МВ КВ ЛРта СРС
.pdf3.4Надягнути макет брюк на фігуру для другої примірки та оцінити якість його посадки за вимогами підпункту 3.1.
3.5Внести зміни у лекала деталей брюк за результатами другої примірки. При цьому повторити підпункти 3.2, 3.3.
3.6Виконати третю примірку макету брюк, щоб переконатись у задовільній якості його посадки на фігурі після внесених змін. Макет зняти, вивернути та обрізати зайві припуски, залишивши лише типові технологічні припуски на шви та підгини.
3.7Внести зміни в первинне креслення деталей брюк, використовуючи первинні лекала, уточнені в результаті примірок макету. Оформити остаточне креслення деталей типової конструкції брюк, дотримуючись правил технічного креслення.
Після виконання роботи студент має зробити висновки щодо причин виникнення конструктивних дефектів у кожному з макетів. Причини виникнення конструктивних дефектів у макеті сукні можуть бути пов’язані з відхиленнями розмірних ознак конкретної фігури від розмірних ознак відповідної типової фігури, які були використані при побудові первинного креслення деталей типової конструкції сукні.
Причини виникнення дефектів у макетах спідниці та брюк можуть бути пов’язані з неправильно знятими розмірними ознаками конкретної фігури, які були використані при побудові первинних креслень деталей конструкцій.
Також причини виникнення дефектів у макетах трьох конструкцій можуть бути пов’язані з недосконалістю методичних рекомендацій, що були застосовані для отримання первинних креслень їх деталей, а саме, розрахункових формул та описаних графічних прийомів, які містять дані методичні рекомендації.
Студент має ідентифікувати виявлені у кожному з макетів дефекти та описати кожен з них за прикладом, наданим у лабораторній роботі 5, рисунок 5.2.
89
Лабораторна робота 7
АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННОГО КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЇ ПАЛЬТА ЖІНОЧОГО АБО ЧОЛОВІЧОГО
Мета роботи: набуття навичок у побудові деталей конструкції пальта жіночого або чоловічого та оцінці якості отриманої конструкції
ЗМІСТ РОБОТИ
1.Визначити вихідні дані до побудови первинного креслення деталей конструкції пальта.
2.Виконати пласке пропорційне зображення пальта у готовому вигляді (вигляд спереду, вигляд ззаду). Вказати розмір.
3.Позначити місця лінійних вимірів пальта у готовому вигляді на зображенні.
4.Виконати розрахунок лінійних вимірів пальта у готовому вигляді. Дані занести до таблиці.
5.Виконати технічний рисунок пальта у 2-х проекціях (вид спереду, вид ззаду) у масштабі 1:10 за даними таблиці.
6.Виконати розрахунки до побудови та побудову креслення деталей конструкції у масштабі 1:1 на міліметровому папері за однією із методик за списком літератури.
7.Виконати оцінку якості первинного креслення деталей конструкції пальта за наступними критеріями:
відповідність лінійних вимірів розрахункам;
передньо-задній баланс конструкції;
опорний баланс конструкції;
боковий баланс конструкції;
спряження всіх перерваних ліній конструкції;
відповідність отриманої величини посадки по окату рукава величині посадки, яка розрахована через норму посадки (Н) залежно від виду матеріалу.
Висновки по роботі.
Матеріали та інструменти:
література за списком [1, 3, 5-17, 26 ];
розмірні ознаки конкретної фігури;
гнучка металева лінійка довжиною 50см;
калька, олівець, гумка;
міліметровий папір.
90
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ Одяг на певних ділянках щільніше прилягає до тіла, ніж на інших. Це,
як правило, ті ділянки одягу, які розташовуються на опорних поверхнях тіла людини. На інших ділянках одяг відстає від тіла на різні відстані, що створює певні повітряні прошарки між поверхнею тіла та внутрішньою поверхнею одягу. Ці повітряні прошарки необхідні для забезпечення свободи дихання та руху, нормальної життєдіяльності організму людини, а також для створення певної силуетної форми одягу. Величини повітряних прошарків залежать від ступеня прилеглості одягу до тіла людини.
