- •Національний університет державної податкової служби україни
- •1. Оцінка інженерного захисту працюючих на об’єкті господарської діяльності
- •Оцінка захисних споруд
- •Методика виконання роботи
- •Оцінка місткості захисних споруд
- •1.2. Оцінка системи повітропостачання
- •Оцінка системи водопостачання
- •Загальні висновки та рекомендації
- •Приклад розрахунку
- •Звіт про виконану роботу надати в такій формі :
- •Оцінка хімічної обстановки
- •2.1. Визначення розмірів та площі зхз
- •Розміри зхз залежать від багатьох факторів, у тому числі :
- •Площа зхз (площа рівнобічного трикутника), розраховується за формулою
- •2.2.Визначення часу підходу зараженого повітря до відповідної межі чи об’єкту
- •2.3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •2.4. Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного зараження
- •2.5. Приклади розрахунку
- •2.5.1. Визначення розмірів зони хімічного зараження
- •2.5.2. Визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту
- •2.5.3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •2.5.4. Визначення можливих втрат людей
- •Глибина зони хімічного зараження на відкритій місцевості, км (ємності необваловані , швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибина зони хімічного зараження на закритій місцевості, км (ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Поправочні коефіцієнти для швидкості вітру понад 1 м/с
- •Середня швидкість переносу хмари зараженого повітря, м/с
- •Значення деяких параметрів сдор
- •Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження
- •3. Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Методика виконання роботи
- •3.1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні рз
- •3.2. Приклад розрахунку
- •3.2.1. Визначення дози радіації,
- •3.2.2. Визначення допустимої тривалості перебування людей в зоні рз
- •3.2.3. Визначення можливих втрат людей
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач з оцінки захисних споруд
- •Вихідні дані для вирішення завдань з оцінки хімічної обстановки
- •Варіанти вихідних даних для завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •Список використаних джерел
3.2. Приклад розрахунку
3.2.1. Визначення дози радіації,
яку може отримати група ліквідаторів під час перебування в зоні РЗ
Аварія на ядерному реакторі типу ВВЕР сталася в 6.00. Рівень радіації в районі цеху (Косл=10) о 6 год. 15 хв. становив 100 Р/год. Яку дозу радіації отримає аварійна бригада за 3 год роботи у приміщенні цеху, якщо вони почнуть роботу через 2 години після аварії? Гранична доза опромінення, встановлена на одну зміну роботи, дорівнює Дуст=10 Р.
Розв’язок.
1) Спочатку треба визначити значення часу у відносній системі (від моменту аварії – 6.00):
tвим= 6год 15хв – 6год =15хв =0.25год;
tп= 2год;
tк= tп+ tр=2+3 = 5год.
2)
З (табл.3.1) знаходимо значення коефіцієнтів
перерахунку (
)
для кожної з визначених величин часу
(значення
розраховані дляα=0.4,
тобто для реактора ВВЕР):
для
часу виміру рівня радіації: tвим
= 0.25год -
вим
=
0.57;
для
часу початку роботи: tп
= 2год -
п
=
1.31;
для
часу закінчення роботи: tк
= 5год -
к
=
1.90.
3) Розраховуємо за формулою 3.2 значення рівня радіації на 1 годину після аварії:
вим
=100
0.57=57 Р/год.
4) Розраховуємо за формулами 3.5, 3.6 значення рівня радіації на початку роботи бригади та по закінченню роботи:
Р/год;
Р/год.
5) Розраховуємо значення доз радіоактивного опромінення:
а) по точній формулі 3.4:
Р;
б) по спрощеній формулі 3.7
Р.
6) Відносна похибка розрахунку дози опромінення по спрощеній формулі становить:
%.
Висновок: доза радіації, яку отримає бригада під час ліквідації аварії становить 10.5 Р, що дещо перевищує встановлену дозу 10 Р і потребує перегляду запропонованого режиму роботи.
3.2.2. Визначення допустимої тривалості перебування людей в зоні рз
при установленій дозі радіації.
Посилаючи людей на заражену місцевість виконувати роботу, насамперед треба визначити, скільки часу люди можуть там перебувати.
Вихідні дані:
–рівень
радіації на 1год після аварії, Р/год;
Дуст– установлена доза радіації за одну робочу зміну, Р;
Косл – коефіцієнт ослаблення радіації спорудою, де будуть працювати люди;
tп – початок роботи в зоні РЗ, год.
Розв’язок:
1) Розраховуємо допоміжний параметр:
.
(3.10)
2) Користуючись графіком (рис.3.2), по відомим α і tп знаходимо допустиму тривалість роботи.

