Орг зах прав спож

вимоги споживача про розірвання договору купівлі-продажу, або про повернення товару неналежної якості виготівнику, або про зменшення купувальної ціни, а у разі зниження ціни товару – виходячи з ціни товару на день його покупки.

Споживачам, яким товар був проданий в кредит, у разі розірвання договору купівлі-продажу повертається сплачена за товар грошова сума у розмірі погашеного до дня повернення товару кредиту, а також відшкодовується платня за надання кредиту.

5 Майнова відповідальність за порушення термінів виконання вимог споживача

Законом про захист прав споживачів передбачена відповідальність продавця за прострочення виконання вимог споживача (ст. 23). Згідно діючим правилам неустойка (пеня) в розмірі, встановленому ст. 23, стягається за кожен день прострочення встановлених ст. 20-22 Закону термінів виконання вимог споживача про усунення недоліків товару, заміну товару з недоліками, про відповідне зменшення купувальної ціни товару, відшкодуванні витрат на виправлення недоліків товару споживачем або третьою особою, про відшкодування збитків, заподіяних споживачу розірванням договору купівлі-продажу (поверненням товару неналежної якості виробнику) , а також за кожен день затримки виконання вимоги споживача про надання на період ремонту (заміни) аналогічного товару тривалого користування надалі до виконання відповідної вимоги споживача без обмеження якою-небудь сумою.

У випадку якщо продавець (виробник) на підставі договору з ним, одночасно порушили терміни усунення недоліків (заміни) і не надали на вимогу споживача на час усунення недоліків (заміни) аналогічний товар або затримали його надання, то неустойка (пеня) стягається за кожне допущене цими особами порушення.

На практиці у зв'язку із застосуванням цього виду відповідальності продавця нерідко виникають деякі проблеми. Так, ст. 21 Закону про захист прав споживачів, встановлює відповідальність за порушення термінів виконання вимог споживача.

По-перше, Закон встановлює неустойку тільки за прострочення виконання вимог споживача про заміну або ремонт товару. При цьому не встановлені ні терміни, ні відповідальність за відмову розірвати договір або зменшити купувальну ціну. Судді, діючи аналогічно, стягають неустойку і в цих випадках. В зв'язку з цим виникає питання про те, виходячи з якої ціни необхідно обчислювати неустойку, і розв'язується він кожного разу порізному.

Існують три різні підходи до проблеми:

101

1)стягнення неустойки виходячи з ціни товару на момент придбання;

2)стягнення неустойки виходячи з його ціни на момент обігу в суд

(або подачі заяви в магазин); 3) стягнення неустойки виходячи з ціни на момент винесення судом

рішення. Останній підхід представляється найправильнішим, оскільки неустойка, встановлена в законі, покликана перш за все покарати продавця (або виробника), що порушує права споживачів, і запобігти подібним порушенням надалі. Якщо виходити з ціни покупки, то сума буває настільки нікчемна, що не відповідає цілям неустойки. Якщо ж виходити з ціни, діючої на момент подачі заяви, то витрати судової системи (зокрема, тривалий розгляд справи) лягають на споживача.

Якщо споживач у зв'язку з порушенням продавцем (виробником) на підставі договору з ним, передбачених ст. 20-22 Закону про захист прав споживачів термінів пред'явив іншу вимогу, витікаючу з продажу товару з недоліками, неустойка (пеня) за порушення названих термінів стягається до пред'явлення споживачем нової вимоги з числа передбачених ст. 18 Закону.

У випадку якщо споживач пред'явив нові вимоги з числа передбачених ст. 18, 20-22, то за прострочення виконання цієї нової вимоги також стягається неустойка, передбачена п. 1 ст. 23 Закону.

Кажучи про неустойку, слід зазначити, що розмір належної стягненню неустойки (пені) у випадках, вказаних в ст. 23, п. 5 ст. 28, ст. 30, 31 Закону «Про захист прав споживачів», а також у випадках, передбачених іншими законами або договором, визначається судом виходячи з ціни товару (виконання роботи, надання послуги), існуючої в тому місці, в якому вимога споживача повинна була бути задоволене продавцем (виробником, виконавцем) на день винесення ухвали, оскільки продавець (виробник, виконавець) не виконали покладену на них п. 5 ст. 13 названого Закону обов'язок задовольнити вимоги споживача по сплаті неустойки в добровільному порядку.

