Оцінка ефекту синергії

Девяностие роки ХХ в. - початокХХI в. стали часом буму зливань і поглинань, зробивши цій формі корпоративних стратегій інвестування найзначимішою у політиці сучасних компаній. За данимиЮНКТАД, у період 1980 - 1999 рр. щорічні темпи приросту обсягів даних угод склали 42%, у своїй укладено більш 24 тис. таких угод. Злиття і поглинання (>M&A) виступають однією з основних інструментів глобалізації, а її рівні корпоративного будівництва проявляється у формуванні глобальних корпорацій, побудові глобальних брендів. У сферіМ&A зосереджені інвестиційні стратегії найбільших ТНК сучасності: так створили промислових велетнів US Steel, General Motors, Eastman Kodak. За статистикою ООН, більшість прямих іноземних інвестицій припадає таких угоди.

Ефект синергізму слід розглядати, як інструмент відбору перспективних угодM&A. За необхідності вибрати з кількох варіантів компаній – об'єктів для поглинання оптимальним вважатиметься вибір тієїкомпании-цели, придбання якої забезпечитькомпании-покупателю досягнення найбільшого синергетичного ефекту. Якщо жкомпания-цель єдиний кандидатом для укладання такої угоди, те решіння про її придбанні залежатиме від цього, чи можливо у принципі домагатися ефекту синергії (при стверджувальному відповіді угода визнається перспективною й доцільною для укладання) чи, навпаки, з урахуванням інтересів усіх особливостей угоди та за результатами оцінки всіх можливих, у цій ситуаціїсинергий і зіставлення їх з витратами проведення угоди компанія у результаті входить у негативного значення ефекту синергії (у разі компанія-покупець, попри можливість досягти окремих позитивних ефектів, повинна відмовитися від проведення угодиM&A, оскільки сукупний ефект синергізму виявиться негативним й призведе до їх зниження комбінованої вартості обох фірм). У зв'язку з цим, треба сказати необхідність оцінки ефекту синергізму як однієї з найважливіших критеріїв ухвалення рішення про проведенні угодM&A.

Насамперед, треба сказати те що, що, як показали дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів, ефект синергізму справді є під час укладання угодM&A, причому, чим більший ефект синергії забезпечує така угода, тим паче ефективної вона є з погляду діяльності об'єднаної компанії та зростання її капіталізації, відповідно, і зростаючого достатку її акціонерів.

Так, А.Дамодаран зазначає, що, перш ніж затверджувати рішення про купівлю, треба враховувати ефект синергізму (спільної дії), комбінованої вартості обох фірм (>фирми-цели і фірми-покупця), синергія постає як потенційна додаткова вартість, з'являється внаслідок об'єднання двох фірм.

Т.Коупленд, Т.Колер, Дж.Муррин відзначають важливість обліку можливості досягнення ефекту синергізму розробки стратегію розвитку компаній шляхом проведення угод зі злиття (поглинання). Підсинергетическим ефектом від співдії вони розуміють «очевидну вигоду об'єднаннябизнес-единиц», чи «вигоду корпоративного центру».

Дж. Ван Хорн вважає, що його ідеєю при злиттях і поглинання є створення вартості: «Існує масу різноманітних мотивів, що спонукають компанію вживати заходів, які ведуть зміни її структури. У основі завжди лежить прагнення збільшити добробут акціонерів». Американські фахівці з оцінці бізнесу Еванс і Бішоп також зазначають, що стратегія зливань і поглинань підтримує і доповнює важливу мета, пов'язану зі збільшенням вартості акціонерам, тому вони купують і продають компанії в тому разі, якщо угода ставить них вартість.

Справді, дослідження дохідності акцій у періоди оголошень про злиттях містять висновок, що у більшості поглинань вартість об'єднаної фірми зростає, і зростання є важливим. Бредлі, Десаї і південнокорейця Кім (1988 р.) вивчали вибірку з 236межфирменних тендерних пропозицій у період 1963 - 1984 рр. і виявили, після відомих повідомлення злиття об'єднана вартість цільової іпокупающей фірм загалом зростала на 7,48% (на 117 млн. дол. в 1984 р.). Цікаві результати надає емпіричне дослідження, проведене 1991 р. за даними австралійського ринку корпоративного контролю СтівеномБишопом, які виявили, що звістки придбання великого пакета звичайних голосуючих акцій і розкриття інформації зроблене придбанні призводять до зростання цін акцій компанії, у середньому становив 10 – 13%. У тому ж 1991 р.Чои, використовуючи дані американського ринку корпоративного контролю у вибірці з 322корпораций-целей, отримав майже таку ж результати.

Більшість російських підприємств також мають мало шансів надалі існування без реструктуризації, і найбільш значимий її ефект – кількаразове зростання оборотів компанії та вартості бізнесу загалом за 3 – 5 років.

На думку До. Дмитрієва, основним завданням реструктуризації бізнесу є створення бізнес-системи, що відповідатиме довгостроковим завданням власників й бурхливо розвиватися відповідно до вимогами довкілля.Е.С. Федорова стверджує, що до вітчизняних компаній вдасться уникнути тенденції до укрупнення капіталу, якщо хочуть бути конкурентоспроможними як у локальному, і міжнародною рівні, ще, успішна консолідація галузі – важлива умова до досягнення критичної маси для виходу фондовий ринок (існує мало прикладів, коли критична маса лістингу було досягнуто органічним зростанням, зате прикладів, коли вона була досягнуто через попередню консолідацію галузі, втрачено лік), тому компанії воліють спочатку нарощувати капіталізацію через злиття, і потім виходити на фондовий ринок.

