2.2. Характеристика основних показників паспорту цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку

Сучасний стан технічного регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції, механізм перевірки дотримання таких вимог не відповідають вимогам СОТ і основним положенням законодавства Європейського Союзу. Вирішення зазначеного питання можливе за умови надання державної підтримки для вирішення питання подальшого удосконалення системи технічного регулювання та захисту прав споживачів[14;с.11]..

За даними Глобального звіту про конкурентоспроможність 2012-2013 Всесвітнього економічного форуму, який відбувся в Давосі (Швейцарія), Україна посідає 38-ме місце за індексом розміру внутрішнього ринку серед 144 країн світу, проте за ефективністю – лише 117-те місце. Після тривалої економічної кризи Україна повертається  до 73-го місця за індексом глобальної конкурентоспроможності серед 144 країн світу, однак, це завдяки великому розміру внутрішнього ринку.

Основною проблемою України є необхідність перебудови своєї інституціональної структури (132 місце серед 144 країн), а саме, вдосконалення взаємодії формальних (закріплені в законодавчих та інших нормативно-правових актах і означають обов’язковість дотримання) та неформальних інституцій (сукупність норм і правил соціально-культурного і психологічного типу). Якість інституційного середовища суттєво впливає на конкурентоспроможність і економічне зростання, вона позначається на інвестиційних рішеннях та організації виробництва. Україна могла б стати ефективнішою в майбутньому у разі забезпечення добросовісної конкуренції на ринках товарів і послуг (у 2012 році 117-те місце серед 144 країн) і продовження реформи фінансового і банківського сектора (у 2012 році 114-те місце серед 144 країн).

Негативні показники функціонування внутрішнього ринку, зокрема, низька інтенсивність конкуренції на багатьох його сегментах, високі, порівняно з європейськими, ціни на товари, недостатня дієвість механізму врівноваження платоспроможного попиту та пропозиції, зменшення присутності вітчизняних товаровиробників, зменшення у структурі товарного виробництва частки товарів з високою доданою вартістю, спричиняють уповільнення темпів економічного зростання держави на середньо та довгострокову перспективи.

Останніми роками у структурі виробництва збільшується питома вага товарів з низьким ступенем обробки (зернові, олійні культури, залізна руда, цемент), які активно реалізуються на зовнішньому ринку.

Водночас зменшується питома вага вітчизняних товарів кінцевого споживання. Складова імпортної продукції у структурі товарної пропозиції перевищує вітчизняну за такими видами продукції, як полімерні матеріали, пластмаси та каучук, текстиль і вироби з текстилю, механічне обладнання, машини та механізми, і наближається до частки вітчизняного виробництва за продукцією хімічної галузі. Так, якщо питома вага вітчизняних готових харчових продуктів у структурі їх пропозиції на внутрішньому ринку становить 87 відсотків, то питома вага механічного обладнання, машин і механізмів - лише 32 відсотки[19;с.17]..

Починаючи з 2004 року, на внутрішньому ринку простежується відставання темпів виробництва вітчизняної продукції кінцевого споживання порівняно з темпами зростання платоспроможності суб'єктів ринку, що спричиняє дисбаланс між попитом та пропозицією, зростання цін на певні товарні групи та в остаточному підсумку призводить до збільшення обсягів імпорту порівняно з обсягами експорту за основними товарними позиціями. У 2012 році сформувалося від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі (дані платіжного балансу¹) щодо машин, устаткування та транспортних засобів на суму 12,2 млрд доларів США, продукції хімічної промисловості – 3,5 млрд, полімерних матеріалів, пластмаси та виробів з них - 3,4 млрд, текстильних матеріалів та текстильних виробів - 1,8 млрд доларів США.

Отже, на сьогоднішній день для забезпечення розвитку внутрішнього ринку потребують розв'язання наступні основні проблеми:

зниження ефективності функціонування внутрішнього ринку та послаблення конкурентних позицій вітчизняних товаровиробників;

зменшення питомої ваги продукції вітчизняних товаровиробників у сукупній пропозиції товарів, зокрема, продукції з високою часткою доданої вартості;

скорочення частки продажу вітчизняних споживчих товарів у структурі роздрібного товарообігу та зростання інфляційних втрат населення внаслідок структурних диспропорцій.

Що стосується об’єкту даного дослідження, є стан виконання Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку до 2012  року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 828,та окремих бюджетних програм, за якими здійснювалося фінансування заходів, передбачених Державною програмою,що зображена в (Додатку А).

