Відмінності між централізованою та ринковою банківською системою

Розподільча (централізована) банківська система	Ринкова банківська система
І. За типом власності
Держава - єдиний власник банків	Різні форми власності
ІІ. За ступенем монополізації
Монополія держави на формування банків	Монополія держави на банки відсутня, будь-які юридичні і фізичні особи можуть створити свій банк
ІІІ. За кількістю рівнів системи
Однорівнева банківська система	Дворівнева банківська система
IV. За характером системи управління
Централізована (вертикальна) схема управління	Децентралізована схема управління
V. За характером банківської політики
Політика єдиного банку	Політика великої кількості банків
VI. За характером взаємин банків з державою
Держава відповідає за зобов'язання банків	Держава не відповідає за зобов'язання банків, так само як банки не відповідають за зобов'язання держави
VII. За характером підлеглості
Банки підпорядковуються уряду, залежать від його оперативної діяльності	Центральний банк підзвітний парламенту, комерційні банки підзвітні своїм акціонерам, наглядовій раді, а не Уряду
VIII. За виконанням емісійної і кредитних операцій
Кредитні й емісійні операції зосереджені в одному банку (крім окремих банків, які не виконують емісійні операції)	Емісійні операції зосереджені тільки в центральному банку; операції з кредитування підприємств і фізичних осіб виконують тільки комерційні банки

По-четверте, банківська система не перебуває у статичному стані, навпаки, вона постійно в динаміці. Тобто банківська система як одне ціле весь час у русі, вона доповнюється новими компонентами, інші (банки) зникають, а також удосконалюється. Крім того, всередині банківської системи постійно виникають нові зв'язки. Взаємодія утворюється як між центральним банком і комерційними банками, так і між ними. Банки беруть участь на ринку міжбанківських кредитів, пропонують для продажу кредитні ресурси, купують грошові ресурси один в одного. Банки можуть надавати один одному інші послуги, наприклад, брати участь у сумісних проектах з фінансування підприємств, утворювати об'єднання і союзи.

По-п'яте, банківська система - є незалежною, оскільки зміна економічної кон'юнктури, політичної ситуації не може вплинути на кардинальну зміну політики центрального банку (винятком можуть бути тільки світові економічні кризи, або зміна режиму в середині країни: комуністичного на демократичний тощо). У період економічних криз і політичної нестабільності банківська система дещо скорочує довгострокові інвестиції у виробництво, зменшує терміни кредитування, збільшує доходи переважно не за рахунок основної, а побічної діяльності. І навпаки, в умовах економічної і політичної стабільності і, отже, скорочення ризиків втрати, банки активізують свою діяльність як за обслуговуванням основної виробничої діяльності підприємств, так і за довгостроковим кредитуванням економіки, отримують доходи переважно за рахунок надання банківських продуктів і послуг.

По-шосте, ефективне функціонування банківської системи можливе лише за умови жорсткого дотримання законодавчих норм, що діють у країні.

Організація банку у банківській системі являє собою досить складну процедуру та регулюється, як правило, загальним чи спеціальним (для банків) законодавством. У більшості країн необхідним є дозвіл на відкриття банку, але в ряді випадків засновники можуть обмежитись простою реєстрацією.