МВ КВ ЛРта СРС
.pdf
Рисунок 5 – Позначення припусків на шви і корегування ліній, підгин на лекалі задньої половинки брюк
79
Лабораторна робота 5
АНАЛІЗ ДЕФЕКТІВ ОДЯГУ
Мета роботи: набуття навичок у розпізнаванні конструктивних дефектів одягу та застосуванні способів їх усунення
ЗМІСТ РОБОТИ
1.Виконати аналіз дефектів ”горизонтальні складки” та способів їх усунення.
2.Виконати аналіз дефектів ”вертикальні складки” та способів їх усунення.
3.Виконати аналіз дефектів ”діагональні складки” та способів їх усунення.
4.Виконати аналіз дефектів ”кутові заломи” та способів їх усунення.
5.Виконати аналіз дефектів ”балансові порушення” та способів їх усунення.
6.Виконати аналіз дефектів динамічної невідповідності та способів їх усунення.
Висновки по роботі.
Матеріали та інструменти: олівець, гумка, лінійка.
Рекомендована література [1-4, 6, 19, 21-25].
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ Дефекти одягу виникають з різних причин та пов’язані перш за все з
відсутністю достатньої інформації про форму та розміри тіла людини, яка використовується при побудові розгорток деталей одягу.
Вся сукупність дефектів одягу поділена на три групи та надана у вигляді класифікації (рисунок 5.1) [1,21].
Конструктивні дефекти виникають з причин невідповідності розмірів і форми одягу розмірам і формі тіла людини. Вони пов’язані з тим, що розмірні ознаки, які використовуються при побудові розгорток деталей конструкцій, не характеризують форму тіла на відповідних ділянках. Також конструктивні дефекти виникають в результаті неправильно визначених прибавок на вільне облягання, розхилів виточок та місць їх розташування. Конструктивні дефекти поділені на шість підгруп (рисунок 5.1). Вони проявляються у вигляді горизонтальних, вертикальних, діагональних складок, кутових заломів, балансових порушень та дефектів динамічної невідповідності.
Технологічні дефекти виникають з причин відхилення від контурних ліній лекал при розкроюванні деталей виробів; невідповідності суміжних зрізів деталей за довжиною та формою в результаті чого виникає додаткове розтягування або посадка матеріалу, зміщення монтажних позначок
80
ДЕФЕКТИ ОДЯГУ
1. КОНСТРУКТИВНІ |
2. ТЕХНОЛОГІЧНІ |
3. ДЕФЕКТИ |
МОДЕЛЮВАННЯ
Горизонтальні складки |
|
Вертикальні складки |
|
Діагональні складки |
|
Кутові заломи |
|
Балансові порушення |
|
Дефекти динамічної |
невідповідності |
1.2 |
|
1.2 |
|
1.3 |
|
1.4 |
|
1.5 |
|
1.6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 5.1 – Класифікація дефектів одягу
при їх нанесенні на деталі крою або при з’єднанні деталей; порушення спряження зрізів деталей; порушення ширини швів при з’єднанні деталей; викривлення країв; невідповідності розмірів дублюючої прокладки, підкладки розмірам деталей верху, їх перекосів; порушення режимів волого–теплової обробки (ВТО) деталей та виробу в цілому.
Технологічні та конструктивні дефекти одягу часто пов’язані між собою, а також можуть бути викликані ще й тим, що не були враховані властивості матеріалів при розробці конструкцій.
У процесі примірок макету (виробу) рекомендується усувати дефекти конструктивним способом, як найбільш ефективним, а не за рахунок використання ВТО, оскільки, по-перше, ВТО – трудомісткий процес, по-друге, дефект, усунутий з використанням ВТО, може з’явитись знову в результаті експлуатації виробу.
Дефекти моделювання виникають в одязі в результаті неправильного застосування прийомів конструктивного моделювання до деталей вихідної конструкції (базової, типової конструкції або базової моделі), при цьому вихідна конструкція має якісну посадку.
Для виявлення дефектів виріб має бути надягнутий на фігуру відповідного розміру, але деякі технологічні дефекти можна розпізнати і без надягання виробу на фігуру.
