Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Клапцов-Посібник для самостійної.pdf
Скачиваний:
22
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
566 Кб
Скачать
☆

ударну іонізацію повітря. Іони, що утворилися, знімають електростатичні заряди.

7.4 Захист від блискавки будинків і споруджень підприємств

Захист від блискавки – комплекс захисних пристроїв, призначених для забезпечення безпеки будинків і споруд, устаткування, матеріалів від впливу вибухів, загорянь і руйнувань, що виникають при впливі блискавки.

Будинки і спорудження від прямих ударів блискавки захищають за допомогою блискавковідводів різних систем. Блискавковідвід (рис.7.10) складається з блискавкоприймача, що безпосередньо сприймає удар блискавки; струмовідводу, що з’єднує блискавкоприймач із заземлювачем, через який струм блискавки стікає в землю. Блискавкоприймачі виготовляють зі сталевого стрижня перетином не менше 100 мм2, закріпленого на трубчастих, залізобетонних чи дерев’яних опорах.

1

 

2

 

3

h0

 

h

hx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

4

 

 

r0

 

rх

 

 

 

 

 

бРис. 7.10 Захист від блискавки:

а– конструктивні елементи блискавковідводу; б – схема визначення захисту від блискавки. (Розміри зони захисту будинків висотою h до 150 м визначають за таблицею).

Величина

Тип захисту

 

 

А (має ступінь надійності

вище Б (вище 95%)

h0

99,5%)

 

0,85h

0,92h

r0

(1,0…0,002h) h

1,5h

 

(1,1…0,002h)(h-(hx/0,85))

1,5h(h-(hx/0,92))

Для заданих габаритів, коли захищають об‘єкт розмірами hx rх, висоту h стрижневого блискавкоприймача для зони захисту типу Б визначають за формулою:

h = (rх +1,63 hx)/15.

Приклад 7.3 Розрахувати імпульсивний опір заземлювача протигромового захисту. Вихідні дані. Розрахунковий питомий опір грунту розтіканню струму r = =10 Ом/м.

Імпульсний коефіцієнт заземлювача aі = 0,8. Заземлювач представляє собою смугу довжиною l = 8 м із введенням струму в середині смуги. Товщина смуги d = 4 мм. Глибина закладання в грунт h = 0,8 м.

Рішення. Опір заземлювача (смуги) розтікання струму промислової частоти :

Rn =

ρ

ln

2l 2

=

104

ln

2 × 64 ×104

= 13,7

Ом.

2πl

bh

2π ×800

4 ×80

 

 

 

 

 

 

Імпульсний опір заземлювача дорівнює добутку його опору розтікання струму при стаціонарному режимі на імпульсний коефіцієнт (визначається з таблицi).

Заземлювач

104

Питомий опір розтікання струму

105

 

3×104

5×104

Труба довжиною 2…3 м, aі

0,8

0,6

0,4

0,35

Для даних умов Ri = Rnaі = 13,7×0,8 = 11 Ом.

8ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

8.1.Основні теоретичні відомості

На підприємствах легкої промисловості застосовуються різні види сировини, тому необхідно знати фізико-хімічні основи процесу горіння різних матеріалів, а також склад їх волокнистої структури, яка робить

матеріали у високій степені вогненебезпечними. Без цього розробка ефективних методів попередження і боротьби з пожежами неможлива.

Горіння представляє собою швидкоплинну хімічну реакцію

окислення, що супроводжується виділенням тепла і світла. Найбільш повну теорію процесів окислення і горіння розробив російський вчений А.Н.Бах. Суть теорії А.Н.Баха полягає в тому, що в реакцію вступають не всі молекули кисню, які стикаються, а найбільш активні з них, що мають так звану енергію активації, яка перевищує на деяку величину середню енергію молекул. Тому для протікання горіння необхідно, щоб принаймні у складі одного компоненту суміші утворились активні молекули.Активні молекули кисню здатні вступати в реакцію сполучення з речовинами, утворюючи перекис і гідроперекис, які є першими продуктами окислення речовин.

Дослідження показали, що загоряння, пожежі і вибухи на підприємствах легкої промисловості найбільш часто відбуваються від

порушення технологічних процесів, від несправного електрообладнання,

статичної електрики, іскри, необережного поводження з вогнем, самозагоряння, громових розрядів.

Коротке замикання – це з’єднання через дуже невеликий опір різних

фаз електричної установки безпосередньо між собою або через землю. Коротке замикання відбувається внаслідок перекриттів і пробивання ізоляції ліній передач, трансформаторів і інших машин і апаратів, перенапруги, надмірного забруднення поверхні ізоляторів, механічних пошкоджень, струмопровідних елементів, обривів і “схльостування” проводів, помилкових впливів, порушення правил технічної експлуатації.

Розглянемо наступний приклад. В електричну мережу напругою 220 В ввімкнуті споживачі з загальним опором 500 Ом. Мережа виконана з алюмінієвого проводу і гумовою ізоляцією перерізом 2,5 мм2. Провода прокладені відкрито. Сила струму нормальної роботи І = 220/500 = 0,44 А.

При цій силі струму за 1 хв. виділяється наступна кількість тепла: Qн =×І2Rt =×0,442×500×1×60×4,1868 = 5,81×103 Дж.

Для прийнятих умов тривалість допустимого струму 21 А; споживає установка струм 0,44 А. Отже, при нормальних умовах роботи

перенавантаження немає. Якщо відбудеться коротке замикання, тоді опір мережі буде вимкнено і залишиться лише опір проводів до місця короткого замикання. Наприклад він дорівнює 4 Ом. Тоді сила струму в даному ланцюгу І = 220/4 = 55 А. За 1 хв буде виділено тепла:

Qкор = І2Rt = 0,552×4×1×60 = 7,26×105 Дж. Qкор/Qн =7,26×105/5,81×103 = 125.

Отже, коротке замикання викликало збільшення сили струму з 0,44 до 55 А, а кількість виділеного тепла в 125 рази, що є прямим загрожуванням загоряння ізоляції проводів і виникнення пожежі.

Електрична іскра здатна запалити волокнистий пил. Частіше всього іскріння спостерігається під час розмикання або замикання мережі, в

момент замикання мережі через повітря або через пошкоджену ізоляцію на землю. Пожежна небезпека визначається саме цією стадією дугового розряду розмикання. Енергія даної стадії розряду визначає здатність запалювання іскри і може бути виражена інтегралом:

t

 

E = òUidt

(8.1)

0

 

де Е – енергія, розсіювання в електричній дузі при спаданні струму від І до І1, при якому призупиняється процес електричної дуги, МДж; U, i – миттєві

значення напруги та струму іскри; t – час проходження іскри, с. Тимчасове значення напруги на проміжку часу іскри розімкнення:

u = U – L(di/dt) – iR

(8.2)

де U, L, R – відповідно напруга, індуктивність і опір в мережі розімкнення.

Тимчасове значення струму іскри визначають за законом прямої:

І = І+ (di/dt)×t

(8.3)

Сумісне рішення рівнянь (8.1) і (8.3) дає розрахункову формулу:

E = LI 2

− LI12 + (I − I1 )(U + 2I1 R)t1 ,

 

2

2

6

 

 

де – (LІ2/2 – LІ21/2) – частина енергії, що надходить в електричний розряд із

магнітного поля індуктивного ланцюга;

(I − I1 )(U + 2I1 R)

t1

- енергія, що

6

 

 

 

 

надійшла в електричну іскру з джерела струму.

Без реактивних ланцюгів при L = 0:

 

A = (I − I1 )(U + 2I1 R)t1 ,

(8.4)

6

Для загоряння сухої і чистої бавовняної паки необхідна енергія Е = 290 МДж.

Якщо на поверхні речовин в результаті порушення контакту створюються електричні заряди, ці поверхні стають якби пластинами конденсатора. При виникненні іскри напруга між пластинами такого

конденсатора дорівнює:

 

U = Q/С, В

(8.5)

де Q – електричний заряд на одній із пластин, Кл; С – ємність

 

конденсатора, Ф.

 

Енергія іскри здатної виникнути під дією високої напруги між пластинами конденсатора або між пластиною і будь-яким заземленим

предметом і визвати загоряння бавовняного волокна, текстильного пилу або вибух паро- і газоповітряних сумішей:

Еіск. = 0,5 СU2.

(8.6)

Так як тільки частина загального накопиченого заряду на діелектрику

може бути перенесена у розряді, тоді енергія розсіювання при перенесенні незкінченно малого заряду в розряді

dЕіск = U1dq,

(8.7)

де U1 – різниця потенціалів між початковою і кінцевою точками траєкторії

розряду; dq – елементарний заряд, що переноситься з розрядом від

 

заряженої діелектричної поверхні.

На підприємствах, які не мають стаціонарного водозабезпечення повинен бути недоторканий запас води на випадок пожежі. Водйоми можуть мати вигляд прямокутний, квадратний або круглий. Глибина

водоймища 2-3 м. При прямокутній форму об’єм водойму:

V=1/6×h[bc+(b+d)(c+e)+de], м3

(8.8)

де b – довжина водойми зверху, м; c – ширина водойми зверху,м; d –

довжина водойми по дну, м; e – ширина водойми по дну, м; h – глибина водойми, м.