Стан внутрішнього ринку є узагальнюючим індикатором розвитку економіки країни, оскільки від його розмірів та ефективності функціонування, зокрема, активності ділового середовища, відкритості та інтенсивності конкуренції, орієнтованості на споживача залежить продуктивність усіх секторів економіки та забезпечення рівноваги між попитом і пропозицією. На внутрішньому ринку формується і використовується значна частина доходів домогосподарств та підприємств, задовольняється їх попит на вітчизняні та імпортовані товари і послуги, формуються ринкові чинники структурних зрушень в економіці. Обсяги, структура та ефективність внутрішнього ринку є визначальними факторами конкурентоспроможності національної економіки та забезпечення сталого економічного зростання.

Паспортом Державної програми передбачено прогнозний обсяг видатків загального фонду державного бюджету на 2012 рік в обсязі 55653 тис. гривень.

Згідно із дорученням Мінекономрозвитку від 04.08.2011 № 100/555-11 Держспоживстандарт визначено відповідальним виконавцем за підготовку інформації щодо потреб в обсягах бюджетних видатків для формування бюджетного запиту за бюджетною програмою КПКВК 1202030 на 2012 рік, яка об’єднала КПКВК 1202030 і 1202070 за якими затверджувалися видатки у 2011 році.

Відповідно до бюджетних запитів на 2012 рік, розрахований Держспоживстандартом обсяг видатків за КПКВК 1202030 становив 42637,0 тис. грн², у тому числі: на розробку методичних рекомендацій щодо запровадження сучасних систем управління якістю (захід 5 завдання 4) – 390 тис. грн, на розроблення проектів національних стандартів, гармонізованих з міжнародними, зокрема європейськими (захід 2 завдання 5) – 29300 тис. грн, на проведення аналізу міждержавних стандартів, прийнятих до 1992 року, та розроблення національних стандартів на їх заміну (захід 3 завдання 5) – 12947 тис. гривень, який було враховано Мінекономрозвитку при поданні бюджетного запиту на 2012 рік до Мінфіну.

Проте, Мінекономіки, згідно із доведеними Мінфіном граничними обсягами фінансових ресурсів, визначено розмір видатків із загального фонду державного бюджету у сумі 11530 тис. грн, у тому числі: 11400 тис. грн - захід 2 завдання 5, 130,0 тис. грн³– захід 5 завдання 4.

Отже, сума коштів, не забезпечена доведеним граничним обсягом у 2012 році за КПКВК 1202030 становила 31107 тис. грн (79 % від розрахованого Держспоживстандартом), у тому числі: 17900 тис. грн – захід 2 завдання 5; 12947 тис. грн – захід 3 завдання 5; 260 тис. грн – захід 5 завдання 4.

Згідно із дорученням Мінекономрозвитку від 04.08.2011 № 100/555-11 відповідальним виконавцем за підготовку інформації щодо потреб в обсягах бюджетних видатків за бюджетною програмою КПКВК 1202060 «Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів» для формування бюджетного запиту на 2012 рік визначено Держспоживінспекцію.

Відповідно до бюджетного запиту за КПКВК 1202060 на 2012 рік, розрахована Держспоживінспекцією потреба в бюджетних коштах на виконання заходу з проведення незалежної експертизи якості зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів та комплектувальних виробів (завдання 6) становила 23000 тис. грн⁴, однак, доведений граничний обсяг визначено у сумі 6779,3 тис. грн, або 29,5 % від розрахованого обсягу.

Мінекономрозвитку на виконання інструктивного листа від 02.08.2011 № 31-04110-03-20/19382 направлено Мінфіну бюджетні запити з граничним обсягом видатків за бюджетними програмами КПКВК 1202030 – 11530 тис. грн, 1202060 – 6779,3 тис. грн та додаткова потреба в коштах за вказаними програмами, яка незабезпечена необхідним граничним обсягом, 31107 тис. грн і 16220,7 тис. грн відповідно.

Крім того, на виконання листа Мінфіну від 21.09.2011 № 31-04110-03-5/23166 Мінекономрозвитку подавалися уточнені бюджетні запити з урахуванням змін до програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету у зв’язку з проведенням реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади, зокрема, запити за КПКВК 1202030 в обсязі 11530 тис. грн та додаткова потреба 31107 тис. грн були включені до КПКВК 1201220.