Як відомо, величини, на які розміри одягу перевищують розміри тіла людини, мають назву прибавок на вільне облягання (П). Індекс при П вказує на призначення прибавки. Визначення лінійних вимірів конструкції у готовому вигляді виконується за розрахунковими формулами, загальний вид яких наступний.
|
Вл = РО + Пв.о , |
де |
Вл – лінійний вимір конструкції у готовому вигляді, см; |
|
РО – розмірна ознака, яка використовується для визначення |
|
лінійного виміру на відповідній ділянці конструкції, см; |
|
Пв.о – прибавка на вільне облягання, яка додається до |
|
розмірної ознаки, см. |
Наприклад, Шл.г = СгІІІ + Пг, |
|
де |
Шл.г – ширина конструкції по лінії грудей, см; |
СгІІІ – напівобхват грудей третій, розмірна ознака, см; Пг – прибавка на вільне облягання, см.
За призначенням прибавки на вільне облягання поділяються на мінімально-необхідні (технічні) та декоративно-конструктивні. Мінімальнонеобхідні прибавки (Пmin) забезпечують свободу дихання, руху, створюють певний повітряний прошарок для регулювання теплообміну, дихання шкіри та враховують товщину матеріалів.
Пв.о = Пmin + Пд.к
Декоративно-конструктивна складова (Пд.к) прибавки на вільне облягання забезпечує отримання бажаної об’ємно-просторової форми одягу
[19].
Нижче наведені таблиці прибавок, що рекомендується за літературою.
Таблиця 7.1 – Мінімально-необхідні прибавки (Пmin) для жіночого одягу (без врахування інтервалу байдужості між розмірами) [3]
№ |
Найменування прибавки |
Умовне |
Вид одягу. Величина, см |
||
п/п |
позначення |
Жакет |
Пальто |
||
|
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
До напівобхвату грудей |
Пг |
3,0 |
4,0 |
|
|
третього ( СгІІІ) |
|
|||
|
|
|
|
||
91
Продовження таблиці 7.1
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
4 |
|
5 |
|
|
|||
2 |
|
До напівобхвату талії (Ст) |
|
|
Пт |
|
2,0 – 3,0 |
|
3,0 – 4,0 |
|
|||||||||||
3 |
|
До |
напівобхвату стегон |
|
|
Пст |
2,0 |
|
3,0 |
|
|
||||||||||
|
|
(Сст) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
4 |
|
До |
|
ширини |
|
|
горловини |
|
|
Пш.г.с |
|
1,0 – 1,2 |
|
1,0 – 1,5 |
|
||||||
|
|
спинки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
5 |
До висоти горловини спинки |
|
|
Пв.г.с |
|
0,2 – 0,3 |
|
0,4 – 0,5 |
|
||||||||||||
6 |
|
До |
|
глибини |
|
|
горловини |
|
|
Пг.г.п |
|
0,5 – 1,0 |
|
1,0 – 1,5 |
|
||||||
|
|
пілочки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
7 |
До довжини спинки до таліі |
|
|
Пд.т.с |
|
0,7 – 1,0 |
|
1,0 – 1,2 |
|
||||||||||||
|
|
(Дтс) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
8 |
|
До |
довжини |
|
виробу |
на |
|
|
Пд.в |
|
прямий силует |
|
|||||||||
|
|
огинання вигинів тіла |
|
|
|
0 |
|
0 |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пд.в |
напівприлеглий силует |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,0 |
|
1,5 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пд.в |
|
прилеглий силует |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,5 |
|
2,5 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
9 |
|
До глибини пройми |
|
|
|
Пгл.пр |
|
2,0 – 3,0 |
|
3,0 – 4,0 |
|
||||||||||
10 |
|
До обхвату плеча (Оп) |
|
|
|
По.п |
|
4,0 – 5,0 |
|
5,0 – 6,0 |
|
||||||||||
11 |
|
До висоти окату рукава на |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
огинання |
шва вшивання |
|
|
Пв.ок |
0,8 |
|
1,0 |
|
|
||||||||||
|
|
рукава |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Таблиця |
7.2 |
– |
Прибавки до напівобхвату талії (Пт), напівобхвату |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
стегон (Пст) залежно від прибавки до напівобхвату |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
грудей (Пг) [1] |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Найменування |
|
|
|
|
Силует. Співвідношення Пт, Пст, Пг |
|
||||||||||||||
|
|
|
прибавки |
|
|
|
Прилеглий |
|
Напівприлеглий |
|
|
Прямий |
|
||||||||
До напівобхвату |
|
|
(0,5 – 0,7)Пг |
|
(0,75 – 1,0)Пг |
|
Задається |
|
|||||||||||||
талії (Пт) |
|
|
|
|
|
|
|
силуетом |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
До напівобхвату |
|
|
|
0,5Пг |
|
0,75Пг |
|
Задається |
|
||||||||||||
стегон (Пст) |
|
|
|
|
|
силуетом |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Таблиця |
7.3 |
– Середні |
значення прибавки до напівобхвату грудей |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
третього (Пг) для різних видів одягу [1] |
|
|
|
|
||||||||||
№ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Силует. Величина Пг, см |
|
|
|
|
|||||
|
|
Вид одягу |
|
|
|
|
|
|
Напівпри- |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
п/п |
|
|
|
|
Прилеглий |
|
|
Прямий |
|
Трапеція |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
леглий |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
4 |
|
5 |
|
|
6 |
|
|
||
1 |
|
|
Жакет |
|
|
|
|
|
|
|
|
Жіночий одяг |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5,5 – 6,5 |
|
6,5 – 7,5 |
|
7,5 – 8,5 |
|
6,5 – 7,5 |
|
|
||||
2 |
|
|
Пальто |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
демісезонне, |
|
|
6,5 – 7,5 |
|
7,5 – 8,5 |
|
8,5 – 9,5 |
|
- |
|
|
|||||||
|
|
|
літнє |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
92
Продовження таблиці 7.3
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
3 |
Піджак |
|
Чоловічий одяг |
|
|
|
|
До 8,0 |
8,0 – 9,5 |
10,0 – 11,0 |
- |
4 |
Пальто |
|
|
|
|
|
демісезонне, |
8,0 – 9,0 |
9,5 - 10,5 |
11,0 – 12,0 |
- |
|
літнє |
|
|
|
|
Таблиця 7.4 – Розподіл прибавки до напівобхвату грудей третього (Пг) на ділянках креслення по лінії грудей (глибини пройми)
[1]
Група одягу |
Розподіл Пг на ділянках, в частках від Пг |
||
|
Спинки |
пройми |
пілочки |
Жіночий |
(0,2 – 0,3 )Пг |
(0,8 – 0,5)Пг |
(0 – 0,2)Пг |
Чоловічий |
(0,2 – 0,3 )Пг |
(0,6 – 0,4)Пг |
(0,2 – 0,3 )Пг |
Таблиця 7.5 – Прибавки до ширини та висоти горловини, до глибини пройми та довжини спинки до талії (Дтс) [1]
|
|
Найменування, величина прибавки, см |
|
||||
№ |
Вид одягу |
До ширини |
До висоти |
По глибині |
До довжини талії |
||
жіночого та |
горловини |
горловини |
пройми, |
Спинки |
|
Переду |
|
п/п |
|
||||||
чоловічого |
спинки, |
спинки, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Пш.г.с |
Пв.г.с |
Пгл.пр |
Пд.т.с |
|
Пд.т.п |
1 |
Жакет, |
1,0 – 1,5 |
0,2 |
2,5 – 3,0 |
0,5 |
|
0,8 |
|
піджак |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Пальто |
1,5 - 2,5 |
0,3 - 0,4 |
3,0 - 4,0 |
0,9 |
|
2,5 |
|
демісезонне |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Пальто |
2,5 – 3,0 |
0,5 - 0,6 |
3,5 - 4,5 |
1,8 |
|
3,3 |
|
зимове |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 7.6 – Прибавки до обхвату плеча (По.п) залежно від форми рукава та виду одягу [1]
№ |
Найменування рукава за |
|
Вид одягу. Величина По.п, см |
|||||
п/п |
формою |
Жакет, піджак, |
|
Пальто |
|
Пальто зимове |
||
|
|
куртка |
|
демісезонне |
|
|
||
|
|
|
|
|
Жіночий одяг |
|
||
1 |
Вузький |
6,0 |
– 7,5 |
|
7,0 |
– 8,5 |
|
9,0 – 10,5 |
2 |
Середній |
8,0 |
– 9,5 |
|
9,0 – 10,5 |
|
11,0 – 12,5 |
|
3 |
Розширений |
10,0 |
– 11,5 |
|
11,0 |
– 12,5 |
|
13,0 – 14,5 |
4 |
Широкий |
12,0 |
– 13,5 |
|
13,0 |
– 14,5 |
|
15,0 – 16,5 |
|
|
|
|
Чоловічий одяг |
|
|||
5 |
Середній |
9,0 – 10,5 |
|
13,0 |
– 14,0 |
|
14,0 – 15,0 |
|
6 |
Розширений |
11,0 |
– 12,5 |
|
14,0 |
– 15,0 |
|
15,0 – 17,0 |
93
Таблиця 7.7 – Норма посадки по окату рукава (Н) на 1 см довжини пройми [1]
№ |
Характеристика тканин |
Н, см |
|
п/п |
|||
|
|
||
1 |
Вовняні костюмні з вмістом синтетичних волокон |
|
|
|
більше 30%, шовкові платтяні з синтетичних |
0,04 – 0,06 |
|
|
волокон та крепові легкі з натуральних волокон |
|
|
2 |
Вовняні костюмні з вмістом синтетичних волокон |
|
|
|
до 30%, шовкові крепові середньої маси та |
0,06 – 0,08 |
|
|
бавовняні |
|
|
3 |
Чистововняні костюмні та платтяні бавовняні, |
|
|
|
платтяні типу кашемір, гарус, шотландка та ін., |
0,08 – 0,1 |
|
|
льняні полотна, рогожки |
|
|
4 |
Чистововняні пальтові тонкосуконні, костюмні |
0,1 – 0,12 |
|
|
суконні, напіввовняні платтяні |
||
|
|
||
5 |
Вовняні пальтові, драпові грубосуконні та |
0,12 – 0,14 |
|
|
тонкосуконні напіввовняні |
||
|
|
||
6 |
Драпи м’які чистововняні тонкосуконні |
0,15 – 0,16 |
ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Для побудови первинного креслення студент може обрати конструкцію пальта жіночого або чоловічого демісезонного будь-якого силуету та покрою. При цьому, крім деталей спинки, пілочки та рукава конструкція пальта має містити також і деталь або деталі нижнього коміра.
Пласке зображення типової конструкції пальта з позначенням лінійних вимірів виконується як на рисунку 3.1, лабораторної роботи 3.
Для розрахунку лінійних вимірів пальта необхідно визначити розмірні ознаки типової жіночої фігури відповідного розміру за ОСТ 17-326-81
[11]або типової чоловічої фігури відповідного розміру за ОСТ 17-325-86 [17] та прибавки на вільне облягання – за таблицями (7.1-7.6) або за літературою
[1, 3, 5 -10, 12-16, 26] .
Технічний рисунок пальта у масштабі 1:10 виконується як на рисунку 3.1, лабораторної роботи 3 за даними таблиці розрахунку лінійних вимірів пальта у готовому вигляді.
Креслення деталей типової конструкції пальта виконується на міліметровому папері у масштабі 1:1 з дотриманням правил технічного креслення. Креслення має бути підписане олівцем, креслярським шрифтом та містити інформацію (див. лабораторну роботу 2).
Прибавка на посадку по лінії окату рукава визначається через норму посадки (Н) за формулою:
Ппос = Дл.пр • Н,
94
де Дл.пр – довжина лінії пройми за кресленням деталей спинки та пілочки, см; Н – норма посадки, см (таблиця 7.7).
Отримана величина посадки Ппос приймається за 100% і розподіляється по окату двошовного рукава верхнього одягу не рівномірно. Довжина лінії пройми на кресленні поділяється на 5 ділянок (рисунки 7.1, 7.2), відповідно поділяється і довжина лінії окату рукава з врахуванням відсотка Ппос, (таблиця 7.8) [5,6,14].
У висновках до лабораторної роботи необхідно назвати послідовність етапів побудови первинного креслення деталей типової конструкції пальта та оцінити використані методичні рекомендації до побудови креслення деталей за якістю конструкції.
Рисунок 7.1 – Поділ лінії пройми та окату рукава верхнього жіночого одягу на ділянки для розподілу Ппос
Рисунок 7.2 – Поділ лінії пройми та окату рукава верхнього чоловічого одягу на ділянки для розподілу Ппос
95
Таблиця 7.8 – Розподіл Ппос по окату вшивного рукава верхнього одягу
Позначення |
|
|
Ппос, % |
|
ділянки |
Жіночий одяг |
Чоловічий одяг [14] |
||
|
|
[5, 6] |
|
|
|
двошовний рукав |
|
одношовний рукав |
двошовний рукав |
І |
13 |
|
13 |
13 |
ІІ |
22 |
|
22 |
22 |
ІІІ |
6 |
|
16 |
6 |
ІV |
24 |
|
24 |
24 |
V |
35 |
|
25 |
35 |
Оцінка якості первинного креслення конструкції пальта виконується за критеріями, описаними у лабораторній роботі 4.
Самостійна робота 3 (СР 3)
ВИГОТОВИТИ МАКЕТ КОНСТРУКЦІЇ ПАЛЬТА ЖІНОЧОГО АБО ЧОЛОВІЧОГО
Мета роботи: набуття навичок у виборі тканини для макету верхнього одягу, підготовці тканини до розкроювання і виготовленні макету верхнього одягу
ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1.Виготовити макет пальта жіночого або чоловічого за послідовністю наданою у СР 2. Для макету пальта студент підбирає більш жорстку тканину, ніж для макетів конструкцій легкого одягу, що краще імітує жорсткі та пластичні властивості тканин, призначених для верхнього одягу.
2.Виконати примірки макету пальта на фігурі відповідного розміру (див. лабораторну роботу 6).
3.Виконати аналіз дефектів, виявлених під час примірок макету пальта (див. лабораторну роботу 5).
4.Оформити остаточне креслення деталей конструкції пальта на міліметровому папері.
96
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Янчевская Е.А. Конструирование одежды. М.: МТИ, 1986. – 444с.
2.Шершнева Л.П. Конструирование женских платьев. М.: Легпромбытиздат, 1991. – 256с.
3.Шершнева Л.П. Конструирование женской одежды на типовые и нетиповые фигуры. М.: Легкая индустрия, 1980. – 232с.
4.Сивак В.Г., Калініна О.К., Харламова Г.М. Легке платя. К.: Час,
1992. – 256с.
5.Методика конструирования женской верхней одежды. ЦНИИШП. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1980. – 127с.
6.Саламатова С.М. Конструирование одежды. М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. – 272с.
7.Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ). Базовые конструкции женской одежды. Том 2. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1988. – 120с.
8.Справочник по конструированию одежды /Под общей ред. П.П.Кокеткина. М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1982. – 312с.
9.Ателье. Журнал для тех, кто создает одежду. Подборка журналов.
10.М.Мюллер и сын. Техника кроя. Сборники.
11.ОСТ 17-326-81 Изделия швейные, трикотажные, меховые. Типовые фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования одежды.
12.Смирнов М.И., Павлов В.С., Кудряшов В.Н. Конструирование мужской верхней одежды. М.: Легкая индустрия, 1977. – 248с.
13.Гриншпан И.Я. Конструирование мужской верхней одежды по индивидуальным заказам. М.: Легпромбытиздат. 1987. – 272с.
14.Методика конструирования мужской верхней одежды. ЦНИИШП. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1979. – 109с.
15.Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ). Базовые конструкции мужской одежды. Том 3. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1988. – 133с.
16.Ковальчик Р. Конструирование женской одежды /Ричард Ковальчик; Перевела с пол. М.Л. Новикова. – Мн.: ОДО “Тонпик”, 2004. – 306с.
17.ОСТ 17-325-86 Изделия швейные, трикотажные, меховые. Фигуры мужчин типовые. Размерные признаки для проектирования одежды.
18.Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ). Термины и определения. Том 8. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1990. – 140с.
19.Конструирование одежды с элементами САПР /Под ред. Е.Б. Кобляковой. М.: Легпромбытиздат, 1988. – 464с.
20.Суворова О.К., Сушан А.Т. Принципи задання та контролю балансу швейних виробів. К.: ДАЛПУ, 1999. – 50с.
97
21.Рахманов Н.А., Стаханова С.Н. Устранение дефектов одежды. М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1985. – 128с.
22.Труханова А.Т. Справочник молодого швейника. М.: Высш. шк.,
1985. – 319с.
23.Пітенін Д.М., Дейч І.І. Пошиття верхнього одягу з однією приміркою примірки. К.: Техніка, 1972. – 193с.
24.Пітенін Д.М. Поліпшення якості пошиття одягу за індивідуальними замовленнями. К.: Техніка, 1987. – 239с.
25.Ерзенкова Н.В. и др. Шьем – перешиваем. М.: ГАРТ, 1994. – 254с.
26.Агошков Л.А., Петрик М.М., Кисленко И.А. Конструирование верхней женской одежды. К.: КНУТД, 2004. –163с.
98