7.5. Участь юридичної служби в перегляді рішень (ухвал) господарського суду в апеляційному порядку

Рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, може бути переглянуте в апеляційному порядку. Апеляцій­ну скаргу на рішення місцевого господарського суду мають право подавати сторони у справі. Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, і в п'ятиден­ний строк надсилає одержану скаргу або подання разом зі спра­вою відповідному апеляційному господарському суду.

Строк подання апеляційної скарги визначено ст. 93 ГПК України. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а в разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до закону. Пропущений строк подання апеляційної скарги може бути відновлено протягом трьох міся­ців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги встановлено ст. 94 ГПК України. Апеляційна скарга подається в письмово­му вигляді й повинна містити:

1. найменування апеляційного господарського суду, до якого вноситься скарга;

2. найменування місцевого господарського суду, який при­йняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

З ) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також під­стави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, які є у справі або подані додатково; 4) перелік документів, доданих до скарги. Апеляційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її представником. До скарги додаються докази сплати дер­жавного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у справі відсутні. Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу, має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції та особі, яка подала скаргу. Натомість відсутність відгуку на апеляцій­ну скаргу не є перешкодою для перегляду рішення місцевого

господарського суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертаєть­ся апеляційним судом, якщо:

1. апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не за­значене; *

2. до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій

стороні (сторонам); 3)до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита в установлених порядку й розмірі. Після усунення зазначених обставин сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу. На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертаєть­ся судом також у випадках:

- подання скарги після закінчення встановленого для цього

строку;

- за відсутності заявленого клопотання про відновлення

цього строку;

114

115

- якщо до винесення ухвали про прийняття скарги до. про­вадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, може відмовитися від неї до винесення постанови. Разом з тим апеляційний господар­ський суд має право не приймати відмову від скарги, якщо це суперечить законодавству або порушує права та охоронювані за­коном інтереси фізичних та юридичних осіб. Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ух­валу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржене іншою стороною.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд розглядає справу повторно за наявними у справі й додатково поданими доказами. Апеляційний суд не пов'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рі­шення місцевого суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предме­том розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга розглядається протягом двох місяців з дня надходження справи разом зі скаргою до апеляційної інстанції.

Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1. залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2. скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3. скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого гос­подарського суду згідно зі ст. 104 ГПК України є:

1. неповне з'ясування обставин, що мають значення для спра­ви;

2. недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3. невідповідність висновків, викладених у рішенні місцево­го господарського суду, обставинам справи;

4. порушення або неправильне застосування норм матеріа­льного чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуа­льного права може бути підставою для скасування або зміни

рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийн­яття неправильного рішення. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:

1. справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;,

2. справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;

3. господарський суд прийняв рішення про права й обов'яз­ки осіб, які не були залучені до участі в справі;

4. рішення не підписане будь-яким із суддів або підписане не тими суддями, які зазначені в рішенні;

5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до скла­ ду колегії, що розглядала справу;

6)рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, коли в процесі розгляду справи її підсудність змінилася (ч. 3. ст. 17 ГПК України). В апеляційному порядку можуть бути оскаржені також ухва­ли місцевого господарського суду у випадках, передбачених ГПК України та Законом України «Про відновлення платоспромож­ності боржника або визнання його банкрутом».

У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або за­яви про порушення справи про банкрутство, зупинення прова­дження у справі, припинення провадження у справі, про зали­шення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на роз­гляд місцевого господарського суду.

7.6. Участь юридичної служби в перегляді рішень господарського суду в касаційному порядку

Згідно зі ст. 107 ГПК України на рішення місцевого господарсь­кого суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду касаційну скаргу мають право подавати сторони у справі; особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків; проку­рор. Касаційною інстанцією є Вищий господарський суд України.

116

117

Касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний суд, що прийняв оскаржуване рішення чи постанову, який у п'ятиденний строк з дня її надходження зобов'язаний надіслати скаргу разом із спра­вою до касаційної інстанції. Подання касаційної скарги обмеже­не строком в один місяць з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Касаційна скарга подається у письмовому вигляді і повинна містити:

1. найменування касаційної інстанції;

2. найменування місцевого або апеляційного господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови;

3. найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони (сторін) у справі;

4. вимоги особи, що подає скаргу, із зазначенням суті пору­шення або неправильного застосування норм матеріаль­ного чи процесуального права;

5. перелік доданих до скарги документів.

Не допускається посилання у касаційній скарзі на недоведе­ність обставин справи. Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником. До скарги додаються докази сплати державного -мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Сторона у справі, отримавши касаційну скаргу, має право на­діслати відзив на неї касаційній інстанції і особі, яка подала скаргу. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не є перешкодою для перегляду судового рішення, що оскаржується.

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

1)касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не за­значене;

2) скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеля­ційний суд, що прийняв рішення або постанову;

3)до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

4) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита в установлених порядку та розмірі;

5)у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Після усунення зазначених обставин сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також у випадках:

• подання скарги після закінчення встановленого для її по­дання строку, за відсутності заявленого клопотання про від­новлення цього строку або відхилення такого клопотання;

• якщо до надіслання ухвали про прийняття скарги до про­вадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

Особа, яка подала касаційну скаргу, може відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Разом з тим касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги, якщо це суперечить законодавству або порушує права й охоро-нювані законом інтереси. Про прийняття відмови від скарги ка­саційна інстанція виносить ухвалу, якщо рішення або постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, каса­ційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної ін­станцій норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові гос­подарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про до­стовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти дока­зи. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Касаційна скарга розглядається протягом двох місяців з дня надходження справи разом із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1. залишити рішення першої інстанції або постанову апеля­ційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2. скасувати рішення першої інстанції або постанову апеля­ційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3. скасувати рішення першої інстанції або постанову апеля­ційної інстанції та передати справу на новий розгляд до

118

119

суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення;

4. скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляцій­ної інстанції повністю або частково і припинити прова­дження у справі чи залишити позов без розгляду повніс­тю або частково;

5. змінити рішення першої інстанції або постанову апеля­ційної інстанції;

6. залишити в силі одне з раніше прийнятих рішень або постанов.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для ска­сування рішення місцевого або постанови апеляційного госпо­дарського суду, якщо:

1)справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів;

2. справу розглянуто судом за відсутності будь-якої зі сто­рін, не повідомленої належним чином про час і місце засі­дання суду;

3. господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, що не були залучені до участі у справі;

4. рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, які зазначені в рішенні або постанові;

5. рішення прийнято не тими суддями, які входили до скла­ду колегії, що розглядала справу;

6. рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених ч. 4. ст. 17 ГПК України.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені також ухвали місцевого або апеляційного господарського суду у випадках, пе­редбачених ГПК України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»¹.

'ВВР України. - 1992. - № 31. - Ст. 440.

У випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про від­мову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення, припинення про­вадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банк­рутство справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Контрольні питання

1. Дайте визначення господарсько-правової відповідальності та розкрий­ те її родові ознаки.

2. Що є юридичною підставою господарсько-правової відповідальності? 3: У чому полягає основна мета претензійної роботи?

4. У чому полягає завдання претензійної роботи на підприємстві?

5. Які структурні підрозділи несуть відповідальність за ведення пре­тензійно-позовної роботи на підприємстві?

6. Зміст претензії.

7. Щодо яких порушень договорів найчастіше пред'являються претензії?

8. Назвіть підстави для позову.

9. Зміст позовної заяви.

10. Для чого потрібен аналіз претензійно-позовної роботи на підприємстві?