Нині угоди зливань і поглинань відіграють істотне значення у російській економіці. За данимиИКГ «>КонсалтПром» (2005 р.), обсяг угодM&A становив близько 32,9 млрд. доларів. Звісно, значну частину у тому обсязі займає угоду з придбання «Газпром» ВАТ «Сибнафта» за 13,09 млрд. доларів. У той самий час, у Росії немає жодної галузі, у проходили процесиM&A, немає і жодного підприємства, якому надходило б пропозиції щодо купівлі або яке було б піддане атаці рейдерів. У передових російських корпораціях здійснення угодM&A навіть перетворилася на самостійне стратегічно пріоритетний напрямок розвитку. Так було в ГМК «Норільський нікель» створено окремий підрозділ є по злиття (поглинань). Вочевидь, що високий рівень невизначеності результатів реструктуризації бізнесу у форміM&A вимагає наявності всеосяжного критерію оцінки ефективності цього процесу. Як такого критерію таки виступає ефект синергізму.

Е.С. Федоровою з урахуванням аналізу 14 угод інтеграції компаній, 6 у тому числі є у торгової системі ВПС іММВБ, було представлено вибірка, відбиває зміна акцій російських компаній у результаті здійснення угод зливань і поглинань (таблиця 1).

Таблиця 1

Приріст курсу акційобъединяемих компаній

№п/п	Збільшення (зменшення) курсу акцій компанії-покупця з 01.01.2003 по 01.01.2005	Збільшення (зменшення) курсу акцій >компании-цели з 01.01.2003 по 01.01.2005
1	>ОМЗ + 20%	Силові машини + 2%
2	«Північсталь» + 14,3%	>Rouge Steel
3	ВАТ «Роснафта» + 9,8%	ВАТ «>Юганскнефтегаз» + 3,2%
4	ВАТ «Газпром» + 15%	ЗАТ «>Севморнефтегаз» + 1,3%
5	ВАТ «Вимпелком» + 43%	>Кар-Тел
6	МТС + 1,4%	>Uzdunrobita

Результати дослідження свідчать, що у російському фондовому рику процеси об'єднання компаній позитивно позначаються курсах акцій, добробут акціонерівкомпаний-целей зростає, а добробут акціонерівкомпаний-покупателей загалом не погіршується. Бо у аналізованих випадках російські компанії отримали позитивну ефект від участі об'єднання, підвищення курсів акцій можна пояснити мотивом синергії, який сьогодні залишається провідним для російських компаній.

Нині у числі частоуказиваемих експертами причин невдалих зливань і поглинань є зрадлива оцінка поглинає компанією привабливості ринку чи конкурентної позиціїпоглощаемой компанії, недооцінка розміру інвестицій, необхідні укладення угоди щодо злиття чи поглинання, зрадлива оцінка активів цікавлять компаній чи його зобов'язань. З іншого боку, нерідко покупці не враховують зниження доходів у результаті об'єднання компаній, пов'язаних із збоями під управлінням компанією, інакше кажучи, «>диссинергию» доходів. Через війну багато злиття, що здавалися економічно обгрунтованими, зазнали невдачі через помилки, допущених у процесі оцінки ефективності здійснюваної угоди.

Тож потрібно подальша систематизація і наукова проробка питань оцінки вартості компаній з метою злиттів, потрібна статистика угод, їх науковий аналіз, потрібні базові методики. Відповідь питанням, створює угода додаткову вартість (синергію) акціям компанії, допомагає як ухвалити рішення про скоєнні угоди, а й правильно оцінити можливу ціну придбання.

Насамперед, розробки методики оцінки ефекту синергізму від злиття і поглинання компаній слід подивитися на можливість застосування трьох вартісних підходів, традиційно що застосовуються у оцінної діяльності: дохідного, порівняльного (ринкового) і витратного (майнового).

Оцінюючи ефекту синергізму з урахуванням порівняльного підходу величину даного ефекту можна розрахувати тільки основі прогнозованих значень приросту курсової вартості акційобъединяемих компаній. Можливість такий оцінки бачиться досить проблематичною, оскільки складно точно спрогнозувати збільшення чи зменшення курсової вартості акційкомпании-цели і компанії-покупця через те, що на даний час за всім угодам інтеграції компаній існує докладна інформація, складно підібратикомпанию-аналог. порівняльного підходу, дасть лише його приблизне значення.

Отже, як і раніше, що є значна частина методів оцінки ефекту синергізму у разі планування угод зливань і поглинань, всі вони потребують внесення значних модифікацій. Необхідно розробити універсальний метод оцінки ефекту синергізму, з допомогою якого стануть можливими облік і - оцінка усього спектру прояви форм ефекту синергізму (як кількісних, і якісних) від зливань і поглинань компаній. Узагальнивши погляду різних вітчизняних і іноземних авторів, займаються дослідженням ефектусинергизмп економіки, можна сказати, що вони хто визнає: безумовно, угоди щодо злиття (поглинання) компаній найчастіше забезпечують прояв ефекту синергізму, який сьогодні виступає однією з провідних мотивів укладання таких угод і полягає

у валовому прирості курсової вартості акцій компанії-покупця ікомпании-цели внаслідок перевищення капіталізації об'єднаних компаній над сумою капіталізації компаній до їх об'єднання. Отже, ефект синергізму може у ролі критерію відбору перспективних угодM&A, а результати, отримані під час якого оцінки, можуть і мають проводити прийняття рішень про купівлю.