Враховуючи, що Закон «Про захист прав споживачів» не містить якихнебудь вилучень із загальних правил нарахування і стягнення неустойки, суд має право зменшити розмір неустойки, якщо вона явно невідповідна наслідкам порушення зобов'язань. При цьому судом повинні бути взяті до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майнове положення позивача, а також не тільки майновий, але і всякий інший інтерес відповідача.

Стаття 16. Майнова відповідальність за шкоду, завдану дефектною продукцією або продукцією неналежної якості

1.Шкода, завдана життю, здоров'ю або майну споживача дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законом не передбачено більш високої міри відповідальності.

2.Право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, чи перебував він у

102

договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем). Таке право зберігається протягом установленого строку служби (строку придатності), а якщо такий не встановлено л – протягом десяти років з дати введення в обіг такої продукції її виробником.

При цьому на такого споживача покладається обов'язок довести:

1)наявність шкоди;

2)наявність дефекту в продукції;

3)наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими шкодою та дефектом.

Відповідальність, яка покладається на виробника (виконавця) відповідно до положень цього Закону, не залежить від дій або бездіяльності інших осіб, які мають відношення до шкоди, що завдана дефектною продукцією або продукцією неналежної якості.

3. Відповідальність перед споживачем за шкоду, зазначену в частині першій цієї статті, несе сторона, яка її завдала.

4. Виробник (виконавець) несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, незалежно від рівня його наукових і технічних знань.

5. Виробник (виконавець, продавець) звільняється від відповідальності, якщо доведе, що:

1)шкоду завдано з вини самого споживача внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування продукції або дії непереборної сили;

2)не вводив продукцію в обіг;

3)дефект у продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законодавства або виконання обов'язкових для нього приписів органів державної влади.

ТЕМА 9. Захист прав споживачів при виконанні робіт та наданні послуг

1.Обов’язок виконавця укладати договір на виконання робіт та надання послуг.

2.Обов’язки виконавця якісно та вчасно виконувати роботи та надавати послуги.

3.Наслідки порушення виконавцем термінів виконання робіт (послуг).

4.Терміни встановлення недоліків в роботі, послузі та висування споживачем вимог з цього приводу.

5.Терміни усунення недоліків в роботі, послузі.

6.Кошторис на виконання роботи (послуги).

103

7. Порядок оплати виконаної роботи (послуги).

1. Обов’язок виконавця укладати договір на виконання робіт та надання послуг.

Стаття 26 Закону «Про захист прав споживачів» передбачає обов'язок виконавця укласти договір на виконання робіт і надання послуг.

З даного питання позиція судової практики повністю відображає суть публічних договорів. Публічний договір – це договір, укладений комерційною організацією, який встановлює її обов'язки по виконанню будьяких дій, які така організація повинна здійснювати відносно кожного, хто до неї звернеться.

Відмовитися від укладення договору організація не може, за винятком випадку, якщо доведе, що виконання роботи (надання послуги), необхідної споживачу, виходить за рамки її статутної діяльності або виробничих можливостей.

Договір на виконання робіт і надання послуг – це угода, відповідно до якої виконавець (який виконує роботу або надає послугу) зобов'язується перед замовником виконати роботу або надати послугу для особистого, не пов'язаного з підприємництвом, задоволення потреб замовника.

Дві основні ознаки дозволяють відносити договір, що укладається, до публічного. Перша ознака стосується правового статусу організації, зобов'язаної укласти договір. Нею може бути тільки комерційна організація. Друга ознака торкається характеру діяльності, здійснюваної комерційною організацією. Ця діяльність пов'язана з виконанням обов'язку з продажу товарів, виконання робіт і надання послуг відносно кожного, хто звернеться до комерційної організації, тобто діяльність повинна бути публічною. Саме ця ознака дала назву договору, хоча за своїм змістом він є цивільноправовим, регульованим приватним правом.

