Ведення і оформлення щоденника

1. Щоденник – основний документ під час проходження практики.

2. Під час практики студент щодня повинен записувати в щоденник усе, що він зробив за день, для виконання календарного графіка проходження практики.

3. Не рідше, як раз на тиждень студент зобов’язаний подавати щоденник на перегляд керівнику від бази практики, який перевіряє щоденник, дає письмові зауваження, додаткові завдання та підписує записи, що їх зробив студент.

4. Під час відвідування бази практики керівником практики від навчального закладу обов’язково перевіряється щоденник і робляться відповідні записи (зауваження, побажання).

5. Після закінчення практики щоденник разом із звітом має бути переглянутий керівником практики, які складають висновок й підписують його.

6. Оформлений щоденник разом із звітом студент повинен здати керівникові практики.

Без заповнення щоденник практики не зараховується.

РЕЄСТРАЦІЯ ЗВІТУ

Реєстрація № _____ ____________ ______________________________

(дата) (П.І.Б.)

Результати перевірки

__________________ _____________ _______________________________

(до захисту, на (дата) (П.І.Б.)

доопрацювання)

__________________ _____________ _______________________________

Рецензія на звіт про проходження практики

на ______________________________________________________________

(база практики)

________________________________________________________________

(П.І.П. студента)

_________________________________________________________________

(назва навчального закладу)

з________________________________________________________________

(термін проведення практики)

Оцінки виставляються за бальною шкалою, шкалою ЕСТS і розширеною шкалою.

Оцінка за:

зміст_______________________

оформлення_________________

захист______________________

загальна оцінка_______________

Рецензент _____________________ _____________________

П.І.Б. підпис

Додаток Ж

Приклад виконання заголовків розділ 1 загальна характеристика банкрутства

1.1. Поняття банкрутства

В Україні у сфері регулювання відносин неспроможності застосовується поняття «банкрутство». Цей термін був єдиним до проведення у 1999 р. реформи законодавства про банкрутство. Він використовувався для визначення стану боржника, коли останній не може виконати свої майновізобов'язання. В результаті реформи український законодавець сприйняв російську концепцію неспроможності, але запозичивши основні положення російського Закону про неспроможність (банкрутство), законодавець відмовився від використання поняття неспроможності, на якому будується концепція російського законодавства. Натомість термін «неспроможність» механічно було замінено терміном «неплатоспроможність».

Як випливає з назви Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [6], ключовим поняттям у цій сфері правових відносин є «неплатоспроможність» та «банкрутство». Згідно з визначеннями, прийнятими у вказаному законі, неплатоспроможністю визнається неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх сплати не інакше, як через відновлення платоспроможності, а банкрутство є таким самим станом, але який неможливо виправити інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.