору та принцип роботи обладнання.

3.Протокол виконання тестових і ситуаційних завдань

4.Висновки

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Фасувальне та пакувальне обладнання для таблеток. Характеристика, принцип роботи.

2.Типи та характеристики машин для виготовлення таблеток (таблет-преси). Вимоги GMP до обладнання.

46

3.Типи та конструкційні особливості обладнання для одержання пресованих покриттів на таблетки.

4.Конструкція та принцип роботи установок псевдозрідженого шару. Застосування у виробництві таблеток.

5.Типи та конструкційні особливості обладнання для змішування лікарських і допоміжних речовин у виробництві таблеток.

6.Високошвидкісні змішувачі. Конструкція та принцип роботи.

7.Типи та характеристики обладнання для нанесення плівкових покриттів на таблетки та гранули. Вимоги GMP до обладнання.

8.Типи, конструкція, принцип роботи грануляторів-сушарок.

9.Обладнання для одержання грануляту методом структурної грануляції. Типи та конструктивні особливості.

10.Обладнання для сушки грануляту, одержаного методом вологої грануляції. Типи та конструктивні особливості.

Обладнання для виготовлення м’яких желатинових капсул краплинним способом.

11.Принцип роботи обладнання для виготовлення м’яких желатинових капсул ротаційно-матричним методом.

12.Характеристика обладнання для приготування желатинової маси.

13.Типи та конструкція обладнання для заповнення твердих желатинових капсул лікарськими засобами.

14.Конструктивні особливості дозуючих пристроїв в обладнанні для заповнення твердих желатинових капсул порошком.

Практичне заняття № 4

КОНТРОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗА МОДУЛЕМ №1

Мета заняття:

1.Перевірка рівня засвоєння теоретичних знань

2.Набуття практичних навичок з вибору обладнання для виробництва води для фармацевтичних цілей, порошків, гранул, таблеток, медичних капсул.

Контрольні питання:

1.Класифікація обладнання хіміко-фармацевтичних підприємств.

2.Металеві конструкційні матеріали, їх характеристика та вимоги до них.

3.Ємкісне обладнання загального призначення, характеристика, застосування.

47

4.Характеристика трубопроводів хіміко-фармацевтичних виробництв.

5.Вимоги до обладнання хіміко-фармацевтичних підприємств (конструкційні, експлуатаційні, вимоги GMP) .

6.Конструкційні матеріали, їх характеристика та вимоги до них.

7.Валідація. Кваліфікація обладнання. Стадії та мета кваліфікації обладнання.

8.Трубопровідна арматура. Характеристика та класифікація.

9.Сталь конструкційна та легована, характеристика, маркування та застосування.

10.Характеристика чавунів, маркування та застосування.

11.Дайте характеристику обладнанню, яке застосовують на стадії попередньої підготовки води для її пом’якшення (видалення іонів жорсткості).

12.Фармакопейні методи одержання води очищеної. Конструкційні особливості установок для фінішної стадії одержання води очищеної.

13.Фармакопейні методи одержання води для ін’єкцій. Конструкційні особливості установок.

14.Фармакопейні методи одержання води високоочищеної. Конструкційні особливості установок.

15.Дайте характеристику методу дистиляції, який застосовують на фармацевтичному підприємстві для одержання води для ін’єкцій.

16.Конструкційні особливості установок для одержання води очищеної методом зворотного осмосу.

17.Принцип роботи багатоколоночних дистиляційних установок для одержання води для ін’єкцій.

18.Фармакопейні методи одержання води високоочищеної. Конструкційні особливості установок.

19.Установки зворотного осмосу, конструктивні особливості, принцип роботи, застосування.

20.Установки іонообмінні, типи та конструктивні особливості, застосування.

21.Типи та принцип дії кільцевих млинів. Застосування.

22.Характеристика типів та конструкцій машин для подрібнення сировини волокнистої структури (стеблі, корені, трава)

23.Типи і конструкції машин для класифікації матеріалів методом сортування (грохочення, просіювання)

24.Характеристика типів та конструкції обладнання для подрібнення сировини рослинного походження.