Для усунення дефекту необхідно: розпізнати дефект, визначити причини його виникнення, визначити спосіб його усунення.
81
ВИКОНАННЯ РОБОТИ Використовуючи літературу студент виконує аналіз конструктивних
дефектів. При цьому в зошиті з лабораторних робот має бути: ескізне зображення виробу з дефектом на фігурі, опис дефекту, якій зображений на ескізі, вказана причина його виникнення, опис способу його усунення з наданням схеми розгортки деталі до та після усунення дефекту (див. приклад, рисунок 5.2). При цьому знак (–) означає зменшення площі деталі, відповідно знак (+) означає збільшення площі деталі.
Дефекти “горизонтальні складки” в одязі можуть виникати з двох причин, а саме, при недостатній ширини деталі (або деталей) та зайвій довжині деталі (або деталей). При недостатній ширині деталі виникають напружені горизонтальні складки, при зайвій довжині деталі виникають вільні горизонтальні складки.
Дефекти “вертикальні складки” виникають при зайвій ширині деталей, а також при недостатній довжині деталей, коли верх та низ виробу зафіксований на фігурі.
Дефекти “діагональні складки” виникають при зміщенні однієї деталі відносно іншої при з’єднанні деталей під час виготовлення виробу. При цьому контури деталей можуть мати правильну форму та розміри. Крім того діагональні складки можуть виникати при порушенні опорного та бокового балансу конструкції.
Дефекти “кутові заломи” пов’язані з неправильним формоутворенням деталей за рахунок виточок та ліній членування, які проходять через екстремальні точки опуклостей поверхні тіла людини. Також даний дефект може виникати при недостатній величині посадки, передбаченої для створення об’ємної форми деталей.
Студент виконує аналіз кожної групи дефектів плечового одягу (у тому числі на рукавах), поясного одягу і надає по 4 – 6 прикладів до кожної групи дефектів.
Група дефектів “балансові порушення” пов’язані з порушенням рівноважного розташування одягу на фігурі, проявляються у вигляді похилих складок, крученні частин виробу навколо тіла, рукава навколо руки.
Студент виконує аналіз даної групи дефектів, які можуть виникати як у плечовому так і у поясному одязі на прикладах порушення передньозаднього, опорного та бокового балансу виробів. Кількість прикладів 6 – 8.
Дефекти динамічної невідповідності одягу проявляються, як правило, при виконані рухів людиною в одязі.
Студент виконує аналіз даної групи дефектів на 3-х – 5-ти прикладах. Таким чином, в результаті виконання лабораторної роботи студент має
надати не менше 25-ти прикладів конструктивних дефектів одягу відповідно до класифікації (рисунок 5.1), зробити висновки щодо різноманітності та причин виникнення конструктивних дефектів.
Аналіз дефектів одягу студент може надати в табличній формі або як на прикладі, наведеному нижче.
82
ПРИКЛАД АНАЛІЗУ ДЕФЕКТУ
Рисунок 5.2 – Зображення дефекту та способу його усунення
Опис дефекту: вільні горизонтальні складки під поясом спідниці ззаду.
Причина: порушення передньо-заднього балансу спідниці, а саме, невідповідність різниці між довжиною лінії середини переднього полотнища та довжиною лінії середини заднього полотнища спідниці різниці між розмірними ознаками фігури Дсп – Дзз.
Усунення: змістити точку 1 вниз на величину /1-2/, оформити нову лінію талії, забезпечуючи її спряження та прямий кут у точці 2.
83
Лабораторна робота 6
АНАЛІЗ ЕТАПІВ ПРОВЕДЕННЯ ПРИМІРОК
Мета роботи: набуття навичок у застосуванні методу послідовного наближення як засобу отримання остаточного креслення деталей конструкцій
ЗМІСТ РОБОТИ
1.Отримати остаточне креслення деталей типової конструкції спідниці жіночої.
1.1Виконати першу примірку макету спідниці та внести зміни у первинні лекала деталей за результатами примірки.
1.2Підготувати макет спідниці до другої примірки.