Укладення публічного договору підкоряється спеціальним правилам:

1)комерційна організація не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності можливості надати споживачу товари, послуги, виконати роботу;

2)ціна товарів, а також інші умови публічного договору повинні бути однакові для всіх споживачів. Як виключення з цього правила, законом, іншими правовими актами для окремих споживачів можуть встановлюватися пільги.;

3)комерційна організація не має права надавати перевагу тій чи іншій особі перед іншою в укладанні публічного договору.;

4)термін виконання роботи (надання послуги) – одна з істотних умов договору.

Термін виконання роботи (надання послуги) відповідно до ст. 28 Закону «Про захист прав споживачів» може визначатися або правилами виконання окремих видів робіт (надання послуг), або договором.

104

За бажанням споживача замовлення може бути виконано в терміновому порядку. За терміновість виконання роботи (послуги) сплачується надбавка до ціни. В цьому випадку термін виконання замовлення обчислюється з моменту (години) прийому замовлення, вказаного в договорі.

Пункт 2 ст. 28 Закону «Про захист прав споживачів» встановлює порядок визначення термінів виконання робіт (надання послуг). Термін виконання роботи (надання послуги) може визначатися календарною датою, до якої робота (послуга) повинна бути виконана (надана) (наприклад, термін виконання - 3 грудня 2010 р.), або періодом часу, протягом якого з моменту укладення договору робота (послуга) повинна бути виконана (надана) (наприклад, протягом двох місяців). Іноді термін виконання роботи (надання послуги) обчислюється не з дня укладення договору, а з дня, коли одна із сторін зробить дію, передбачену договором (наприклад, замовник передасть виконавцю матеріали для будівництва будинку і т.д.). У договорі може указуватися дата, коли виконавець повинен приступити до виконання роботи (надання послуги). Зокрема, відповідно до типових договорів на будівництво житлового або нежилого приміщення і ремонт житлового приміщення в договорі повинні передбачатися дати початку і закінчення виконання цих робіт.

У тих випадках, коли робота або послуга виконуються (виявляються) по частинах протягом терміну дії договору (наприклад, при доставці періодичного друку, абонементному обслуговуванні телевізорів і т.д.), разом із загальним терміном виконання робіт або надання послуг з договору повинні передбачатися і часткові терміни (періоди) виконання конкретних видів робіт (послуг) (наприклад, проведення профілактичних робіт), які покликані конкретизувати обов'язки виконавця, додати їм велику чіткість і визначеність.

Зміна термінів початку і закінчення виконання робіт (надання послуг) узгоджується виконавцем і споживачем. Нові узгоджені терміни виконання робіт (надання послуг) указуються в договорі.

Правилами про виконання окремих видів робіт (послуг) можуть визначатися порядок зміни термінів початку і закінчення робіт або заборонятися зміна термінів. Так, за договором підряду на ремонт житлового приміщення про необхідність зміни вказаних термінів сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 48 ч. до настання терміну.

Правила виробництва і реалізації продукції (послуг) громадського харчування, затверджені ВР, передбачають, що при прийомі попереднього замовлення на обслуговування підприємство повинне гарантувати його виконання в терміни, встановлені договором. У разі неможливості виконання замовлення з незалежних від нього причин підприємство зобов'язане забезпечити виконання цього заходу в іншому підприємстві громадського харчування без порушення інтересів споживача, довівши його до відома про це не менше ніж за сім днів. Перебіг терміну виконання роботи (послуги) починається наступного дня після календарної дати прийому замовлення.

105

Терміни закінчення виконання роботи (надання послуги) обчислюються за правилами.

2. Обов'язок виконавця якісно і в строк виконувати роботи і надавати послуги

Відповідно до ст. 4 Закону «Про захист прав споживачів» не тільки продавець повинен передати покупцю якісний товар, але і виконавець зобов'язаний виконати роботу або надати послугу, якість якої відповідає договору.

Якість послуги – це сукупність характеристик послуги, визначаючих її здатність задовольняти встановлені або передбачувані вимоги (потреби) споживача.

Показником якості послуги є кількісна характеристика однієї або декількох властивостей послуги, що складають її якість.