25.Струменеві подрібнювачі. Конструктивні особливості, спосіб подрібнення, застосування.

48

26.Типи та принцип роботи вібраційних грохотів, які використовуються для класифікації матеріалів.

27.Дискові дробарки. Конструктивні особливості. Принцип роботи. Застосування

28.Колоїдні млини. Конструктивні особливості. Принцип роботи. Застосування

29.Конструкція та принцип дії кульових млинів. Класифікація кульових млинів

30.Конструкція та принцип дії молоткових дробарок. Конструкція, принцип дії, застосування.

31.Фасувальне та пакувальне обладнання для таблеток. Характеристика, принцип роботи.

32.Типи та характеристики машин для виготовлення таблеток (таблетпреси). Вимоги GMP до обладнання.

33.Типи та конструкційні особливості обладнання для одержання пресованих покриттів на таблетки.

34.Конструкція та принцип роботи установок псевдозрідженого шару. Застосування у виробництві таблеток.

35.Типи та конструкційні особливості обладнання для змішування лікарських і допоміжних речовин у виробництві таблеток.

36.Високошвидкісні змішувачі. Конструкція та принцип роботи.

37.Типи та характеристики обладнання для нанесення плівкових покриттів на таблетки та гранули. Вимоги GMP до обладнання.

38.Типи, конструкція, принцип роботи грануляторів-сушарок.

39.Обладнання для одержання грануляту методом структурної грануляції. Типи та конструктивні особливості.

40.Обладнання для сушки грануляту, одержаного методом вологої грануляції. Типи та конструктивні особливості.

41.Обладнання для виготовлення м’яких желатинових капсул краплинним способом.

42.Принцип роботи обладнання для виготовлення м’яких желатинових капсул ротаційно-матричним методом.

43.Характеристика обладнання для приготування желатинової маси.

44.Типи та конструкція обладнання для заповнення твердих желатинових капсул лікарськими засобами.

45.Конструктивні особливості дозуючих пристроїв в обладнанні для заповнення твердих желатинових капсул порошком.

46.Характеристика обладнання для виготовлення м’яких желатинових капсул на стадії інкапсулювання

49

47.Конструктивні особливості дозуючих пристроїв в обладнанні для заповнення твердих желатинових капсул гранулами або таблетками.

48.Конструктивні особливості дозуючих пристроїв в обладнанні для заповнення твердих желатинових капсул пелетами або мікрокапсулами.

49.Обладнання для виготовлення твердих желатинових капсул. Конструкція та принцип роботи.

50.Обладнання для пакування капсул у блистерну, скляну та полімерну тару.

Практичне заняття № 5

ОБЛАДНАННЯ У ВИРОБНИЦТВІ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

Мета заняття:

1.Ознайомлення з обладнанням для виробництва мазей, кремів, гелів, лініментів, паст, супозиторіїв

2.Набуття практичних навичок з вибору обладнання і технології виробництва мазей, кремів, гелів, лініментів, паст, супозиторіїв

Питання для самостійної роботи:

1.Промислове виробництво суспензій та емульсій. Апаратурне оснащення технологічного процесу.

2.Характеристика типів та конструкцій машин для виробництва мазей, кремів, гелів, лініментів, паст. Вимоги GMP.

3.Типи і конструкції машин для виробництва супозиторіїв. Вимоги

GMP.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ.

Типи та конструкції реакторів і гомогенізаторів.

Способи одержання суспензій та емульсій: змішування; здрібнювання в рідкому середовищі; здрібнювання за допомогою ультразвуку. Суспензії з мікрокристалічною фазою одержують конденсаційним способом або спрямованою кристалізацією при змішуванні розчинів при певних температурах і наступному охолодженні.

Найчастіше приготування суспензій та емульсій здійснюють шляхом:

1)інтенсивного перемішування вихідних компонентів швидкісними мішалками та роторно-пульсаційними апаратами;

2)розмолом в рідкому дисперсійному середовищі на колоїдних

млинах;

3)за допомогою ультразвуку.

50