1.3Виконати другу примірку макету спідниці та внести зміни у лекала деталей за результатами примірки.
1.4Підготувати макет спідниці до третьої примірки.
1.5Оформити остаточне креслення деталей спідниці на основі уточнених первинних лекал за результатами примірок.
2.Отримати остаточне креслення деталей типової конструкції сукні жіночої.
2.1Виконати першу примірку макету сукні та внести зміни у первинні лекала деталей за результатами примірки.
2.2Підготувати макет сукні до другої примірки.
2.3Виконати другу примірку макету сукні та внести зміни у лекала деталей за результатами примірки.
2.4Підготувати макет сукні до третьої примірки.
2.5Оформити остаточне креслення деталей сукні на основі уточнених первинних лекал за результатами примірок.
3.Отримати остаточне креслення деталей брюк класичних жіночих або чоловічих.
3.1Виконати першу примірку макету брюк та внести зміни у первинні лекала деталей за результатами примірки.
3.2Підготувати макет брюк до другої примірки.
3.3Виконати другу примірку макету брюк та внести зміни у лекала деталей за результатами примірки.
3.4Підготувати макет брюк до третьої примірки.
3.5Оформити остаточне креслення деталей брюк на основі уточнених первинних лекал за результатами примірок.
Висновки по роботі.
Матеріали та інструменти:
макети спідниці, сукні, брюк;
булавки, крейда або мило, ножиці, голка, нитки контрастного кольору, порівняно з кольором макетної тканини;
олівець, лінійка, лекало із закономірними кривими;
84
первинні лекала та первинні креслення деталей спідниці, сукні,
брюк.
Рекомендована література [1, 21].
ПРАВИЛА ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ПРИМІРОК
1.Підготовлений до примірки виріб (макет) надягти на фігуру, ретельно його розправити, підкласти плечові накладки, якщо вони передбачені у моделі.
2.В жіночих виробах праву пілочку накладати на ліву, в чоловічих – навпаки, ліву пілочку накладати на праву.
3.Сумістити лінії напівзаносу на пілочках (лінії середини переду), вколоти булавки на рівні ліній грудей, талії, стегон, а потім на ділянках між ними та до верху, якщо виріб із застібкою.
4.Лінія напівзаносу має розташовуватись по лінії симетрії фігури та бути строго вертикальною. Відхилення лінії напівзаносу від вертикального розташування свідчить про порушення передньо–заднього балансу конструкції.
5.Лінія середини спинки також має розташовуватись по лінії симетрії фігури і бути вертикальною.
6.Лінія низу та лінія талії виробу мають бути горизонтальними.
7.Необхідні зміни у жіночий виріб вносити на правій частині виробу, а
учоловічий – на лівій.
8.Перш ніж приступати до внесення змін, необхідно оцінити форму виробу в цілому, його ширину, довжину, розташування ліній членування, виточок та його посадку на фігурі; результати оцінки звірити з ескізом моделі та прийняти рішення щодо внесення змін у виріб.
9.Якість посадки виробу оцінити за рівноважним розташуванням деталей спинки, переду і рукава на фігурі та розташуванням ліній плечових, бокових швів, ліній членування деталей спинки, переду, рукава, а також лінії пройми.
10.В типових конструкціях лінія плечового шва орієнтована на антропометричні точки фігури, а саме, на точку основи шиї та плечову точку; її не повинно бути видно ні з переду, ні зі спинки, коли очі оцінюючого розташовуються на рівні плечового поясу фігури.
11.В типових конструкціях проекція бокового шва на фігурі має бути вертикальною, якщо оцінюючий розташовується напроти нього.
12.Виточки на деталях спинки, переду та рукава мають бути спрямовані на опуклості та узгоджені з силуетними лініями виробу на фігурі.
13.Лінію нижнього шва рукава не повинно бути видно ні з боку переду ні з боку спинки.
14.В типових конструкціях з вшивними рукавами лінія пройми орієнтована на три антропометричні точки фігури, а саме, плечову, задній
85
та передній кути підпахвової впадини; вона має розташовуватись у площині, яка проходить через ці точки, якщо очі оцінюючого розташовуються над плечовою точкою, а демонстратор сидить на стільці.
15.Нові лінії на поверхні виробу (макету) наносити милом (крейдою) або вколюючи булавки по уявній новій лінії; також уявну лінію (наприклад лінію горловини) можна намітити, наколюючи вузьку тасьму контрастного кольору, порівняно з кольором матеріалу виробу.
16.Зайву тканину при утворенні вільних вертикальних або горизонтальних складок доцільно сколювати в місцях їх утворення.
17.Для усунення напружених горизонтальних складок, необхідно розпорювати зметувальні шви на ділянках утворення складок до тих пір, поки тканина не ляже вільно на поверхні фігури; заміряти величини розривів між лініями на деталях для внесення змін у первинні лекала.
18.При утворенні кутових заломів, спрямованих на опуклості фігури, що свідчить про недостатність розхилів виточок, тканину необхідно сколювати у місцях утворення складок та спрямовувати їх на опуклості; збільшувати розхили виточок доцільно вже на лекалах за відміченими лініями, застосовуючи прийом конструктивного моделювання “переведення виточки”.
19. Після завершення примірки виріб (макет) зняти з фігури, прокласти голкою нитку контрастного кольору (не стягуючи) за відміченими лініями, нанесеними булавками, так, щоб нитку було видно з вивороту. У випадку зменшення ширини виробу, деталей або збільшення розхилу виточок нитку прокладати по обидва боки в місцях уколів булавок.
20.У випадку з’єднання деталей булавками накладанням однієї деталі на іншу з підігнутим краєм, на одній деталі нитку слід прокладати по лінії згину, а на іншій деталі – по лінії вздовж згину.
21.У разі нанесення додаткових монтажних позначок, їх слід відмічати ниткою на одній та іншій деталях перпендикулярно до лінії шва.
22.Після прокладання ниток булавки вийняти, шви, що залишились зметаними після примірки, розпороти, симетричні деталі скласти “лицем до лиця”, деталі попрасувати без вологи та сколоти, суміщаючи лінії копіювальних швів, нанесених під час підготовки виробу (макету) до першої примірки.
23.Примірки спідниці та брюк необхідно виконувати з приметаним поясом, якщо він передбачений у моделі, а якщо пояс не передбачений, то по лінії талії спідниці (брюк) слід приметати тасьму, довжина якої має відповідати подвійній розрахованій ширині по лінії талії (Шл.т = Ст + Пт) з врахуванням прибавки на застібку, або припусків на кінцях тасьми на зав’язку.
ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Отримання остаточного креслення деталей спідниці
1.1 Макет спідниці, надягнутий на фігуру, розправити, сколоти булавками місце застібки, суміщаючи деталі за наміченими лініями.
86
Оцінити якість посадки макету спідниці на фігурі. При цьому: лінія талії, лінія стегон та лінія низу мають бути горизонтальними; лінія середини заднього полотнища від рівня виступаючих точок сідниць, лінія середини переднього полотнища від виступаючої точки живота, лінії бокових швів від рівня виступаючих точок стегон мають бути вертикальними; виточки мають бути спрямовані на опуклості, на поверхні макету не повинно бути зморшок.
Увипадку невідповідності зазначеним вимогам необхідно внести зміни
умакет спідниці.
Відмітити місця уколів булавок та місця розташування нових ліній, якщо вони були нанесені, дотримуючись пунктів правил 19, 20, 21, 22. Оформити нові лінії на окремо сколотих однойменних деталях макету спідниці милом (крейдою) з використанням лінійки та лекала із закономірними кривими.
1.2Внести зміни у первинні лекала спідниці відповідно до змін на деталях макету.
Лекала вирізати за новими лініями. Іноді лекала необхідно доклеїти або виготовити нові.
1.3Перекроїти сколоті деталі макету спідниці по уточнених лекалах, передбачивши припуски на шви та корегування ліній по 2,0 см.
По нових лініях на деталях макету прокласти копіювальний шов (як до першої примірки). Копіювальний шов розрізати, деталі зметати.