Рівень якості послуги визначає відносна характеристика якості послуги, що заснована на порівнянні фактичних значень показників якості з нормативними.

Умови договору на виконання послуги (роботи) визначають не тільки її якість, але і термін виконання послуги (роботи).

При розірванні договору про виконання роботи (надання послуги), у випадку, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання роботи (надання послуги) або здійснює виконання роботи (надання послуги) настільки повільно, що виконання роботи (надання послуги) до призначеного терміну стає неможливим, виконавець не має права вимагати відшкодування своїх витрат, понесених в процесі виконання роботи (надання послуги), а також платні за вже виконану роботу (надану послугу) (п. 4 ст. 28).

При розірванні договору виконавець зобов'язаний повернути споживачу аванс, якщо він був внесений.

Якщо виконавець порушує терміни початку і закінчення виконання робіт або надання послуг, «виконавець сплачує за кожен день (година, якщо термін визначений в годинах) прострочення неустойку (пеню) у розмірі 3% ціни виконання роботи (надання послуги)» (п. 5 ст. 28).

Сума стягнутої споживачем неустойки не повинна перевищувати вартість роботи (послуги) або загальну вартість замовлення, якщо вартість окремого виду роботи (послуги) не визначалася договором.

Виконавець звільняється від сплати неустойки, якщо доведе, що порушення термінів виконання роботи (надання послуги) відбулося внаслідок дії факторів непереборної сили або з вини споживача (п. 6 ст. 28).

Закон «Про захист прав споживачів» (п. 1 ст. 29) визначає правові наслідки у разі неналежної якості виконаних робіт або наданих послуг.

Відповідно до цієї статті споживач при виявленні недоліків у виконаній роботі має право вимагати від виконавців:

1)безоплатного усунення недоліків;

2)відповідного зменшення вартості виконаної роботи (послуги);

106

3)безоплатного виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої

жякості або повторного виконання роботи;

4)відшкодування понесених споживачем витрат на виправлення недоліків своїми силами або третьою особою.

Правові наслідки виявлення у виконаній роботі (наданій послузі) недоліків мають велику схожість з правовими наслідками продажу товарів з недоліками. Такі з них, як безвідплатне усунення недоліків, зменшення винагороди, відшкодування витрат споживача по усуненню недоліків своїми силами або третьою особою, є для них загальними. В той же час є і відмінності, які обумовлені специфікою договору на виконання робіт (надання послуг).

Із специфікою виконання робіт пов'язане право вимагати виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої ж якості. Це право споживачу надається в тому випадку, якщо споживач замовляє виконавцю виготовлення нової речі, а не виконання робіт відновного характеру (ремонт, прання, прибирання квартири і т.д.).

Наприклад, якщо споживач замовив пошиття двобортного пальта, а йому зшили однобортне, він має право вимагати зшити інше пальто, яке відповідало б його замовленню. При цьому якщо пальто зшите з матеріалу замовника або з матеріалу виконавця, але на момент пред'явлення вимоги такого матеріалу у виконавця вже немає, то виконавець повинен зшити пальто з матеріалу, який за якістю відповідав би матеріалу замовника або тому, з якого було зшито пальто.

Крім вказаних правових наслідків, споживачу надається право розірвати договір і зажадати відшкодування збитків.

Проте цим правом споживач може скористатися в одному з наступних випадків:

1)якщо недоліки не були усунені виконавцем у встановлений термін;

2)якщо у виконаній роботі (послузі) знайдені істотні недоліки або інші істотні відступи від умов договору.

Всі вимоги споживач може пред'явити до виконавця як у разі виявлення недоліків в ході виконання роботи (послуги) і при її ухваленні, так і після ухвалення роботи (послуги). По значенню п. 2 ст. 30 Закону про захист прав споживачів після ухвалення роботи споживач може пред'явити вимоги, витікаючі з виконання робіт з недоліками, тільки з приводу прихованих недоліків роботи. Отже, споживач повинен бути уважним при ухваленні роботи від виконавця, а по можливості - і в ході виконання.

