26.Встановлення депозитної процентної ставки та фактори,що впливають на її рівень

Процентна ставка за Депозитом встановлюється згідно з чинними на день укладення Договору умовами залучення Депозитів та згідно з умовами Договору. При цьому процентна ставка може бути або фіксованою протягом всього строку Депозиту або встановлюватись із періодичністю, визначеною Договором. Для підписання Додаткової угоди до Договору Вкладник повинен з’явитися до Банку не пізніше дня, що передує дню встановлення процентної 2ставки. У разі, якщо Вкладник не з’явився та не підписав Додаткову угоду до дня, що передує даті встановлення процентної ставки, процентна ставка на наступний період вважається встановленою за згодою Сторін на рівні процентної ставки, що діє в Банку для відповідного банківського вкладу на дату встановлення процентної ставки. По Депозиту на вимогу розмір процентної ставки змінюється протягом строку залучення Депозиту. У разі зміни розміру процентної ставки по Депозиту на вимогу в сторону збільшення новий розмір процентної ставки

вважається погодженим Вкладником.

27.Традиційним джерелом формування ресурсів банку є вклади клієнтів, але з розширенням банківської діяльності виникає потреба в пошуку нових шляхів зростання ресурсної бази. Якщо наявних залучених коштів недостатньо для проведення всіх активних операцій, що їх має намір здійснити банк, то можна або відмовитися від операції, або запозичити ресурси на ринку. Операцію запозичення коштів називають купівлею фондів, а джерела запозичення — недепозитними зобов´язаннями банку. Особливістю запозичених коштів є те, що у процесі їх формування виступає банк, тоді як при створенні депозитної бази ініціатива належить клієнтам. Коли йдеться про запозичення, банк самостійно визначає скільки і на який період йому потрібно коштів, а у процесі залучення вкладів їх сума та строки визначаються клієнтами з огляду на власні потреби. Серед недепозитних джерел формування банківських ресурсів найбільш поширеними на сучасному етапі є:                                       • отримання міжбанківських кредитів;  • рефінансування в Національному банку України;  • операції «репо»; • емісія цінних паперів власного боргу (банківські векселі, облігації тощо). Основним джерелом недепозитних ресурсів є операції з отримання міжбанківських позик. Ці операції надають можливість банкам з недостатнім обсягом ресурсів забезпечувати виконання резервних вимог НБУ та задовольняти потреби власних клієнтів у кредитах шляхом залучення необхідних для цього ресурсів інших комерційних банків, які мають тимчасовий надлишок грошових коштів. Перевагами операцій з міжбанківського кредитування виступають передусім відносна простота оформлення та швидкість здійснення.

Досить широко використовуються в міжнародній банківській практиці операції з позичання ресурсів у системі центрального банку. 

28.Порядок формування, збільшення та зменшення розміру статутного капіталу банку.

Статутний капітал банку формується відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», законодавства України та установчих документів банку.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не може бути меншим 120 мільйонів гривень.

Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України. Банк подає документи для погодження змін до статуту банку, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу, виключно після повної сплати учасниками внесків до статутного капіталу.

Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються Національним банком України

Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.

Національний банк України в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

28. Особливості депозитних рахунків до запитання, строкових та ощадних вкладів; їх переваги і недоліки.

Депозити до запитання для клієнта — власника рахунка є найбільш ліквідними коштами. Переваги для власника цих коштів такі:

• гроші вносяться та вилучаються як частково, так і повністю без будь-яких обмежень;

• дозволяється отримувати гроші з таких рахунків у готівковій формі;

• більша захищеність цих коштів, оскільки банк має зберігати в НБУ певні мінімальні резерви за залишками на цих рахунках.

Основні недоліки використання коштів на таких рахунках для їх власників і банків, які їх відкривають, такі:

• відсутня плата за зберігання коштів на цих рахунках або вона дуже невелика (для власників рахунків);

• необхідність тримати досить великі резерви на кореспондентському рахунку в НБУ для забезпечення миттєвої ліквідності за таким зобов'язанням (для банків).

Строкові депозитні рахунки мають чітко встановлений термін їх повернення, банк за ними сплачує фіксований відсоток, а також існують певні обмеження щодо дострокового зняття цих коштів з рахунка.

Переваги строкових депозитних рахунків для їх власників і банків такі:

• банк за залишками на таких рахунках сплачує підвищений відсоток (позитивно для власника):

• нижча норма резервування і визначені терміни повернення (позитивно для банку).

Основні недоліки для власників рахунків визначаються тим, що ці кошти мають низьку ліквідність, а також їх власники не мають змоги використовувати ці кошти для поточних розрахунків і отримання готівкових коштів.

Ощадні вклади населення вигідні банку тим, що вони, як правило, мають довгостроковий характер і, відповідно, можуть бути джерелом довгострокових вкладень.

Недоліки ощадних вкладів з погляду банку:

-         великі витрати банківської установи у зв'язку з виплатою підвищених відсотків і зниження таким чином маржі;

-         залежність цих вкладів від різних чинників: політичних, економічних, що підвищує загрозу швидкого відпливу коштів з цих рахунків зниження ліквідності банку;

-         нездатність банку відновити ці ресурси на постійній основі.