1.4. Надягнути макет спідниці на фігуру для другої примірки та оцінити якість його посадки за вимогами підпункту 1.1.
1.5Внести зміни у лекала деталей спідниці за результатами другої примірки. При цьому повторити підпункти 1.2, 1.3.
1.6Виконати третю примірку макету спідниці, щоб переконатись у задовільній якості його посадки на фігурі після внесених змін. Макет зняти, вивернути та обрізати зайві припуски, залишивши лише типові технологічні припуски на шви та підгин.
1.7Внести зміни у первинне креслення деталей спідниці, використовуючи первинні лекала, уточнені в результаті примірок макету.
Оформити остаточне креслення деталей типової конструкції спідниці, дотримуючись правил технічного креслення.
Отримання остаточного креслення деталей сукні
2.1 Макет сукні, надягнутий на фігуру, розправити, сколоти булавками місце застібки, суміщаючи деталі по намічених лініях. Оцінити якість посадки макету сукні на фігурі, дотримуючись правил проведення примірок, а саме пунктів 1, 4÷18. Відмітити місця уколів булавок та місця розташування нових ліній, якщо вони були нанесені, дотримуючись пунктів правил 19, 20, 21, 22. Оформити нові лінії на сколотих деталях макету сукні милом (крейдою) з використанням лінійки та лекала із закономірними кривими.
87
2.2Внести зміни у первинні лекала сукні відповідно до змін на деталях макету. Лекала вирізати за новими лініями, якщо є необхідність, лекала доклеїти або виготовити нові.
2.3Перекроїти сколоті деталі макету сукні по уточнених лекалах, передбачивши припуски на шви та корегування ліній по 2,0 см. По нових лініях на деталях макету прокласти копіювальний шов (як до першої примірки). Копіювальний шов розрізати, деталі зметати.
2.4Надягнути макет сукні на фігуру для другої примірки та оцінити якість його посадки за вимогами підпункту 2.1.
2.5Внести зміни у лекала деталей сукні за результатами другої примірки. При цьому повторити підпункти 2.2, 2.3.
2.6Виконати третю примірку макету сукні, щоб переконатись у задовільній якості його посадки на фігурі після внесених змін. Макет зняти, вивернути та обрізати зайві припуски, залишивши лише типові технологічні припуски на шви та підгини.
2.7. Внести зміни у первинне креслення деталей сукні, використовуючи первинні лекала, уточнені у результаті примірок макету.
Оформити остаточне креслення деталей типової конструкції сукні, дотримуючись правил технічного креслення.
Отримання остаточного креслення деталей брюк
3.1Макет брюк, надягнутий на фігуру, розправити, сколоти булавками місце застібки, суміщаючи деталі по намічених лініях.
Оцінити якість посадки макету брюк на фігурі. При цьому: лінія талії, стегон мають бути горизонтальними; лінії бокових швів мають бути вертикальними; лінія “стрілки” спереду має бути орієнтована на колінні чашки та носки взуття, ззаду – на центри сідниць; лінія низу має бути нахиленою прямою, яка дещо піднята у точці перетину з лінією “стрілки” на передній деталі; виточки на задній половинці брюк мають бути спрямовані на опуклості, на передній – розташовуватись по лінії “стрілки”; на поверхні макету не повинно бути зморшок.
При наявності дефектів необхідно внести відповідні зміни у макет брюк. Відмітити місця уколів булавок та місця розташування нових ліній, якщо вони були нанесені, дотримуючись пунктів правил 19, 20, 21, 22.
Оформити нові лінії на сколотих однойменних деталях макету брюк милом (крейдою) з використанням лінійки та лекала із закономірними кривими.
3.2Внести зміни у первинні лекала брюк відповідно до змін на деталях макету. Якщо є необхідність то лекала доклеїти або виготовити нові. Лекала вирізати за новими лініями.
3.3. Перекроїти сколоті деталі макету брюк по уточнених лекалах, передбачивши припуски на шви та корегування ліній по 2,0 см. По нових лініях на деталях макету прокласти копіювальний шов. Копіювальний шов розрізати, деталі зметати.
88