Закон не передбачає підстав, по яких виконавець звільняється від виконання вимог споживачів, тобто відносно нього діятимуть загальні положення ст. 11 Закону про захист прав споживачів. Відповідно до положень даного Закону виконавець звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання обов'язків, якщо доведе, що невиконання або неналежне виконання відбулися унаслідок непереборної сили. З цього виходить, що виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги

107

споживача з приводу недоліків виконаної роботи (наданої послуги), якщо не доведе, що вони виникли унаслідок непереборної сили.

Задоволення вимоги споживача про безвідплатне усунення недоліків, про виготовлення іншої речі або про повторне виконання роботи (наданні послуги) не звільняє виконавця від сплати неустойки за порушення терміну закінчення виконання роботи (надання послуги).

Споживач має право розірвати договір про виконання роботи (надання послуги) і зажадати повне відшкодування збитків, якщо недоліки виконаної роботи (наданої послуги) не будуть усунені виконавцем у встановлений договором термін.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про захист прав споживачів» визначаються терміни усунення недоліків виконаної роботи або наданої послуги: у розумний термін, призначений споживачем. Цей термін указується в договорі або іншому документі, підписаному сторонами.

Терміни задоволення окремих вимог споживача, пов'язаних з виконанням роботи або наданням послуги, вказані в ст. 31 Закону «Про захист прав споживачів». Відповідно до ст. 35 виконавець може використовувати для роботи матеріал споживача. У такому разі виконавець відповідає за збереження матеріалу і правильність його використовування.

У разі повної або часткової втрати (пошкодження) матеріалу (речі) споживача виконавець зобов'язаний в триденний термін замінити його однорідним матеріалом (річчю) аналогічної якості; за відсутності такого – відшкодувати споживачу двократну вартість втраченого (пошкодженого) матеріалу (речі), а також витрати, понесені споживачем (п. 1 ст. 35).

3. Наслідки порушення виконавцем термінів виконання робіт (надання послуг)

Своєчасним вважається виконання роботи (надання послуги) в строк, встановлений відповідно до ст. 28 Закону «Про захист прав споживачів».

До порушень терміну виконання роботи (надання послуги) ст. 29 Закону відносить:

1)прострочення виконавцем початку виконання роботи (надання послуги), якщо термін, коли він повинен був приступити до їх виконання, визначений Правилами про виконання окремих видів робіт (надання послуг) або умовами договору. Прострочення виконавцем початку виконання робіт (надання послуг) передбачає наслідки, передбачені п. 1 ст. 29 Закону, а також майнову відповідальність виконавця в тому випадку, якщо прострочення настільки велике, що закінчення виконання роботи (надання послуги) до терміну явно неможливе;

2)виконання виконавцем роботи (надання послуги) настільки повільне, що це дає підставу говорити про неможливість її закінчення (надання) у встановлений термін;

108

3)затримку терміну закінчення виконання роботи (надання послуги) в порівнянні з терміном, встановленим відповідно до ст. 28 Закону «Про захист прав споживачів».

Якщо виконавцем допущені вказані порушення, споживач має право по своєму вибору:

1)призначити виконавцю новий термін, протягом якого він повинен приступити до виконання роботи (наданню послуги) і (або) виконати роботу (послугу). Цей термін указується в договорі. Якщо виконавець порушить і цей термін більш ніж на місяць, споживач має право пред'явити іншу вимогу

зтих, про яких піде мова нижче;

2)доручити виконання роботи (надання послуги) іншій особі

(наприклад, зшити плаття або відремонтувати взуття в іншій майстерні), а свої витрати на це стягнути з виконавця, що порушив термін виконання роботи (надання послуги). Зрозуміло, витрати повинні бути документально підтверджені, наприклад квитанцією, договором або іншим документом;

3)коли винагорода, що належить виконавцю, вже виплачена, то витрати на виконання роботи (послуги) іншою особою зараховуються у винагороду. Якщо розмір винагороди, що виплатить виконавцю, менше, ніж розмір витрат споживача на виконання роботи іншою особою, то з виконавця стягається сума витрат споживача, перевищуюча винагороду, одержану виконавцем;

4)вимагати зменшення винагороди за роботу (послугу). Закон не встановлює порядку визначення зменшення винагороди за роботу (послугу). Отже, питання повинне розв'язуватися за угодою сторін, а при недосягненні угоди – судом за позовом зацікавленої сторони.