При квадратній формі (b = с, d = с):

 

V=1/6×h[b2 +(b+d)2+d2], м3

(8.9)

При круглій формі:

V=1/3×p h[R2+Rr+r2], м3 (8.10)

де R – радіус по верху, м; r – радіус по дну, м.

Витрата води на гасіння пожежі

Таблиця 8.1.

 

 

 

 

 

Ступінь вогнетривкості

Об’єм споруди, тис. м3

споруд

до 3

 

від 3 до 5

від 5 до 20

1 і ІІ

10

 

10

15

ІІІ

10

 

15

20

Більш спрощена формула для розрахунку недоторканого запасу води

на випадок пожежі наступна:

 

 

V = atk,

м3 ,

(8.11)

де a – витрата води на гасіння пожежі, л/хв; t – час гасіння пожежі,

самостійне гасіння пожежі – 3 год; k – коефіцієнт одночасного виникнення пожежі на виробництві, k = 1…2.

При подачі води через гідрант, необхідний напор в гідранті

 

визначається за формулою:

 

Нгідр = Нопр + hрук + h + T, м,

(8.12)

де Нопр - напор біля оприскувача, м; hрук - втрати напору в рукаві, м; h - втрати напору в гідранті і стендері (дорівнює 2 м); T – висота найбільш високої точки споруди підприємства, м.

Внутрішній пожежний водопровід встановлюють у виробничих приміщеннях і складах, де зберігають матеріали, що горять, або матеріали

в упаковці, яка горить. Крани встановлені на всіх етажах будинків, які

опалюються, крім виробництв, де застосування води може викликати вибух або розповсюдження вогню.

На площах виробничих приміщень крани розташовують з такого розрахунку, щоб компактні струмені від рукавів з двох сусідніх кранів

доторкалися в найбільш високій або найбільш віддаленій точці будівлі, що обслуговуються цими кранами. При цьому крани розташовують на стінах або колонах на висоті 1,35 м над рівнем підлоги.

Радіус дії пожежного крану можна визначити із умов довжини рукава і проекції струменя (рис.8.1).

a Н1

l

p

lст

 

 

 

 

 

Rк.р.

Рис.8.1. Визначення радіуса дії пожежних кранів

Rк.р = lp + lст = lp + Н1cosa,

де lp – довжина рукава, м; lст – проекція струменя по вгоризонталі, м; Н1 – проекція струменя по вертикалі, дорівнює: Н1 = Н - 1,35 м; Н – висота виробничого приміщення; a - кут нахилу пожежного стовпа.

Щоб визначити границі загорання і границі вибуху необхідно розрахувати їх за співвідношеннями:

НГ =

 

100

 

 

 

,%

НГ =

 

M

 

, г / л ,

4,76(N1 −1)

+

4

(N1 −1)4,76V

 

 

 

 

 

 

 

4 ×100

 

 

 

 

 

 

M

 

(8.14)

ВГ =

 

,%

ВГ =

 

 

г / л ,

4,76 N1

+ 4

(N1

− 4,76)V

 

 

 

 

 

 

 

де НГ, ВГ – нижня і верхня границі згоряння або вибуху; N1 – кількість атомів кисню необхідного для повного загоряння однієї молекули компоненту суміші; М – молекулярна вага речовини.

Час евакуації повинен складати не більше 2 хв. Евакуаційні виходи розраховуються за формулою:

T = L/V, хв

(8.15)

де L – відстань до виходу; V = 25 м/хв – швидкість руху потоку людей.

l =1,5

 

 

(м)

P

де Р – периметр приміщення, м.

8.2. Приклади розв’язання типових задач

Приклад 8.1. У приміщенні взуттєвої фабрики ІІ ступеня вогнестійкості цехи категорій Б і Д за пожежною небезпекою поділені брандмауером. Виробництво категорії Б розміщено в частині будівлі розміри 60х20х6 м, а категорії Д – 6х20х20 м. Визначити витрати води на внутрішнє та зовнішнє гасіння пожежі.

Рішення. Визначаємо об’єми будівель цехів для категорії Б і Д: VБ = 60×20×6 = 7200 м3; VД = 60×20×20 = 2400 м3;

Вибираємо витрату води на зовнішнє гасіння для будівель ІІ ступеню вогнестійкості в залежності від об’єму приміщень за СНіПМА.5-70: nБ = 15 л/с, nД = 10 л/с. Приймаємо більшу витрату, тобто nБ = 15 л/с.