38. Охарактеризуйте середньовічне місто і ремесло, та наслідки комунальних революцій у Європі.

У кінці 11 ст. Відбувається виділення ремесла з феодального натурального господарства. Утворення середньовічних міст визначалося зростанням продуктивних сил, розвитком товарного господарства та обміну, концентрацією зайнятого в ньому населення у окремих населених пунктах. Відроджується старі римські ремісничі міста та формуються нові. Вотчинні ремісники переводилися на оброк і покидали феодалів. Феодали також сприяли формуванню міст. У руках сеньйора зосереджувалася вся повнота влади- суд, фінанси, він присвоював значну частину міських доходів.

Намагання сеньйорів отримати від міст якомога більше вигоди зумовило комунальний рух, який у 13 ст. Переріс у хвилю комунальних революцій з метою завоювання незалежності і самоуправління. У результаті боротьби складлися різні типи міст, зокрема: міста-держави, міста-комуни, вільні міста, імперські міста, а також відповідні системи міського самоврядування, закріплені юридично у вигляді магдебурзького права, саксонського дзеркала, швабського дзеркала та ін. Більшість міст були аристократичними демократичними суспільними осередками. Ремесло у містах мало простий товарний характер. Зберігався дрібний характер виробництва.

39. Які особливості цехової системи ремесла? її структура та характеристика.

Цехи – корпоративні обєднання виробників, що формувалися за професійною ознакою та виступали як адміністративно-територіальні,фіскальні, релігійні, військові осередки, де гарантувалися кожному учаснику певні права та привілеї. Структура цехів виглядала таким чином: цехмістр- старші майстри- майстри- підмайстри- учні (основна продуктивна сила). Цехове життя регламентувалося відповідними статутами. Зберігався дрібний характер виробництва. До певного часу цехова організація захищала монополію міських ремісників, створювала умови для розвитку продуктивних сил, сприяла поглибленню спеціалізації.

40. Економічна думка середньовіччя в Західній Європі. Фома Аквінський.

Він стверджував, що справедлива ціна повинна відповідати двом вимогам: повинна забезпе­чувати еквівалентність обміну відповідно до кількості праці та видатків, а також забезпечувати учасникам обміну прожиття від­повідно до їхнього соціального статусу. Водночас Аквінський закликає у процесі обміну керуватися насамперед вимогами вищої справедливості відповідно до божественного закону, за яким, якщо одна зі сторін втратила в процесі обміну, то інша, яка отримала більшу Вигоду, винагородила потерпілу, адже саме цього вимагає справедливість. Ідучи за вченням Аристотеля, Хома Аквінський розрізняє, з одного боку, обмін товару на товар або грошей на товар для за­доволення необхідних потреб, а з іншого — обмін грошей на гроші або товари з метою отримання зиску. Водночас Хома Аквінський негативно ставиться до стягуван­ня відсотків за позичені гроші. Стосовно ж власності, то тут Хома Аквінський бачить перева­ги приватної власності в тому, що саме вона встановлює у суспіль­стві «порядок та мир». А суспільна власність, викликаючи по­стійні суперечки та непорозуміння, зумовлює недбале ставлення до майна. Він також чітко бачить необхідність розвитку торгівлі, стверджуючи, що, засновуючи державу слід ураховувати зручно­сті, які має територія для торгівлі та економічного розвитку краї­ни.