Рис.3.2. Графік для визначення часу початку (tn)
та тривалості перебування людей (tp) в зонах РЗ
Приклад розрахунку:
Визначити допустиму тривалість роботи аварійної бригади в будинку з Косл=7, якщо роботи почнуться через 5 годин після аварії, а Р1 = 70 Р/год. На одну зміну роботи установлена доза радіації Дуст = 10 Р.
Розв’язок:
1) Розраховуємо значення допоміжного параметру за формулою 3.10:
.
2)
По графіках (рис.3.2) для
=1
таtп
= 5 год
знаходимо допустиму тривалість роботи,
яка дорівнює tр
= 2 год.
Висновок: в заданих умовах аварійна бригада може працювати не більше 2 годин. При цьому вона отримає дозу радіації не більше 10 Р.
3.2.3. Визначення можливих втрат людей
під час перебування на зараженій місцевості.
Можливі втрати людей розраховують, виходячи з отриманої дози радіації та часу, упродовж якого ця доза отримана. Якщо люди раніш вже отримали якусь дозу радіації, то треба враховувати ще і залишкову дозу радіації.
Якщо враховувати те, що організм людини через 4 доби після опромінювання починає виводити з організму ураженні клітини, то ті ураженні клітини, що залишилися в організмі умовно розглядати як залишкову дозу радіації (Дзал). Залишкова доза радіації залежить від часу, який минув після опромінювання і може бути виражена у відсотках від отриманої раніше дози (табл.3.2).
При визначенні можливих втрат людей до розрахованої дози додають залишкову дозу опромінення (Дзал) і з табл.3.3 знаходять очікувані втрати.
Вихідні дані:
Дточ – доза радіації, яку можуть отримати люди під час перебування в зоні РЗ, Р;
Дп – доза радіації, яка була отримана людьми минулого разу, Р;
Тп.о. – час, який минув після попереднього опромінювання, тижнів.
Розв’язок:
1) Визначити залишкову дозу радіації
,
(3.11)
де d береться з табл.3.2 для відповідного значення, Тп.о..
2) Розрахувати сумарну дозу опромінювання:
.
(3.12)
3) Визначити (шляхом інтерполяції з табл.3.3) очікувані втрати серед людей.
Якщо
доза
потрапляє в середину інтервалу значень
в таблиці 3.3, то відповідні втрати (
)
знаходять шляхом інтерполяції:
,
(3.13)
де
-
доза з таб.3.3 найближча до
,
але більша за неї;
-
доза з таб.3.3 найближча до
,
але менша за неї;
-
втрати відповідні
;
-
втрати відповідні
;
Приклад розрахунку:
Визначити можливі втрати людей із складу аварійної бригади, яка з попередніх розрахунків може отримати під час аварійної роботи дозу радіації Дточ=80 Р. Відомо, що за два тижні до цього бригада отримала дозу радіації 32 Р.
Розв’язок:
1) Визначаємо залишкову дозу радіації за формулою 3.11.:
Р.
2) Розраховуємо сумарну дозу радіації:
=80+24=104
Р.
3) Визначаємо можливі втрати (табл.3.3) шляхом інтерполяції (формула 3.13):
![]()
Висновок: виконання аварійних робіт в наведених умовах приведе до можливих утрат, які не перевищують 5% від складу бригади, що неприпустимо. Треба скоротити тривалість робіт або почати їх пізніше.
Таблиця 3.1
Коефіцієнт перерахунку рівня радіації (Кt)
на будь-який час t після аварії
-
t, год.
Кt
t, год.
Кt
t, год.
Кt
0,25
0,57
2,50
1,44
6
2,04
0,30
0,61
2,75
1,49
6,5
2,11
0,50
0,75
3
1,55
7
2,17
0,75
0,89
3,25
1,60
7,5
2,24
1
1
3,50
1,65
8
2,30
1,25
1,09
3,75
1,69
8,5
2,35
1,50
1,17
4
1,74
9
2,41
1,75
1,25
4,50
1,82
9,5
2,46
2
1,31
5
1,90
10
2,51
2,25
1,38
5,50
1,97
11
2,60
Таблиця 3.2
|
Час після опромінювання Тп.о., тижнів |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Залишкова доза радіації d, % |
90 |
75 |
60 |
50 |
42 |
Таблиця 3.3
|
Сумарна доза, Р |
100 |
125 |
150 |
175 |
200 |
225 |
250 |
275 |
300 |
325 |
|
Можливі втрати, % |
0 |
5 |
15 |
30 |
50 |
70 |
85 |
95 |
100 |
100 |
Додаток 1