У разі прострочення виконання термінового замовлення надбавка за терміновість не стягується, а якщо вона вже була сплачена споживачем, то повертається йому виконавцем;

5)розірвати договір і зажадати відшкодування збитків. Про відмову від договору споживач повинен повідомити виконавця в письмовій або усній формі. Після повідомлення виконавець зобов'язаний припинити виконання роботи (надання послуги). Все зроблене виконавцем після отримання повідомлення залишається на його відповідальності, за винятком випадків, коли він доведе, що споживач відмовився від договору без достатніх підстав і робота (послуга) могла б бути виконана (надана) в строк.

При розірванні договору виконавець не має права вимагати відшкодування своїх витрат, вироблених в процесі виконання робіт (надання послуг), а також платні за вже виконану роботу (надану послугу). При розірванні договору виконавець повинен повернути споживачу аванс, якщо він видавався виконавцю, і залишки матеріалів, якщо робота виконувалася з матеріалів виконавця. Правилами про окремі види робіт (послуг) можуть встановлюватися особливості порядку розрахунків в таких випадках, а також виключення із загального правила, встановленого ст. 29 Закону «Про захист прав споживачів».

109

Споживачем може бути прийнята частина виконаної роботи (наданої послуги). В цьому випадку частина роботи і матеріали виконавця, потрібно на її виконання, а також витрати виконавця підлягають оплаті незалежно від розірвання договору.

Вимоги споживача з приводу порушення термінів початку і закінчення виконання робіт (надання послуг) повинні бути задоволені виконавцем, якщо він не доведе, що прострочення наступило унаслідок непереборної сили або вини споживача.

Термін виконання роботи (надання послуги) має юридичне значення не тільки для виконавця, але і для споживача. Відповідно до ЦК України за договором підряду не тільки підрядчик зобов'язаний виконати певну роботу за завданням замовника, але і замовник зобов'язаний прийняти виконану підрядчиком роботу. Робота повинна бути прийнята в розумний термін після повідомлення про її готовність або в строк, визначений правилами про виконання окремих видів робіт.

Правилами побутового обслуговування населення в Україні встановлений десятиденний термін для ухвалення виконаної роботи, який обчислюється з дня терміну її виконання, вказаного в договорі. У разі ухвалення роботи після закінчення 10 днів після призначеного терміну виконавець має право стягнути із споживача пеню у розмірі 1% вартості роботи (послуги), а по видах робіт (послуг), по яких вартість робіт (послуг) окремо від вартості матеріалів не визначена, – 1% повної вартості замовлення за кожен день його зберігання, але не більш 50% вартості роботи (послуги).

У разі нез'явлення споживача за отриманням виготовленого за договором виробу виконавець має право після закінчення 6 місяців з дня, коли згідно з угодою виріб повинен бути здане споживачу, і подальшого двократного письмового попередження продати виріб в установленому порядку, а виручену суму (за вирахуванням всіх платежів, що належать виконавцю) внести в депозит нотаріальної контори на ім'я споживача.

Закон «Про захист прав споживачів» (ч. 4 ст. 31) передбачає майнову відповідальність виконавця за порушення термінів усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у формі неустойки, проте не визначає її розміру. Розмір неустойки встановлюється правилами про виконання окремих видів робіт (наданні окремих видів послуг) або може бути передбачений в договорі.

З цього виходить, що споживач має право вимагати сплати неустойки лише в тому випадку, якщо її розмір встановлений вказаними правилами або договором.

Неустойка за неякісне обслуговування і порушення термінів усунення недоліків у розмірі 1% від вартості послуги встановлена правилами надання послуг міжміського і міжнародного телефонного зв'язку. Окрім неустойки, виконавець зобов'язаний відшкодувати споживачу збитки, заподіяні в результаті порушення виконавцем термінів усунення недоліків. Якщо неустойка встановлена правилами про виконання окремих видів робіт

110