Водночас, бюджетними запитами за КПКВК 1201220, 1202060 на 2012 рік не передбачено потребу у фінансовому забезпеченні на суму 1406 тис. грн для виконання наступних заходів Державної програми:

на підготовку та внесення змін до переліків національних стандартів, добровільне застосування яких є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів, що підпадають під дію Угоди про оцінку відповідності та прийнятності технічної продукції (захід 3 завдання 4) – 19,0 тис. гривень;

на створення і забезпечення функціонування Національного інформаційного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET (захід 1 завдання 5) – 560 тис. гривень;

на створення і забезпечення функціонування системи оперативного обміну інформацією про виявлення небезпечної та фальсифікованої продукції (захід 1 завдання 5) – 827 тис. гривень.

Згідно із лімітними довідками, направленими Мінфіном листом від 06.01.2012 № 31-04130-04-20/413, додаткову потребу у видатках визначену Мінекономрозвитку за бюджетними програмами КПКВК 1201220, 1202060 на 2012 рік не було враховано. Відповідно, Законом України від 22.12.2012 № 4282 «Про Державний бюджет України на 2012 рік» не затверджено бюджетні призначення на виконання наступних заходів Державної програми:

розроблення проектів національних стандартів, гармонізованих з міжнародними, зокрема європейськими (захід 2 завдання 5) – 17900 тис. гривень;

проведення аналізу міждержавних стандартів, прийнятих до 1992 року, та розроблення національних стандартів на їх заміну (захід 3 завдання 5) – 12947 тис. гривень;

розробку методичних рекомендацій щодо запровадження сучасних систем управління якістю (захід 5 завдання 4) – 260 тис. гривень;

проведення незалежної експертизи якості зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів та комплектувальних виробів (завдання 6) – 16220 тис. гривень.

Крім того, негативно вплинуло на виконання заходів Державної програми у 2012 році невикористання асигнувань внаслідок затримки із затвердженням порядку використання коштів та внесенням змін до паспорта бюджетної програми КПКВК 1201220.

Так, порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення впровадження в Україні стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими було затверджено лише у вересні 2012 року (постановою Кабінету Міністрів від 12.09.2012 № 853 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів від 28.09.2011 № 1009, що дозволило використовувати кошти на зазначену ціль), при цьому, відповідні зміни до Паспорту бюджетної програми на 2012 рік за КПКВК 1201220 внесено у грудні 2012 року (наказ Мінекономіки та Мінфіну України від 20.12.2012 № 1465/1378), чим не дотримано п. 6 Правил № 1098.

Як наслідок, Мінекономрозвитку не використано відкриті асигнування у 2012 році за КПКВК 1201220 у сумі 11400 тис. грн, на розроблення національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими.

Крім того, у 2012 році не використано та повернуто до бюджету 3375,1 тис. грн (КПКВК 1202060), яке пояснюється не проведенням платежів органами Держказначейства.

У 2012 році недостатність фінансових ресурсів на проведення платежів за КПКВК 1202060 (касові видатки становили 2175 тис. грн, фактичні -4002,1 тис. грн,) призвела до створення на кінець 2012 року кредиторської заборгованості у сумі 1827,1 тис. грн, яка на 01.06.2013 становить 1543,1 тис. гривень.

Отже, Мінекономрозвитку та Держспоживінспекцією не передбачено в бюджетних запитах на 2010 – 2012 роки потребу у фінансовому забезпеченні на суму 27658,7 тис. грн, у тому числі: 2010 рік (завдання 4, 5, 7) – 19351,4 тис. грн, 2011 рік (захід 3 завдання 4, захід 1 завдання 5) – 6901,3 тис. грн, 2012 рік (захід 3 завдання 4, захід 1 завдання 5) – 1406,0 тис. грн. Протягом 2010 – 2012 років не використано бюджетних асигнувань на виконання завдань 5, 6 у сумі 26062,2 тис. грн, внаслідок тривалого процесу реорганізації відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085 і, як наслідок, затримкою із затвердженням порядків використання коштів та паспортів бюджетних програм. Крім того, по причині несвоєчасного проведення та не проведення операцій органами Держказначейства мало місце невикористання Держспоживінспекцією відкритих бюджетних асигнувань у 2011 – 2012 роках в сумі 3 547,5 тис. гривень.

Отже, з огляду на це, не досягнуто очікуваної ефективності від виконання заходів, оскільки не проводились роботи по розробці національних стандартів, гармонізованих з міжнародними зокрема європейськими, практично не проводилась розробка національних стандартів, прийнятих на заміну міждержавних стандартів прийнятих до 1992 року, не створено систему оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, що унеможливлює застосування декларативної моделі системи технічного регулювання. Відбір зразків у сфері захисту прав споживачів та державного ринкового нагляду протягом 2010 – 2012 років практично не здійснювався.

РОЗДІЛ 3.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ СОЦІАЛЬНО ТА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН